Рішення № 26449145, 26.09.2012, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 1109/8015/12

Номер провадження 2/1109/3364/12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2012 року м. Кіровоград

Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі:

головуючого судді - Іванова Д.Л.,

при секретарі - Логвинюк О.В.,

за участю представника позивача - Колечкіна О.О.,

відповідача - ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» від імені якого діє Кіровоградська обласна дирекція АТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором та зустрічного позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» від імені якого діє Кіровоградська обласна дирекція АТ «Райффайзен Банк Аваль» про визнання недійсним кредитного договору,

ВСТАНОВИВ:

13 серпня 2012 року представник Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» від імені якого діє Кіровоградська обласна дирекція АТ «Райффайзен Банк Аваль» звернувся до Кіровського районного суду м. Кіровограда з позовом в якому просить стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором в розмірі - 40 056 грн. 15 коп. та судові витрати, вказуючи на те, що 23 серпня 2011 року, відповідно до умов кредитного договору № 014/0651/82/0055574 укладеного між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 останній отримав кредит в розмірі - 25 857,82 грн., який зобов'язався повернути до 23 серпня 2017 року шляхом внесення обов'язкових, щомісячних платежів, відповідно до встановленого графіку, сплатити банку проценти у розмірі 35,90 % річних і таким чином виконати свої зобов'язання по даному договору у повному обсязі.

У позові також зазначається, що ОСОБА_2, в порушення взятих на себе зобов'язань, у встановлений договором строк, платежі спрямовані на погашення кредиту та сплаті відсотків не вносив, внаслідок чого утворилась кредитна заборгованість в розмірі - 40 056, 15 грн., у зв'язку з чим банк звернувся до ОСОБА_2 з позовом про дострокове стягнення основної суми кредиту, несплачених відсотків та пені.

В запереченнях ОСОБА_2 просить відмовити ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в задоволенні позову вказуючи на те, що немає можливості повернути кредит та сплати банку відсотки у звязку з тяжким матеріальним станом, при цьому факт отримання кредиту та розмір заборгованості не оспорює (а.с. 24-25).

В судовому засіданні представник ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» Колечкін О.О. позовні вимоги підтримав повністю, просив суд їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві, крім того зазначив, що розірвання шлюбу та наявність на утриманні неповнолітньої дитини (інваліда) не позбавляє ОСОБА_2 виконати свої зобовязання по кредитному договору.

В судовому засіданні ОСОБА_2 пред'явлено зустрічний позов до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про визнання кредитного договору недійсним (а.с. 30-36).

Недійсність кредитного договору ОСОБА_2 пов'язує з відсутністю нотаріально посвідченої згоди його дружини на отримання кредиту, а також порушення банком вимог Закону України «Про захист прав споживачів» щодо відсутності повної інформації та роз'яснень умов кредитування, а також право банку на підвищення відсоткової ставки в односторонньому порядку.

Ухвалою суду від 03 вересня 2012 року позов Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» та зустрічний позов ОСОБА_2 об'єднані в одне провадження.

Представник ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» Колечкін О.О. в запереченнях на зустрічний позов, просить суд відмовити в його задоволенні вказуючи на безпідставність звернення ОСОБА_2 з зустрічним позовом та необгрунтованість позовних вимог (а.с. 56-60).

Відповідач ОСОБА_2 крім обставин, викладених в запереченнях проти позову та в зустрічному позові пояснив суду, що він отримав в банку кредит, а гроші передав без відома дружини свому знайомому нібито для розвитку бізнесу, через деякий час його знайомий з постійного місця проживання зник, гроші не повернув, що стало приводом для виникнення сімейних сварок та розлучення.

Представник ОСОБА_2 ОСОБА_3 також зазначила, що в разі визнання кредитного договору недійсним банк повинен повернути її довірителю суму виплачених ним відсотків, не вказуючи про подальшу долю кредитних коштів, отриманих ОСОБА_2

З'ясувавши обставини справи в межах заявлених позовних вимог, заслухавши пояснення сторін, зваживши їх доводи, дослідивши представлені письмові докази та матеріали справи, суд дійшов до висновку про задоволення позову Кіровоградської обласної філії АТ «Райффайзен Банк Аваль», та відмову у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 за таких підстав.

Суд встановив, що зобов'язальні відносини між сторонами ґрунтуються на кредитному договорі № 014/0651/82/0055574 укладеного між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2, згідно з яким останній отримав кредит в сумі - 25 857,82 грн., який зобов'язався повернути до 23 серпня 2017 року шляхом внесення обов'язкових, щомісячних платежів, відповідно до встановленого графіку, сплатити банку проценти у розмірі 35,90 % річних і таким чином виконати свої зобов'язання по даному договору у повному обсязі (а.с. 9-11).

Відповідно до положень ст. 509, 526, 530 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона ( боржник ) зобов'язана вчинити на користь другої сторони ( кредитора ) певну дію, у тому числі сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк ( термін ) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України умовами кредитного договору є обов'язок кредитодавця надати грошові кошти позичальнику, а позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти.

В порушення п.п. 2.1, 3.1, 3.2, кредитного договору ОСОБА_2 свої зобов'язання належним чином не виконав і фактично з грудня 2011 року обов'язкові щомісячні платежі у встановлені договором строки та розмірах не вносив, у зв'язку з чим банком ініційовано питання про дострокове примусове стягнення з відповідача основної суми заборгованості по кредиту в розмірі - 25 548,69 грн., заборгованості по відсотках в розмірі - 6 342,96 грн., а також пені в розмірі - 8 164,50 грн. ( а.с. 7-8 ).

Як вбачається з адресованої вимоги від 31 травня 2012 року ОСОБА_2 було відомо про розмір його заборгованості перед банком, а також наслідки порушення грошового зобов'язання ( а.с. 17 ).

Наведені обставини повністю підтверджуються оголошеними та дослідженими в судовому засіданні письмовим доказами і по суті ніким не оспорюються.

Згідно ст. 16 ЦК України, одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів юридичних осіб є примусове виконання зобов'язання в натурі, який випливає з загального принципу повного і належного виконання зобов'язання та полягає в зобов'язанні вчинити певну дію, або утриматися від її здійснення, незалежно від застосування до боржника інших заходів впливу.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За змістом ст.ст. 610, 611, 612, 619, 623, 625 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі і відшкодування збитків та моральної шкоди. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Крім того, якщо основний боржник відмовився задовольнити вимогу кредитора або кредитор не одержав від нього в розумний строк відповіді на пред'явлену вимогу, кредитор може пред'явити вимогу в повному обсязі до особи, яка несе субсидіарну відповідальність.

Враховуючи вище викладене, а також приймаючи до уваги, що ОСОБА_2 в порушення умов кредитного договору свої зобов'язання по поверненню кредитних коштів та сплаті відсотків за користування ними не виконав, у зв'язку з чим у банку виникло право передбачене п.5.1 кредитного Договору, а також ч.2 ст. 1050 ЦК України вимагати дострокове повернення кредиту та стягнення заборгованості у примусовому порядку.

За змістом положень статей 3, 4 та 11 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні інтереси у спосіб, визначений законам України; суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.2 та 3 ст. 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватись від дій, які б могли порушити права інших осіб, не допускається зловживання право в інших формах.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Під захистом розуміються дії уповноваженої особи, діяльність юрисдикційних органів та осіб, які у передбаченому законом порядку зобов'язані вжити заходів до поновлення порушеного, оспорюваного чи невизнаного цивільного права.

Способами захисту цивільних прав та інтересів, згідно ст.16 цього Кодексу, може бути в тому числі припинення дії, яка порушує право та відновлення становища, яке існувало до його порушення.

Як правило, власник порушеного або невизнаного права може скористатися не любим, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Відповідно до ст. 27 ЦПК доказами в цивільній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення сторін та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно Цивільного кодексу України особа, яка вважає, що її майнові права порушені, має право звернутись до суду з позовом про визнання відповідної угоди недійсною ( статті 215 -235).

Відповідно до ст.3 ЦК України, однією з загальних засад цивільного судочинства є свобода договору.

Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину.

Згідно ст.ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ч. ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною ( сторонами) вимог, які встановлені частинами 1, 2, 3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин є оспорюваним та може бути визнаний недійсним.

Статтями 59, 60 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

ОСОБА_2 звернувся з зустрічним позовом про визнання кредитного договору недійсним в основному з підстав відсутності нотаріально посвідченої згоди його дружини на укладення кредитного договору ( ст. 203 ч.1 ЦК України ), при тому, що при його укладенні (п. 7.1.3) ОСОБА_2 своїм підписом засвідчив, що умови кредитного договору відповідають його інтересам та інтересам членів його сім'ї, є розумними і справедливими, а кредитний договір не підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню.

В ході судового розгляду ОСОБА_2 та його представником не представлено належних та допустимих доказів, з якими закон пов'язує визнання даної угоди недійсною та настання певних юридичних наслідків та не доведено, що ОСОБА_2 уклавши кредитний договір та отримавши споживчий кредит діяв не в інтересах сім'ї та в супереч волі його дружини ОСОБА_5

Суд вважає, що в даному конкретному випадку ОСОБА_2 та його представник констатують факт відсутності нотаріально посвідченої згоди ОСОБА_5 на укладення кредитного договору, як на підставу визнання угоди недійсним - формально.

Також не знайшли свого об'єктивного підтвердження і доводи ОСОБА_2 з приводу порушення банком при укладенні договору його прав як споживача фінансових послуг, оскільки ОСОБА_2 підписавши договір, скориставшись послугами банку та кредитними коштами по суті погодився з усіма умовами кредитування, в тому числі з правами банку щодо підвищення відсоткової ставки.

З урахуванням фактичних обставин справи суд розцінює пред'явлення ОСОБА_2 зустрічного позову про визнання недійсним кредитного договору не як спосіб захисту порушених прав, які можуть і повинні бути захищені судом, а як спробу уникнути від виконання грошового зобов'язання та однією з форм захисту від пред'явленого позову, по суті його доводи спростовуються оголошеними та дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, а також поясненнями самого ОСОБА_2 в судовому засіданні, що являється також однією з підстав для відмови ОСОБА_2 у задоволенні його зустрічного позову.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, у зв'язку з цим з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» підлягають стягненню судовий збір у розмірі - 400,57 грн. та 107,30 грн. на користь держави по зустрічному позову.

Керуючись ст. ст. 15, 16, 20, 203 - 205, 208, 215 - 217, 220, 509, 510, 526, 530, 546 - 550, 626 - 628, 638, 639, 1054, 1055 ЦК України, ст. ст. 4, 10, 11, 15, 57, 60, 88, 212 - 215, 218, 292, 294 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» від імені якого діє Кіровоградська обласна дирекція АТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, що проживає в АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 на користь Кіровоградської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» ( ЄДРПОУ 13762450 ) - 25 548 грн. 69 коп. заборгованості по кредиту, 6342 грн. 96 коп. - заборгованості по відсотках, 8146 грн. 50 коп. пені за кредитним договором № 014\0651\82\0055574 від 23 серпня 2011 року.

Стягнути з ОСОБА_2, що проживає в АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 на користь Кіровоградської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» ( ЄДРПОУ 13762450 ) - 400 грн. 57 коп. судового збору.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» від імені якого діє Кіровоградська обласна дирекція АТ «Райффайзен Банк Аваль» про визнання недійсним кредитного договору - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2, що проживає в АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 на користь держави 107 грн. 30 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через Кіровський районний суд м. Кіровограда шляхом подачі в десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання цього рішення.

Суддя Кіровського районного суду м.Кіровограда Д. Л. Іванов