Ухвала суду № 26470324, 01.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" жовтня 2012 р. м. Київ К/9991/20861/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

за участю секретаря Зозулі Ю.В.

представника позивача Проскуріна С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство»

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04.12.2008

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2011

у справі № 2а-4706/08/1570

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство»

до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції

про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 04.12.2008, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2011, у задоволенні позову відмовлено.

ВАТ «Українське Дунайське пароплавство»подало касаційну скаргу, якою просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

Рішенням Ізмаїльської ОДПІ від 27.06.2007 № 0002322302 до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 9792,00 грн.

Підставою для застосування до позивача штрафних санкцій відповідно до вимог частини першої статті 8 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»від 23.03.1996 № 98/96-ВР було зафіксоване контролюючим органом в акті перевірки від 18.06.2007 № 01012301/01125821 за період з 01.01.2006 по 31.12.2006 порушення позивачем вимог статті 3 цього Закону, яке полягало у тому, що позивач здійснював торговельну діяльність на торгових об'єктах, розташованих на суднах, без торгових патентів у періодах: січень, квітень -жовтень 2006 року.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що факт здійснення позивачем торговельної діяльності без одержання відповідних торгових патентів мав місце, а відтак, до позивача правомірно застосовано штрафні санкції на підставі частини першої статті 8 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»від 23.03.1996 № 98/96-ВР.

Суд касаційної інстанції не може визнати законними та обґрунтованими судові рішення, оскільки судами неповно встановлено обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Виходячи зі змісту частини першої статті 238 Господарського кодексу України, санкції, передбачені за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, є адміністративно-господарськими санкціями.

Штрафні санкції, передбачені статтею 8 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»від 23.03.1996 № 98/96-ВР, належать до адміністративно-господарських санкцій, одним видом з яких є адміністративно-господарський штраф (статті 239, 241 Господарського кодексу України).

Строки застосування адміністративно-господарських санкцій були встановлені статтею 250 Господарського кодексу України, згідно із якою адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Отже, уповноважений орган державної влади при виявленні факту порушення суб'єктом господарювання встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, зокрема порушення вимог статті 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»від 23.03.1996 № 98/96-ВР, мав дотримуватися наведених положень законодавства, у зв'язку з чим міг прийняти рішення про застосування такого виду адміністративно-господарських санкцій, як штрафні санкції, протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Закінчення будь-якого із встановлених статтею 250 Господарського кодексу України строків виключало застосування таких санкцій до суб'єкта підприємницької діяльності за вчинене ним порушення правил здійснення господарської діяльності.

Враховуючи наведене, при вирішенні даної справи суди повинні були встановити порядок нарахування контролюючим органом штрафних санкцій та надати оцінку такому нарахуванню щодо кожного періоду, за який зафіксовано порушення, на предмет дотримання контролюючим органом граничних строків, визначених у ст. 250 Господарського кодексу України, зокрема річного строку, який обчислюється з дня порушення суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, згідно з ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування судового рішення і направлення справи на новий розгляд.

При новому розгляді справи суду слід врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, дослідити правомірність притягнення позивача до відповідальності, перевірити дотримання контролюючим органом строків застосування адміністративно-господарських санкцій, передбачених ст. 250 Господарського кодексу України.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство»задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04.12.2008 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2011 скасувати, а справу направити до Одеського окружного адміністративного суду на новий розгляд.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

О.М. Нечитайло