Постанова № 26469583, 11.10.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 жовтня 2012 року № 2а-9048/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Добрівської Н.А.,

за участю секретаря судового засідання -Шаповалової К.В.,

та представників сторін:

від позивача - Сови Л.Б.,

від відповідача -ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Київського міського центру зайнятості доОСОБА_3простягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

05 липня 2012 року Київський міський центр зайнятості звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення коштів у розмірі 21 954,04 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідачем в добровільному порядку не повернута сума виплаченої допомоги по безробіттю та вартість наданих соціальних послуг, отриманих під час перебування на обліку як безробітного без законних підстав.

Сума коштів, що була виплачена відповідачу і підлягає примусовому стягненню у зв'язку з несплатою у добровільному порядку складає 21 954,04 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити, оскільки на день розгляду справи в суді неправомірно отримані відповідачем кошти не сплачені.

Представник відповідача проти позову заперечив, виклавши свої доводи у письмовій заяві, приєднаній судом до матеріалів справи. У своїх заперечення представник відповідача посилається на те, що відповідно до витягу з ЄДРПОУ наданого державним реєстратором Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації від 24 липня 2012 року стосовно ОСОБА_3 в ЄДРПОУ записів не знайдено. А також, відповідно до довідки №6231/03 від 25 квітня 2012 року, наданої УПФУ в Солом'янському районі міста Києва, відповідач на обліку не значиться, а отже фізичною особою-підприємцем вона не є.

Заслухавши пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

10 жовтня 2011 року відповідачем було подано до Солом'янського районного центру зайнятості заяву про надання статусу безробітної, в якій, зокрема, була зазначена інформація про те, що ОСОБА_3 не працює, не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності та інші передбачені законодавством доходи не отримує.

На підставі зазначеної заяви та у відповідності до ст.2 Закону України «Про зайнятість населення»наказом від 10 жовтня 2011 року за № НТ111010 ОСОБА_3 було надано статус безробітної та призначено виплату допомоги по безробіттю.

ОСОБА_3 15 березня 2012 року подано заяву з проханням направити на курси в НАУ за спеціальністю логістика, в результаті чого між робочим органом виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, в особі ОСОБА_4, та ОСОБА_3 був укладений договір №026912031500006 від 15 березня 2012 року про направлення на підвищення кваліфікації в НАУ за навчальною програмою Транспортне оброблення вантажів, Логістика, за строком навчання з 22 березня 2012 року по 15 травня 2012 року.

На підставі зазначеної заяви та у відповідності до п.п.4 п.1 ст.31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»наказом від 26 березня 2012 року № НТ120326 припинено виплату допомоги у зв'язку з проходженням безробітним професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації за направленням ДЦЗ та згідно з п.1 ст.27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»та п.5 «Порядку надання матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного»призначено матеріальну допомогу у період професійного навчання у зв'язку із зарахуванням на навчання з 22 березня по 10 травня 2012 року.

Відповідно до наказу від 11 травня 2012 року №НТ120511 припинено виплату матеріальної допомоги у період професійного навчання у зв'язку з закінченням навчання та розпочато (поновлено) виплату допомоги по безробіттю з 11 травня 2012 року.

Солом'янським районним центром зайнятості 17 травня 2012 року отримана з ДПІ картка суб'єкта підприємницької діяльності -юридичної особи ОСОБА_3, в якій зазначено дату реєстрації -31 липня 1995 року, дату про постановлення на облік -31 липня 1995 року та дату останнього поновлення інформації 20 липня 2005 року. Дата зняття з обліку та дата закриття в ДПІ відсутня.

На підставі отриманих даних Солом'янським районним центром зайнятості 17 травня 2012 року було винесено наказ за №НТ120517 про припинення виплати допомоги по безробіттю; про зняття з обліку на підставі п.20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу і безробітних; про повернення виплат.

Згідно довідки -розрахунку № 3418 від 15 червня 2012 року, складеної Солом'янським районним центром зайнятості, за період з 10 жовтня 2011 року по 21 березня 2012 року ОСОБА_3 отримала допомогу по безробіттю у сумі 16 227,88 грн., за період з 22 березня 2012 року по 30 квітня 2012 року -стипендію в сумі 3 480,52 грн., за період з 22 березня 2012 року по 10 травня 2012 року -вартість навчання на курсах в Інституті післядипломного навчання Національного авіаційного університету за напрямком «логістика»в сумі 2 245,64 грн., всього у розмірі 21 954,04 грн.

18 травня 2012 року ОСОБА_3 було направлено повідомлення № 2810 від 17 травня 2012 року, яким її повідомлено про необхідність повернення незаконно отриманих грошових коштів у розмірі 19 708,40 грн. протягом 15 днів після отримання повідомлення.

25 травня 2012 року ОСОБА_3 було направлено повідомлення № 2981 від 25 травня 2012 року, яким її повідомлено про необхідність повернення незаконно отриманих грошових коштів у розмірі 2 245,64 грн. протягом 15 днів після отримання повідомлення.

Однак, відповідач у встановлений термін виплачену допомогу не повернув, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», Законом України «Про зайнятість населення», Порядком розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2006р. № 357.

Правові, економічні та організаційні основи зайнятості населення України і його захисту від безробіття, а також соціальної гарантії з боку держави в реалізації громадянами права на працю визначаються Законом України «Про зайнятість населення».

Поняття «зайнятість»визначено в ч.1 ст.1 Закону України «Про зайнятість населення»(в редакції на момент спірних правовідносин) як діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.

Згідно з п.«б»ч.3 ст.1 зазначеного Закону в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, зокрема, громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України «Про особисте селянське господарство».

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про зайнятість населення»безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Згідно до ч.3 ст.46 «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи -підприємця.

Крім того, у листі Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації № 12800/01 від 04 жовтня 2012 року зазначено, що 12 липня 2012 року до відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємцв Солом'янської районної державної адміністрації надійшла заява ОСОБА_3 про припинення підприємницької діяльності, яка не могла бути внесена до ЄДРПОУ, відповідно до вимог ст.47 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців», оскільки вказана фізична особа не виконала вимог Прикінцевих положень Даного Закону для включення її ДО ЄДРПОУ, і на даний час в ЄДРПОУ не значиться, про що заявнику була надана обґрунтована відповідь. На даний час ОСОБА_3 значиться в Реєстрі суб'єктів підприємницької діяльності Солом'янського району міста Києва (електронна версія), який технічно відображає реєстраційні дії, що здійснювались відповідно до Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 1998 року №740.

Таким чином, на момент звернення до Солом'янського районного центру зайнятості (03 жовтня 2011 року) ОСОБА_3 мала статус зайнятої особи, а тому не підлягала реєстрації у державній службі зайнятості як така, що шукає роботу. Такий статус відповідачка має і на день розгляду справи по суті.

Аналогічна позиція наведена і в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 16 травня 2012 року №К/9991/6691/11.

Згідно з положення ч.1 ст.18 Закону України для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

На Державну службу зайнятості відповідно до абзацу дев'ятого ч.1 ст.19 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»покладений обов'язок реєструвати безробітних і надавати їм у межах своєї компетенції допомогу, в т. ч. і грошову, умови, порядок і строки виплати якої визначаються Розділом V «Матеріальне забезпечення на випадок безробіття»цього закону.

Частинами 2, 3 статті 36 вказаного Закону встановлено обов'язок застрахованих осіб, зареєстрованих в установленому порядку як безробітні своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до ч.2 ст.12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»передбачено, що функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Виконавча дирекція Фонду та її робочі органи, зокрема контролюють правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом України за погодженням з правлінням Фонду.

Відповідно до п.6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2006 року № 357, у разі встановлення центрами зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених з дня призначення виплат стягуються з такої особи відповідно до пункту 7 цього Порядку. Рішення про повернення коштів особою та відшкодування коштів роботодавцем приймається директором центру зайнятості і оформляється наказом.

Повернення коштів особою здійснюється протягом 10 робочих днів після її ознайомлення під особистий підпис з прийнятим рішенням про повернення коштів.

У разі відмови особи повернути кошти або відмови роботодавця відшкодувати кошти, а також у разі неповернення (невідшкодування) їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

З огляду на те, що ОСОБА_3 отримала статус безробітного на підставі неправдивих даних про свою особу та незаконно отримала допомогу по безробіттю та соціальні послуги, оскільки на момент отримання даного статусу відповідно до чинного законодавства України відносилась до зайнятого населення, а також враховуючи, що відповідач не оскаржила в судовому порядку вимогу позивача про повернення коштів, а безпідставно отримані кошти не повернула, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості вимог позивача про стягнення з відповідача сплаченої допомоги по безробіттю в розмірі 21 954,04 грн.

Відповідно до ч.2 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони -суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтвердженні судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача -суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст.69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Київського міського центру зайнятості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) на користь Київського міського центру зайнятості (адреса: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 47-б, код ЄДРПОУ -03491091) кошти в сумі 21 954 (двадцять одну тисячу дев'ятсот п'ятдесят чотири) гривні 04 коп.

Постанова набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, визначені ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.А. Добрівська