Постанова № 26469480, 12.10.2012, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2012 року Справа № 2а/2370/3332/2012

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Мишенка В.В.,

при секретарі Ільченку С.М.,

за участю: представника позивача Назаренка Є.О - за довіреністю, представника відповідача Павленко М.В. - за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Бреін»до державної податкової інспекції в м. Черкасах Черкаської області, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, суми податкового боргу та рішення про опис майна у податкову заставу,

В С Т А Н О В И В :

Звернувшись до суду, товариство з обмеженою відповідальністю «Бреін»(далі-позивач) просить, з урахуванням змін до предмету спору, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції в м. Черкасах Черкаської області (далі-відповідач) №0003572301 від 24 липня 2012 року. Скасувати суму податкового боргу, визначену у податковій вимозі відповідача від 07.08.2012 р. № 969. Визнати протиправним і скасувати рішення відповідача від 14.08.2012 р. № 661 про опис майна у податкову заставу.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що для проведення перевірки, позивач надав відповідачеві усі податкові накладні, які були використані для формування податкового кредиту у період січень-березень 2012 р., всі вони містили передбачені законом реквізити, були складені за встановленою формою і у відповідності до встановленого порядку, підписані повноважною особою та скріплені печаткою контрагента. Попри це, відповідач безпідставно зробив висновок про відсутність у наданих податкових накладних необхідних реквізитів. Відповідач, в порушення закону та за межами наданих йому повноважень, прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Позивач зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення складено з порушенням встановленого порядку, оскільки містить різні розміри грошового зобов'язання, які викладені цифрами та словами. Крім того позивач вважає, що інкриміноване йому відповідачем порушення податкового законодавства є надуманим і повністю не відповідає дійсності, а тому відповідач не має законних підстав для нарахування буд-яких штрафних санкцій. На даний момент податкові зобов'язання є неузгодженими, а тому немає будь-яких підстав для видачі податкової вимоги. Безпідставним є і рішення про опис майна у податкову заставу в якості забезпечення податкових зобов'язань.

Представник відповідача позовних вимог не визнав із підстав, викладених у письмовому запереченні та зазначив, що п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого у зв'язку з придбанням товарів, не підтверджені належним чином оформленими податковими накладними. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими вищевказаними документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену документами згідно з вищезазначеними положеннями. Порушуючи вищевказані положення, позивач включив до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі невірно оформленої податкової накладної (факсимільної копії), отриманої від постачальника товарів (робіт, послуг).

Вислухавши доводи представників сторін, дослідивши та проаналізувавши докази у їх сукупності, суд дійшов наступного.

В судовому засіданні встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Бреін» зареєстроване як юридична особа 09.12.2004 року згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичних осіб, та 16.12.2004 р. за № 1216 взятий на облік як платник податків до Черкаської ОДПІ.

Відповідачем, на підставі направлень від 08.06.2012 р. №118/22-11, від 19.06.2012 р. № 109/01-1 та від 02.07.2012 р. № 225/17-0 виданих відповідачем, в період з 11.06.2012 року по 09.07.2012 року, проводилась планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.03.2012 року. За результатами вказаної перевірки був складений акт № 125/22-11/33282780 від 16.07.2012 року, в якому було зафіксовано, що позивачем порушено вимоги ст.188, п.198.6, ст.198, п.201.1, ст.201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ, в результаті чого товариством занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету всього на суму 200188 грн., в тому числі за лютий 2011 року на суму 1672 грн., за січень 2012 року на суму 53106 грн., за лютий 2012 року на суму 76920 грн., за березень 2012 року на суму 68490 грн.

На 21 аркуші вказаного акту перевірки наведена таблиця, в якій зазначено, що позивач включив до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі невірно оформленої податкової накладної(факсимільної копії), отриманої від постачальника товарів (робіт, послуг) , а саме ПП «Монблан»ПДВ на суму 102226 грн.41 коп., ТОВ «ЮГ-Контракт»ПДВ на суму 4186 грн.22 коп. та ПП ТОВ «ASBIS-Україна»ПДВ на суму 92103 грн.43 коп.

На підставі акту перевірки № 125/22-11/33282780 від 16.07.2012 року, відповідачем 24.07.2012 року було прийняте податкове повідомлення-рішення №0003572301, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму (зазначено друкованим текстом) двісті сімдесят сім тисяч чотириста двадцять одна гривна зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 1567268 грн. 00 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 1 грн. 00 коп., (рукописним текстом виправлено) двісті п'ятдесят дві тисячі триста двадцять одна грн.

Пунктом 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу, відповідно до якого платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:

а) у паперовому вигляді;

б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України);

ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Для проведення перевірки позивач надав відповідачу всі податкові накладні, які були використані для формування податкового кредиту позивача у період січень-березень 2012 року, оригінали для огляду в судовому засіданні та копії вказаних накладних, про підтвердження отримання від постачальника товарів (робіт, послуг), а саме ПП «Монблан»,ТОВ «ЮГ-Контракт»та ПП ТОВ «ASBIS-Україна»були також надані до матеріалів адміністративної справи, при огляді яких суд прийшов до заключення, що відповідач безпідставно зробив висновок про відсутність у наданих для огляду оригіналах податкових накладних необхідних реквізитів.

Відповідно до п.5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України № 165 від 30.05.1997 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 року за № 233/2037, податкова накладна вважається недійсною лише у разі її заповнення іншою особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Статтею 9 Закону України № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», від 16.07.1999 року, передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення. ( п.58.1 ст.58 Податкового кодексу України).

Пунктом 86.8. ст.86 Податкового кодексу України передбачено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до органу державної податкової служби за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

З прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення №0003572301 від 24 липня 2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість, вбачаються виправлення, які містять різні суми, що в свою чергу унеможливлює визначення точної суми грошового зобов'язання визначені відповідачем.

З огляду на викладене, а також беручи до уваги письмові пояснення відповідача та надану облікову картку платника податку на час розгляду справи, з якої вбачається, що у позивача відсутній податковий борг, суд зазначає, що вимога позивача про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 14.08.2012 року № 661 про опис майна у податкову заставу підлягає до задоволення, а також із зазначених обставин суд зазначає, що не підлягає до задоволення позовна вимога в частинні скасування суми податкового боргу у податковій вимозі від 07.08.2012 р. №969.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи те, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до вимог ч. 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими та такими, що підлягають дот часткового задоволенню.

Керуючись ст.ст.11,14,70,71,89,94,159-163 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції в м. Черкасах Черкаської області №0003572301 від 24 липня 2012 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення державної податкової інспекції в м. Черкасах Черкаської області №661 від 14.08.2012 року «Про опис майна у податкову заставу».

В задоволенні решти позовних вимог відмовити повністю.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бреін»1073 (одна тисяча сімдесят три) грн.00 коп. судових витрат.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку ст. 185-187 КАС України.

Суддя В.В. Мишенко