Ухвала суду № 26455031, 08.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2012 року м. Київ К-49680/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Моторного О.А. -головуючого,

Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції

на постанову Господарського суду Чернігівської області від 13.03.2008

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.08.2009

по справі № 17/401а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтрансавтострой"

до Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Чернігівської області від 13.03.2008, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.08.2009, задоволено позов про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000802340/0 від 05.12.2007.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріали справи свідчать, що за результатами проведеної відповідачем виїзної планової документальної перевірки фінансово-господарської діяльності позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005 року по 30.06.2007, складений акт №215/23-108/24835301 від 22.11.2007, в якому встановлено порушення п.3.1 ст.3, п.4.1. ст.4, п.п.11.3.1. п.11.3 ст.11, п.п.12.1.4,12.1.5 п.12.1 ст. 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме:

- занижено податок на прибуток по річній декларації за період з 01.07.2005 по 30.06.2006 у розмірі 53933 грн.;

- завищено від'ємне значення об`єкту оподаткування по річні декларації за період з 01.07.2005 по 30.06.2006 в сумі 883584 грн. (сума визначена наростаючим підсумком з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до основної декларації).

На підставі акта перевірки, відповідачем прийняте спірне податкове повідомлення-рішення №0000802340/0 від 05.12.2007, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток на загальну суму 64719,60 грн., в тому числі: за основним платежем -53933 грн., за штрафними санкціями -10786,60 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.05.2007 залишено без змін ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 28.02.2006 та постанову Господарського суду Чернігівської області від 06.12.2005 у справі № 16/274а, якими повністю задоволено позов ПВКП "Інтрансавтострой", правонаступником якого є ТОВ "Інтрансавтострой", та визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Чернігівської МДПІ №0001122340/0 від 12.10.2005, яким ПВКП "Інтрансавтострой" визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 531192,35, у тому числі за основним платежем - 408609,5 грн., за штрафними санкціями -122582,85 грн.

При розгляді справи №16/274а суди дійшли висновків про відсутність у ТОВ «Інтрансавтострой»законодавчих підстав для врахування у валовому доході з метою подальшого оподаткування податком на прибуток суми, до якої включено і 1038370,04грн., отриманих ВАТ «Ніжинський жиркомбінат»у податковому періоді: І півріччя 2005 року.

Тобто, немає підстав для врахування у валовому доході з метою подальшого оподаткування податком на прибуток у податковому періоді, коли відбулася саме перша з подій, як це вимагається п.п. 11.3.1. п.11.3. ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в даному випадку перша подія - перерахування авансових платежів з боку ВАТ «Ніжинський жиркомбінат».

В ході проведення нової перевірки підприємства, яка є предметом даного спору, перевіряючі дійшли висновків, що, оскільки, згідно наданих підтверджуючих первинних бухгалтерських документів відвантаження сільгосппродукції (ріпаку) та надання автопослуг ВАТ «Ніжинський жиркомбінат»на загальну суму отриманих авансом у І півріччі 2005 року 1038370,04 грн. (які не були включені до валового доходу у І півріччі 2005 року по першій події: отримання коштів на рахунок) здійснені у 2 півріччі 2005 року, то дана сума була правомірно врахована підприємством в сумі доходу по рядку 01.1 річної декларації за період з 01.07.2005 по 30.06.2006 по другій події, тобто відвантаженню товарів.

Відповідач вважає, що позивач безпідставно виключив дану суму 1038370,04 грн. з валового доходу уточнюючим розрахунком (вх. від 21.12.2006 №3230/10), оскільки в даному випадку дана сума взагалі випадає з податкового обліку та не оподатковується податком на прибуток підприємств.

Однак, як було вірно встановлено судами попередніх інстанцій, ні п.п. 11.3.1. п.11.3. ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ні інші статті даного Закону не визначають, що в разі неможливості з якихось причин збільшити валовий дохід у податковому періоді, коли сталася перша з зазначених у підпункті подій, валовий дохід має збільшуватися у податковому періоді, коли сталася друга з подій.

Відповідачем не враховано, що відповідно до п.3.1 ст. 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", об'єктом оподаткування податку на прибуток є не окрема господарська операція (як по податку на додану вартість), а є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на:

суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Таким чином, збільшуючи валовий дохід у II півріччі 2005 року на суму, яка відноситься до звітного періоду: І півріччя 2005 року, відповідач не врахував, що у І півріччі 2005 року, крім доходів, позивач ніс валові витрати та амортизаційні відрахування, що в свою чергу впливає на об'єкт оподаткування податком на прибуток.

Листом від 03.08.2006 №1026/10/15-010 Чернігівською МДПІ було поставлено вимогу ТОВ «Інтрансавтострой»за період з 01.07.2005 по 31.12.2005 розрахувати та подати декларацію з податку на прибуток у терміни, передбачені для кварталу.

При цьому, п.14.1. ст.14 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено, що для підприємств, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, звітним податковим періодом є рік, а постановою Господарського суду Чернігівської області від 06.12.2005 по справі № 16/274а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.02.2006 (тобто прийняті до направлення даного листа), було зроблено висновок, що законодавством з питань оподаткування податком на прибуток не передбачено обов'язок сільгоспвиробника подавати податкові декларації про прибуток підприємства за півріччя.

Крім того, згідно з п.п.4.4.1 п.4.4. ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Отже, на позивача не може бути покладена відповідальність за неузгодженість законодавчого визначення дати переходу на відповідну систему оподаткування та початку відповідних звітних податкових періодів між Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», який визначає цей початок для підприємств, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, з 01 липня поточного звітного (бюджетного) року, та Законом України „Про фіксований сільськогосподарський податок", який визначає цей початок з 01 січня поточного звітного (бюджетного) року.

За наведених обставин, суди попередніх інстанцій правомірно не погодились з висновками податкового органу про те, що сума отриманих від ВАТ «Ніжинський жиркомбінат»передплат в сумі 1038370,04 грн. була правомірно врахована підприємством в суму доходу по рядку 01.1 річної декларації за період з 01.07.2005 по 30.06.2006 по другій події, тобто відвантаженню товарів, та безпідставно виключена з валового доходу уточнюючим розрахунком (вх.№3230/10 від 21.12.2006р.).

Аналогічно необгрунтованими є вимоги відповідача до позивача за період з 01.07.2005 по 31.12.2005 розрахувати та подати декларацію з податку на прибуток, у терміни, передбачені для кварталу.

Щодо доводів відповідача про те, що уточнюючим розрахунком від 23.08.2006 №13846 (супровідний лист вх. №2097/10 від 23.08.2006) позивачем було помилково виключено з валових доходів 334311,99 грн. - суму кредиторської заборгованості підприємства перед ДП „Райз-Агросервіс" і, що сума податкового зобов'язання в розмірі 53933 грн., визначена в спірному рішенні, виникла внаслідок саме застосування даних першого, а не другого, уточнюючого розрахунку, слід зазначити наступне.

Згідно абз. 2 п.5.1. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

В межах даних прав, позивач другим уточнюючим розрахунком (супровідний лист вх.3230/10 від 21.12.2006) виправив помилку першого уточнюючого розрахунку та скоригував показники по річній декларації за період з 01.07.2005 по 30.06.2006 по рядку 02.3 врегулювання сумнівної та безнадійної заборгованості на суму шляхом збільшення суми валового доходу на суму 334312 грн. по ДП „Райз-Агросервіс".

Враховуючи, що остаточно дані по річній декларації за період з 01.07.2005 по 30.06.2006 були уточнені другим уточнюючим розрахунком, та враховуючи вищенаведені висновки суду стосовно 1038370,04 грн., отриманих ВАТ «Ніжинський жиркомбінат», колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що згідно уточнених другим розрахунком даних вищевказаної річної декларації, у позивача був відсутній позитивний об'єкт оподаткування, з якого можливо було б обрахувати податкове зобов'язання по податку на прибуток.

Таким чином, донарахування позивачу суми податкового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 53933,00 грн. є незаконним, лише внаслідок застосування даних першого уточнюючого розрахунку, без врахування даних другого, яким в межах чинного законодавства позивачем було самостійно виправлено помилку, допущену в першому уточнюючому розрахунку.

За наведених обставин, оскільки судами встановлено, що позивачем не допущено порушень податкового законодавства, застосування штрафних санкцій на підставі ст. 17 Закону України «Про порядок погашень платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»є безпідставним.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судами попередніх інстанцій.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції - відхилити.

Постанову Господарського суду Чернігівської області від 13.03.2008 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.08.2009 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль