Рішення № 26460525, 10.10.2012, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.2012 р. Справа №18/1906/12

за позовом приватного акціонерного товариства "Юнікон"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський домобудівельний комбінат"

про стягнення 27 221,71 грн.

Суддя Тимошенко К.В.

Представники:

в засіданні 10.10.2012р. до перерви:

від позивача: Радочина А.А.

від відповідача: не з'явився

в засіданні 10.10.2012р. після перерви:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача 27 221 грн. 71 коп., в т.ч. 21 361 грн. 74 коп. основного боргу, 989 грн. 30 коп. пені, 4 672 грн. 34 коп. штрафу, 198 грн. 33 коп. річних.

Відповідач відзиву на позов не надав, в засідання суду представник відповідача не з'явився. Про дату, час та місце судового засідання відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями (а.с. 52, 61).

Суд ухвалою від 28.09.2012р. не визнавав явку представників сторін обов'язковою і неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до п.3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

В засіданні суду згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

Позивач просить стягнути з відповідача 27 221 грн. 71 коп., в т.ч. 21 361 грн. 74 коп. основного боргу, 989 грн. 30 коп. пені, 4 672 грн. 34 коп. штрафу, 198 грн. 33 коп. річних.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 10.01.2012р. приватне акціонерне товариство «Юнікон»(позивач) уклало з товариством з обмеженою відповідальністю «Полтавський Домобудівельний комбінат»(відповідачем) договір поставки № ЮПоЗ (далі -договір, копія договору -а.с. 11-14). Згідноп.1.1 договору та специфікації №2 від 14.05.2012р. і специфікації №3 від 17.05.2012р., позивач зобов'язався поставити товар відповідачу. 14 травня 2012р. позивачем було поставлено товар відповідачу за видатковою накладною №ЮПо01258 на суму 22 655,98 грн., та 17 травня 2012 року за видатковою накладною №ЮПо1304 на суму 705,76 грн. Зазначений товар було отримано уповноваженим представником відповідача за довіреністю №1120 від 14.05.2012р. Відповідно до п.6.1 договору, покупець здійснює розрахунок за чергову узгоджену сторонами в специфікаціях партію товару на умовах 100% передоплати, якщо інше не передбачено в специфікаціях. Згідно із умовами специфікацій №2 від 14.05.2012р. та №3 від 17.05.2012р. покупець проводить оплату партії товару протягом 10 банківських днів з дати поставки товару.

Позивач у позовній заяві зазначає що відповідача оплатив товар лише частково і з порушенням визначеного строку.

Дослідивши надані у справі докази суд встановив:

Отримання товару відповідачем на вказану в позові суму підтверджується наданими позивачем копіями видаткових накладних від 14.05.2012р. (а.с. 18) та від 17.05.2012р. (а.с. 19), копією виданої відповідачем довіреності від 14.05.2012р. (а.с. 20) та актом звірки від 30.07.2012р. (копія -а.с. 50) і не заперечується відповідачем.

Доказів оплати стягуваної за позовом суми відповідач не надав.

Позивач у заяві від 04.10.2012р. (а.с. 53) повідомив про часткову оплату відповідачем стягуваного за позовом боргу -в сумі 500 грн. та надав докази сплати вказаної суми. Згідно наданої позивачем виписки банку відповідач сплатив 18.09.2012р. 500 грн. (а.с. 54). Позовна заява від 13.09.2012р. згідно поштового штампу на конверті подана 20.09.2012р.

Таким чином вказана позивачем сума (500 грн.) сплачена відповідачем до подання позову, отже позовна вимога про стягнення цієї суми заявлена безпідставно та задоволенню не підлягає, оскільки на день подання позову (20.09.2012р.) борг у вказаній сумі (500 грн.) був відсутній.

10.01.2012р. між позивачем та відповідачем укладено договір поставки №ЮПо3. Згідно п.1.1 договору та специфікацій №2 та №3 до цього договору позивач зобов'язувався поставити відповідачу товар та суму 22 127 грн. 72 коп. (а.с. 16,17). Фактично по накладних від 14.05.2012р. та від 17.05.2012р. поставлено товару на суму 23 361 грн. 74 коп. (а.с. 18-19). Таким чином товар вартістю 1 234 грн. 02 коп. поставлений за межами договору, отже на вказану частину поставки не можуть поширюватися умови договору в частині строків оплати та визначеної договором відповідальності за несвоєчасну оплату (штрафу та пені).

Виходячи з характеру господарських відносин, отримання відповідачем поставленого без договору товару від позивача на суму 1 234 грн. 02 коп. свідчить про наявність між позивачем та відповідачем відносин з купівлі-продажу цього товару.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати.

Інший строк оплати щодо поставленої понад визначену договором кількість товару не встановлений.

Як роз'яснив Вищий господарський суд України в інформаційному листі від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 за таких обставин перебіг строку виконання грошового зобов'язання починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України.

Таким чином строк виконання відповідачем грошового зобов'язання з оплати отриманого за межами договору поставки товару вартістю 1 234 грн. 02 коп. настав з моменту прийняття товару.

За умовами договору поставки (п.6.1 договору в редакції додаткової угоди від 11.05.2012р.) покупець здійснює розрахунок за чергову, узгоджену сторонами в специфікаціях, партію товару на умовах 100% передоплати, якщо інше не передбачено в специфікаціях.

Згідно з умовами специфікацій №2 від 14.05.2012р. та №3 від 17.05.2012р. покупець проводить оплату партії товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця протягом 10 (десяти) банківських днів з дати поставки товару; датою поставки товару вважається дата виписки видаткової накладної.

Отже за товар, отриманий відповідачем згідно договору поставки 14.05.2012р. та 17.05.2012р. відповідач повинен був розрахуватись відповідно до 28.05.2012р. та до 31.05.2012р. включно.

Згідно наданих позивачем доказів, які відповідачем не спростовані, часткова оплата товару в сумі 2 500 грн. відповідачем проведена з порушенням строків оплати, 01.08.2012р., 02.08.2012р. та 18.09.2012р. Решта суми взагалі не сплачена.

Відповідно до ст. 525 та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач свої зобов'язання з оплати отриманого товару не виконав.

Виходячи з викладеного вимога позивача про стягнення боргу в сумі 20 861 грн. 74 коп. за отриманий відповідачем по накладних від 14.05.2012р. та від 17.05.2012р. товар обгрунтована , не заперечується відповідачем та підлягає задоволенню.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином вимога позивача про стягнення річних правомірна, але в розрахунку річних позивачем допущені арифметичні помилки в результаті чого сума річних завищена. Річні за вказані позивачем періоди складають 195 грн. 92 коп. В цій частині вимога про стягнення річних обгрунтована та підлягає задоволенню. В решті суми річних позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до п.7.3 договору «У разі прострочення оплати поставленого товару покупець зобов'язується сплатити постачальнику пеню у розмірі 0,05% від загальної суми заборгованості, за кожен день прострочення».

Відповідно до ст. 1 Закону України від 22.11.1996р. №543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 зазначеного Закону встановлено, що розмір пені передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної обліком ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Виходячи з доданого до позовної заяви розрахунку пеня позивачем нарахована як на вартість товару поставленого по договору, так і на вартість товару поставленого без договору.

Як зазначалось вище, умови договору поставки щодо пені та штрафу не можуть застосовуватись до відносин, які виникли за межами цього договору.

Пеня за прострочку оплати поставленого по договору товару за вказані позивачем в розрахунку пені періоди складає 934 грн. 82 коп. В цій частині вимога про стягнення пені обгрунтована та підлягає задоволенню. В решті суми пені позов задоволенню не підлягає.

Згідно із п.7.4 договору, у разі прострочення оплати більше 14-ти днів покупець сплачує окрім пені штраф у розмірі 20% від вартості неоплаченого товару.

Заявлена до стягнення за позовом сума штрафу позивачем також визначена з врахуванням вартості товару поставленого без договору. Застосування передбаченого договором поставки штрафу до відносин з поставки товару без договору є неправомірним. З врахуванням цього позовна вимога про стягнення штрафу підлягає задоволенню частково в сумі 4 425 грн. 54 коп. В решті суми штрафу позов необґрунтований і не підлягає задоволенню.

Правомірність стягнення і пені і штрафу за порушення грошового зобов'язання підтверджується судовою практикою, зокрема постановами Верховного Суду України від 09.04.2012р., від 27.04.2012р. та ін..

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський домобудівельний комбінат" (юридична адреса: 36039, м. Полтава, вул. Сінна, 2/49, фактична адреса: 36034, м. Полтава, вул. Ливарна, 8, ідентифікаційний код 34502607, п/р 260086635 в АБ «Полтава-банк», МФО 331489) на користь приватного акціонерного товариства "Юнікон" (юридична адреса: 49005, м. Дніпропетровськ, вул. О.Гончара, 28-А, ідентифікаційний код 23647276, п/р 26000241777100 в ДОД ПАТ «Райффайзен банк Аваль»м. Дніпропетровськ, МФО 305653) 20 861 грн. 74 коп. основного боргу, 4 425 грн. 54 коп. штрафу, 934 грн. 82 коп. пені, 195 грн. 92 коп. річних, 1 561 грн. 98 коп. витрат по судовому збору.

3. В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Суддя Тимошенко К.В.

Повне рішення складено 15.10.2012р.