ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 5011-10/11331-2012 04.10.12
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДРІМ МЕЙКЕРС»
до Дочірнього підприємства «Гарантія-Маркет»
про стягнення грошових коштів
Суддя Котков О.В.
Секретар судового засідання Вільгельм А.Д.
У засіданні брали участь:
від позивача: Міщук М.П. (довіреність від 01.05.2012р.);
від відповідача: Лисенко А.М. (довіреність від 03.01.2012р.).
В судовому засіданні 04 жовтня 2012 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
СУТЬ СПОРУ:
20 серпня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ДРІМ МЕЙКЕРС»(позивач) подало до канцелярії Господарського суду міста Києва на розгляд судом позовну заяву б/н б/д в якій викладені позовні вимоги про стягнення з Дочірнього підприємства «Гарантія-Маркет»(відповідач) заборгованості в сумі 59 246,53 грн. (п'ятдесят дев'ять тисячі двісті сорок шість гривень 53 копійки) з них основного боргу -45 853,33 грн. (сорок п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят три гривні 33 копійки), пені - 11 106,08 грн. (одинадцять тисяч сто шість гривень 08 копійок), 3% річних - 2 149,56 грн. (дві тисячі сто сорок дев'ять гривень 56 копійок) та втрат від інфляції - 137,56 грн. (сто тридцять сім гривень 56 копійок).
Під час перебування справи на розгляді в суді позивач, користуючись передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України правами, через канцелярію до суду 02.10.2012р. подав заяву № 417 від 28.09.2012р. в якій уточнив /зменшив/ свої позовні вимоги та просить стягнути з відповідача грошові кошти в сумі 39 458,03 грн. з них основного боргу -26 064,83 грн. (двадцять шість тисяч шістдесят чотири гривні 83 копійки), пені - 11 106,08 грн. (одинадцять тисяч сто шість гривень 08 копійок), 3% річних - 2 149,56 грн. (дві тисячі сто сорок дев'ять гривень 56 копійок) та втрат від інфляції - 137,56 грн. (сто тридцять сім гривень 56 копійок).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором № ГМ005442 від 25 червня 2011 року, зокрема, у визначені договором строки не здійснив в повному обсязі оплату вартості поставленого йому позивачем товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.
Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.08.2012 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 13.09.2012 року.
В судових засіданнях 13.09.2012р. та 27.09.2012р. відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошувались перерви, про що сторін було повідомлено під розписку.
Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
ВСТАНОВИВ:
25 червня 2011 року між позивачем (надалі - Продавець) та відповідачем (далі по тексту - Покупець) було укладено договір № ГМ005442 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі -Договір або Договір поставки), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених Договором, та у відповідності з Замовленням Покупця поставити товар, а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених Договором, прийняти товар і оплатити його вартість за цінами, зазначеними в накладній, та які не можуть перевищувати цін, узгоджених в Специфікації.
Позивач зазначає, що на виконання умов Договору Продавець передав, а Покупець прийняв товар на загальну суму -279 148,45 грн., при цьому, позивач вказує, що Покупець лише частково розрахувався за товар та частково повернув товар, а також відбулося часткове зарахування зустрічних однорідних вимог, а всього на загальну суму -253 083,62 грн., а відтак, за розрахунками позивача, відповідач має заборгованість за Договором в розмірі 26 064,83 грн., тобто 279 148,45 грн. -253 083,62 грн. (210 505,94 грн. + 13 063,97 грн. + 9 725,21 грн. + 11 325,10 грн. + 7 663,31 грн. + 800,09 грн.).
Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача 11 106,08 грн. пені , 2 149,56 грн. 3% річних та 137,56 грн. втрат від інфляції (розрахунок боргу, пені, 3% та втрат від інфляції міститься в матеріалах справи).
Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.
Як вже було встановлено судом, 25 червня 2011 року між сторонами укладено договір № ГМ005442 згідно п. 1.1. якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених Договором, та у відповідності з Замовленням Покупця поставити товар, а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених Договором, прийняти товар і оплатити його вартість за цінами, зазначеними в накладній, та які не можуть перевищувати цін, узгоджених в Специфікації.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору в період з 18 серпня 2011 року по 27 жовтня 2012 року позивач передав товар на загальну суму 267 823,35 грн., а відповідач отримав товар, що підтверджується підписом та відбитком штампу Отримувача на видаткових накладних (копії містяться в справі).
Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Пунктом 7.9 Договору встановлено, що оплата за товар здійснюється в українській національній валюті в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника після його реалізації кожні 30 (тридцять) днів.
З матеріалів слідує, що на загальну суму 241 758,52 грн. Покупець частково оплатив отриманий по Договору товар та частково повернув товар, а також відбулося часткове зарахування зустрічних вимог, що підтверджується банківськими виписками і видатковими накладними на повернення.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.08.2012р. судом було зобов'язано відповідача надати суду відзив на позов, докази на підтвердження відповідних заперечень, контррозрахунок суми заявленої до стягнення.
Всупереч вимогам ухвали від 20.08.2012р. відзиву, контррозрахунку заявлених до стягнення сум відповідач до суду не надав та не надіслав. Разом з цим, у листі-пояснені б/н від 27.09.2012р., наданих через канцелярію 27.09.2012р., відповідач звернув увагу суду на той факт, що накладна на поставку товару № 401679 від 28.09.2011р. відсутня, а тому сума основного боргу, штрафні санкції та судовий збір повинні бути зменшені пропорційно відповідно.
Враховуючи викладене, зважаючи на те, що доказів оплати товару згідно Договору у більшому розмірі, аніж вказано позивачем в позовній заяві з урахуванням поданих уточнень, станом на жовтень 2012 року, відповідачем до суду не представлено, обґрунтованими є позовні вимоги Продавця про стягнення з Покупця заборгованості за Договором поставки в розмірі: 26 064,83 грн., тобто 267 823,35 грн. (сума переданого товару з врахуванням відсутньої видаткової накладної № 401679 від 28.09.2011р.) -241 758,52 грн. (210 505,94 грн. + 13 063,97 грн. + 9 725,21 грн. + 7 663,31 грн. + 800,09 грн./сума оплаченого, повернутого товару та зарахування зустрічних однорідних вимог).
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
За п. 8.6. Договору у випадку затримки Постачальником в перерахуванні будь-яких платежів, передбачених Договором, він зобов'язаний сплатити Покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення.
Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбечено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
За ст. 3 Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього
Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Таким чином розмір пені, що обчислюється від суми простроченого платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність в матеріалах контррозрахунку відповідача, обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача 11 106,08 грн. пені за затримку в перерахуванні платежів по Договору.
За ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Дослідивши матеріали справи, з урахуванням прострочення відповідачем у здійсненні розрахунків по Договору за товар, стягненню з відповідача на користь позивача в межах заявленого періоду нарахування підлягає 2 149,56 грн. 3% річних та 52,13 грн. втрат від інфляції, що становить:
Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі01.12.2011 - 30.12.201126064.831.00252.1326116.96Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення 39 372,60 грн. з них основного боргу -26 064,83 грн. (двадцять шість тисяч шістдесят чотири гривні 83 копійки), пені - 11 106,08 грн. (одинадцять тисяч сто шість гривень 08 копійок), 3% річних - 2 149,56 грн. (дві тисячі сто сорок дев'ять гривень 56 копійок) та втрат від інфляції - 52,13 грн. (п'ятдесят дві гривні 13 копійок).
Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 1 605,96 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Дочірнього підприємства «Гарантія-Маркет»(ідентифікаційний код: 32254181, адреса: 03062, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 94/1), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДРІМ МЕЙКЕРС»(ідентифікаційний код: 37567185, адреса: 01033, м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд. 38, к. 12), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу -26 064,83 грн. (двадцять шість тисяч шістдесят чотири гривні 83 копійки), пені - 11 106,08 грн. (одинадцять тисяч сто шість гривень 08 копійок), 3% річних - 2 149,56 грн. (дві тисячі сто сорок дев'ять гривень 56 копійок), втрат від інфляції - 52,13 грн. (п'ятдесят дві гривні 13 копійок) та судові витрати -1 605,96 грн. (одна тисяча шістсот п'ять гривень 96 копійок). Видати наказ.
В іншій часині позову відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.В. Котков
Дата підписання повного тексту рішення 10.10.2012р.
Судове рішення № 26460390, Господарський суд м. Києва було прийнято 04.10.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5011-10/11331-2012. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: