Ухвала суду № 2646432, 28.02.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

                       К-17104/06 ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

28 лютого 2008року                                                                                                   м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого –  Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А.,

розглянула в порядку письмового провадження касаційну скаргу Тернопільської ОДПІ на постанову Господарського суду Тернопільської області від 02.12.2005 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 22.02.2006 року по справі № 14/190-2884 за позовом ПП «Фірма «АМН Транс» до Тернопільської ОДПІ про скасування рішення.

Заслухавши доповідь судді  Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Господарського суду Тернопільської області від 02 грудня 2005 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 22 лютого 2006 року, позовні вимоги ПП «Фірма «АМН Транс» до Тернопільської ОДПІ задоволено, скасовано рішення № 0000822302 від 13.09.2005 року про нарахування пені  за порушення термінів розрахунків в сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 6114, 34 грн.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, відповідач 27 квітня 2006 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.09.2006 року касаційна скарга прийнята до провадження суду, по ній відкрито касаційне провадження.

В касаційній скарзі Тернопільської ОДПІ просить скасувати судові рішення та постановити нове – про відмову в задоволені позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, а саме, нормам чинного митного та податкового законодавства, що призвело до неправильного висновку, що ввезенням на митну територію України товарів та інших предметів у будь-який спосіб вважається фактичне переміщення через митний (державний) кордон. Крім того, факт ввезення імпортної частини контракту на митну територію України належного імпорту – ввезення імпортної частини контракту на митну територію України підтверджено штампом прикордонної митниці і не потребує підтвердження належного розмитнення товару.

Касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а судові рішення – без змін з врахуванням наступного.

На підставі досліджених в судовому засіданні з дотриманням норм процесуального права доказів, судами було встановлено, що підставою для прийняття рішення №0000822302/0/61312 від 13.09.2005 року, яким до ПП фірми «АМН-Транс» застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 6144,34 грн., є зафіксований в акті перевірки від 06.09.2005р. №/23-222/25347294 факт порушення позивачем ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» щодо ненадходження у встановлені законодавством терміни товару по контрактах з іноземними контрагентами. Зокрема, по контрактах:

№10 від 02.02.2005 року з фірмою «C.R.M.NederlandВ.V.» (Berkelseweg13-15; 2718 PRZoetermeerTheNetherlands), а саме товар на суму 5190 євро та 5960 євро не надійшов у встановлені законодавством терміни (граничний термін надходження товару на суму 5190 євро – 15.08.2005 року, на суму 5960 євро – 29.08.2005 року);

№ 21 від 05.05.2005 року з фірмою «KersjesTrucksNederlandby» (Metaal. Weg22, 6551 ADWeurttheNetherlands), а саме: товар на суму 2000 євро не надійшов у встановлені законодавством терміни (граничний термін надходження товару – 15.08.2005 року);

№35 від 05.04.2005 року з фірмою «HorstRenzGmbH» (Gansekamp33 32454 PortaWestfalicaНімеччина), а саме товар на суму 6150 євро не надійшов у встановлені законодавством терміни (граничний термін надходження товару – 17.08.2005 року).

При цьому судами було встановлено, що згідно з умовами укладених позивачем спірних контрактів ПП фірма «АМН-Транс» придбаває у контрагентів автотранспортну техніку, причепи та напівпричепи різні, які були в користуванні, запасні частини, комплектуючі відповідно до Інвойсів (відвантажувальних специфікацій) пункти 1.1 контрактів.

Загальна вартість контрактів складає: №10 – 210000 Євро; №21 – 200000 Євро; №35 – 101000 Євро.

Оплата вартості контракту, відповідно до змісту пунктів 3.1, здійснюється в Євро по 100% передплаті або за фактично поставлений товар.

За умовами зазначених контрактів, дати проведення позивачем оплати товару (відповідно до відміток банку на відповідних платіжних дорученнях позивача на зворотній стороні контрактів), а також відповідно до вимог ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», поставка товару на територію України повинна бути здійснена: по контракту №10 – до 17.08.2005р., по контракту №21 – до 17.08.2005р., по контракту №35 – до 19.08.2005р.

Згідно із визначенням, наведеним в ст.1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», імпорт товарів – це купівля (у тому числі з оплатою у негрошовій формі) українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб’єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Термін «момент перетину товаром митного кордону України» визначено Митним кодексом України.

Зокрема, п.2 ст. 1 цього Кодексу передбачено, що ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України - це сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку.

Пунктом 23 ст. 1 Митного кодексу України "переміщення товарів через митний кордон України" визначається як ввезення товарів на митну територію України, вивезення товарів за межі митної території України або переміщенням їх митною територією України транзитом.

Відповідно до ст. 43 Митного кодексу України товари перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно з заявленим митним режимом.

У разі ввезення на митну територію України товарів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України і закінчується після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Момент перетину товаром митного кордону України також конкретизує поняття "Пропуск товарів через митний кордон України", яке означає дозвіл митного органу на переміщення товарів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур (п.35 ст.1 МКУ).

Статтею 70 Митного кодексу України встановлено, що метою митного оформлення є засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю товарів, що переміщуються через митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю, а також статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів. Митне оформлення здійснюється посадовими особами митного органу.

Пункт 1 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.97р. № 574, визначає вантажну митну декларацію як письмову заяву встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів.

Аналогічні положення містяться в п.1.7 Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України від 09.07.1997 р. № 307, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.09.1997р. за № 443/2247, та в наказі Державного комітету у справах охорони державного кордону України, Державної митної служби України, Міністерства транспорту України «Про затвердження Типової технологічної схеми пропуску через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна» від 05.03.2001р. 152/165/130, затвердженого Міністерством юстиції України 19.03.2001р. за № 248/5439.

З огляду на зазначене, суди попередніх інстанцій прийшли до обґрунтованого висновку, що оформлена вантажна митна декларація є не єдиним документом, яким підтверджується факт і дата фактичного переміщення товару через митний кордон України, оскільки перебування товару під митним контролем не можливе без фактичного ввозу на територію України і при цьому первинним є фактичне переміщення товарів через митний кордон України, підставою для якого в режимі імпорту є наявність на вантаж товаросупровідного документа, з відтиском штампу «під митним контролем» з відповідною датою, що підтверджує факт перетину митного кордону України.

Тобто, ввезення на територію України імпортованого товару підтверджується як датою розмитнення товару, так і штампом прикордонної митниці.

Дані, які містяться у складених на виконання спірних контрактів інвойсах, міжнародних товарно-транспортних накладних із календарними штемпелями Рава-Руської митниці, які підтверджують перебування товару під митним контролем, та відомості уніфікованих адміністративних документів спростовуються висновок відповідача, викладений в акті перевіркищодо ненадходження у встановлені законодавством терміни товару по контрактах з іноземними контрагентамита свідчать про відсутність порушень позивачем приписів ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Враховуючи викладене, колегія суду касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, щодо наявності підстав для скасування рішення №0000822302/0/61312 від 13.09.2005 року, яким до ПП фірми «АМН-Транс» застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 6144,34 грн.

Висновки судів попередніх інстанцій відповідають встановленим по справі обставинам та вимогам законодавства, діючого на момент спірних правовідносин і не спростовуються доводами касаційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.224 КАС України, суд касаційноїінстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 210, 220, 222, 224, 231 та ч.5 ст.254   КАС України, колегія –

                                                   У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Тернопільської ОДПІ залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Тернопільської області від 02.12.2005 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 22.02.2006 року – без змін.

Ухвала  набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня їх відкриття.

Головуючий:/підпис/_____Шипуліна Т.М.

Судді:

/підписи/

______

Бившева Л.І.

______

Костенко М.І.

______ Маринчак Н.Є. ______ Усенко Є.А.З оригіналом згідно.