Рішення № 26460151, 10.10.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 24/119/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.12 Справа № 5009/3071/12

м. Запоріжжя

за позовом: товариство з обмеженою відповідальністю "Токмак Теплоенергія" (71700, Запорізька область, м. Токмак, вул. Шевченка, 45-а)

до відповідача: приватне підприємство "Заказ таксі" (69063, м. Запоріжжя, вул. Сєдова, 11; 69084, м. Запоріжжя, вул. Харчова, буд. 72, кв. 62)

про стягнення 4521,16 грн.

суддя Азізбекян Т.А.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: Бохан М.І., довіреність від 16.08.2011р. № 934

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

14.08.2012р. до господарського суду Запорізької області звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "Токмак Теплоенергія" з позовом до приватного підприємства "Заказ таксі" про стягнення з відповідача 4 524,16 грн., з яких 4 029,71 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію на підставі договору від 15.10.2009р. № 271 на постачання теплової енергії в гарячій воді, 277,28 грн. пені, 105,53 грн. інфляції та 108,64 грн. -3% річних.

Ухвалою від 14.08.2012р. порушено провадження у справі № 5009/3071/11, судове засідання призначено на 19.09.2012р., про що сторони повідомлені належним чином.

Ухвалою від 19.09.2012р. розгляд справи відкладений на 10.10.2012р.

Розгляд справи здійснювався без фіксації судового процесу технічними засобами фіксації.

У засіданні суду 10.10.2012р., на підставі статей 82-1, 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну і резолютивну частини рішення. Судом роз'яснено про час виготовлення рішення у повному обсязі.

Позивач підтримав заявлені вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та пояснив, що 15.10.2009р. між сторонами укладений договір на постачання теплової енергії в гарячій воді № 271, за умовами якого позивач зобов'язався постачати теплову енергію, а відповідач сплатити спожиту теплову енергію за встановленими тарифами в термін, передбачений договором. Позивач виконав покладені на нього обов'язки та надав теплову енергію в період з 01 жовтня 2010р. по 30 квітня 2012р. (включно) на суму 4 029,71 грн. Однак, свої зобов'язання щодо оплати отриманої теплової енергії відповідач не виконав, внаслідок чого сума основного боргу за спірним договором становить 4 029,71 грн. За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань відповідачу нараховано пеня в сумі 277,28 грн. за період з 15.12.2011р. по 14.06.2012р. та за прострочення виконання грошового зобов'язання нараховано 105,53 грн. інфляції за період з 01.10.2010р. по 31.06.2012р. та 3 % річних в розмірі 108,64 грн. У зв'язку з чим, позивач просить суд на підставі ст. ст. 11, 15, 16, 509, 526, 530, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 67, 175, 193, 222, 275 Господарського кодексу України, ст. ст. 19, 24, 25 Закону України «Про теплопостачання», позов задовольнити.

Відповідач відзив на позовну заяву, витребувані судом документи і документи, що підтверджують заперечення проти позову, не надав, в судове засідання жодного разу не з'явився.

В абзаці 2 пункту 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (із змінами, внесеними згідно з Постановою Вищого господарського суду № 3 від 23.03.2012р.) роз'яснено, що місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців").

Таким чином, місцезнаходження відповідача визначається за даними його державної реєстрації як суб'єкта господарювання.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 18.09.2012р. місцезнаходження ПП «Токмак таксі»є: 69084, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Харчова, б. 12, кв. 62. Саме на цю адресу направлено судом копію ухвали від 19.09.2012р. про відкладення розгляду справи № 5009/3071/12.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. №18).

Згідно із ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно п. 1.1. Статуту ТОВ «Токмак Теплоенергія»створене відповідно до Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, Законів України «Про господарські товариства», «Про зовнішньоекономічну діяльність», шляхом об'єднання майна та підприємницької діяльності Учасників і є господарським товариством.

Пунктом 2.2. Статуту зазначено, що предметом статутної діяльності ТОВ «Токмак Теплоенергія»є розвиток і вдосконалення системи теплопостачання з метою якісного забезпечення тепловою енергією споживачів міста.

Відповідно до рішення Токмацької міської ради № 281 від 01.10.2009р. «Про визначення виконавця послуг», виконавцем послуг з централізованого опалення в м. Токмак Запорізької області визначено ТОВ «Токмак Теплоенергія». ТОВ «Токмак Теплоенергія»являється єдиним виробником послуг з централізованого опалення в м. Токмак. Послуга з теплопостачання віднесена до житлово-комунальних послуг.

Згідно ст. 19 Закону України «Про теплопостачання», діяльність у сфері теплопостачання може здійснюватись суб'єктами господарської діяльності у сфері теплопостачання всіх організаційно-правових форм та форм власності, зокрема, на основі договорів оренди, підряду, концесії, лізингу та інших договорів. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

15.10.2009р. між ТОВ «Токмак Теплоенергія» (Постачальник теплової енергії) та Приватним підприємством «Заказ таксі»(Споживач) укладено договір № 271 про постачання теплової енергії в гарячій воді, за яким Постачальник теплової енергії бере на себе зобов'язання постачати Споживачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а Споживач зобов'язується оплачувати одержану енергію за встановленими тарифами (цінами) в термін, передбачений договором.

Пунктом 22 договору визначено, ще договір набуває чинності з дня його підписання. Договір вважається пролонгований на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п. 24 Договору).

Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 18 Правил про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21.07.2006 року № 630).

Відповідно до п. 14 Договору Споживач зобов'язаний сплатити пред'явлений йому рахунок не пізніше 5-ти днів після його отримання.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору в період з 01.10.2012р. по 30.04.2012р. позивачем надані відповідачу обумовлені договором послуги по постачанню теплової енергії на загальну суму 4 029,71 грн.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобов'язаний сплатити повну ціну переданого товару.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

Встановлено, що вказана сума в установлений договором строк відповідачем не сплачена.

ТОВ «Токмак Теплоенергія»звернулось до відповідача з претензією щодо погашення заборгованості № 378 від 22.03.2012р., надано 2 акти звірки взаємних розрахунків заборгованості та запропоновано погодити суму боргу та в добровільному порядку погасити заборгованість за спожиту теплову енергію. Претензія залишена без реагування.

Тож, сума основного боргу відповідача, на час розгляду справи, становить 4 029,71 грн.

Отже, відповідач взяті на себе зобов'язання згідно умов договору на постачання теплової енергії № 271 від 15.10.2009р. належним чином та в повному обсязі не виконав.

Відповідач доказів оплати за договором на постачання теплової енергії не надав.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 4 029,71 грн. основного боргу документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню.

В силу ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).

Частиною 1 ст. 230 ГК України до штрафних санкцій віднесено господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, одним з правових наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ч. 1 ст. 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Приписами ч. 6 вказаної статті унормовано, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законодавством або договором.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань регулюються Законом України від 22.11.1996р. № 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відтак, розмір неустойки, встановлений законом, не обмежує учасників договірних відносин щодо визначення розміру пені, а передбачає обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.

Пунктом 14 Договору передбачено обов'язок споживача сплатити пред'явлений йому рахунок не пізніше 5 днів після його отримання.

Згідно п. 15 Договору, у випадку несплати нараховується пеня у розмірі 0, 75 % за добу на суму несплачених платіжних документів, але не більше 2-ї ставки НБУ України.

Господарським судом встановлено, що відповідачу правомірно нараховано пеню в розмірі 277,28 грн., оскільки це не суперечить п. 15 Договору та діючому законодавству.

Тому, вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 277,18 грн. за період з 15.12.2011р. по 14.06.2012р. підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Договором про постачання теплової енергії в гарячій воді № 17/29 від 15.10.2009р. сторони інший розмір процентів не встановлювали.

Враховуючи встановлений факт несвоєчасного виконання відповідачем грошових зобов'язань, вимоги про стягнення 108,64 грн. - 3 % річних та 105,53 грн. інфляції за період з 01.10.2010р. по 31.06.2012р. від простроченої суми підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у справі в розмірі 1 609,50 грн. відноситься на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 45,49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства "Заказ таксі" (69063, м. Запоріжжя, вул. Сєдова, 11; 69084, м. Запоріжжя, вул. Харчова, буд. 72, кв. 62, код ЄДРОПУ 30719374) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Токмак Теплоенергія" (71700, Запорізька область, м. Токмак, вул. Шевченка, 45-а, р/р 26008134860801 Філія «Запорізьке РУ»АТ «Банк «Фінанси та Кредит», МФО 313731, код ЄДРПОУ 35361900) - 4 029 (чотири тисячі двадцять дев'ять) грн. 71 коп. основного боргу, 277 (двісті сімдесят сім) грн. 28 коп. пені, 105 (сто п'ять) грн. 53 коп. втрат від інфляції, 108 (сто вісім) грн. 64 коп. - 3% річних та 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. витрат на судовий збір.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.А. Азізбекян

Рішення у повному обсязі складено і підписано 15.10.2012р.