Рішення № 26460290, 11.10.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-18/12098-2012 11.10.12

За позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»;

до Головного управління культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідача Головне фінансове управління виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);

про стягнення 152 306,65 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники:

Від позивача: Іваненко І. П., представник, довіреність №93/2012/02/13-18 від 13.02.2012 р.;

Від відповідача: Кривенко С. А., представник, довіреність № 011-09/08 від 03.01.2012 р.;

Від третьої особи: Заболотній С. В., представник, довіреність №048-9-10/1358 від 04.09.2012 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2012 р. порушено провадження у справі №5011-18/12098-2012; розгляд справи призначено на 20.09.2012 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2012 року залучено до участі у справі третю особу без самостійних вимог на предмет спору; відкладено розгляд справи до 11.10.2012 року.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 135 198,61 грн. боргу за спожиту теплову енергію, 13 407,08 грн. пені, 657,13 грн. інфляційних втрат, 3 043,83 грн. трьох процентів річних, а також 3 046,13 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У першому судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

В судовому засіданні, яке відбулося 11.10.2012 року представник позивача надав клопотання про припинення провадження у справі в частині суми основного боргу.

Відповідач -Головне управління культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у своїх письмових поясненнях просить відмовити в задоволенні позовних вимог у зв'язку з погашенням основного боргу, відсутністю бюджетних призначень та виникненням заборгованості не з вини відповідача.

Представник від третьої особи не надав суду письмових пояснень по суті спору.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін і від третьої особи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

15.07.2004 року між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»(енергопостачальна організація) та Головним управлінням культури, мистецтв та охорони культурної спадщини (абонент) було укладено договір №153-3557-7, відповідно до умов якого предметом цього договору є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 2.1. договору, при виконанні умов цього договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською державною адміністрацією, положенням про Держенергоспоживнагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж, нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії, чинним законодавством України.

Згідно з п. 2.2.1. договору, енергопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби опалення та вентиляцію -в період опалювального сезону; гарячого водопостачання -протягом року в кількості та обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору.

Відповідно до п. 2.2.3. договору, енергопостачальна організація зобов'язується при зміні тарифів повідомляти абонента у п'ятиденний термін з моменту отримання розпорядження держадміністрації м. Києва про їх змінення.

Відповідно до п. 2.3.1. договору, абонент зобов'язується дотримуватися кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку №1, не допускаючи їх перевищення та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії; виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені в додатку №4 до договору (п. 2.3.2. договору).

Згідно з п. 2.3.6. договору, абонент зобов'язується за споживання теплової енергії без дозволу енергопостачальної організації понад встановлені договором максимальні теплові навантаження по кожному параметру теплоносія та джерелу теплопостачання, сплачувати енергопостачальній організації 5-кратну вартість, включаючи тарифну, за кількість теплової енергії, спожитої понад дозволене договором максимальне годинне навантаження.

У пункті 3.1. договору зазначено права енергопостачальної організації:

3.1.2. частково або повністю відключати тепловикористовуюче обладнання абонента в разі невиконання термінів оплати коштів за відпущену теплову енергію, інших дій абонента, порушуючих умови цього договору.

3.1.7. в разі зменшення обсягів палива на теплових джерелах, чи несвоєчасної сплати в терміни передбачені додатком №4, енергопостачальна організація залишає за собою право в односторонньому порядку введення обмеження абоненту встановленої кількості теплової енергії шляхом зниження температури в подавальному трубопроводі, або зниження об'єму теплопостачання аж до повного його припинення.

Відповідно до п. 5.1. договору, облік споживання абонентом теплової енергії проводиться по приладах обліку.

Згідно з п. 5.3. договору, абонент, що має прилади обліку, щомісячно надає енергопостачальній організації звіт по фактичному споживанню теплової енергії, в терміни передбачені у додатку №1 до договору.

Пунктом 8.1. договору передбачено, що він набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2004 року.

У п. 8.3. договору зазначено, що припинення дії договору не звільняє абонента від обов'язку повної сплати спожитої теплової енергії.

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п. 8.4. договору).

Відповідно до п. 2 додатку №1 до договору, орієнтовна вартість теплової енергії, відпущеної абоненту за поточний рік, відповідно до тарифів, діючих на момент укладення договору, становить 142 350,00 грн., ПДВ - 28 470,00 грн. Всього 170 820,00 грн.

Відповідно до п. 1. додатку №3 до договору, розрахунки з замовником за відпущену теплову енергію учасником проводяться згідно з тарифами, затвердженими розпорядчим документом органу виконавчої влади, що здійснює державне регулювання у сфері теплопостачання -Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України.

Згідно з п. 2 додатку №4 до договору, абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у районному відділі теплозбуту №1 за адресою: вул. Жилянська, 63, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

У п. 3 додатку №4 зазначено, що сплату за вказаними в п. 2 цього додатку документами, абонент виконує не пізніше 25 числа місяця, при цьому:

3.1. в разі, якщо абонент розраховується за показниками приладів обліку, йому пред'являється до сплати заявлена кількість теплової енергії на поточний місяць.

Пунктом 3.3. додатку №4 до договору передбачено, що бюджетні організації споживають теплову енергію в межах коштів, передбачених кошторисом витрат, як на поточне споживання так і на покриття заборгованості з поданням енергопостачальній організації кошторису витрат на кожний рік.

У випадку порушення сплати за поточне споживання, енергопостачальна організація має право припинити безоплатний відпуск теплової енергії (п. 3.4. додатку №4).

Відповідно до п. 3.5. додатку №4 до договору, у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду, енергопостачальна організація нараховує абоненту пеню на суму фактичного боргу в розмірі 05,% за кожний день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Пунктом 1.1. додатку №7 до договору №153-3557-7 передбачено, що енергопостачальна організація припиняє подачу теплової енергії абоненту в разі відсутності оплати теплової енергії та ПДВ у встановлені в додатку №4 до договору терміни.

Опалювальна площа за договором №153-3557-7 становить 4 493,4 кв. м. (додаток №8 до договору).

09.04.2012 року між Головним управлінням культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (замовник) та Публічним акціонерним товариством «Київенерго»(учасник) було укладено договір про закупівлю послуг (теплова енергія у гарячій воді/парі) за державні кошти №1533557, відповідно до умов якого учасник зобов'язується надати замовнику послугу, зазначену в п. 1.2. договору, а замовник -прийняти і оплатити таку послугу в порядку і строки згідно з цим договором.

Відповідно до п. 1.2. договору, найменування послуг -постачання водяної пари і гарячої води (включно з холодоагентами). Послуги за цим договором передбачають поставку теплової енергії замовнику за допомогою технічних засобів передачі та розподілу гарячої води та пари. Одиницею виміру теплової енергії є 1 Гкал.

Згідно з п. 3.1. договору, ціна цього договору становить 126 787,08 грн. разом з ПДВ та складається із суми очікуваної вартості обсягів місячних поставок теплової енергії протягом вказаного у п. 10.1. строку дії договору.

Пунктом 3.2. договору передбачено, що ціна цього договору на дату укладення визначена згідно з тарифами, які встановлені Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.

У п. 5.1. договору зазначено, що поставка теплової енергії здійснюється протягом 2012 року.

Цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до лютого 2012 року, а в частині проведення розрахунків до повного їх завершення (п. 10.1. договору).

Відповідно до п. 10.2. договору, відповідно до частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України умови цього договору застосовуються до відносин, що виникли між сторонами до моменту укладення цього договору з 01 січня 2012 року.

Згідно з п. 10.4. договору, припинення дії договору не звільняє замовника від обов'язку повної сплати спожитої теплової енергії.

Пунктом 11.1. договору передбачено, що цей договір укладається на виконання вимог Закону України «Про здійснення державних закупівель»та у зв'язку з безперервним технічним процесом постачання теплової енергії сторони дійшли згоди вважати цей договір новою редакцією договору від 15.07.2004 року №1533557 і у зв'язку з цим додатки до договору №1533557, передбачені п. 12.1. вважати додатками до даного договору.

Відповідно до п. 2 додатку №1 до договору, орієнтовна вартість теплової енергії, відпущеної замовнику за поточний рік, відповідно до тарифів, діючих на момент укладення договору, становить 105 655,90 грн., ПДВ -21 131,18 грн. Всього 126 787,08 грн.

Відповідно до п. 1. додатку №3 до договору, розрахунки з замовником за відпущену теплову енергію учасником проводяться згідно з тарифами, затвердженими розпорядчим документом органу виконавчої влади, що здійснює державне регулювання у сфері теплопостачання -Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України.

Між сторонами виникли зобов'язання з договору поставки, згідно якого, в силу статті 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму, що підтверджується документами, копії яких знаходяться у матеріалах справи.

До даного договору застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частина 2 статті 218 Господарського кодексу України зазначає, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Пунктом 1 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено обов'язок покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, а у разі прострочення оплати товару продавець, відповідно до пункту 3 цієї ж статті, має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими коштами.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням визначених змістом зобов'язання умов (неналежне виконання).

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 2.2.1. договору, енергопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби опалення та вентиляцію -в період опалювального сезону; гарячого водопостачання -протягом року в кількості та обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору.

Відповідно до п. 5.1. договору, облік споживання абонентом теплової енергії проводиться по приладах обліку.

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві зазначив, що нарахування відповідачеві за теплову енергію здійснюються відповідно до звернення-доручення про укладення договору по приладах обліку за тарифами, встановленими і затвердженими розпорядженням Київської міської державної адміністрації, а з 01.01.2011 року -затверджені постановою Національної комісії регулювання енергетики, які можуть змінюватися в період дії договору.

На підтвердження факту надання послуг позивачем до позовної заяви додано відомості обліку теплової енергії за період з 23.10.2011 року по 19.02.2012 року, а також облікові картки споживання теплової енергії відповідачем за період з листопада 2011 року по червень 2012 року включно.

У своїй позовній заяві позивач зазначив, що за період з 01.11.2011 року по 01.08.2012 року заборгованість відповідача за використану теплову енергію становить 135 198,61 грн. станом на 01.08.2012 року.

Згідно з п. 2 додатку №4 до договору №1533557 від 02.02.2004 року, абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у районному відділі теплозбуту №1 за адресою: вул. Жилянська, 63, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

Тобто, договором не передбачено обов'язку надсилати відповідачеві табуляграм, цей обов'язок лежить на відповідачеві. Також сторони мають можливість провести звірку взаєморозрахунків і здійснити відповідні перерахунки.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У п. 3 додатку №4 зазначено, що сплату за вказаними в п. 2 цього додатку документами, абонент виконує не пізніше 25 числа місяця, при цьому:

3.1. в разі, якщо абонент розраховується за показниками приладів обліку, йому пред'являється до сплати заявлена кількість теплової енергії на поточний місяць.

Між сторонами підписано акт звірки взаєморозрахунків, де вони погодились, що станом на 01.10.2012 року заборгованість відповідача перед позивачем погашена.

На підставі вищевикладеного позивач просить суд припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає за можливе задовольнити лише частково позовні вимоги щодо стягнення основної заборгованості, адже, відповідно до п. 4.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Визнання боржником претензії кредитора не є способом припинення зобов'язання і не свідчить про відсутність спору; особа, претензія якої визнана боржником, вправі звернутися до господарського суду з позовом про стягнення визнаної суми коштів.

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Господарський суд вважає за можливе припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу.

Згідно з статтею 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають встановлені договором або законом правові наслідки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений договором або законом строк (частина 1 статті 612 ЦК України).

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 3.5. додатку №4 до договору, у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду, енергопостачальна організація нараховує абоненту пеню на суму фактичного боргу в розмірі 05,% за кожний день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить стягнути з відповідача 13 407,08 грн. пені. Вказаний розмір пені підлягає повному задоволенню, адже штрафні санкції нараховувалися на розмір заборгованості, який існував станом на 01.08.2012 року, а на той момент він становив 135 198,61 грн. і не був сплачений на вказану дату.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Позивач просить стягнути з відповідача 657,13 грн. інфляційних втрат і 3 043,83 грн. трьох процентів річних. В даному випадку також розмір інфляційних втрат та трьох відсотків річних не підлягає зменшенням у зв'язку із зменшенням суми основного боргу, адже станом на 01.08.2012 року (дата закінчення нарахування інфляційних втрат і трьох відсотків річних з простроченої суми) заборгованість відповідача перед позивачем становила 135 198,61 грн.

Однак, у своїй позовній заяві позивач зазначає, що оскільки вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізовувати, а може від нього відмовитися, то він самостійно визначає періоди, за які він бажає здійснити розрахунок. Проте, в статті 625 Цивільного кодексу України чітко зазначено, що стягнення інфляційних втрат проводиться за весь час прострочення.

Судом встановлено, що у травні, червні та липні 2012 року відбувалися процеси дефляції і індекс інфляції мав від'ємне значення.

Як зазначив Вищий господарський суд України у п. 2 Інформаційного листа від 17.07.2012 року №01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права», при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу.

Господарським судом встановлено, що протягом періоду прострочення сукупний індекс інфляції становив 100,02.

У зв'язку з цим, стягненню з відповідача підлягають 270,40 грн. інфляційних втрат і 3 043,83 грн. трьох відсотків річних з простроченої суми.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з постановою пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», за змістом п. 4 і 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір»припинення провадження у справі і залишення позову без розгляду тягнуть за собою повернення сплачених сум судового збору.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача 135 198,61 грн. основного боргу.

3. Стягнути з Головного управління культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (інд. 01004, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 3, код ЄДРПОУ 02231933) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(інд. 01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 13 407 (тринадцять тисяч чотириста сім) грн. 08 коп. пені, 270 (двісті сімдесят) грн. 40 коп. інфляційних втрат, 3 043 (три тисячі сорок три) грн. 83 коп. трьох відсотків річних з простроченої суми, 334 (триста тридцять чотири) грн. 43 коп. витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

4. В задоволенні іншої частини позову відмовити.

5. Повернути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(інд. 01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 2 703 (дві тисячі сімсот три) грн. 97 коп. судового збору. Видати наказ.

6. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

7. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяО.В. МандриченкоДата складання рішення 16.10.2012 р.