Ухвала суду № 26452003, 11.10.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2370/1392/12 Головуючий у 1-й інстанції: Тимошенко В.П.

Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"11" жовтня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Мамчура Я.С. та Шостака О.О.,

при секретарі - Доник М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 05 червня 2012 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Азот»до Державної податкової інспекції у м. Черкасах про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2012 року ПАТ «Азот»звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення ДПІ у м. Черкасах від 03 січня 2012 року № 0000082304 та № 0000092304.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 05 червня 2012 року вказаний адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що позивачем було неправомірно сформовано податковий кредит та валові витрати на підставі документів, складених ТОВ «Єврозв'язок».

Під час судового засідання представник відповідача підтримав свою апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити з підстав, викладених в ній.

Представник позивача в судовому засіданні заперечувала проти апеляційної скарги та просила суд відмовити в її задоволенні посилаючись на те, що судом першої інстанції було винесено законне і обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування -відсутні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДПІ у м. Черкасах - залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 05 червня 2012 року -без змін виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що ДПІ у м. Черкасах було проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ПАТ «Азот»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 вересня 2009 року по 31 грудня 2010 року при проведенні взаємовідносин із суб'єктами господарювання, про що складено акт від 16 грудня 2011 року № 2746/23-4/00203826.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення від 03 січня 2012 року № 0000082304, яким позивачу було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 60998 грн. 00 коп. та від 03 січня 2012 року № 0000092304, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 60998 грн. 00 коп. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 15250 грн. 00 коп.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями податкового органу ПАТ «Азот»звернулося до суду з позовом про їх скасування.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ПАТ «Азот»суд першої інстанції виходив з того, що позивач належними доказами підтвердив правомірність своїх дій щодо формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, складених ТОВ «Єврозв'язок».

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Судом встановлено, що між ТОВ «Єврозв'язок»та ПАТ «Азот»були укладені договори підряду, у зв'язку з виконанням яких позивач отримав відповідні податкові накладні, на їх підставі сформував податковий кредит та набув права на бюджетне відшкодування.

ДПІ у м. Черкасах вважає такі дії ПАТ «Азот»неправомірними з огляду на те, що в діяльності ТОВ «Єврозв'язок»наявні ознаки фіктивності. Працівниками ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова було проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Єврозв'язок», за результатами якої було зроблено висновок про відсутність фактичних поставок товарів, укладення договорів без мети настання правових наслідків, без досягнення економічної вигоди.

На думку колегії суддів самі по собі висновки акту документальної невиїзної перевірки ТОВ «Єврозв'язок»не є беззаперечним доказом безтоварності операцій між ПАТ «Азот»та ТОВ «Єврозв'язок». Вказаний акт є лише одним із доказів, який підлягає оцінці у сукупністю з іншими письмовими доказами, які приєднані до матеріалів даної справи.

Разом з тим, з огляду на вищевикладені обставини колегія суддів вважає, що з метою доведення правомірності своїх дій щодо формування податкового кредиту за операціями з ТОВ «Єврозв'язок», позивач зобов'язаний був надати суду копії всіх документів, які підлягали складенню під час виконання договорів підряду.

Такий обов'язок виникає у позивача також з огляду на наступні норми права.

У відповідності до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», норми якого були чинними на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит -сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Із вказаної норми права вбачається, що обов'язковою умовою виникнення права на формування податкового кредиту є сплата податку на додану вартість у ціні придбаного або виготовленого товару чи послуг.

Таким чином, під час здійснення контролю за правомірністю формування платником податку податкового кредиту підлягає перевірці фактичне придбання товару чи отримання послуги.

З матеріалів справи вбачається, що між ПАТ «Азот»та ТОВ «Єврозв'язок»був укладений договір підряду № 541-110 від 08 вересня 2009 року, згідно якого контрагент позивача зобов'язувався здійснити поставку обладнання та виконати роботи по доставці, монтажу, інсталяції обладнання, заміні засобів оперативного зв'язку приміщення цеху М-6. Між вказаними сторонами було також укладено договір підряду № 300-110 від 16 березня 2010 року, згідно якого ТОВ «Єврозв'язок»зобов'язувалося здійснити поставку акумуляторних батарей в кількості 175 шт. та виконати роботи по капітальному ремонту акумуляторної батареї згідно відомості дефектів на об'єкті «Підстанція 105 корп. 700Е»в цеху А-5. Крім того, між ПАТ «Азот»та ТОВ «Єврозв'язок»був укладений договір підряду № 594-110 від 20 травня 2010 року, за яким позивачу надавалися послуги з виконання робіт по капітальному ремонту акумуляторної батареї згідно відомості дефектів в цеху М-2.

На підтвердження виконання вказаних робіт ПАТ «Азот»надало податковому органу акти виконаних робіт, підписані уповноваженими представниками сторін, податкові накладні та докази перерахування коштів, на які містяться посилання в акті перевірки від 16 грудня 2011 року № 2746/23-4/00203826.

Звертаючись до суду з даним позовом позивач також надав докази обрання ТОВ «Єврозв'язок»в якості контрагента за результатами проведення тендеру, розрахунки договірної ціни, локальні кошториси з додатками, відомості дефектів, на підставі яких були замовлені підрядні роботи, специфікацію на роботи по капітальному ремонту акумуляторної батареї, довідки форм № КБ-3 та № КБ-2в.

Під час проведення перевірки ДПІ у м. Черкасах було встановлено відсутність на підприємстві товарно-транспортних накладних чи інших документів, що підтверджують поставку товару від продавця до покупця. Обґрунтовуючи необхідність наявності у ПАТ «Азот»товарно-транспортних накладних податковий орган послався на ч. 3 ст. 909 ЦК України та п. 11 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363 (далі -Правила).

Згідно ч. 3 ст. 909 ЦК України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до п. 11 Правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий -передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

За змістом вказаних норм права складення товарно-транспортної накладної є обов'язковим у разі здійснення транспортування вантажів на підставі договору перевезення.

Однак, предметом договорів № 541-110 від 08 вересня 2009 року, № 300-110 від 16 березня 2010 року та № 594-110 від 20 травня 2010 року не є надання послуг з перевезення вантажів. Докази того, що для здійснення доставки на адресу ПАТ «Азот»матеріалів та обладнання, необхідних для виконання підрядних робіт, ТОВ «Єврозв'язок»укладало договори перевезення в матеріалах справи -відсутні. Крім того, навіть у разі укладення таких договорів вантажовідправником та вантажоодержувачем виступатиме саме ТОВ «Єврозв'язок».

У зв'язку з цим колегія суддів вважає помилковим висновок податкового органу про те, що ПАТ «Азот»зобов'язане було надати до перевірки товарно-транспортні накладні, які засвідчують факт переміщення товару.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач послався на те, що на території ПАТ «Азот»діє Інструкція про пропускний та внутрішньо-об'єктовий режим, згідно якої позивач до початку робіт зобов'язаний надати підряднику наряд-допуск або акт-допуск на виконання робіт, забезпечити пропуск автотранспорту, матеріалів, інструментів, обладнання та робітників на територію підприємства.

На вимогу суду апеляційної інстанції представник позивача надала суду копії службових записок, нарядів-допусків, пояснювальних записок, документу із переліком ввезених матеріальних цінностей на територію ПАТ «Азот», що належить ТОВ «Єврозв'язок», звіту про переміщення співробітників ТОВ «Єврозв'язок», витяги з Журналу обліку руху транспорту посту № 3, Книги реєстрації тимчасових перепусток та Журналу реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці, техногенної безпеки, пожежної безпеки.

Вказані документи в сукупності свідчать про те, що співробітники ТОВ «Єврозв'язок», а також засоби, необхідні для виконання підрядних робіт, були допущені на територію ПАТ «Азот».

Як на підставу для задоволення своїх вимог представник ДПІ у м. Черкасах послався також на те, що податкові накладні ТОВ «Єврозв'язок»були складені з порушенням вимог п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30 травня 1997 року № 165.

Згідно вказаної норми права всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку -продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів (послуг) і не скріплюється його печаткою.

Відповідно до акту перевірки ТОВ «Єврозв'язок»у період, що перевірявся, відповідальними за фінансово-господарську діяльність були директор Іщенко С.В. та головний бухгалтер Єременко А.Ю., в той час як податкові накладні від 14 квітня 2010 року № 352, від 05 серпня 2010 року № 822, від 03 вересня 2010 року № 922 та розрахунок № 14/352 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 14 квітня 2010 року № 352 були підписані ОСОБА_4

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

ДПІ у м. Черкасах, в порушення вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, не надала належних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_4 на час підписання вказаних податкових накладних та розрахунку не належала до уповноважених осіб ТОВ «Єврозв'язок».

Таким чином, доводи апеляційної скарги ДПІ у м. Черкасах не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 05 червня 2012 року, та не можуть бути підставами для її скасування.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне і обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДПІ у м. Черкасах -залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 05 червня 2012 року -без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

В задоволенні апеляційної скарги Державної податкової інспекції у м. Черкаси -відмовити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 05 червня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Горяйнов А.М.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.