Ухвала суду № 26450062, 01.12.2011, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Справа № 2а-2382/10/0670

Головуючий у 1-й інстанції: Семенюк М.М.

Суддя-доповідач:Одемчук Є.В.

УХВАЛА

іменем України

"01" грудня 2011 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Одемчука Є.В.

суддів: Євпак В.В.

Майора Г.І.,

при секретарі Соморовій В.А. ,

за участю сторін:

розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ружинський комбікормовий завод" та Попільнянської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "21" березня 2011 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою ввідповідальністю "Ружинський комбікормовий завод" до Попільнянської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Ружинському районі № 0000102301/0 від 23.03.2010 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 103438,00 грн., у тому числі за основним платежем - 600472,00грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 42966,00грн. та № 0000082301/0 від 23.03.2010 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 170433,00грн., в тому числі за основним платежем - 113622,00грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 56811,00грн. в частині визначення податкового зобов'язання в сумі 167853,00грн., в тому числі за основним платежем - 111902,00грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 55951,00грн.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 21 березня 2011 року позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Ружинському районі від 23.03.2010 року №0000082301/0 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 119390 грн.(основний платіж-79593 грн., штрафні санкції -39797 грн.). В решті позовних вимог відмовлено.

У апеляційних скаргах, як позивач так і відповідач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просять скасувати вказану постанову та прийняти нову.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що у період з 25.02.2010 року по 10.03.2010 року ДПІ у Ружинському районі проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Ружинський комбікормовий завод" з питань дотримання вимог податкового законодавства в період з 01.10.2008 року по 31.12.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 31.12.2009 року, про що складено акт №33-2301/32265078 від 15.03.2010 року.

Під час проведення перевірки встановлено наступні порушення:

- п.п.4.1.1, п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, п.п.5.2.1, п.п.5.2.5, п.п.5.2.10 п.5.2, п.п.5.3.1 п.5.3, п.п.5.3.9 п.5.3, п.п.5.6.1 п.5.6, п.п.5.7.1 п.5.7 ст.5, п.п.8.3.2 п.8.3 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року та ст.799 Цивільного кодексу України №435-ІV від 16.01.2003 року, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 60472,00грн.;

- п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 113622,00грн.

За результатами проведеної перевірки ДПІ у Ружинському районі прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000102301/0 від 23.03.2010 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 103438,00грн., з яких: 60472,00грн. за основним платежем, 42966,00грн. штрафних (фінансових) санкцій та № 0000082301/0 від 23.03.2010 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 170433,00грн., з яких 113622,00грн. за основним платежем та 56811,00грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Що стосується податкового повідомлення-рішення № 0000102301/0 від 23.03.2010 року.

В акті перевірки зазначено, що підприємством було завищено витрати за рахунок включення до валових витрат на придбання товарів суми витрат по орендованих автомобілях наданих ОСОБА_5, а саме: було включено до складу валових витрат оренду автомобілів на суму 250040,00 згідно накладних №49 від 28.10.2008 року, №47 від 30.10.2008 року та №69 від 27.12.2008 року.

Згідно ст.799 Цивільного кодексу України договір оренди транспортного засобу з фізичною особою обов'язково підлягає нотаріальному посвідченню.

Оскільки позивачем договір оренди автомобілів нотаріально не посвідчено, у своїх поясненнях ОСОБА_5 (а.с.124) заперечує факт перебування в фінансово-господарських відносинах з позивачем, суд вважає, що товариством завищено суму валових витрат на 250040,00грн.

Крім того, до складу валових витрат підприємством було віднесено устаткування та витрати на його встановлення в сумі 161500,00грн. по ТОВ "Інтертехно".

20.10.2008 року між ТОВ Ружинський комбікормовий завод" та ТОВ "Інтертехно" було укладено договір №20/10/08 на виконання ремонтних робіт на елеваторі, 28.10.2008 року, між тими ж сторонами було складено акт виконаних робіт, відповідно до якого виконавець підтвердив надання послуг з ремонту елеватора, а замовник (позивач по справі) підтвердив належну кількість, об'єм та вчасність виконаних послуг.

Як вбачається з матеріалів справи постановою Васильківського міськрайонного суду від 29.04.2009 року по справі №2а-175-09 (а.с. 120-122), яка набрала законної сили, визнано недійсними установчі документи, а саме: статут ТОВ "Інтертехно" з 19.07.2007 року, з дати реєстрації, та скасовано державну реєстрацію ТОВ "Інтертехно" з 19.07.2007 року, а також визнано недійсним свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість з моменту його складання та визнано недійсним первинні бухгалтерські документи з реквізитами ТОВ "Інтертехно" за 12 податкових послідовних місяців (з квітня 2008 року по березень 2009 року). Враховуючи те, що договір між позивачем та ТОВ "Інтертехно" було укладено у жовтні 2008 року, позивачем у жовтні 2008 року завищено валові витрати на суму 161500,00 грн.

Згідно п.5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат звітного періоду, включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Згідно з частиною четвертою пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 вказаного Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що позивач незаконно відніс до складу валових витрат 411540,00 грн., а тому податкове повідомлення-рішення № 0000102301/0 від 23.03.2010 року прийняте правомірно.

Що стосується податкового повідомлення-рішення № 0000082301/0 від 23.03.2010 року.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту позивача за період з 01.10.2008 року по 31.12.2009 року встановлено його завищення на 113622,00грн. До податкового кредиту за жовтень 2008 року включено суму податку на додану вартість по ТОВ "Інтертехно" в сумі 32300,00грн. (податкова накладна №1254/2 від 28.10.2008 року).

Як вбачається з матеріалів перевірки, постановою суду визнано недійними установчі документи ТОВ "Інтертехно" та скасовано його державну реєстрацію. До податкового кредиту за січень 2009 року включено суму податку на додану вартість по ТОВ "Сітіінвестбуд" в сумі 49043,33грн. (податкова накладна №76/2 від 26.01.2009 року) та за лютий 2009 року в сумі 18933,33 грн. (податкова накладна №130 від 05.02.2009 року). Перевіркою встановлено, що ТОВ "Сітіінвестбуд" подано декларацію з ПДВ за січень 2009 року, але з відсутніми показниками податкових зобов'язань та податкового кредиту, щоб свідчило про ведення господарської діяльності, а також встановлено не подання декларації з ПДВ починаючи з лютого 2009 року.

Як вбачається з акту перевірки, згідно постанови господарського суду м.Києва по справі №15/297 від 08.07.2009 року визнано банкрутом ТОВ "Сітіінвестбуд" та відкрито ліквідаційну процедуру, а також анульовано його реєстрацію платником податку на додану вартість.

Позивачем до податкового кредиту за лютий 2009 року включено суму податку на додану вартість по ТОВ "Кангаро Груп" в сумі 11625,01грн. (згідно податкової накладної №289/1 від 16.02.2009 року). Проведеною перевіркою встановлено, що згідно постанови господарського суду м.Києва по справі №44/191-б від 09.06.2009 року визнано банкрутом ТОВ "Кангаро Груп" та прийнято рішення про припинення юридичної особи, а також анульовано реєстрацію платника ПДВ з 06.07.2009 року.

Порядок обчислення, сплати податку на додану вартість, порядок формування податкового кредиту передбачено ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Підпунктом 7.4.1. пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку.

Згідно пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках та повинна містити обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної, дату виписування податкової накладної, повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість та ін. ( пп. 7.2.3, 7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість").

Відповідно до пп.7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна.

Встановлено, що суми сплаченого податку на додану вартість у зв'язку з придбанням товарів позивачем підтверджені податковими накладними, наданими ТОВ "Інтертехно", ТОВ "Сітінівестбуд", ТОВ "Кангаро Груп", які за формою та змістом відповідають вимогам Закону.

Наявність податкових накладних, на підставі яких і був сформований позивачем податковий кредит, не оспорюється податковим органом.

ТОВ "Сітінівестбуд", ТОВ "Кангаро Груп" на момент вчинення господарських операцій не були виключені з Єдиного державного реєстру та являлися платниками ПДВ.

Недекларування контрагентами зобов'язань зі сплати ПДВ до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо них і не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законодавством умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги посилання відповідача на те, що позивач не мав права формувати податковий кредит декларації за січень, лютий 2010 року, оскільки його постачальниками ТОВ "Сітіінвестбуд", ТОВ "Кангаро Груп" податкові зобов'язання з ПДВ за господарськими операціями з ТОВ "Ружинський комбікормовий завод" задекларовані не були, оскільки жодною нормою чинного законодавства не передбачена відповідальність платника податків за дії його контрагентів, також не є підставою не відносити до податкового кредиту суми ПДВ по операціям з постачальниками, які визнані банкрутами та яким анульовано свідоцтво платника ПДВ вже після здійснення цих операцій.

Віднесення до складу податкового кредиту сум сплаченого ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ "Інтертехно" є неправомірним, оскільки, рішенням суду визнано недійсними установчі документи, а саме: статут ТОВ "Інтертехно" з 19.07.2007 року, з дати реєстрації та скасовано державну реєстрацію ТОВ "Інтертехно" з 19.07.2007 року, а також визнано недійсним свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість з моменту його складання та визнано недійсним первинні бухгалтерські документи з реквізитами ТОВ "Інтертехно".

Що стосується взаємовідносин позивача з ТОВ "Сітіінвестбуд" та ТОВ "Кангаро Груп", то суд першої інстанції правомірно відніс до складу податкового кредиту суми ПДВ сплачених по вказаним контрагентам, оскільки постанови про визнання їх банкрутами були винесені після того, як між ТОВ "Ружинський комбікормовий завод" та вказаними контрагентами були завершені господарські операції. Позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформлених податкових накладних, що не заперечується податковим органом, отже в цій частині суд вважає позовні вимоги законними.

Враховуючи викладене та те, що недекларування контрагентами ПДВ не є підставою для позбавлення платника податків - ТОВ "Ружинський комбікормовий завод" права на податковий кредит, суд обгрунтовано прийшов до висновку, що податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ружинському районі від 23 березня 2010 року № 0000082301/0 в частині визначення податкового зобов"язання з податку на додану вартість в сумі 119390 грн. (осовний платіж - 79593 грн., штрафні санкції - 39797 грн.) є протиправним та підлягає скасуванню, в іншій частині позовні вимоги є необгрунтованими.

Доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують і не впливають на обґрунтованість судового рішення, оскільки у відповідності до положень частини другої статті 71 КАС України у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 196,198,200,205,206,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ружинський комбікормовий завод " та Попільнянської міжрайонної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від21 березня 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Є.В.Одемчук

судді: В.В. Євпак Г.І. Майор

Є.В.Одемчук

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповільност "Ружинський комбікормовий завод" вул.1-го травня 1,с.Білилівка,Ружинський район, Житомирська область,13642

3- відповідачу Ружинське відділення Попільнянської міжрайонної державної податкової інспекції вул. Бірюкова, 2,Ружин,Житомирська область,13600