Ухвала суду № 26446102, 11.10.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-7472/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Баранов Д.О.

Суддя-доповідач: Усенко В.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

"11" жовтня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого -судді Усенка В.Г,

суддів: Бистрик Г.М., Оксененка О.М.,

при секретарі Мартиненко Д.А,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 листопада 2011 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Українська гірничо-металургійна компанія»до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Українська гірничо-металургійна компанія»(далі -Позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків (далі -Відповідача) у якому просило визнати недійсними податкове повідомлення-рішення від 01.10.2010р. № 0000494010/0, № 0000504010/0, від 13.12.2010р. № 0000504010/1, № 0000494010/1, рішення від 06.12.2010р. № 16134/10/25-022, рішення від 17.02.2011р. № 1496/10/25-114, рішення від 29.04.2011р. № 8217/6/25-0115.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 листопада 2011 року адміністративний позов задоволено. Суд першої інстанції скасував податкові повідомлення-рішення від 01.10.2010р. № 0000494010/0, № 0000504010/0 та від 13.12.2010р. № 0000504010/1, № 0000494010/1.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні вимог адміністративного позову в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши представника позивача та відповідача, що прибули у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, виходячи з наступного.

Згідно зі ч. 1 п. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи 21.09.2010 посадовими особами СДПІ проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питань формування податкового кредиту з ПДВ за квітень-червень 2010 року по взаємовідносинах з ТОВ «Транс агентство метал», про що складено Акт № 504/40-10/25412086.

За результатами перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000494010/0 від 01.10.2010р. та № 0000504010/0 від 01.10.2010р.

В результаті адміністративного оскарження прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000504010/1, № 0000494010/1 від 13.12.2010р.

Приймаючи рішення про задоволення вимог адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що факт виконання контрагентом господарських операцій підтверджується рахунками-фактурами, доказами оплати, податковими накладними.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджує такий висновок суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Відповідно до п.п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (далі -Закон № 168/97-ВР) бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну певного зразка, що складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках.

Згідно до п.п. 7.4.1 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - у разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Відповідно до пп. 7.2.4. п. 7.2. ст. 7 Закону № 168/97-ВР зареєстровані платники податку мають право нараховувати податок на додану вартість, складати та видавати податкові накладні. Позивач відповідно мав право на підставі отриманих накладних відносити вказані в них суми ПДВ до податкового кредиту, оскільки за поставку розрахувався у вартість якої була включена сума нарахованого продавцем ПДВ.

Згідно пп. 7.7.1 ст.7 Закону № 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахування) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

Отже, враховуючи вищевикладене та те, що факт поставки (товарів, послуг) підтверджується, рахунками-фактурами, видатковими накладними, податковими накладними, платіжними дорученнями, доказами перевезення товару, договорами зберігання товару, сума ПДВ у вартість поставленого товару була включена, то колегія суддів вважає, що вимоги адміністративного позову є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того необхідно зазначити, що податковий орган проводив документальну перевірку позивача на підставі поданих податкових декларацій та співставлення зобов'язань, первинна документація не досліджувалась та не витребовувалась.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки спростовуються обґрунтуванням суду першої інстанції.

В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції -без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків -залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 листопада 2011 року -без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя Усенко В.Г.

Судді: Бистрик Г.М.

Оксененко О.М.