Ухвала суду № 26465788, 20.09.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2012 р.Справа № 2а-2632/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючого судді: Рєзнікової С.С.

суддів: Катунова В.В.

Ральченка І.М.

за участю секретаря судового засідання Савченко Д.С.

представника позивача Ройко А.Ю.

представника відповідача Озацької О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2012р. по справі № 2а-2632/12/2070

за позовом Комунального підприємства "Виробничо-технологічне підприємство "Вода"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Комунальне підприємство "Виробничо-технологічне підприємство "Вода", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000770847 від 09.12.2011р. про сплату штрафних санкцій в сумі 169 652 грн. 91 коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив , що відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення №0000770847 від 09.12.2011 року, яким нараховано позивачу штрафні санкції в сумі 169 652 грн. 91 коп. Позивач вважає протиправними та необґрунтованими зазначене податкове повідомлення - рішення відповідача, за якими до позивача застосовані штрафні санкції за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість, оскільки податковим органом було самостійно змінено призначення платежу та направлено кошти в рахунок погашення податкового боргу . Посилаючись на вказані обставини, позивач у судовому засіданні підтримав позов та просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2012 року адміністративний позов Комунального підприємства "Виробничо-технологічне підприємство "Вода" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби задоволено.

Скасовано податкове повідомлення - рішення № 0000770847 від 09.12.2011р. про сплату штрафних санкцій в сумі 169 652 грн. 91 коп. в повному обсязі.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог позивача.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача просив залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що фахівцем Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові 28.11.2011 року проведена невиїзна документальна перевірка Комунального підприємства "Виробничо-технологічне підприємство "Вода" з питання своєчасності сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт № 2236/47-0/33206804 від 28.04.2011 року .

Зазначеним актом встановлено порушення п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а саме: несвоєчасно сплачена сума податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 848 264,52 грн. за жовтень 2010 року та за грудень 2010 року.

На підставі висновків акту перевірки Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Харкові прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000770847 від 09.12.2011 р., яким зобов'язано позивача сплати штраф у розмірі 169 652 грн. 91 коп.

Позивач, не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням № 0000770847 від 09.12.2011 р., звернувся зі скаргою до ДПА у Харківській області.

Рішенням ДПА у Харківській області від 17.01.2012 р. №230/10/25-103 залишено без змін податкове повідомлення-рішення № 0000770847 від 09.12.2011 р., а скаргу - без задоволення.

КП "ВТП "Вода" 30.01.2012 р. було подано скаргу на податкове повідомлення-рішення до ДПС України

Рішенням ДПС України від 16.02.2012 р. № 2874/6/25-2215 про результати розгляду повторної скарги, залишено без змін податкове повідомлення - рішення відповідача № 0000770847 від 09.12.2011 р., а скаргу позивача - без задоволення.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не надав належних доказів правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, оскільки, як вбачається з наявних письмових доказів, факт порушення позивачем вимог податкового законодавства не знайшов свого підтвердження.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Спірні відносини між сторонами по справі виникли у зв'язку з перерозподілом податковим органом коштів, що надійшли на сплату зобов'язань з податку, збору (обов'язкового платежу), на погашення податкових зобов'язань з того самого платежу у порядку календарної черговості настання граничних термінів їх сплати.

Так, судом встановлено, що КП "ВТП "Вода" звернулося з проханням надати розстрочку, задекларованих у податковій декларації з податку на додану вартість податкових зобов'язань , які утворились з 04.11.2010 р., за результатами звернення ДПА України від 21.02.2011 року №9 прийнято рішення про розстрочення сплати податкового боргу з ПДВ у розмірі 8 576 902,32 грн..

На підставі рішення №9 між позивачем та СДПІ ВПП у м. Харкові 01.02.2010 р. укладено договір на розстрочення податкових зобов'язань від 21.02.2011 №7 про розстрочення податкових зобов'язань з ПДВ КП "ВТП "Вода" з узгодженим графіком погашення розстрочених податкових зобов'язань з податку на додану вартість строком на 04.02.2011 по 26.12.2011 р. (а.с. 27)

Судом встановлено, що позивачем було здійснено сплату податкового зобов'язання та пені , що підтверджується : платіжним дорученням від 23.09.2011 року № 15512 на суму сплати 147246,00 грн. за призначенням платежу - ПДВ згідно договору розстрочення податкового зобов'язання від 30.06.2011 року ; платіжним дорученням від 26.09.2011 року № 15541 на суму сплати 23342,38 грн. за призначенням платежу - пеня за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання 2010 р. по строку 26.09.2011р.; платіжним дорученням від 26.09.2011 року № 15539 на суму сплати 857690,23 грн. за призначенням платежу - ПДВ згідно договору розстрочення податкового зобов'язання від 26.09.2011 р. (а.с.29,30)

У договорі про розстрочення податкових зобов'язань від 21.02.2011 №7 чітко зазначено графік погашення зобов'язання строком 04.02.2011 по 26.12.2011 р., т.ч. позивач правомірно здійснив сплату 26.09.2011 р.

При вирішенні спору колегія суддів враховує, що відповідно до вимог статті 100 Податкового кодексу України, розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти. Порядок розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків встановлюється центральним органом державної податкової служби (п.100.13 ст.100 Податкового Кодексу України).

Згідно положень пункту 3.9 "Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків", затвердженого наказом ДПА України №1036 від 24.12.2010 року, на розстрочені (відстрочені) грошові зобов'язання (податковий борг) пеня та штрафи не нараховуються з дати укладання (підписання) договору до закінчення строку дії договору про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу).

Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Харкові самостійно здійснено перерозподіл коштів, що надійшли від позивача на сплату зобов'язань з податку, збору (обов'язкового платежу), згідно платіжних доручень, зазначених вище та зараховано їх за іншим призначенням, ніж визначено у платіжних дорученнях, а саме: на погашення неіснуючої недоїмки .

Підпунктом 7.1.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 21.12.2000 № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (діяв на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України від 20.05.99 N 679-XIV "Про Національний банк України", Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції.

При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Із наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику.

Тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону України від 21.12.2000 N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону України від 21.12.2000 № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

За таких обставин самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу (недоїмки) або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Крім того, з аналізу норм Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", які встановлюють відповідальність за порушення податкового законодавства, вбачається, що перелік таких порушень є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню.

Отже, чинним законодавством України не передбачено застосування спеціальних заходів відповідальності за порушення платником податків вимог щодо першочергового погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань у порядку календарної черговості їх виникнення. У вказаних випадках до платника податків уживаються передбачені Законом заходи примусового стягнення податкового боргу, а також застосовуються штрафні санкції за порушення граничних строків сплати податкових зобов'язань.

Таким чином, самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум в рахунок податкового боргу (недоїмки) або податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу при перерахуванні коштів в бюджет, є неправомірними. Такі дії відповідача суперечать частині другій ст.19 Конституції України, згідно з якою органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає протиправним та необґрунтованим податкове повідомлення -рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків № 0000770847 від 09.12.2011р., за якими до позивача застосовані штрафні санкції за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість, оскільки податковим органом було самостійно змінено призначення платежу, а тому суд першої інстанції обгрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 17.05.2012 р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновком суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків, щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2012р. по справі № 2а-2632/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Рєзнікова С.С.Судді(підпис) (підпис) Катунов В.В. Ральченко І.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Рєзнікова С.С.

Повний текст ухвали виготовлений 25.09.2012 р.