Постанова № 26459402, 11.10.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" жовтня 2012 р. Справа № 5017/1016/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Грейц К.В.,суддів :Бакуліної С.В., ГГлос О.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиДержавного підприємства "Донецька залізниця"на постановувід 31.07.2012 року Одеського апеляційного господарського судуу справі№ 5017/1016/2012господарського суду Одеської областіза позовомДержавного підприємства "Донецька залізниця"доДержавного підприємства "Морський торговельний порт "Южний"простягнення 148 255,00 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники :від позивача: Дьомін В.М. (довіреність № Н-01/111 від 17.01.2012р.)від відповідача:Андріїшина Н.П. (довіреність № 05-18/101 від 17.01.2012р.)

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 18.06.2012 року (суддя Літвінов С.В.) у справі № 5017/1016/2012 позов задоволено; стягнуто з відповідача на користь позивача штраф у сумі 148255,00 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2964,50 грн.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 31.07.2012 року (головуючий суддя Журавльов О.О., судді: Михайлов М.В., Ярош А.І.) рішення Господарського суду Одеської області від 18.06.2012 року у справі №5017/1016/2012 скасовано; у задоволенні позову Державного підприємства "Донецька залізниця" відмовлено в повному обсязі; стягнуто з Державного підприємства "Донецька залізниця" на користь Державного підприємства "Морський торговельний порт "Южний" 1482,25 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

У касаційній скарзі скаржник просить постанову Одеського апеляційного господарського суду від 31.07.2012 року скасувати, рішення Господарського суду Одеської області від 18.06.2012 року залишити без змін, посилаючись на порушення апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст.32-34, 36, 43 ГПК України, ст.ст.118, 122 Статуту залізниць України.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач повністю заперечує викладені в ній доводи.

Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника позивача, який підтримав викладені в ній доводи, заперечення на касаційну скаргу представника відповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Державне підприємство "Донецька залізниця" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Державного підприємства "Морський торговельний порт "Южний" 148225,00 грн. штрафу, який нарахований за неправильно вказану в накладній масу вантажу.

Апеляційним господарським судом встановлено наступне.

16.12.2011 року зі станції відправлення Берегова (експ.) Одеської залізниці ДП "Морський торговельний порт "Южний" (відправник, відповідач, порт) на адресу одержувача - ПАТ "Авдієвський коксохімічний завод" (станція призначення Авдіївка Донецької залізниці) був відправлений вантаж -вугілля кам'яне, імпорт (високо-летуче коксуючеся вугілля Wellmore) у кількості 346950 кг (маса нетто) у вагонах: №62993068, вагою брутто - 93050 кг, нетто - 69650 кг, тара - 23400 кг; №68609163, вагою брутто - 89700 кг, нетто - 68500 кг, тара - 21200 кг, №63591002, вагою брутто - 93100 кг, нетто - 69600 кг, тара - 23500 кг, №65620353, вагою брутто - 91450 кг, нетто - 69350 кг, тара - 22100 кг, №60597267, вагою брутто - 93450 кг, нетто - 69850 кг, тара - 23600 кг, що підтверджується накладною №40698839 (а.с.9).

Відповідні відмітки у вказаній залізничній накладній свідчать, що вантаж завантажений у вагон засобами відправника (ДП "Морський торговельний порт "Южний") навалом. Вантаж розміщено і закріплено відправником без зауважень. Маса вантажу визначена на електронних вагах.

Заповнення саме вантажовідправником визначених граф комплекту перевізних документів, в тому числі і накладної, передбачено як п.2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 року №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року №863/5048 (надалі - Правила), так і ст.23 Статуту залізниць України.

У відомості по зважуванню №20870 від 15/16,12,2011 року, яка підписана представниками відповідача та представником залізниці, зазначено, що було проведено зважування вагонів, та виявлено, що у вагоні: №62993068, вага брутто - 93050 кг, нетто - 69650 кг, тара - 23400 кг; №68609163, вага брутто - 89700 кг, нетто - 68500 кг, тара - 21200 кг, №63591002, вага брутто - 93100 кг, нетто - 69600 кг, тара - 23500 кг, №65620353, вага брутто - 91450 кг, нетто - 69350 кг, тара - 22100 кг, №60597267, вага брутто - 93450 кг, нетто - 69850 кг, тара - 23600 кг (а.с.33).

20.12.2011 року вантажоодержувачем було надіслано до ДС Авдіївка заяву, в якій вантажовідправник просив на підставі ст.52 Статуту залізниць України провести контрольне переважування п'яти вагонів з вугіллям: №60597267, №65620353, №63591002, №62993068, №68609163, які прибули по відправці №40698839. Вказана заява була надіслана без підписів, завірена печаткою вантажоодержувача (а.с.10 зворотний бік).

На виконання вищезазначеної заяви 20.12.2012 року було здійснено контрольне зважування вагонів та виявлено різницю у вазі проти накладної №40698839 в сторону зменшення на 11150 кг, а саме: у вагоні №62993068 було виявлено різницю у вазі проти накладної №40698839 в сторону зменшення на 2000 кг, у вагоні №68609163 було виявлено різницю у вазі проти накладної №40698839 в сторону зменшення на 2250 кг, у вагоні №63591002 було виявлено різницю у вазі проти накладної №40698839 в сторону зменшення на 2400 кг, у вагоні №65620353 було виявлено різницю у вазі проти накладної №40698839 в сторону зменшення на 2150 кг, у вагоні №60597267 було виявлено різницю у вазі проти накладної №40698839 в сторону зменшення на 2350 кг, про що свідчить складений станцією Авдіївка Донецької залізниці комерційний акт №689759/68 від 20.12.2011р. (а.с.8). Відповідно до вказаного акта вантаж прибув у справних вагонах: люка та двері зачинені, течі вантажу відсутні, навантаження в вагонах рівномірне, нижче рівня бортів на 30 см, маркування не порушено, об'єм кузовів 73 м3.

У зв'язку з виявленням факту неправильного зазначення у залізничній накладній №40698839 маси вантажу залізницею на підставі ст.ст.118, 122 Статуту залізниць України був нарахований відповідачу штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати в загальній сумі 148225 грн., а саме провізна плата за один вагон - 5925 грн. х 5 = 29645 грн., а з огляду на те, що провізна плата однакова для п'яти вагонів по яким відповідачем було не вірно зазначено масу вантажу та по яким складено комерційний акт №689759/68 від 20.12.2011 року, загальна сума штрафу за п'ять вагонів складає - 29645 грн. х 5 = 148225 грн.

З витягу із книги контрольних повторних зважувань від 20.11.2011 року вбачається, що при первинному зважуванні у вагоні №60597267 виявлено різницю у вазі проти зазначеної у документації на 2350 кг, у вагоні №65620353 виявлено різницю у вазі проти зазначеної у документації на 2150 кг, у вагоні №63591002 виявлено різницю у вазі проти зазначеної у документації на 2400 кг, у вагоні №68609163 виявлено різницю у вазі проти зазначеної у документації на 2250 кг, у вагоні №62993068 виявлено різницю у вазі проти зазначеної у документації на 2000 кг; повторне зважування підтвердило недостачу (а.с.10).

З наявної в матеріалах справи накопичувальної картки зборів за роботи (послуги) та штрафів, пов'язаних з перевезенням вантажів №22120526 від 22.12.2011 року вбачається, що станцією Берегова щодекадно, на підставі даної накопичувальної картки стягується плата за участь представника залізниці при перевантаженні вантажів (а.с.34).

22.06.2012 року ДП "Одеська залізниця" направило лист №132 до ДП "Морський торговельний порт "Южний", яким повідомило, що нарахована станцією Берегова ДП "Одеська залізниця" у накопичувальній картці №22120526 від 22.12.2011 року сума платежу за участь представника залізниці при зважуванні вагонів №62993068, №68609163, №63591002, №65620353, №60597267 згідно з актом переваження вагонів №20870 від 15-16.12.2011 року портом виплачена в повному обсязі та зважування вказаних вагонів безпосередньо та виключно проводилось за участю представника залізниці; посадові особи, які підписали вищевказаний акт в графі прийомоздавача є працівниками станції Берегова ДП "Одеська залізниця" (а.с.93).

15.02.2012 року позивачем була направлена відповідачу претензія №103/109 з розрахунком штрафу (а.с.7, т.1) за шість вагонів, а саме: вагонів №65885634, №62993068, №68609163, №63591002, №65620353, №60597267, на загальну суму штрафу 176595 грн.

Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та без задоволення.

Вищевказані обставини стали підставою для звернення ДП "Донецька залізниця" до господарського суду з відповідним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, апеляційний господарський суд правомірно виходив із такого.

Згідно вимог ч.5 ст. 307 ГК України, які узгоджуються з вимогами ч.4 ст.909, ч.1 ст.920 ЦК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначається транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст.12 Закону України "Про транспорт" підприємства транспорту мають право вимагати від пасажирів, відправників і одержувачів вантажів виконання вимог цього Закону, кодексів (статутів) окремих видів транспорту та інших нормативних актів України, що регулюють діяльність транспорту.

Статтею 2 Статуту залізниць України передбачено, що обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом, визначає Статут залізниць України.

Статтею 6 Статуту залізниць України унормовано, що накладна є основним перевізним документом встановленої форми, оформленим відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Статтею 23 Статуту залізниць України визначено, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Відповідно до п.п.1.1, 1.3 "Правил оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року №644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за №863/5084 (далі - Правила), на кожне відправлення вантажу відправник повинен подати станції навантаження накладну (комплект перевізних документів). Форми бланків перевізних документів, затверджені наказом Мінтрансу від 19.11.1998 року №460 "Про затвердження бланків перевізних документів". Накладна є складовою частиною комплекту перевізних документів, до якого, крім неї, входять: дорожня відомість, корінець дорожньої відомості та квитанція про приймання вантажу. Бланки цих документів видаються вантажовідправникам за плату згідно з тарифом. Усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником до відповідних граф. Виправлення не допускаються, у разі зміни відомостей, внесених до перевізного документа відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ.

Згідно зі ст.24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Статтею 122 Статуту залізниць України передбачено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Відповідно до ст.118 Статуту за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

При цьому, в силу вимог ч.1 ст.129 Статуту залізниць України, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Аналогічні положення передбачені і п.5.5 Правил оформлення перевізних документів, згідно з яким якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про код одержувача, його адресу, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно ст.122 Статуту. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

За вимогами зазначених статей підставою для покладення на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відповідних відомостей є акт загальної форми або комерційний акт, складений у випадках, передбачених статтею 129 Статуту залізниць України. У застосуванні статей 118 та 122 Статуту залізниць України слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки. При цьому неправильно зазначені код або адреса одержувача вважаються окремими порушеннями.

Така ж правова позиція наведена і у п.21 Оглядового листа Вищого господарського суду України від 29.11.2007 року №01-8/917 "Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства України", і у п.п.6.1, 6.2 Роз'яснень Вищого господарського суду України від 29.09.2008 року №04-5/225 "Про внесення змін та доповнень до роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 року №4-05/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею".

Згідно з ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Апеляційний господарський суд не прийняв до уваги доводи позивача, стосовно того, що зважування і відправлення вагонів №65885634, №62993068, №68609163, №63591002, №65620353, №60597267 проводилось за відсутності представника залізниці на станції Берегова Одеської залізниці, з огляду на їх недоведеність у розумінні ст.ст.32-34 ГПК України, оскільки за оцінкою суду вказані доводи спростовуються матеріалами справи, а саме: даними накопичувальної картки №22120526, підписаної представником відповідача та працівником залізниці, даними листа ДП "Одеська залізниця" від 22.06.2012 року №132, та даними відомості по зважуванню №20870, складеної в присутності та за підписом представника залізниці.

Окрім того, апеляційним господарським судом не прийнято до уваги витяг з книги контрольних повторних зважувань від 20.11.2011 року, оскільки вказаний витяг не є належним та допустимим доказом в розумінні ст.ст.32-34 ГПК України з огляду на його дату, яка випереджає дату відправлення вантажу та дату складання комерційного акта №689759/68 більш ніж на місяць.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищевикладене, за оцінкою апеляційного господарського суду комерційний акт №689759/68 у розумінні ст.ст.32-34, 43 ГПК України не доводить факт неправильного зазначення відповідачем маси вантажу в залізничній накладній №40698839 від 16.12.2011 року.

За таких обставин касаційна інстанція погоджується з висновком апеляційного господарського суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ДП "Донецька залізниця" про стягнення з ДП "Морський торговельний порт "Южний" 148225 грн. штрафу, який нарахований за неправильно вказану в накладній масу вантажу.

Доводи касаційної скарги зводяться до посилань на недоведеність встановлених судом обставин справи, що не допускається відповідно до приписів ст.101 ГПК України.

Беручи до уваги все наведене та вимоги чинного законодавства в їх сукупності, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови Одеського апеляційного господарського суду.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1118, п.1 ч.1 ст.ст.1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України ,-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Донецька залізниця" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 31.07.2012 року у справі №5017/1016/2012 залишити без змін.

Головуючий-суддя К.Грейц С у д д і С.Бакуліна О.Глос