Ухвала суду № 26446733, 11.10.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-5545/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В.

Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

"11" жовтня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Ганечко О.М.,

Літвіної Н.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції в Житомирській області Державної податкової служби України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 липня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Метан»до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Державної податкової служби України про скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 липня 2012 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Бердичівська об'єднана державна податкова інспекція в Житомирській області Державної податкової служби України подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Податковим органом проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.06.2011 року.

За результатами перевірки складено акт № 4187/23-01/31434314 від 04.11.2011 року, в якому встановлено порушення позивачем п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7, п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме занижено податок на додану вартість на суму 224 310 грн., в тому числі за серпень 2010 року -16 667 грн., за вересень 2010 року - 97 653 грн., за жовтень 2010 року -1 057 грн., за грудень 2010 року - 49 191 грн., за січень 2011 року - 333 грн., за лютий 2011 року - 493 грн., за березень 2011 року -1 173грн., за травень 2011 року - 21 129 грн. та зменшено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за період з 01.01.2011 року по 30.06.2011 року на загальну суму 65 635 грн.

На підставі акту перевірки податковим органом складено податкове повідомлення-рішення № 0000162301 від 23.01.2012 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 223 977,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 50 297,00 грн.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Тобто, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

В акті перевірки податковий орган зазначає, що господарські відносини позивача з ПАТ «Забір'я»та ТОВ «Тройка СКСі»мали нікчемний характер.

Між позивачем та ТОВ «Тройка СКСі»було укладено договір від 29.12.2010 року № 67 про надання транспортних послуг.

Посилання податкового органу на наявність транспортних засобів на балансі позивача не є достатнім доказом нікчемності вищезазначеного договору, оскільки податковим органом не заперечувався факт наявності податкових накладних, актів здачі-прийнятті робіт, що, в свою чергу, є належним доказом здійснення господарської діяльності між позивачем та контрагентом.

Між позивачем та ПАТ «Забір'я»було укладено договір № 30/04/10 від 30 квітня 2010 року оренди майнових прав (а.с. 97-99).

Згідно цього договору орендодавець (ПАТ «Забір'я») передає, а орендар (ТОВ «Метан») приймає в строкове платне володіння та користування об'єкт нерухомого майна -склад паливно-мастильних матеріалів, разом з наявними будівлями та спорудами відповідно до даних бухгалтерського обліку орендодавця.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що посилання податкового органу на недоліки акту приймання-передачі послуг на виконання вищезазначеного договору між позивачем та контрагентом є лише припущенням. Податковим органом не було досліджено питання реальності господарської операції щодо оренди майнових прав між позивачем та ПАТ «Забір'я».

Також колегія суддів звертає увагу на те, що акт приймання-передачі послуг не є підставою для формування податкового кредиту.

Також між позивачем та ПАТ««Забір'я»було укладено договір оренди майнових прав (товарної рибної продукції) від 29.09.2012 року (а.с. 114-115), договір купівлі-продажу сільськогосподарської продукції від 29.09.2010 року №Р-09 (а.с. 112-113), договір відповідального зберігання від 30.05.2011 року № 2 (а.с.120-121), договір купівлі-продажу сільськогосподарської продукції від 30.05.2011 року № ДГ30-05/11 (а.с. 119).

З акту перевірки вбачається, що підставою для висновків органу державної податкової служби щодо заниження позивачем податку на додану вартість з господарських операцій за названими договорами стало те, що операції не мали реальний господарський характер, оскільки фактичного відлову риби не було здійснено, на склад риба не оприбутковувалась.

Проте наявність належним чином оформлених первинних документів (договорів, податкових накладних, реєстрів отриманих податкових накладних, актів приймання-передачі, видаткових накладних) апелянтом не заперечується, претензій до належного оформлення зазначених документів у органу державної податкової служби немає, що підтвердив представник відповідача під час судового розгляду справи в суді першої інстанції.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що висновки податкового органу щодо нікчемності господарських операцій, що зроблені з огляду на відсутність відлову риби і відсутність оприбутковування риби, зроблені відповідачем без дослідження змісту первинних документів, що були надані позивачем під час перевірки.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції -без змін .

Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції в Житомирській області Державної податкової служби України залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 липня 2012 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя Коротких А. Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.