Постанова № 26467088, 11.10.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2012 р.Справа № 2-а-5233/10/1470

Категорія: 8.2.8 Головуючий в 1 інстанції: Брагар В. С.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Зуєвої Л.Є.,

суддів Димерлія О.О. та Єщенка О.В.

при секретарі Івановій К.І.

за участю представників сторін:

від апелянта Негрут І.О., Корх О.С.

від відповідача Соколик А.Д., Лазарєва Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ЮГцемент" на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.09.2011 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства "ЮГцемент" до Державної податкової інспекції у Миколаївському районі Миколаївської області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "ЮГцемент" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Миколаївському районі Миколаївської області про скасування податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що відповідачем безпідставно, з порушенням чинного законодавства України визначені у податковому повідомленні-рішенні податкові зобов'язання, а тому оскаржуване повідомлення-рішення повинно бути скасоване.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.09.2011 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв'язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із задоволенням позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що Публічне акціонерне товариство "ЮГцемент" зареєстровано, як юридичну особу та позивач є платником податків.

21.05.10 р. відповідачем була здійснена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2009 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2009 р.

21.05.10 р. за наслідками перевірки було складено акт № 627/23-00293031 (а.с.44)

За результатами перевірки та на підставах, зазначених в акті перевірки, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 00005541701/0 від 31.05.10 р. (а.с.48), яким позивачу визначено податкове зобов'язання за податком на прибуток в сумі 66 896,52 гривень, з яких 22 298,84 грн. - основний платіж та 44 597,68 грн. - штрафні санкції за порушення пп. 4.2.1, п. "є" пп. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4 Закону України від 22.05.03р. № 889-ІУ "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі Закон), а саме: безпідставне не утримання позивачем податку з доходів фізичних осіб під час надання доходів фізичним особам, які не є працівниками позивача.

Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону за дохід фізичної особи - це сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Згідно п. 1.15. ст. 1 Закону, податковий агент - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Вказана норма визначає лише поняття податкового агента, але не містить норм щодо обов'язку цього податкового агента утримувати податок з доходів в усіх, без винятку, випадках виплати такого доходу фізичним особам.

Відповідно пп.4.2.9 п.4.2 ст.4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" якщо додаткові блага надаються особою, що не є продавцем платника податку, то такі доходи прирівнюються з метою оподаткування до подарунків з їх відповідним оподаткуванням.

Порядок оподаткування подарунків визначається статтею 14 вказаного вище закону, відповідно пункту 14.1 якої кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, подаровані платнику податку, оподатковуються за правилами, встановленими цим Законом для оподаткування спадщини.

Оподаткування спадщини визначається статтею 13 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», пунктом 13.4 якої встановлено, що особами, відповідальними за сплату податку до бюджету є спадкоємці, які отримали спадщину. Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, включається до складу загального річного доходу платника податку і відображається ним у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (податковій декларації).

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.01.2005 року №67 "Про реалізацію статті 13 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" також встановлено, що дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає обкладенню податком з доходів фізичних осіб згідно із статтею 13 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", включається до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку з доходів фізичних осіб і відображається ним у річній декларації про майновий стан і доходи (податкова декларація).

Відповідно до статті 720 Кодексу сторонами у договорі дарування можуть бути як фізичні, так і юридичні особи (податкові агенти).

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб, отриманих платником податку у вигляді подарунків, регламентується ст. 14 Закону N 889, згідно з якою кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, подаровані платнику податку, оподатковуються за правилами для оподаткування спадщини, встановленими ст. 13 Закону N889.

Відповідно до положень ст. 13 Закону N 889 вартість об'єктів спадщини підлягає оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб за ставками 0 %, 5 % та 15 % залежно від конкретних умов, визначених у підпунктах "а", "б", "г", "д" п. 13.1 цієї статті Закону N 889, зокрема, залежно від ступеня споріднення спадкодавця та спадкоємця.

Разом з цим, згідно із ст. 1216 Кодексу, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи - спадкодавця до інших осіб - спадкоємців, в тому числі до фізичних осіб.

Таким чином, норми ст. 13 Закону N 889 щодо оподаткування можуть бути поширені лише на доходи, одержані фізичною особою у спадщину (чи як подарунок) від фізичної особи - спадкодавця (чи дарувальника).

Враховуючи наведене, положення ст. 13 Закону N 889 можуть бути поширені лише на доходи, отримані платником податку у вигляді подарунків від дарувальників - фізичних осіб, судова колегія дійшла до висновку, що платник податку який отримав додаткові блага (подарунок) від особи, яка не є його працедавцем, сам повинен сплатити податок з доходу за правилами, встановленими цим Законом для оподаткування спадщини, т.я. позивач не є податковим агентом такого платника податку.

Стаття 17 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" визначено коло осіб, відповідальних за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету. Так п.17.1. цієї статті встановлено,що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є працедавець (самозайнята особа), який виплачує такі доходи на користь платника податку (такої самозайнятої особи).

П..п. 17.2. статті 17 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" передбачає, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, а саме для доходів, що виплачуються на користь платника податку є такий платник податку.

Оскільки позивач не є податковим агентом щодо нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку з доходу фізичних осіб до бюджету та відповідальність за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, а саме доходів, що виплачуються на користь платника податку не роботодавцем покладена саме на платника податку, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку , що податковим агентом щодо сплати податку з доходів фізичних осіб - додаткових благ, отриманих не від працедавця, є позивач, а не фізичні особи, які отримали ці додаткові блага .

Таким чином, враховуючи, що судом першої інстанції при вирішенні справи невірно застосовані норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, колегія суддів, керуючись п.п.3,4 ч.1 ст. 202 КАС України вважає необхідним скасовуючи постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою позов Публічного акціонерного товариства "ЮГцемент" задовольнити.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ЮГцемент" задовольнити, постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.09.2011 року -скасувати.

Прийняти нову постанову,якою позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "ЮГцемент" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Миколаївському районі Миколаївської області №00005541701/0 від 31.05.2010р.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після складання повного тексту ухвали.

Повний текст постанови складено та підписано 15.10..2012 року

Головуючий: суддя Зуєва Л.Є.

суддя Димерлій О.О.

суддя Єщенко О.В.