Рішення № 26460089, 15.10.2012, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "15" жовтня 2012 р. Справа № 6/5007/1061/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Терлецької-Байдюк Н.Я.

за участю представників сторін:

від позивача: Костюк В.В. - довіреність від 23.01.2012р.;

від відповідача: не з'явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Комунального підприємства "Бердичівтеплоенерго" (м.Бердичів Житомирська область)

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (м.Бердичів Житомирська область)

про стягнення 16243,08 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 16243,08 грн. за неналежне виконання договору №385/Ю про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води від 01.12.2011р., з яких: 8041,89грн. - основний борг, 8041,89грн. - пеня, 129,64грн. - 3% річних, 29,66грн. - інфляційні. Також просить стягнути з відповідача судовий збір.

В судовому засіданні, що відбувалось 01.10.2012р., представником позивача було подано заяву про зменшення позовних вимог (а.с.30-31), відповідно до якої просить стягнути з відповідача 6140,85грн. заборгованості, з яких: 2541,89грн. - основний борг, 3541,89грн. - пеня, 50,30грн. - 3% річних, 6,77грн. - інфляційні. З врахуванням приписів ст.22 ГПК України дана заява ухвалою суду від 01.10.12р. прийнята судом до розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 01.10.2012р.

Відповідач в судове засідання не з'явився, витребуваних ухвалою про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи доказів не надав, не повідомив про причини своєї неявки при тому, що про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Так, ухвалу про порушення провадження у справі та ухвалу про відкладення розгляду справи йому було надіслано рекомендованою кореспонденцією і станом на день проведення судового засідання конверти з вказаними ухвалами до суду не повернулися.

При цьому судом оглянуто реєстри поштових відправлень господарського суду Житомирської області від 19.09.2012 року та від 03.10.2012 року з метою встановлення факту надіслання ухвал відповідачу.

Варто вказати, що вищевказані ухвали були направлені відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві (АДРЕСА_1).

Крім того, згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, отриманого за електронним запитом судді, станом на 15.10.2012 року Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, саме за цією адресою було направлено ухвалу про порушення провадження у справі та ухвалу про відкладення розгляду справи.

При цьому суд звертає увагу на п.4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", п.11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 року № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" в яких наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Як наголошується в п.19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 року № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

На першому примірнику ухвали від 18.09.2012 року про порушення провадження у справі та ухвали від 01.10.2012 року, які наявні в справі, є штамп суду з відміткою про відправку документів. Дані відмітки оформлені відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, наведених вище, а тому суд дійшов висновку, що вони є підтвердженням належного надсилання копій процесуальних документів сторонам.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

При цьому суд констатує, що відповідачем не подано жодного клопотання, заяви, телеграми щодо перенесення розгляду справи, її відкладення чи неможливості забезпечити участь в судовому засіданні свого представника.

За викладених вище обставин справу, із врахуванням вимог ч.1 ст.69 ГПК України, розглянуто за наявними у ній матеріалами згідно ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 01.12.2011р. між Комунальним підприємством "Бердичівтеплоенерго" (виробник/позивач) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (споживач/відповідач) було укладено договір №385/Ю про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води (а.с.14-21), за умовами якого виробник зобов'язується надавати споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором.

Згідно п.4.1.2 договору тарифи на послуги на момент укладання договору у відповідності до рішення виконавчого комітету Бердичівської міської ради №594 від 17.11.11р. з централізованого опалення становлять 19,89грн. за кв.м., 876,43грн. за 1Гкал/год.

Розмір щомісячної оплати за централізоване опалення становить 3095,88грн. (п.4.5 договору).

В пункті 5.1 договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води сторони погодили, що оплата послуг проводиться споживачем не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Сторони також погодили, що грошові кошти в першу чергу зараховуються на погашення заборгованості за попередніми договорами на теплопостачання, укладеними між сторонами до підписання даного Договору, незалежно від зазначеного в платіжному дорученні призначення платежу (п.5.7 договору).

Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого станом на день пред'явлення позову, згідно розрахунку позивача, утворилась заборгованість перед позивачем за отримані послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води в сумі 2541,89грн. за період з березня по серпень 2012року.

Крім основної суми боргу, позивача просить стягнути з відповідача 3541,89грн. - пені, 50,30грн. - 3% річних та 6,77 грн. - інфляційних.

Відповідно до ч.1 ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

Згідно ст.ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.

Враховуючи викладені норми закону та умови договору, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення основного боргу в сумі 2541,89грн.

Згідно приписів ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

За змістом ч.1 ст.230 ГК України штраф та пеня є одними з видів штрафних санкцій, які визнаються як господарські санкції у вигляді грошової суми, котру учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.6 ст.231 ГК України).

Стаття 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" №686 від 20.05.1999р. встановлює, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності: сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території; за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

За несвоєчасне внесення плати за послуги з централізованого опалення споживач у безспірному порядку зобов'язується сплатити виробнику крім суми заборгованості пеню у розмірі 1 (один) відсоток від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п.5.5 договору).

Згідно розрахунку позивача, перевіреного судом, сума пені складає 3541,89грн. (а.с.33).

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши проведені позивачем нарахування 3% річних (а.с.34 ), зважаючи на встановлені судом обставини по справі стосовно періоду нарахування штрафних санкцій, та заяву позивача від 01.10.12р., господарський суд прийшов до висновку, що правомірним є нарахування 3% річних в сумі 34,80грн. за період з 21.04.12р. по 29.08.12р., зокрема:

- розмір 3% річних, нарахованих за період з 21.04.12р. по 20.05.12р. на суму заборгованості 2255,28грн., становить 5,55грн.,

- розмір 3% річних, нарахованих за період з 21.05.12р. по 29.08.12р. на суму заборгованості 3541,89грн., становить 29,32грн.

За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних підлягають задоволенню в сумі 34,80грн. У задоволенні вимог про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 15,43грн. суд відмовляє за безпідставністю їх нарахування.

Оскільки обов'язок оплати за надані послуги в березні настав у квітні, позивачем безпідставно включено до ролзрахунку розмір індексу інфляції за березень 2012р., тому позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат задоволенню не підлягають.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед КП "Бердичівтеплоенерго" становить 6118,58грн. (2541,89+3541,89+34,80).

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач заявлений позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу не надав.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 2541,89грн. - основного боргу, 3541,89грн. - пені та 34,80грн. - 3% річних обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню. В іншій частині позову суд відмовляє.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.33,43,44,49,75,82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ід.номер НОМЕР_1)

- на користь Комунального підприємства "Бердичівтеплоенерго" (13312, Житомирська область, м.Бердичів, вул.Шевченка, 23, код 32794899) - 6118,58грн. заборгованості, з яких: 2541,89 грн. - основний борг, 3541,89грн. - пеня, 34,80грн. - 3% річних, а також 1603,66грн. сплаченого судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 16.10.2012р.

Суддя Терлецька-Байдюк Н.Я.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - відповідачу (рек. з повід.)