Рішення № 26460537, 27.09.2012, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.2012 р. Справа № 18/1501/12

За позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго"

до дочірнього підприємства "Полтаваагротранс-житло" приватного акціонерного товариства "Полтаваагротранс"

про стягнення 72 135,27 грн.

Суддя Тимошенко К.В.

Представники в судовому засіданні :

від позивача: Данілова Н.Н.

від відповідача: не з'явився

Розглядається позовна заява про стягнення 72 135,27 грн. з яких сума основного боргу за послуги з теплопостачання складає - 67636,88 грн., пеня - 3441,50 грн., річні - 700,90 грн., інфляційні - 355,99 грн.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с. 101).

Відповідач у відзиві № 161 від 08.08.2012р. позов визнав частково в сумі 43344,69 грн.

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

Позивач у позові просить стягнути з відповідача 67636,88 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію, 3441,50 грн. пені, 700,90 грн. річних та 355,99 грн. інфляційних. В обґрунтування позову позивач посилається на договір № 54 "С" на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води від 28.12.1998р. (далі -договір, копія договору -а.с. 12-13).

Згідно п. 1 договору теплопостачальна організація бере на себе постачання тепловою енергією у вигляді гарячої води з метою забезпечення гарячого водопостачання, опалення приміщень споживача -Дочірнього підприємства "Полтаваагротранс-житло" приватного акціонерного товариства "Полтаваагротранс". Відповідно до п. 13 договору споживач зобов'язується проводити оплату за опалення у строк до 30 числа поточного місяця.

Позивач стверджує, що на виконання умов договору він надав відповідачу послуги з теплопостачання в період з листопада 2011 року по березень 2012 року на загальну суму 121821,52 грн. На підтвердження обсягів спожитої відповідачем теплової енергії позивачем надано копії щомісячної інформації щодо показників лічильника, яка надавалась відповідачем позивачу (а.с. 49-53).

Відповідач жодних заперечень щодо обсягів спожитої ним теплової енергії не надав.

Як стверджує позивач у позовній заяві, відповідач розрахувався за послуги теплопостачання частково в сумі 54 181,64 грн., в зв'язку з цим за ним утворилася заборгованість в сумі 67 636,88 грн.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Листом від 10.08.2012р. № 19-01/5896 позивач повідомив суду, що відповідачем проведено часткову оплату основного боргу в сумі 7704,35 грн. На підставі п. 11 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України позивач просить в цій частині припинити провадження у зв'язку із відсутністю предмету спору.

На підтвердження проплат відповідача позивачем надано копії банківських виписок від 24.07.2012р. на суму 3000,00 грн. та від 31.07.2012р. на суму 4704,35 грн.

Відповідно до підпункту 11 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі підлягає припиненню в разі відсутності предмету спору.

Згідно п. 4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011р. припинення провадження у справі на підставі підпункту 11 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Згідно вхідного штампу канцелярії суду на позовній заяві, позов подано позивачем до суду 31.07.2012р. (а.с. 2). Вищевказані копії банківських виписок свідчать про те, що на день подання позову борг в сумі 7704,35 грн. був відсутній, отже вимога про його стягнення заявлена неправомірно.

Клопотання позивача про припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 7704,35 грн. в зв'язку з відсутністю предмету спору не підлягає задоволенню як необґрунтоване.

Позов в частині стягнення основного боргу в сумі 7704,35 грн. не підлягає задоволенню як безпідставний.

В клопотанні № 19-01/1501 від 24.09.2012р. позивач повідомив суду про те, що відповідачем проведена часткова оплата основного боргу в сумі 4000,00 грн. На підтвердження вказаної оплати позивачем надано копію банківської виписки від 29.08.2012р. на суму 4000,00 грн.

Оскільки відповідачем основний борг в сумі 4000,00 грн. сплачено після подання позивачем позову до суду, провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 4000,00 грн. підлягає припиненню на підставі п. 11 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України в зв'язку з відсутністю предмету спору.

Вимога позивача про стягнення заборгованості у розмірі 55932 грн. 53 коп. обґрунтована, підтверджується матеріалами справи в тому числі актом звірки, а тому підлягає задоволенню. Відповідач свої заперечення в частині не визнаної ним суми позову не обгрунтував, та актом звірки підтвердив правомірність вимог позивача.

Крім цього, позивач просить стягнути з відповідача 3441,50 грн. пені, 700,90 грн. річних та 355,99 грн. інфляційних.

Згідно п. 13 договору, у випадку неоплати у вказані строки вводиться пеня в розмірі 0,5 % за кожен день прострочки платежу, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону України № 686 - ХІУ від 20.05.1999 року "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" (із змінами і доповненнями) за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги споживачі сплачують пеню у розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100% загальної суми боргу.

Позивачем нараховано відповідачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період прострочення зобов'язання з 11.12.2011р. по 09.06.2012р., що не перевищує розмір пені встановлений сторонами в договорі та встановлений в Законі України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій".

Таким чином, позов в частині стягнення пені підлягає задоволенню повністю.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

Вимога позивача про стягнення 3 % річних за період прострочення зобов'язання з 11.12.2011р. по 13.06.2012р. правомірна, але при здійсненні розрахунку річних позивачем були допущені арифметичні помилки.

Перевіривши розрахунок річних, суд встановив, що за період прострочення зобов'язання з 11.12.2011р. по 13.06.2012р. стягненню підлягають річні в розмірі 697,26 грн.

Таким чином, позов в частині стягнення річних підлягає задоволенню частково в сумі 697 грн. 26 коп. В іншій частині стягнення річних позов задоволенню не підлягає.

Вимога позивача щодо стягнення інфляційних правомірна, але розмір інфляційних позивачем завищено.

Згідно п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. № 01-06/928/2012, при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, то розрахунок починається з наступного місяця.

Враховуючи вищезазначений інформаційний лист ВГСУ та строки оплати послуг визначені в договорі (до 30 числа поточного місяця) вимога про стягнення інфляційних підлягає задоволенню частково в сумі 337 грн. 39 коп. В іншій частині стягнення інфляційних позов задоволенню не підлягає.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, 80 (11), 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з дочірнього підприємства "Полтаваагротранс-житло" приватного акціонерного товариства "Полтаваагротранс" (36021, м. Полтава, вул. Київське шосе, 56, ідентифікаційний код 30226393) на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (36008, м. Полтава, вул. Комарова, 2а, ідентифікаційний код 03338030; р/р № 260007148 АК "Полтава-банк", МФО 331489) 55932 грн. 53 коп. основного боргу, 3441 грн. 50 коп. пені, 697 грн. 26 коп. річних, 337 грн. 39 коп. інфляційних, 1437 грн. 10 коп. судового збору.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 4000 грн. 00 коп. основного боргу.

4. В решті позову відмовити.

5. Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Суддя К.В. Тимошенко

Повне рішення складено 02.10.2012р.