Ухвала суду № 26452154, 10.10.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-6852/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К.

Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"10" жовтня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Аліменка В.О., Ісаєнко Ю.А.,

при секретарі: Блажієвській А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.07.2012 року по справі за їх позовом до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Нововодолазької МДПІ про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.01.2012 року № 0000341501 щодо визначення штрафу у розмірі 10% з рентної плати за газовий конденсат, що видобувається в Україні на суму 906825,01 грн. та № 0000351501 щодо визначення штрафу у розмірі 20% з рентної плати за газовий конденсат, що видобувається в Україні на суму 4739468,98 грн..

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.07.2012 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позову в повному обсязі. При цьому апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про законність спірних рішень податкової інспекції, а тому відмовив в їх скасуванні. Апеляційна інстанція повністю підтримує таку правову позицію, з огляду на наступне.

Оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення прийняті податковим органом на підставі висновків акту перевірки від 11.01.2012 року № 6/15-0-21/30019775.

Зокрема, перевіркою було встановлено, що ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»у перевіряємому періоді несвоєчасно сплачували узгоджені грошові зобов'язання з рентної плати за газовий конденсат. Так, податкові зобов'язання за період з жовтня 2010 року по грудень 2011 року погашались платником у період з грудня 2010 року по грудень 2011 року. Крім цього, рішеннями ДПС України від 12.10.2011 року № 22, № 28, № 29, № 39 були скасовані рішення від 26.09.2011 року № 10, № 14, 17 про розстрочення грошових зобов'язань з рентної плати за природний газ та газовий конденсат, що видобувається в Україні, у зв'язку з порушенням умов погашення розстрочених податкових зобов'язань (податкового боргу), а також, ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»має податковий борг із грошових зобов'язань, які виникли після укладання договору про розстрочення. Так, строк сплати розстрочених раніше сум грошових зобов'язань з рентної плати за газовий конденсат - 12.10.2011 року. Однак, платником податковий борг з рентної плати за газовий конденсат у загальній сумі 10449355,80 грн. було сплачено 30.11.2011 року, тобто з порушенням строків сплати, передбачених п. 4.7 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 року 1036 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.12.2010 року за № 1431/18726.

Матеріали справи містять надані позивачем платіжні доручення, якими суми збору, самостійно узгоджені у вищезазначених розрахунках, було сплачено.

В свою чергу, з облікової картки позивача та платіжних доручень про сплату податку вбачається, що сплачені за поточними зобов'язаннями позивачем суми, податковою інспекцією було зараховано в погашення податкового боргу попередніх періодів. Крім того, в судовому засіданні представник позивача визнав суму штрафних санкції щодо несвоєчасного внесення рентної плати з газовий конденсат за період з серпня 2011 року по жовтень 2011 року включно, яка згідно розрахунку становить 2411836,48 грн.

Статтею 260 ПК України врегульовано порядок обчислення податкових зобов'язань з рентної плати, в тому числі, за газовий конденсат, та строк їх сплати, проте згідно положень п. 9 ст. 87 цього ж Кодексу, у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Отже, даною правовою нормою чітко встановлено імперативний обов'язок податкового органу здійснювати зарахування коштів без врахування призначення платежу, визначеного

позивачем.

Крім того, вказана правова норма також містить ще один імперативний припис для платника податків, що спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що взагалі не враховано позивачем.

Апелянт в своїй апеляційній скарзі посилається на те, що застосування штрафних санкцій на підставі ст. 126 ПК України здійснюється лише у разі порушення платником податку норм ПК України. Також зазначає, що оскільки на адресу позивача рішення про дострокове розірвання договорів розстрочення податкового боргу не надходило, то вказані договори є чинними.

На спростування таких доводів судова колегія зазначає наступне.

Пунктом 4.9 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом № 1036 від 24.12.2010 року (далі -Порядок) передбачено, що рішення про скасування розстрочення (відстрочення) та дострокове розірвання договору за ініціативою органу державної податкової служби може бути оскаржене. З наведеного апелянтом зроблено висновок, що окрім рішення про скасування розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань має бути ще й рішення про дострокове розірвання договору, яке в подальшому буде підставою для розірвання даного договору в судовому порядку.

Колегія суддів не може погодитися з такою позицією, оскільки п. 4.9 Порядку свідчить лише про наявність у платника податків права на оскарження зазначених в цьому пункті рішень, що, до речі, платником податків зроблено не було.

За ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, в судовому засіданні не знайшли свого об'єктивного підтвердження посилання апелянта на те, що їм не було відомо про рішення податкової інспекції щодо скасування розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань. Крім того, на даний час дане рішення також не оскаржено в судовому порядку, що свідчить про фактичну згоду позивача з зазначеним рішенням.

Щодо посилань ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»на судову практику, а саме, постанови Верховного Суду України від 27.10.2009 року № 21-1326во09, від 17.10.2011 року № 21-184 а11, в яких зазначено, що п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»не дає податковому органу право самостійно змінювати призначення платежу, визначеного платником податків при їх сплаті, зокрема, з метою погашення податкового органу, колегія суддів відзначає, що даний Закон втратив чинність з 01.01.2011 року саме в зв'язку з прийняттям та набранням чинності Податковим кодексом України. Зазначений Закон, на відміну від ПК України, не містив припису щодо обов'язку органу державної податкової служби, у разі наявності у платника податків податкового боргу, зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Слід зауважити, що правова позиція ВСУ стосується виключно періоду дії вказаного Закону та висвітлена без врахування при цьому норм ПК України, який на той час ще не був прийнятий.

Судом першої інстанції також правомірно відмічено, що дії податкового органу щодо зарахування сум в рахунок погашення податкового боргу позивачем не оскаржувалися. Апелянт не скористався своїм правом на ознайомлення з власною обліковою карткою щодо наявності чи відсутності в нього податкового боргу при сплаті тих чи інших платежів та які мали бути ним же погашені першочергово, що і потягнуло за собою прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Ч. 2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладає на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У відповідності до наведених вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, надав суду достатньо беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і довів правомірність зарахування ним до податкового боргу сплаченої позивачем рентної плати за природний газ та газовий конденсат.

За таких обставин Окружним адміністративним судом м. Києва зроблено правильний висновок щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення постанови суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 202, 205 та 207 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»-залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.07.2012 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Саприкіна І.В.

Судді: Аліменко В.О.

Ісаєнко Ю.А.

Повний текст ухвали виготовлено 15.10.2012 року.