Рішення № 26460602, 28.08.2012, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2012 р. Справа № 5024/871/2012

Господарський суд Херсонської області у складі судді Соловйов К.В. при секретарі Кірєєвій Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп маркет", м. Миколаїв,

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонский оптовый торговый дом-02", м. Херсон,

про стягнення 212 379,83 грн.

за участі представників сторін:

від позивача - не з'явився,

від відповідача - Бондарчук А.О., уповн. представник, дов. № 12 від 30.06.2012р.,

Обставини справи: провадження у справі порушено за позовом про стягнення 212379,83 грн. заборгованості відповідача перед фізичною особою - підприємцем Мініним Денисом Сергійовичем з оплати товару за договором поставки № 222 від 01.11.2010р, який відступив право вимоги за цим договором позивачу.

Відповідач надав відзив (вх. № 2/2677) на позовну заяву, за яким позовні вимоги не визнав у повному обсязі через їх необґрунтованість, оскільки у доданих до позовної заяви видаткових накладних відсутні будь-які вказівки на договір поставки № 222, строк оплати за отриманий за цими накладними товар не настав, а укладений між відповідачем та фізичною особою - підприємцем Мініним Денисом Сергійовичем договір № 3 про відступлення права вимоги, фактично, є договором про надання фінансової послуги - факторингу, права на надання якої позивач не має.

За клопотанням позивача (вх. № 10525) розгляд справи було продовжено понад встановлений ст.69 ГПК України двомісячний строк.

Розгляд справи було відкладено судом з 03.07.2012р на 17.07.2012р у зв'язку із неявкою в судове засідання представників обох сторін, з 02.08.2012р. на 14.08.2012р. у зв'язку із неявкою представника позивача, з 14.08.2012р. на 28.08.2012р. для надання позивачу підготувати письмові заперечення на відзив відповідача. У судовому засідання 17.07.2012р. оголошувалася перерва до 10 год.00 хв. 02.08.2012р.

Від позивача до суду не надходило заяв, клопотань щодо судового засідання 28.08.2012р. Позивач належним чином повідомлений про дату, місце та час розгляду справи, але явку свого представника у судове засідання 28.08.2012р. не забезпечив. Відповідно до ст. 77 ГПК України неявка представника сторони у судове засідання є підставою для відкладення розгляду справи у разі, якщо за його відсутності неможливо розглянути певну справу. Неявка представника позивача не унеможливлює розгляд справи № 5024/871/2012. Розгляд справи за відсутності представника позивача, який належно повідомлений про місце, дату та час розгляду справи не є порушенням процесуальних прав позивача.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача заперечує щодо задоволення заявлених позивачем позовних вимог, у повному обсязі, з зазначених у відзиві на позовну заяву підстав.

Після закінчення розгляду справи, в судовому засіданні 28.08.2012р, відповідно до ст.85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, суд -

в с т а н о в и в:

У судовому засіданні 14.08.2012р представник відповідача заявив клопотання про зупинення розгляду справи (вх. № 2/2846) до вирішення по суті господарським судом Миколаївської області справи № 5016/1510/2012 (6/109) за позовом відповідача до позивача та фізичної особи - підприємця Мініна Дениса Сергійовича (надалі - ФОП Мінін) про визнання недійсним укладеного між позивачем та цим підприємцем договору договір № 3 про відступлення права вимоги. Керуючись приписами ст.204 Цивільного кодексу України, суд відмовив у задоволенні цього клопотання, оскільки вказаний договір на час розгляду справи є правомірним.

Також, судом встановлено наступне.

Відповідач та ФОП Мінін 01.11.2010р. уклали між собою договір постачання товарів № 222 (надалі - Договір поставки). Згідно із п.1.1. цього договору ФОП Мінін зобов'язався передавати відповідачу у власність, згідно із заявками відповідача, а відповідач зобов'язався приймати та оплачувати товар на умовах даного договору. При цьому, кількість, асортимент та ціна на товар (партію товару) вказується у накладних, які є невід'ємною складовою договору.

Відповідно до п.2.2. Договору поставки датою поставки вважається дата товарної або товарно - транспортної накладної.

Відповідно до п.3.1. Договору поставки відповідач зобов'язався проводити оплату кожної партії товару через 14 банківських днів після поставки товару на склад відповідача.

Відповідно до п. 10.4 Договору поставки, цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами договору та діє до 31.11.2011р. При цьому, Договір поставки вважається автоматично пролонгованим на рік, якщо до закінчення вказаного строку дії договору від жодної із його сторін не поступило заяви про припинення його дії. Таким чином, у відповідності до положень п. 10.4 Договору поставки, цей договір діяв, зокрема, у 2011р. та діє у 2012р. Доказів іншого сторонами не надано.

На виконання умов Договору поставки ФОП Мінін передав відповідачу протягом періоду часу з 03.12.2010р. по 07.04.2012р. товару, переважно, овочів та фруктів, загальною вартістю 2 002 537,9 грн., згідно із відповідними видатковими накладними (т.1 а.с.10-19, 21-28, 30-49, 51-67, 69-77, 79-92, 94-108, 110-127, 129-145, 148-150; т.2 а.с.1-23, 26-56, 59-96, 98-110, 121-138,142-150; т.3 а.с.1-21, 25-60, 62-70).

За текстом позовної заяви помилково вказано, що товар загальною вартістю 2 002 537,9 грн. переданий ФОП Мінін відповідачу у період з 05.01.2011р по 07.04.2012р. Проведений судом підрахунок вартості товару, безпосередньо, за накладними та з урахуванням даних наявних у матеріалах справи актів звірки взаєморозрахунків між ФОП Мінін та відповідачем (т.1 а.с.9, 20, 29, 50, 68, 78, 93, 109, 128, 146-147; т.2 а.с.24-25, 57-58, 97, 119-120,139-141; т.3 а.с.22-24, 61) доводить, що складовою вказаної вартості товару, є вартість переданого ФОП Мінін відповідачу товару, зокрема, протягом грудня 2010 року.

Так, протягом періоду часу з 05.01.2011р по 07.04.2012р ФОП Мінін передав відповідачу товару на загальну суму 1 609 563,46 грн., а протягом грудня 2010 року - на загальну суму 392 974,44 грн.

2 002 537,9 грн. = 1 609 563,46 грн. + 392 974,44 грн.

За текстом позовної заяви помилково вказано, що здійснення відповідачем часткової оплати у розмірі, 1 790 158,07 грн., отриманого від ФОП Мінін товару загальною вартістю 2 002 537,9 грн. підтверджується відповідними банківськими виписками. Як встановив суд, відповідач здійснив оплату вказаного товару шляхом проведення безготівкових розрахунків лише на суму 1 535 568,5 грн., що підтверджується банківськими виписками (т.3 а.с.71-113) та, додатково, уточнено згідно із раніше вказаними актами звірки взаєморозрахунків (т.1 а.с.9, 20, 29, 50, 68, 78, 93, 109, 128, 146-147; т.2 а.с.24-25, 57-58, 97, 119-120,139-141; т.3 а.с.22-24, 61).

Крім цього, у вказаних актах звірки взаєморозрахунків відображено проведення відповідачем оплати товару готівкою на суму 254 519,57 грн., а також повернення товару відповідачу на суму 70,00 грн.

З урахуванням вказаного заборгованість відповідача перед ФОП Мінін за отриманий товар складає 212 379,83 грн.

212 379,83 грн. = 2 002 537,90 грн. - 1 535 568,50 грн. - 254 519,57 грн. - 70,00 грн.

Суд зазначає, що факт поставки ФОП Мінін відповідачу товару на загальну суму 2 002 537,9 грн., а також факт здійснення часткових розрахунків за вказаний товар, результатом яких є наявність заборгованості відповідача перед ФОП Мінін у розмірі 212 379,83 грн. не є спірним при розгляді даної справи.

У відзиві (вх. № 2/2677) відповідачем визнаний факт поставки відповідачу товару від ФОП Мінін на вказану суму, 2 002 537,9 грн., а також визнаний факт наявності заборгованості з оплати даного товару (за текстом відзиву застосовано термін "залишок коштів за несплачений товар") у розмірі 217 867,83 грн. Тобто, визнано заборгованість у більшому розмірі, ніж заявлено до стягнення позивачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору.

Відповідно до ч. 7 ст.193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання умов договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) та сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч.1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відповідно до ст. 514 цього ж Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 516 цього ж Кодексу заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено законом або договором.

ФОП Мінін та позивач 12.06.2012р уклали між собою договір № 3 про відступлення права вимоги (т.3 а.с.114-115). Згідно із п.1.1. цього договору до позивача перейшли всі права ФОП Мінін, як кредитора за Договором поставки.

ФОП Мінін та позивач 13.06.2012р направили поштою відповідачу повідомлення про відступлення права вимоги за Договором поставки (т.3 а.с.116-117), що підтверджується описами вкладення у цінні листи та касовими чеками підприємства поштового зв'язку (т.3 а.с.140-141).

Таким чином, внаслідок укладання між ФОП Мінін та позивачем договору № 3 про відступлення права вимоги, заборгованість відповідача у заявленому до стягнення розмірі 212 379,83 грн. з оплати отриманого на підставі Договору поставки, але неоплаченого товару, підлягає сплаті на користь позивача.

Суд відхиляє доводи відзиву відповідача з огляду на наступне.

Згідно із ч. 2 ст. 4 3 ГПК України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відхиляючи доводи відповідача про необґрунтованість позову, в частині тверджень про виникнення у відповідача зобов'язання перед ФОП Мінін з оплати товару загальною вартістю 2 002 537,9 грн., саме на підставі Договору поставки, а також про ненастання строку оплати за вказаний товар суд виходить з наступного. У матеріалах справи (т.3 а.с.139) є копія листа, від 11.01.2012р № 019, який був направлений до ФОП Мінін від імені оптово - роздрібної торговельної мережі "Оскар". Цей лист скріплений печатками відповідача та ПрАТ "Херсонський оптовий торговий дім-97", а також підписаний особою, яка, зокрема, є керівником відповідача, згідно із витягом є Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (т.3 а.с.136-137). За цим листом визнано факт існування станом на дату складання даного листа (11.01.2012р) заборгованості у підприємств торговельній мережі "Оскар" перед ФОП Мінін. Зокрема, існування такої заборгованості у відповідача. Доказів існування між відповідачем та ФОП Мінін договірних відносин на будь-яких інших, крім Договору поставки, підставах відповідачем надано не було.

Листи - повідомлення про відступлення права вимоги за Договором поставки (т.3 а.с.116-117), які було направлено позивачем та ФОП Мінін, містили у собі вимогу до відповідача здійснити оплату залишку наявної заборгованості за Договором поставки перед ФОП Мінін, у розмірі 212 379,83 грн. Відповідач не надав позивачу або ФОП Мінін будь-яких заперечень щодо вимог цих листів-повідомлень та щодо обґрунтування цих вимог.

Відповідач не надав суду пояснень, з яких причин відповідачем було здійснено оплату зокрема, на суму 1 535 568,5 грн., що підтверджується банківськими виписками (т.3 а.с.71-113), отриманого від ФОП Мінін товару, якщо строк оплати цього товару, за твердженнями відповідача, не настав. При цьому, відповідач не надав доказів того, що ФОП Мінін звертався до нього, в порядку ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, з вимогами про сплату вартості вказаного товару. А період часу протягом якого відповідачем було здійснено вказану часткову оплату, співпадає у часі із періодом дії Договору поставки.

З наведених вище підстав судом відхилено, також, доводи відповідача про необґрунтованість звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості, саме, на підставі договору про відступлення права вимоги за Договором поставки.

Відхиляючи доводи відповідача про відсутність у позивача права укладати договір про надання такої фінансової послуги, як факторинг, суд виходить з наступного.

Відповідно до термінології Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" :

- фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових послуг;

- ринки фінансових послуг - це сфера діяльності учасників ринків фінансових послуг з метою надання та споживання певних фінансових послуг, зокрема, це професійні послуги на ринках банківських послуг, страхових послуг, інвестиційних послуг, операцій з цінними паперами та на інших видах ринків, що забезпечують обіг фінансових активів.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що положення Глави "Послуги. Загальні положення." Цивільного кодексу України можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Відповідно до ст. 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 1078 цього ж Кодексу предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідачем не доведено, що за своїм предметом укладений між позивачем та ФОП Мінін договір № 3 про відступлення права вимоги, відповідає наданому у ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України визначенню договору про надання послуги.

Також, відповідачем не доведено наявності усіх передбачених Законом України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" складових фінансової послуги у діях, які позивач зобов'язується вчинити за укладеним між ним та ФОП Мінін договором № 3 про відступлення права вимоги. З огляду на зазначене та зміст вказаних норм, суд дійшов висновку, що за своїм предметом укладений договір № 3 про відступлення права вимоги між позивачем та ФОП Мінін не є договором фінансової послуги, зокрема, факторингу.

На підставі викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір у розмірі 4 247,60 грн. покладається на відповідача.

Керуючись статтями 44, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонский оптовый торговый дом - 02" (місцезнаходження - вул. Ілліча, 86, кв.88, м. Херсон; ідент. код ЄДР - 32125630) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп Маркет" (місцезнаходження - вул.Веселинівська,53, м. Миколаїв; ідент. код ЄДР - 37279038) - 212 379 (двісті дванадцять тисяч триста сімдесят дев'ять) грн. 83 коп. основної заборгованості за договором поставки № 222 від 01.11.2010р, а також 4 247 (чотири тисячі двісті сорок сім) грн. 60 коп. компенсації по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 05.09.2012 року

Суддя К.В. Соловйов