Ухвала суду № 26455144, 04.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" жовтня 2012 р. м. Київ К/9991/11367/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

секретар судового засідання Волошин В.М.

за участю представників згідно журналу судового засіданні від 04.10.2012 (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2011

у справі № 2а-15642/09/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Предіум-інвест"

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Предіум-інвест" звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення № 00003692307/0 від 29.04.2009.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.06.2010 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2011 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.06.2010 скасовано, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва № 00003692307/0 від 29.04.2009 визнано нечинним.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Касаційні скарги вмотивована тим, що судом апеляційної інстанції при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 21.11.2006 по 31.12.2008 та складено акт №242/23-7/34729397 від 24.04.2009.

За результатами перевірки відповідачем прийняте рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення-рішення №0003692307/0 від 29.04.2009, яким визначено позивачу суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 128826 грн.

В порядку адміністративного оскарження скарги позивача залишено без задоволення, а рішення залишені без змін.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1, пп. 4.1.6. п. 4.1. ст. 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 107355 грн., у тому числі за IV квартал 2008 року 107355 грн.

Встановлено, що товариством у IV кварталі 2008 року до складу скоригованого валового доходу не включено умовно нараховані відсотки по договору поворотної безвідсоткової фінансової допомоги на загальну суму 429420 грн., відповідно укладеного договору про повернення безвідсоткової фінансової допомоги укладеного між ТОВ „Предіум-інвест" та ТОВ „Іммобілен-груп" від 19.09.2008.

Відповідно до журналу-ордеру і відомостей по рахунку 6857 „Фінансова допомога" за IV квартал 2008 року станом на 31.12.2008 обліковується заборгованість по договору про повернення безвідсоткової фінансової допомоги від 19.09.2008 перед ТОВ „Іммобілен-груп" на суму 14415450 грн.

За даними товариства в складі валового доходу по договору про повернення безвідсоткової фінансової допомоги перед ТОВ „Іммобілен-груп" відображено 6598 грн., а за даними перевірки повинно бути відображено 436018 грн.

Відповідачем зроблено висновок, що фактично понесені витрати ТОВ „Предіум-інвест" з виплати відсотків по банківському кредиту у сумі 10403592 грн. не пов'язані із господарською діяльністю скаржника, у зв'язку з чим немає підстав для віднесення їх до валових витрат.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції виходячи з наступного.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що висновок контролюючого органу про заниження позивачем податкових зобов'язань ґрунтується на тому, що у ІV кварталі 2008 року позивачем не було включено до складу скоригованого валового доходу умовно нараховані відсотки по договору про повернення безвідсоткової фінансової допомоги на суму 429420 грн., що призвело до заниження податку на прибуток підприємств на загальну суму 107355 грн.

Однак, відповідачем не було враховану ту обставину, що у ІV кварталі 2008 року ТОВ „Предіум-Інвест" окрім валового доходу також було занижено і валові витрати, що призвело фактичного завищення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств, а не їх заниження.

Між ТОВ „Предіум-Інвест" та ТОВ „КБ „Актив-Банк" було укладено кредитний договір № 0301/05 від 01.03.2007.

Згідно умов вказаного договору позивач отримав у кредит кошти в розмірі 71576009, 89 грн. для придбання земельних ділянок, що розташовані на території Бузівської сільської ради Києво-Святошиснького району Київської області.

У відповідності до пп. 8.9.1. п. 8.9 ст. 8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" платник податку веде окремий облік операцій з продажу або купівлі землі як окремого об'єкта власності.

Витрати, пов'язані з таким придбанням, не підлягають включенню до валових витрат звітного податкового періоду або до групи основних фондів з метою амортизації.

На виконання умов договору № 0301/05 від 01.03.2007 позивачем було перераховано ТОВ „КБ „Актив-Банк" відсотки за використання кредитних коштів у розмірі 14977070 грн.

Згідно пп. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.

Витрати ТОВ „Предіум-Інвест", пов'язані з виплатою процентів за борговими зобов'язаннями були понесені ним у зв'язку із здійсненням господарської діяльності.

Кредитні кошти були витрачені на придбання земельних ділянок, які в подальшому були продані третім особам.

Вказані витрати позивача становлять 14977070 грн. та позивачем до складу валових витрат було віднесено лише 4573700 грн.

Позивачем були занижені валові витрати на суму 10403230 грн., а також занижено валовий дохід на суму 429420 грн.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції стосовно того, що витрати на виплату відсотків за користування кредитними коштами не належать до витрат на придбання землі.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2011 у справі № 2а-15642/09/2670 залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2011 у справі № 2а-15642/09/2670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко