Постанова № 26469468, 15.10.2012, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2012 року Справа № 2а/2370/3670/2012

15 год. 50 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого -судді: Паламар П.Г.,

при секретарі: Овсієнко О.І.,

за участю: представника позивача Іоненка В.П. - за довіреністю, представника відповідача Білоуса В.Ю. -за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства Черкаське обласне підприємство «Агротехсервіс»до державної податкової інспекції у місті Черкасах Черкаської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

21 вересня 2012 року приватне акціонерне товариство Черкаське обласне підприємство «Агротехсервіс»(далі -позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у місті Черкасах Черкаської області Державної податкової служби (далі -відповідач), в якому просить визнати протиправним та нечинним податкове повідомлення-рішення від 11.09.2012 року № 0004222301.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем неправомірно прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.09.2012 року № 0004222301, підставою прийняття якого стала проведена ДПІ у місті Черкасах перевірка, за результатами якої складено акт від 31.08.2012 року № 203/22-21/03563548, в якому зроблено висновок про те, що ПрАТ ЧОП «Агротехсервіс»у квітні 2012 року фактично не мало господарських відносин з приватним підприємством «Успіх Агро Плюс», у зв'язку з чим безпідставно завищило податковий кредит за цей період на 52 670 грн. Даний висновок ґрунтується на тому, що директор ПП «Агро Успіх Плюс»не надав податковому органу документи на підтвердження походження та якості мінеральних добрив, які були предметом господарських відносин між підприємствами, та відмовився надати пояснення щодо відсутності цих документів.

Позивач вважає даний висновок відповідача безпідставним та таким, що суперечить об'єктивним обставинам, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач проти позову заперечив, зазначивши, що надані до перевірки документи (видаткові та податкові накладні, товарно-транспортні накладні), складені з порушенням встановленого нормативними актами порядку, не мають юридичної сили з виникненням відповідних податкових та інших наслідків, а тому в порушення п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI позивач завищив податковий кредит у квітні 2012 року на 52 670,0 грн., на підставі чого відповідачем було правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.09.2012 року № 0004222301 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 63 558 грн., із яких 8710 грн. основний платіж та 54 848 грн. штрафна (фінансові санкції).

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог та просив відмовити у їх задоволенні повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, суд встановив наступне.

Приватне акціонерне товариство Черкаська обласна організація «Агротехсервіс»зареєстроване виконавчим комітетом Черкаської міської ради, як юридична особа 07.09.1995 року (ідентифікаційний код 03563548) та взято на облік як платник податків у ДПІ в м. Черкасах Черкаської області ДПС.

Відповідачем проведено позапланову документальну невиїзну перевірку Приватного акціонерного товариства Черкаської обласної організації «Агротехсервіс»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2012 року по 30.04.2012 року.

В акті від 31.08.2012 року № 203/22-21/03563548 зазначено, що у ході перевірки було встановлено порушення п. 198.3 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого ПрАТ Черкаське обласне підприємство «Агротехсервіс»завищило від'ємне значення податку на додану вартість за квітень 2012 року в розмірі 43 960 грн. та занизило податок на додану вартість, всього на суму 8 710 грн., в т.ч. за квітень 2012 року на 8 710 грн.

Вказані висновки відповідач обґрунтовує тим, що позивачем до складу податкового кредиту у квітні 2012 року включено суми ПДВ на підставі податкових накладних, що були складені за наслідками нікчемних правочинів.

На підставі акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 11.09.2012 року № 0004222301, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями та основним платежем на загальну суму, що становить 63 558 грн.

Як зазначає у своєму запереченні та підтримує у судовому засіданні представник відповідача, вказані вище суми від'ємного значення бюджетного відшкодування було завищено у зв'язку з тим, що приватне підприємство «Агро Успіх Плюс»не мало можливості здійснити відповідні господарські операції з поставки товарів позивачу, виходячи з того, що директором підприємства не надано документів щодо походження та якості реалізованої продукції.

Крім того відповідач вважає, що надані для перевірки документи (податкові, видаткові, товарно-транспортні накладні) складені з порушенням встановленого нормативними актами порядку, не мають юридичної сили з виникненням відповідних податкових та інших наслідків.

Порядок формування податкового кредиту визначено Податковим кодексом України від 02.12.2010р. № 2755-VI (далі -ПК України).

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Підпунктом 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

При встановленні судом реальності здійснених господарських операцій між позивачем та контрагентом, суд дослідив наявні в матеріалах справи копії документів, а саме: договір поставки між позивачем та ПП «Агро Успіх Плюс»№ 125 від 12.04.2012 року та податкові накладні від 03.04.2012 року № 113, від 04.04.2012 року № 117, від 10.04.2012 року № 131, видаткові накладні від 03.04.2012 року № РН-0000168, від 04.04.2012 року № РН-0000174, від 10.04.2012 року № РН-0000207 на товар суперагро NPK 15:15:15 загальною кількістю 69 тон, товарно-транспортні накладні БЗС № 03/04/2012 1 від 03.04.2012 року, БЗС № 03/04/2012 1 від 03.04.2012 року, БЗС № 03/04/2012 1 від 03.04.2012 року на перевезення товару автомобілями ТОВ «Сако-Агро». Вказані первинні документи за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства.

Відповідачем не вказано, які саме порушення допущено при складенні зазначених первинних податкових та бухгалтерських документів. Посилання відповідача на порушення сторонами вимог п. 4.2 договору поставки № 125 від 02.04.2012 року є необґрунтованим.

Отже, позивач виконав вимоги ПК України, сплативши податок на додану вартість у ціні товару, придбаного у постачальника, яким, у свою чергу, виконано вимоги п. 201.10 ст. 201 ПК України - видано первинні документи покупцеві, яким є позивач, податкові та інші накладні за сплачені суми покупцем за договором на виконання умов правочину.

Крім того, позивачем надано суду документальні докази використання отриманого товару у господарській діяльності, зокрема: картки рахунків 631на оприбуткування товару, 208 на списання товарно-матеріальних цінностей, накладні на видачу мінеральних добрив, дорожні листки трактора щодо виконання робіт по внесенню мінеральних добрив під сільськогосподарські культури.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та безсторонньо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Підпунктом 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПКУ визначено, що Податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

За змістом указаної норми відповідні витрати і податковий кредит вважаються сформованими платником податків правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому законом порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Частиною 1 ст. 94 КАС України визначено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 89, 94, 159 -163 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення державної податкової інспекції в м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби від 11.09.2012 року № 0004222301.

Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління державної казначейської служби України у Черкаській області на користь Приватного акціонерного товариства Черкаської обласного підприємства «Агротехсервіс»судовий збір в сумі 635 (шістсот тридцять п'ять) грн. 58 коп., сплачений відповідно до платіжного доручення № 555 від 20.09.2012 року через акціонерне товариство «Сбербанк Росії».

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку ст.ст.184-187 КАС України.

Суддя П.Г. Паламар

Повний текст постанови виготовлено 17 жовтня 2012 року.