Рішення № 26459589, 11.10.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.10.2012Справа №5002-23/2610-2012

За позовом Державного закладу «Дитячий оздоровчий табір - пансіонат «Радуга» Державного управління справами, с. Піщане, Бахчисарайский район

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Біо-системи», м. Сімферополь

про стягнення 47 118,60 грн.

Суддя Доброрез І.О.

Представники:

Від позивача - Волкова М.І., довіреність № 394 від 04.09.12, представник;

Від позивача - Корніцова Т.М., довіреність № 452 від 09.10.12, представник;

Від позивача - Коблова О.В., директор, посвідчення № К-069;

Від відповідача - Угрінчук А.П., директор згідно рішення учасників зборів №1 від 03.08.2012р.;

Від відповідача - Кєтова Г.С., довіреність № б/н від 27.09.12, представник;

Від відповідача - Іванова С.В., довіреність № б/н від 11.10.12, представник;

СУТЬ СПОРУ: Державний заклад «Дитячий оздоровчий табір - пансіонат «Радуга» Державного управління справами звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Біо-системи» про стягнення 47118,60 грн.

01.10.2012 р. представником відповідача суду наданий документально обґрунтований відзив на позов, в якому зазначає про відсутність порушеного права позивача з тих підстав, що проектна документація «Будівництво очисних споруд ДЗ ДОБ-пансіонат «Радуга» ДУС АР Крим, Бахчисарайський район, с. Піщане» здана на розгляд Державного підприємства «Укрдержбудекспертиза».

В судовому засіданні 09.10.2012р. представником позивача надані письмові пояснення, в якому він наголошує, що акт виконаних робіт був підписаний для можливості оплати за майбутні роботи відповідача, оскільки позивача є державним закладом і кошти, що знаходяться в його розпорядженні є державними.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд

встановив:

13 квітня 2012 року між Державним закладом «Дитячий оздоровчий табір - пансіонат «Радуга» Державного управління справами (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Біо-системи» (Підрядник) було укладено договір на виконання проектних робіт №23/03-12.

Згідно п.1. 1цього договору відповідач прийняв на себе обов'язок виконати для позивача роботи з розробки проекту «Будівництво очисних споруд ДЗ ДОТ - пансіонату «Радуга» ДУС.

Пунктом 2.1 договору передбачено обов'язок відповідача виконати роботи у строк, визначений календарним планом, згідно технічного завдання та інших вихідних даних та узгодити робочий проект з контролюючими та експертними організаціями.

Підрядник має право, зокрема, отримати оплату за виконані роботи, в порядку та на умовах, встановлених цим договором (п.2.2 договору).

Розділом 3 передбачені ціна договору та порядок розрахунків, а саме визначено, що Замовник здійснює оплату згідно акту виконаних робіт та наданому рахунку. Кінцевий розрахунок здійснюється Замовником протягом п'яти банківських днів після підписання сторонами акту прийому-здачі виконаних робіт та отримання експертного висновку. Замовник має право не здійснювати оплату (затримати оплату) невиконаної або неякісно виконаної частини робіт.

На виконання умов договору позивачем було затверджено календарний план по робочому проекту - будівництво очисних споруд та завдання на проектування (п.п. 4.1. 4.2. Договору).

За договором строки виконання робіт визначатися календарним планом, який мав два етапи виконання робіт з визначенням строків їх виконання.

Перший етап робіт - обстеження об'єктів збір вихідних даних, проектні роботи з будівництва ЛОС і реконструкції НК. Другий етап погодження ОВОС.

24.04.2012 р. позивач на сплату виставленого відповідачем рахунку №23 від 20.04.2012 року перерахував відповідачу 47118,60 грн.

Проте, протягом строку на виконання робіт (квітень 2012 року) відповідач роботи першого етапу не виконав.

Згідно п.6.1 договору строк його дії до 30 червня 2012 року.

Суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню на підставі наступного.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Згідно ст.887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

За договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його затвердження замовником (ч.1 ст. 888 ЦК України).

Підставою для виконання робіт по договору було завдання замовника, яке надав замовник.

13.04.2012 р. позивач передав відповідачу документацію. Зауважень з приводу наданої документації, в тому числі щодо повноти вихідних даних, технічних умов, від відповідача, як виконавця, позивачу-замовнику не було.

Згідно п.6.1 договору, строк його дії сплив 01 липня 2012 року, однак роботи за ним відповідачем не виконані.

Пунктом 4.3 договору передбачено, що при завершенні робіт Підрядник надає Замовнику акт здачі-прийомки робіт з додаванням до нього комплекту документації, передбаченої технічним завданням та експертний висновок.

Відповідачем не надано суду документів, які б свідчили про виконання робіт. Будь-яких доказів передачі позивачу виконаних робіт або їх частини відповідачем також не надано.

Акт виконаних робіт у сукупності з іншими доказами, які маються у справі, суд розцінює як авансування (передаплату) робіт. Суд зазначає, що цей акт не є безумовним підтвердженням факту виконання таких робіт, а розцінюється судом критично, з врахуванням встановленої законодавством процедури використання бюджетних коштів.

Суд також розцінює як порушення відповідачем умов договору, невиконання ним обв'язку, передбаченого п.4.5, щодо повідомлення позивача про недоцільність подальшого проведення робіт у зв'язку зі закінченням строку дії договору.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1, 2 статті 615 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Права замовника під час виконання роботи визначені ст. 849 ЦК України, відповідно до ч. 2 якої якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Оскільки зобов'язання за договором відповідачем так і не було виконано, а кошти добровільно не повернуті, суд вважає, що з відповідача підлягає стягненню 47118,60 грн. сплачених позивачем грошових коштів.

Судовий збір покладається на відповідача згідно ст. 49 ГПК України.

Повне рішення складене 16.10.2012 р.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Біо-системи» (вул. Данилова, 43, м.Сімферополь, Центральний район, АР Крим, 95013; ідентифікаційний код 27488198) на користь Державного закладу «Дитячий оздоровчий табір - пансіонат «Радуга» Державного управління справами (вул. Набережна, 19, с. Піщане, Бахчисарайский район, АРК, 98431; п/р 26004313717 в ПАТ «Акціонерний банк «Південний», м.Одеса, МФО 328209, ідентифікаційний код 31185987) 47 118,60 грн. та 1609,50грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя І.О. Доброрез