Постанова № 26466638, 16.10.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Маслоід О.С.

Суддя-доповідач - Ястребова Л.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2012 року справа №2а/0570/8366/2012

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:судді-доповідача Ястребової Л.В., суддів Ляшенка Д.В., Чумака С.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Маріупольського міського центру зайнятості на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 вересня 2012 року по справі № 2а/0570/8366/2012 за позовом Маріупольського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Маріупольський міський центр звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю в сумі 16905,74 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 06 вересня 2012 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.

Апеляційний розгляд справи здійснювався у порядку письмового провадження з врахуванням приписів частини 6 статті 128, пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України з огляду на те, що жодна з осіб, які беруть участь у справі не прибула у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового засідання. За правилами частини першої статті 195 КАС України перегляд судового рішення суду першої інстанції здійснюється в межах апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про зайнятість населення» № 803-XII від 01.03.1991 (далі - Закон № 803-XII) держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм такі види компенсацій: надання особливих гарантій працівникам, вивільнюваним з підприємств, установ, організацій; виплат матеріальної допомоги в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації; виплата в установленому порядку допомоги по безробіттю.

Розміри та умови надання матеріального забезпечення на випадок безробіття визначаються Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» » від 2 березня 2000 року № 1533-111 (надалі Закон - № 1533-111).

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 08.12.2008 року відповідач, ОСОБА_2, звернувся до позивача за сприянням у працевлаштуванні.

15.12.2008 року наказом позивача № НТ081215 за особистою заявою від 15.12.2008 року, відповідача було зареєстровано в центрі зайнятості, як безробітний і йому призначено допомогу по безробіттю починаючи з 15.12.2008 року по 09.12.2009 року.

10.12.2009 року наказом позивача № НТ 091210 відповідачеві було припинено виплату допомоги по безробіттю у зв'язку із закінченням строку виплати і він був знятий з обліку у зв'язку із поданням заяви про відмову від послуг.

У період з 15.12.2008 року по 09.12.2009 року відповідачу була нарахована допомога по безробіттю на загальну суму 16905,74 грн.

Орджонікідзевською районною філією Маріупольського районного центру зайнятості проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, в результаті якого встановлено, що відповідач з 01.10.2008 року по 25.11.2008 року працював за сумісництвом в ТОВ «Промстрой-плюс» та отримав дохід у вигляді винагороди у сумі 865,77 грн. За результатами розслідування складено акт №1 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціального страхування на випадок безробіття» від 06.01.2010 року.

На підставі вищевикладеного, Позивачем 06.01.2010 року прийнятий наказ № НТ 100106 про повернення коштів у встановленому порядку.

Згідно з положеннями пункту 12 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних» від 14 лютого 2007 року № 219, для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає у день, що настає після закінчення встановленого строку для пошуку підходящої роботи, до центру зайнятості заяву із зазначенням у ній інформації про те, що він не займається видами діяльності, що визначені частиною 3 статті 1 Закону України "Про зайнятість населення", і не отримує пенсію на пільгових умовах, а також копію довідки про його ідентифікаційний номер.

Відповідно до Порядку розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації від 13.02.2009 № 60/62, розслідування здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної.

Для проведення перевірки центри зайнятості взаємодіють з Державною податковою адміністрацією України та Пенсійним фондом України шляхом обміну інформацією.

Як видно з матеріалів справи, під час обміну даними між Маріупольським міським центром зайнятості та Державною податковою адміністрацією, в період з 01.10.2008 року по 25.11.2008 року ОСОБА_2 працював в ТОВ «Промстрой-плюс» за сумісництвом та був звільнений за згодою сторін, про що не повідомив позивача при зверненні із заявою про надання статусу безробітнгого.

Згідно п.п. 6.2 п. 6 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності допомога по безробіттю призначається на підставі особистої заяви безробітного, довідки (довідок) про середню заробітну плату (дохід) за останнім місцем роботи (декількома місцями) роботи чи служби, трудової книжки, військового квитка, копії цивільно-правового договору, за пред'явленням, у разі наявності, свідоцтва про загальнообов'язкове державне соціальне страхування та паспорта або іншого документа, що посвідчує особу. Суд першої інстанції, аналізуючи зазначені норми, дійшов висновку, що особа-шукач роботи для призначення допомоги по безробіттю, крім іншого, повинна надати довідку із останнього місця роботи або декількох останніх місць роботи, тобто вказана норма не зобов'язує особу-шукача роботи визначати своє останнє місце роботи, що є помилковим.

Останній запис в трудовій книжці відповідача - 20.11.2008 року звільнення з основного місця роботи ЗАТ «УМ» за п. 1 ст. 36 КЗпПУ, тобто за згодою сторін. ОСОБА_2 відомостей про працевлаштування за сумісництвом до центру зайнятості не надавав, чим порушив вимоги п. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Отже, позивач, перебуваючи на обліку в центрі зайнятості, наддав недостовірні відомості про доходи, що впливає на умови та розмір виплати матеріального забезпечення.

Варто вказати, що положеннями частини 2 статті 36 Закону № 1533-111 визначено, зокрема, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України 13.092.2009 року № 60/62, якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центр зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених виплат з дня їх призначення повертаються особою відповідно до п. 7 цього порядку.

У розумінні частини 3 статті 36 Закону №1533-111 сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг. За таких обставин, позов слід задовольнити.

Надаючи оцінку зазначеним фактам, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, що призвело до прийняття необґрунтованого рішення,яке підлягає скасуванню .

Керуючись ст. ст. 195, 197 , п.1 ч.1 ст. 198, ст. 202, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Маріупольського міського центру зайнятості на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 вересня 2012 року по справі № 2а/0570/8366/2012 - задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 вересня 2012 року по справі № 2а/0570/8366/2012 - скасувати.

Адміністративний позов Маріупольського міського центру зайнятості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 грошову суму виплаченого забезпечення (допомога по безробіттю) у розмірі 16905 грн. 74 коп. (Шістнадцять тисяч дев'ятсот п'ять гривень 74 коп.) на р/р 37170300901052 в ГУДКУ Донецької області, ОКПО 24815706, МФО 834016.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Колегія суддів: Л.В.Ястребова

Д.В.Ляшенко

С.Ю.Чумак