Рішення № 2645137, 16.12.2008, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 2-136/2008

Р I Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2008 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

• головуючого – судді – Помазан В.А.,

• при секретареві – Фальковій І.М.,

• за участю адвоката — Цувіна А.І.,

- представника відповідача - Кушнір М.П.,

- представника відповідача - Тищенко С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Лозова Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулися до суду з позовною заявою до відповідачів про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, в якій зазначають, що 01.03.2007 року близько 12-00 години дня на автодорозі Панютино-Старовладимирівка Лозівського району, Харківської області сталася дорожньо-транспортна пригода, між автомобілем «VOLKSWAGEN» реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та автомобілем ГАЗ-33021 державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 .

Винним у скоєнні ДТП визнаний ОСОБА_4 . Згідно зі ст. 1 п. б, ст.ст. 6, 8, 12 Закону України «Про амністію» від 19.04.2007р. кримінальна справа припинена постановою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 23 жовтня 2007 року. Всі позовні вимоги потерпілих залишені без розгляду, роз’яснено, що вони мають право звертатися до суду з позовом у порядку цивільного судочинства.

Власник автомобіля ГАЗ-33021, державний номер НОМЕР_3 ОСОБА_5 на підставі генерального доручення передав вказаний автомобіль у повне володіння та розпорядження з усіма правами ОСОБА_3 . Автомашина потрібна була ОСОБА_3 для використання і ведення своєї підприємницької діяльності.

Згідно з трудовими відносинами між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ОСОБА_3 доручив автомобіль ГАЗ-33021, державний номер НОМЕР_3 ОСОБА_4 для збору та вивозу молока.

В результаті скоєного ДТП позивачі отримали тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.

На підставі висновку експерта автотоварознавця № 4175 Харківського науково-дослідницького інституту судових експертиз ім. засл. Проф. М.С. Бокаріуса від 30 липня 2007 року, матеріальна шкода з урахуванням індексу інфляції склала 162 857 грн. 11 коп..

На оплату лікування ОСОБА_1 витрачено з урахуванням суми інфляції 867 грн. 46 коп..

Моральний збиток від злочину позивач ОСОБА_1 оцінює в 30 000 грн. в зв’язку з тим, що йому був спричинений фізичний біль, так як отримав тілесні ушкодження, став інвалідом другої групи, втратив роботу, витратив значну суму грошей на лікування самого себе та дружини.

Відповідачі по справі на даний час у добровільному порядку не відшкодували йому ніяких витрат, не принесли свої вибачення, що приносить йому додаткові душевні страждання, а тому він вимушений звернутися до суду.

На оплату лікування ОСОБА_2 було витрачено з урахуванням інфляції 368 грн. 70 коп..

ОСОБА_2 моральний збиток оцінює в 20 000 грн., який відобразився в наступному: вона перенесла та переносить фізичний біль та страждання у зв’язку з ушкодженням здоров’я та загибеллю родички, хворобою чоловіка, вона втратила улюблену роботу, були порушені звичні життєві зв’язки.

На підставі викладеного, позивачі звернулися до суду та просять суд стягнути з відповідачів солідарно на їх користь матеріальні збитки у розмірі 162 857 грн. 11 коп. за пошкодження автомобіля, витрати на лікування - 867 грн. 46 коп. та 368 грн. 70 коп., моральну шкоду - 30 000 грн. та 20 000 грн., витрати на оплату юридичної допомоги - 650 грн. 00 коп.

Позивачі у судовому засіданні позов підтримали в повному обсязі та пояснили, що з вини відповідачів їм спричинена матеріальна та моральна шкода, оскільки винним у скоєнні ДТП визнаний ОСОБА_4 . Згідно зі ст. 1 п. б, ст.ст. 6, 8, 12 Закону України «Про амністію» від 19.04.2007р. кримінальна справа відносно нього припинена постановою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 23 жовтня 2007 року. Оскільки автомобіль на якому скоєно ДТП передавався по довіреностям, то вважають, що відповідальність повинні нести солідарно всі відповідачі. На підставі висновку експерта автотоварознавця № 4175 Харківського науково-дослідницького інституту судових експертиз ім. засл. Проф. М.С. Бокаріуса від 30 липня 2007 року, матеріальна шкода на відновлення автомобіля з урахуванням індексу інфляції складає 162 857 грн. 11 коп., витрати на лікування - 867 грн. 46 коп. та 368 грн. 70 коп., моральна шкода - 30 000 грн. та 20 000 грн., витрати на оплату юридичної допомоги - 650 грн. 00 коп. Вказані суми вони просять стягнути з відповідачів солідарно.

Відповідач ОСОБА_5 , його представник Кушнір М.П. позов не визнали та пояснили, що автомобіль ГАЗ 33021 державний номер НОМЕР_2 в липні 2006 року по безстроковій довіреності він — ОСОБА_5 передав Семененко Миколі Дмитровичу з правом продавати, обмінювати, здавати в оренду, укладати договори позики, тощо. У зв'язку з чим вважає, що з моменту оформлення довіреності на автомобіль, він йому вже не належить, а тому ніякого відношення до ДТП він не має. Крім того, встановлена особа, яка скоїла ДТП — ОСОБА_4 , про що мається постанова суду.

Відповідач ОСОБА_3 , його представник Тіщенко С.М. позов не визнали, дали пояснення аналогічні поясненням ОСОБА_5 , крім того відповідач ОСОБА_3 пояснив, що в трудових відносинах з ОСОБА_4 не знаходився і не знаходиться, автомобіль передав йому по довіреності для особистих потреб, а тому вважає, що відповідальність за скоєне ДТП повинен нести ОСОБА_4 .

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, але на попередніх судових засіданнях позов визнавав частково, не заперечував, що він скоїв ДТП, внаслідок якого загинула родичка позивачів, а вони отримали тілесні ушкодження та був пошкоджений автомобіль. Вважає, що шкода яку просять стягнути позивачі занадто велика. Також пояснив, що в трудових відносинах з відповідачами він не знаходився, попросив автомобіль у ОСОБА_3 для особистих потреб.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги позивачів підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:

В судовому засіданні встановлено, що 01.03.2007 року приблизно 12 години дня на автодорозі Панютине-Старовладимирівка Лозівського району Харківської області сталася дорожньо-транспортна пригода, між автомобилями «VOLKSWAGEN» реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та автомобілем ГАЗ-33021 державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 .

Винним у скоєнні ДТП визнаний ОСОБА_4 . Кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_4 в скоєні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України закрита постановою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 23 жовтня 2007 року на підставі ст. 1 п. б, ст.ст. 6, 8, 12 Закону України «Про амністію» від 19.04.2007р.. Всі позовні вимоги потерпілих залишені без розгляду, роз’яснено, що вони мають право звертатися до суду з позовом у порядку цивільного судочинства (а.с. 11-12).

Дана постанова ніким не оскаржена, на момент розгляду справи не відмінена та набрала законної сили.

ОСОБА_4 свою вину в скоєні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України визнав частково.

В діях водія ОСОБА_1 порушення ПДР не вбачається.

Автомобіль, яким керував ОСОБА_4 , належав ОСОБА_5 , за довіреностю від 12 травня 2006 року вказаний автомобіль був переданий в користування та розпорядження ОСОБА_3 , що підтверджується копією довіреності (а.с. 63).

В подальшому даний автомобіль в порядку передовір'я був переданий ОСОБА_4 на підставі довіреності від 07 грудня 2006 року (а.с. 161).

Оскільки автомобіль ГАЗ-33-21 державний номер НОМЕР_2 передавася по довіреностям, то позивачі та їх адвокат наполягають на відшкодуванні матеріальної та моральної шкоди солідарно з усіх відповідачів. Однак, суд не може погодитися з даними вимогами, так як судом достовірно встановлено, що ДТП скоїв ОСОБА_4 , а заподіяна шкода відшкодовується безпосередньо особою, дії якої були неправомірними, між ними є безпосередній причинний зв'язок та встановлена вина зазначеної особи.

Відповідно до ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.

У відповідності до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року (зі змінами) під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки на підставі права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності, тощо). Оскільки в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 керував автомобілем по довіреності, тобто на відповідній правовій підставі, то і несе відповідальність за скоєне ДТП.

Посиланя позивачів на той факт, що ОСОБА_4 знаходився з ОСОБА_3 в трудових відносинах, то данні факти не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Згідно висновку експерта-автотоварознавця № 4175 від 30 липня 2007 року вартість ремонту автомобіля «VOLKSWAGEN» реєстраційний номер НОМЕР_1 складає 73392,12 грн. на момент його пошкодження, але оскільки економічно його поновлення недоцільно, то суд, вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_4 остаточну ринкову вартість автомобіля на момент ДТП, в розмірі 23 643 грн. (а.с. 122-126).

Враховуючи той факт, що після ДТП позивачі отримали тілесні ушкодження середньої тяжкості, знаходились на лікуванні, що підтверджується доданими до матеріалів справи документами, довідками та чеками, суд, вважає за потрібне стягнути з відповідача ОСОБА_4 витрати, пов'язані з їх лікуванням, а саме: на користь ОСОБА_1 — 867,46 грн., ОСОБА_2 — 368,70 грн. (а.с. 13-29).

Позивачі просять стягнути на їх користь моральну шкоду: на користь ОСОБА_1 — 30 000 грн., ОСОБА_2 — 20 000 грн., посилаючись на те, що внаслідок ДТП загинула їх близька родичка — неповнолітня дитина, вони отримали тілесні ушкодження, були змушені довгий час терпіти фізичну біль та проходити курс лікування в лікарні, у результаті ДТП ОСОБА_1 став інвалідом 2 групи, змінилися їх життєві плани, вони не мають можливості працевлаштуватись після отриманих травм, так як не взмозі виконувати фізичну роботу, пошкоджений їх автомобіль, який був для них засобом для заробітку.

Суд, вважає, що в цій частині позовні вимоги підлягають частковому задовеленню, так як у відповідності до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 (зі змінами від 25.05.2001 року) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під спричиненням моральної шкоди слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях, у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні прав власності, нормальних життєвих зв'язків, порушенні стосунків з оточуючими людьми.

При вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають з'ясуванню наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

В судовому засіданні встановлено, що внаслідок ДТП загинула близька родичка позивачів — неповнолітня дитина, що без сумніву, спричинило їм велику фізичну і душевну біль. Вони отримали тілесні ушкодження, були змушені довгий час терпіти фізичну біль та проходити курс лікування у лікарні, у результаті ДТП ОСОБА_1 став інвалідом 2 групи, змінилися їх життєві плани, вони не мають можливості працевлаштуватись після отриманих травм, так як не взмозі виконувати фізичну роботу, пошкоджений їх автомобіль, який був для них засобом для заробітку.

Відповідач ОСОБА_4 добровільно ніякої матеріальної та іншої допомоги не надавав, але сам інвалідом не являється, хронічними захворюваннями не страждає, працездатний.

Враховуючи вищенаведене, той факт, що відповідач скоїв злочин, який відноситься до категорії злочинів, вчинених з необережності, тому, суд, вважає за необхідним стягнути з відповідача ОСОБА_4 моральну шкоду на користь ОСОБА_1 — 15 000 грн., ОСОБА_2 — 10 000 грн..

Позивачі просять стягнути з відповідачів витрати пов'язані з наданням юридичної допомоги у розмірі 650 грн., однак в судовому засіданні не надали доказів, які б підтвердили ці витрати. Тому, в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

На підставі ст.ст. 81, 88 ЦПК України суд стягує з відповідача ОСОБА_4 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в Лозівському міськрайонному суді Харківської області у розмірі 30 грн., судовий збір у розмірі 264 грн. на користь держави.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 60, 213-215 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 22-23, 1166-1168, 1187, 1192 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року № 6 (зі змінами) «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 (зі змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою— задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 матеріальну шкоду, завдану дорожньо-транспортною пригодою, за пошкоджений автомобіль «VOLKSWAGEN» реєстраційний номер НОМЕР_1 , у розмірі 23463,41 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 витрати на лікування у розмірі 867,46 грн. та моральну шкоду у розмірі 15000 грн..

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 витрати на лікування 368,70 грн. та моральну шкоду у розмірі 10000 грн..

Стягнути з ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 264 грн. на користь держави на р/р 31416537700015 в Лозівському УДК, код ОКПО 24134414, банк ГУДКУ в Харківської області, МФО 851011 та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в Лозівському міськрайонному суді Харківської області у розмірі 30 грн. на користь держави на р/р 31211259700015 в УДК м. Лозова, код ЄДРПОУ 24134414, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22050000.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харкiвської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України./span>

Суддя: