Ухвала суду № 26465866, 20.09.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2012 р.Справа № 2а-5032/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючого судді: Рєзнікової С.С.

суддів: Катунова В.В.

Ральченка І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.2012р. по справі № 2а-5032/12/2070

за позовом Харківського учбово-виробничого підприємства №2 Українського товариства глухих

до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Харківське учбово-виробниче підприємство №2 Українського товариства глухих, звернувся до суду з адміністративним позовом до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м.Харкова Харківської області ДПС, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення №0000011541 від 12.04.2012 року, яким встановлено порушення п.102.5 ст.102 Податкового кодексу України та зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 37566 грн.

Свій позов позивач обґрунтував тим, що відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань достовірності формування сум бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2012р., за результатами якої було складено Акт №76/16-404/03972790 від 30.03.12р. У висновках акту перевірки вказується про порушення п.102.5 ст.102 Податкового кодексу України, в результаті чого зменшується сума залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у розмірі 37566 грн. На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0000011541 від 12.04.2012 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 37566 грн. Позивач не погоджується з винесеним рішенням та просить суд скасувати його.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.2012 року позов задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення №0000011541 від 12.04.2012р., прийняте Західною міжрайонною державною податковою інспекцію м. Харкова Харківської області Державної податкової служби.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

За таких обставин суд апеляційної інстанції, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, розглядає справу у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 26.03.2012р. по 30.03.2012р. Західною міжрайонною державною податковою інспекцією м.Харкова Харківської області ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності формування сум бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2012р., за результатами якої було складено Акт перевірки №76/16-404/03972790 від 30.03.12р.

У висновках акту перевірки вказується про порушення позивачем п.102.5 ст.102 Податкового кодексу України, в результаті чого зменшується сума залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по декларації з ПДВ за лютий 2012р. у розмірі 37566 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000011541 від 12.04.2012 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 37566 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що податковим повідомленням-рішенням №0000011541 від 12.04.2012 року порушено права та охоронювані законом інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин, а тому вказане рішення підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до акту перевірки зазначено, що Харківське учбово-виробниче підприємство №2 Українського товариства глухих по декларації з ПДВ за лютий 2012 року включено до рядка 24 від'ємне значення попередніх податкових періодів, які виникли понад 1095 днів, а саме: за грудень 2006р. в сумі 11578 грн.; за лютий 2007р. у сумі 5392 грн.; за березень 2007р. у сумі 3670 грн.; за квітень 2007р. у сумі 6916грн.; за травень 2007р. в сумі 3379 грн.; за липень 2007р. в сумі 2270грн.; за серпень 2007р. в сумі 1024грн.; за листопад 2007р. в сумі 1850грн.; за грудень 2007р. в сумі 1487грн.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок -документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання.

Згідно п.200.1, 200.2, 200.3 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього кодексу), а в разі відсутності податкового боргу -зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду. Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

З врахуванням приписів ч.3 ст.72 КАС України, обставини, які визнаються сторонами, можуть не доводитися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин, суд зазначає, що згідно наданої декларації з податку на додану вартість за лютий 2012р. та додатку 2 "Довідка про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду", періоди виникнення від'ємного значення в 2006-2007р.р. складають: грудень 2006р. - 11578 грн.; лютий 2007р. - 5392 грн.; березень 2007р. - 3670 грн.; квітень 2007р. - 6916грн.; травень 2007р. - 3379 грн.; липень 2007р. -2270 грн.; серпень 2007р. -1024 грн.; за листопад 2007р. - 1850грн.; за грудень 2007р. -1487 грн. Як свідчать матеріали справи, позивач своєчасно та правомірно задекларував вказані суми податкового кредиту та проводив декларування сум від'ємного значення з ПДВ, яке у свою чергу, позивач відобразив у рядку 24 декларації з податку на додану вартість.

Даних про те, що позивач подавав заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування до суду не надано. Представниками позивача також підтверджується факт відсутності поданих заяв.

Відповідачем помилково було застосовано до позивача приписи п.102.5 ст.102 Податкового кодексу України стосовно того, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Колегія суддів зазначає, що вказана норма передбачає, що подання вищеназваної заяви є правом позивача, яким він може скористатися протягом встановленого у п.102.5 ст.102 Податкового кодексу України періоду, а не його обов'язком.

Крім того, колегія суддів зазначає, що жодними нормативними актами не передбачено відповідальність за невикористане право щодо подання зазначених заяв, а також не передбачено зменшення розміру від'ємного значення сум податку на додану вартість і виключення їх з декларації.

Таким чином, позивач правомірно задекларував у податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2012 року суму залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, по декларації з ПДВ за лютий 2012 року у розмірі 37566 грн. Таке декларування залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, позивач має право проводити поза межами строку, встановленого приписами п.102.5 ст.102 Податкового кодексу України.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Проте доказів правомірності, законності та обґрунтованості відповідачем прийнятого податкового повідомлення-рішення до суду не надано.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність факту порушення податкового законодавства з боку позивача та про неправомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 23.05.2012 р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків, щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.2012р. по справі № 2а-5032/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Рєзнікова С.С.Судді(підпис) (підпис) Катунов В.В. Ральченко І.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Рєзнікова С.С.