Рішення № 26460464, 01.10.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-48/12179-2012 01.10.12

За позовомПублічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна"доПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Лафорт"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Колісніченко Ольги Василівнипростягнення 6 652,88 грн.Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Спахова О.Ю.від відповідача:не з'явивсятретя особа:Колісніченко О.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Країна" (надалі -ПАТ "СК "Країна") звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Лафорт" (надалі -ПрАТ "СК "Лафорт") про стягнення 6 652,88 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПАТ "СК "Країна" на підставі договору автомобільного страхування №70/031241/ПР/2.1.5.1 від 22.11.2011 р. внаслідок настання страхової події -дорожньо-транспортної пригоди (надалі -ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки "Honda Civic", реєстраційний номер АА 3227 ЕН, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки "ВАЗ", реєстраційний номер АА 9621 СВ, яким скоєно ДТП, застрахована ПрАТ "СК "Лафорт" на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №АВ/2796308), а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.09.2012 р. порушено провадження у справі, залучено до участі справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -Колісніченко Ольгу Василівну, розгляд справи призначено на 01.10.2012 р.

Представник позивача в судове засідання з'явився, вимоги ухвали суду виконав, позовні вимоги позовні підтримує та просить задовольнити їх повністю.

Третя особа в судове засідання з'явилася, вимоги ухвали суду виконала частково, просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідач, повідомлений про час і місце розгляду справи належним чином, що підтверджується відміткою на звороті ухвали суду та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №21549898 від 10.09.2012 р., отримане відповідачем 13.09.2012 р., своїх повноважних представників в судове засідання не направив, вимог ухвали суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 04050, м. Київ, вул. Довнар-Запольського, 9/10, на яку було відправлено ухвалу суду підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №23-07/2700-3 від 14.08.2012 р. та вказано в позові.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час і місце судового розгляду належним чином.

Оскільки про час і місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22.11.2011 р. між Відкритим акціонерним товариством "Страхова компанія "Країна" (після зміни організаційно-правової форми -Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Країна") (страховик) та Ластовиною Ларисою Петрівною (страхувальник) було укладено договір автомобільного страхування №70/031241/ПР/2.1.5.1 (надалі -"Договір").

Предметом договору є майнові інтереси страхувальника пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом марки "Honda" моделі "Civic", реєстраційний номер АА 3227 ЕН, на випадок настання подій, перелік яких наведено у п. 7.2 Договору, а саме, до страхових випадків відноситься: дорожньо-транспортні пригоди; незаконне заволодіння; протиправні дії третіх осіб; інші випадкові події.

26.01.2012 р. о 12 год. 30 хв. по вул. Радянській в м. Києві було скоєно ДТП за участі застрахованого автомобіля "Honda Civic" та автомобіля "ВАЗ", а саме: Колісніченко О.В., керуючи автомобілем "ВАЗ", реєстраційний номер АА 9621 СВ, під час руху заднім ходом не переконалась в безпеці маневру та допустила зіткнення з автомобілем "Honda Civic", реєстраційний номер АА 3227 ЕН, в результаті чого обидва автомобілі отримали механічні пошкодження.

ДТП сталася в результаті порушення водієм Колісніченко О.В. вимог пункту 10.9 Правил дорожнього руху України, що підтверджується довідкою УДАІ ГУ МВС України в м. Києві та постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 09.02.2012 р. у адміністративній справі №3-1215/12, відповідно до якої Колісніченко О.В. визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення.

Згідно рахунку №061847/270120121 від 27.01.2012 р., наряду-замовлення №74-2 (акт виконаних робіт №1794) від 01.02.2012 р. та рахунку №061847/10220121 від 01.02.2012 р., наданих ПрАТ "Дніпро Мотор Інвест", вартість відновлюваного ремонту пошкодженого автомобіля складала 7 652,88 грн.

Відповідно до звіту №957 про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, складеного 08.02.2012 р. суб'єктом оціночної діяльності ТОВ "Естімейт Плюс" (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №12379/11 від 22.08.2011 р.) вартість матеріального збитку, що дорівнює розміру відновлюваного ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, завданого автомобілю "Honda Civic", реєстраційний номер АА 3227 ЕН, в результаті його пошкодження при ДТП складає 6 441,54 грн.

08.02.2012 р. власник застрахованого транспортного засобу -автомобіля "Honda Civic", реєстраційний номер АА 3227 ЕН, звернулася до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування шляхом відшкодування витрачених ним грошових коштів на проведення ремонтних робіт автомобіля.

На підставі страхового акту №70/22446/2.1.5.1. ПАТ "СК "Країна", виконуючи свої зобов'язання за договором автомобільного страхування №70/031241/ПР/2.1.5.1 від 22.11.2011 р., сплатила своєму страхувальнику суму страхового відшкодування в розмірі 7 652,88 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2 від 13.03.2012 р.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до ПАТ "СК "Країна" перейшло в межах суми 7 652,88 грн. право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Із матеріалів справи (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ААС504147 від 23.12.2006 р., довідки УДАІ ГУ МВС України в м. Києві та постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 09.02.2012 р. у адміністративній справі №3-1215/12) вбачається, що транспортний засіб -автомобіль "ВАЗ", реєстраційний номер АА 9621 СВ, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю "Honda Civic", реєстраційний номер АА 3227 ЕН, належить Колісніченко Валерію Володимировичу, та знаходився під керуванням Колісніченко Ольги Василівни на законних підставах.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. № 6 із змінами і доповненнями Верховний Суд звертає увагу на те, що джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина Колісніченко Ольги Василівни, яка керувала транспортним засобом "ВАЗ", реєстраційний номер АА 9621 СВ, встановлена у судовому порядку, матеріалами справи підтверджується її перебування за кермом вказаного транспортного засобу на законних підставах.

Відповідальність особи за завдання шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації на законних підставах транспортного засобу -автомобіля "ВАЗ", реєстраційний номер АА 9621 СВ, застрахована згідно із полісом №АВ/2796308.

Відповідно до п. 7 полісу №АВ/2796308 забезпеченим транспортним засобом є автомобіль "ВАЗ", реєстраційний номер АА 9621 СВ, а відтак відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації Колісніченко О.В. такого транспортного засобу була застрахована ПрАТ "СК "Лафорт".

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Вказаним договором (поліс №АВ/2796308) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000,00 грн., франшиза -1 000,00 грн. (пункт 4 полісу).

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Тобто, розмір відповідальності страховика за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів обмежується виключно розміром відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу в межах встановленого полісом ліміту відповідальності за вирахуванням франшизи.

Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля "Honda Civic", реєстраційний номер АА 3227 ЕН, становить 6 441,54 грн., а до позивача перейшло право зворотної вимоги в межах суми 7 652,88 грн.

У відповідності до ст. 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

З огляду на викладене, страхове відшкодування за полісом №АВ/2796308 підлягає зменшенню на 1 000,00 грн. від суми відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу (6 441,54 грн.).

За змістом п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Претензією №2373 від 11.04.2012 р., що отримана відповідачем 17.04.2012 р. (підпис уповноваженої особи ПрАТ "СК Лафорт" в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення) та до якої додані документи, передбачені ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", позивач звернувся до відповідача з вимогою відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті спірного ДТП у розмірі 7 652,88 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, враховуючи положення ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. 530 Цивільного кодексу України та дату отримання відповідачем претензії грошове зобов'язання відповідача по виплаті страхового відшкодування на підставі полісу №АВ/2796308 мало бути виконане до 02.07.2012 р.

Враховуючи визначені полісом №АВ/2796308 розміри ліміту відповідальності (50 000,00 грн.) та франшизи (1 000,00 грн.), а також встановлений судом розмір права зворотної вимоги позивача (7 652,88 грн.), що обмежується вартістю відновлюваного ремонту транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу (6 441,54 грн.), відповідач був зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 5 441,54 грн. (6 441,54 грн. -1 000,00 грн.).

Підстави для покладення на відповідача обов'язку по відшкодуванню позивачу отриманого ним права зворотної вимоги у розмірі 2 211,34 грн. (7 652,88 грн. -5 441,54 грн.) з огляду на положення статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" відсутні.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доказів на спростування заборгованості перед позивачем, або її погашення відповідачем не надано.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ПрАТ "СК "Лафорт" на користь ПАТ "СК "Країна" суми страхового відшкодування у розмірі 5 441,54 грн.

В іншій частині заявлених позовних вимог необхідно відмовити з викладених підстав.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Лафорт" (04050, м. Київ, вул. Довнар-Запольського, 9/10; ідентифікаційний код 25005889) на користь Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" (04176, м. Київ, вул. Електриків, 29А; ідентифікаційний код 20842474) суму страхового відшкодування у розмірі 5 441 (п'ять тисяч чотириста сорок одна) грн. 54 коп. та судовий збір у розмірі 1 316 (одна тисяча триста шістнадцять) грн. 45 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення -05.10.2012 р.

Суддя Р.В. Бойко