Ухвала суду № 26446841, 03.11.2011, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Справа № 0670/1680/11

Головуючий у 1-й інстанції: Попова О.Г.

Суддя-доповідач:Одемчук Є.В.

УХВАЛА

іменем України

"03" листопада 2011 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Одемчука Є.В.

суддів: Євпак В.В.

Майора Г.І.,

при секретарі Соморовій В.А. ,

за участю сторін:

від позивача - Кобилинський П.І.

від відповідача - Летушев М.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Ємільчинське лісове господарство" на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "03" червня 2011 р. у справі за позовом Державного підприємства "Ємільчинське лісове господарство " до Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання дій протиправними та зобов'язання внести зміни до особового рахунку ,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Ємільчинське лісове господарство" звернулось до адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви від 31.05.2011 року, просить визнати дії ДПІ у Ємільчинському районі Житомирської області, правонаступником якої є Новоград-Волинська об'єднана державна податкова інспекція, з нарахування та відображення в картці особового рахунку позивача пені з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 31511,50грн. протиправними, зобов'язати Новоград-Волинську ОДПІ Житомирської області внести зміни до особової картки позивача шляхом вилучення з неї запису про нараховану пеню в розмірі 31511,50 грн.

Заборонити Новоград - Волинській ОДПІ вносити в подальшому до особової картки позивача запису про нараховану за спірними правовідносинами суму пені з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 31511,50 грн. В позові зазначає, що пеня нарахована на підставі акту планової виїзної перевірки з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 року по 30.06.2010 року №42/7/23-07/00991829 від 27.12.2010 року.

Вважає, що дії відповідача з приводу нарахування пені з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 31511,50грн. та відображення її в картці особового рахунку позивача, як заборгованість перед бюджетом, суперечить приписам п.п.1.3., 1.4. ст.1, ст.16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а отже є протиправними.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 03 червня 2011 року в позові відмовлено.

В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати вказану постанову та ухвалити нову, якою визнати дії протиправними та зобов'язати внести зміни до особового рахунку.

Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

27.12.2010 року ДПІ у Ємільчинському районі Житомирської області проведена планова виїзна перевірка ДП "Ємільчинське лісове господарство" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 року по 30.06.2010 року, за результатами якої складено акт №42/7/23-07/00991829 від 27.12.2010 року.

В акті перевірки зазначено, що позивачем у перевіряємий період несвоєчасно перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб, що зазначено в додатку до акту.

За наслідками проведеної перевірки, відповідно до пп.16.1.2 п.16.1. ст.16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), ДП "Ємільчинське лісове господарство" нараховано пеню в сумі 31511,50 грн.

Статтею 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що платниками податків є юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, які не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності, на яких згідно із законами покладено обов'язок утримувати та сплачувати податки й збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", платниками податку з доходів фізичних осіб є резиденти, які отримують: як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи, та нерезиденти, які отримують доходи з джерелом їх походження з території України.

Обов'язки нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету відповідно до п. п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" покладено на податкового агента, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Згідно з п. 1.15 ст. 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" податковим агентом вважається юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Пунктом 8.1.2 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" встановлено, що податок з доходів фізичних осіб підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Якщо оподатковуваний дохід виплачується у негрошовій формі чи готівкою з каси резидента, то податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, наступного за днем такої виплати (пп. 8.1.4 ст. 8 Закону).

Як передбачено пп. 16.3.5 ст. 16 Закону про ПДФО відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного місцевого бюджету несе юридична особа або її уповноважений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід.

Таким чином, умовою відповідальності за своєчасне та повне перерахування сум податку до бюджету юридичної особи є факт нарахування (виплати) оподатковуваного доходу на користь фізичної особи - платника податку.

Відповідно до пп. "а" п. 17.2 ст. 17 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів для оподатковуваних доходів з джерелом їх походження з України є податковий агент, який згідно пп. "а" п. 19.2 ст. 19 вказаного Закону зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.

У разі коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу (пп.20.3.2 п.20.3. ст.20 Закону).

Отже, з аналізу вищевказаних норм законодавства слідує висновок, що позивач в даному випадку при виплаті заробітної плати зобов'язаний був здійснювати функції податкового агента, своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок

Згідно пп.16.1.2 п.16.1 ст.16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за несвоєчасне перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб податковому агенту має бути нараховано пеню.

Відповідно до пп.16.4.1 п.16.4 ст.16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" пеня нараховується на суму податкового боргу із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Пункт 1.4 ст.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначає, що пеня - це плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання.

Податковим зобов'язанням згідно з п.1.2 ст.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" є зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України. До таких інших законів України належить і Закон України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Відповідно до п.1.3 ст.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до пп.1.11 ст.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Таким чином, податковий розрахунок форми № 1 ДФ є документом, що подається платником податків до контролюючого органу та на підставі якого здійснюється нарахування та сплата податку з доходу фізичних осіб та підпадає у визначення ст.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Отже, на підставі викладеного суд прийшов до висновку, що позивач самостійно визначав суму податку з доходів фізичних осіб, про що щоквартально до податкового органу подавав податковий розрахунок форми №1 ДФ, однак, сплачував податок несвоєчасно, тому нарахування пені за несвоєчасне перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб є правомірним.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи, наведені апелянтом в поданій апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому колегія суддів прийшла до висновку , що рішення суду першої інстанції є законним і підстав для його скасування не має.

Керуючись ст.ст. 195,196,199,200,205,206,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Ємільчинське лісове господарство» залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 03 червня 2011 року а - без змін

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Є.В.Одемчук

судді: В.В. Євпак

Г.І. Майор

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Державне підприємство "Ємільчинське лісове господарство " вул.Кірова 1,смт.Ємільчине,Ємільчинський район, Житомирська область,11201

3- відповідачу Новоград-Волинська об'єднана державна податкова інспекція вул. Ушакова, 3,Новоград-Волинський,Житомирська область,11700