Ухвала суду № 26459594, 16.10.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

УХВАЛА

16.10.12

Справа №5002-2/3428-2012

Суддя Толпиго В.І., розглянувши заяву

Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПАЙР», м. Київ,

про вжиття запобіжних заходів у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПАЙР», м. Київ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «СВ-Плюс», м. Сімферополь,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська водочна компанія», Сімферопольський район, с.Мазанка,

про визнання недійсним договору

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІМПАЙР» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим із заявою про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Кримська водочна компанія» та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо володіння, розпорядження та користування, в тому числі: шляхом варіння, підготовки, змішування, обробки, розливу та пакування алкогольних напоїв, наступним майном, яке є предметом договору найму майна №9/09 від 15.06.2009, укладеного між ТОВ «СВ-Плюс» та ТОВ «Кримська водочна компанія», де б воно не знаходилось; накладення арешту та заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Кримська водочна компанія» будь-яким способом передавати третім особам повністю або частково право власності, або право користування, або право володіння, або право розпорядження майном, яке є предметом договору найму майна №9/09 від 15.06.2009, укладеного між ТОВ «СВ-Плюс» та ТОВ «Кримська водочна компанія».

Заяву позивач обґрунтовує тим, що існує реальна небезпека настання негативних наслідків: зникнення чи пошкодження майна у зв’язку із доступом другого відповідача до фактичного володіння та користування ним, що може значно ускладнити виконання рішення господарського суду.

В заяві зазначено, що позивач є законним власником лінії по розливу та пакуванню горілки в скляні пляшки номінальною виробничою потужністю 13 000 пляшок/година, інвентарний номер 10407107, що підтверджується свідоцтвом про придбання майна з прилюдних торгів №1703 від 09.08.2012.

Предметом заявленого позову є визнання недійсним договору найму майна №9/09 від 15.06.2009, на підставі якого ТОВ «СВ-Плюс» передало 15.06.2009 ТОВ «Кримська водочна компанія», зокрема, і лінію по розливу та пакуванню горілки в скляні пляшки номінальною виробничою потужністю 13000 пляшок/година, інвентарний номер 10407107. Як на підставу визнання договору найму майна недійсним позивач посилається на наявність договору застави рухомого майна №126213/з2 від 25.12.2008, укладеного між ТОВ «СВ-Плюс» та ВАТ «Альфа-Банк».

Відповідно пункту 3.1. предметом застави за цим договором є рухоме майно, а саме: лінія по розливу та пакуванню горілки в скляні пляшки номінальною виробничою потужністю 13000 пляшок/година, інвентарний номер 10407107.

При цьому, в пункті 4.4.6. договору застави встановлено, що без попередньої згоди заставодержателя заставодавець зобов’язаний жодним чином не відчужувати, не обтяжувати та не передавати предмет застави третім особам, зокрема, не передавати його у найм.

В 2012 році позивач придбав лінію по розливу та пакуванню горілки в скляні пляшки номінальною виробничою потужністю 13000 пляшок/година, інвентарний номер 10407107, на прилюдних торгах.

Відповідно статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Частина 1 статті 67 Господарського процесуального кодексу України містить перелік засобів забезпечення позову. Позов забезпечується накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Отже, з приписів вищенаведених статей слідує, що забезпечення позову є мірою попередження можливих порушень майнових прав і охоронюваних законом інтересів позивача. Умовою застосування заходів по забезпеченню позову є достатньо обґрунтоване міркування про те, що у разі вжиття відповідачем певних дій, виконання судового рішення утрудниться або стане взагалі неможливим, а відповідно і порушені права позивача рішенням суду не будуть поновлені.

Суд вважає, що є підстави для вжиття заходів до забезпечення позову тільки на майно, яке було предметом застави по договору застави рухомого майна №126213/з2 від 25.12.2008, та передано в подальшому Товариством з обмеженою відповідальністю «СВ-Плюс» Товариству з обмеженою відповідальністю «Кримська водочна компанія» на підставі договору найму, та яке було придбано позивачем на аукціоні.

Враховуючи вищенаведене, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів до забезпечення даного позову з урахуванням наявності зв’язку між обраними позивачем заходів до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, а також те, що не виключена можливість зникнення чи пошкодження лінії по розливу та пакуванню горілки в скляні пляшки номінальною виробничою потужністю 13000 пляшок/година, інвентарний номер 10407107, суд вважає можливим задовольнити заяву про вжиття заходів до забезпечення позову частково.

Керуючись ст.ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПАЙР» про вжиття заходів до забезпечення позову від 02.10.2012 задовольнити частково.

Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Кримська водочна компанія» (97530, Сімферопольський район, с. Мазанка, вул. Садова, б.19, ідентифікаційний код36499654) вчиняти будь-які дії щодо володіння, розпорядження та користування лінією по розливу та пакуванню горілки в скляні пляшки номінальною виробничою потужністю 13000 пляшок/година, інвентарний номер 10407107, яка знаходиться за адресою: 95000, м. Сімферополь, вул. Вузлова, 6, у тому числі шляхом варіння, підготовки, змішування, обробки, розливу та пакування алкогольних напоїв.

Накласти арешт на лінію по розливу та пакуванню горілки в скляні пляшки номінальною виробничою потужністю 13000 пляшок/година, інвентарний номер 10407107, яка знаходиться за адресою: 95000, м. Сімферополь, вул. Вузлова, 6.

Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Кримська водочна компанія» (97530, Сімферопольський район, с. Мазанка, вул. Садова, б.19, ідентифікаційний код 36499654) будь-яким способом передавати третім особам повністю або частково право власності, або право користування, або право володіння, або право розпорядження лінією по розливу та пакуванню горілки в скляні пляшки номінальною виробничою потужністю 13000 пляшок/година, інвентарний номер 10407107, яка знаходиться за адресою: 95000, м. Сімферополь, вул. Вузлова, 6

Ця ухвала відповідно пункту 2 частини 2 статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» є виконавчим документом, якій підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала набрала законної сили з моменту її винесення 16.10.2012.

Ухвала може бути пред’явлення до виконання протягом року з 17.10.2012.

Ухвала може бути скасована господарським судом, який вжив заходів до забезпечення позову, або оскаржена через Господарський суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного господарського суду в апеляційному порядку протягом п’яти днів з дня її проголошення місцевим господарським судом. Подання апеляційної скарги на ухвалу про вжиття заходів до забезпечення позову не зупиняє виконання відповідної ухвали.

Суддя В.І. Толпиго