Рішення № 2644573, 23.12.2008, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.12.2008 Справа № 3/37-08

Господарський суд Херсонської області у складі судді Людоговської В.В. при секретарі Єпіфанцевій Ю. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Уніфер"

до Фермерське господарство "Аделаїда"

про стягнення 48969 грн. 29 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: Мінін М.В., дов. №1/2007 від 13.01.2007 р., представник;

від відповідача: не прибув.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Уніфер»(позивач) звернувся до суду з позовом про стягнення з Фермерського господарства «Аделаїда»(відповідач) 41331,63 грн. основного боргу, 254,60 грн. –3% річних, 1157,27 грн. інфляційних втрат, 2092,63 грн. пені, 4133,16 грн. штрафу та судові витрати.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про час і дату судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, відзив на позов та витребувані судом документи не надав. За таких обставин, у відповідності до ст..75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Уніфер»(позивач) та Фермерським господарством «Аделаїда»(відповідач) укладено договір поставки №021-Н від 06.02.2008 р. (далі –Договір), за умовами якого позивач зобов'язується передати, а відповідач прийняти та оплатити товари згідно з Специфікацією та на умовах, що визначаються у Додатках, які є невід'ємною частиною цього Договору.

Договір підписаний сторонами без зауважень, скріплений печаткою. Протягом дії Договору в нього не вносилися зміни та доповнення.

Із огляду на зазначений Договір суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором поставки, правовідносини, які витікають із нього, регулюються ст. 264-271 ГК України.

Згідно ч.1 ст.175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач свої договірні зобов'язання щодо поставки виконав в повному обсязі, що підтверджено накладною №УТ-00496 від 29.03.08. (а.с.12) та довіреністю ЯОР №590116 від 29.03.08.

Відповідно до пункту 1.2. Договору сторони підписують окремий Додаток на кожну партію Товару, що продається за цим Договором. Згідно з п.2.1. Договору Ціна товару, а також умови оплати зазначаються в Додатках на кожну партію товару. В Додатку №1 від 6 лютого 2008 р. (а.с.11) сторони узгодили поставку партії товару на суму 82663,24 грн. та умови оплати: 50% передплата та 50% - відстрочення платежу до 15.08.08.

Матеріали справи свідчать, що відповідачем 24.03.2008 р. здійснено передоплату за товар в сумі 41331,62 грн. (а.с.15).

Судом встановлено, що відповідач свої грошові зобов'язання не виконав, заборгованість перед позивачем на день розгляду справи становить 41331 грн. 63 коп., що підтверджено матеріалами справи.

Відповідач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження виконання належним чином своїх зобов'язань щодо добровільної сплати основного боргу.

Таким чином, на день розгляду справи заборгованість по сплаті вартості товару складає суму 41331 грн. 63 коп.

Відповідно до п.5.3. Договору у випадку прострочення оплати вартості товару відповідач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення. В разі прострочення оплати товару більше ніж на 10 днів відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 10% від суми заборгованості по Договору.

Згідно частини 1 статті 230 ГПК України пеня й штраф є господарськими штрафними санкціями, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст.231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

Пункт 6 ст.231 Господарського кодексу України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Суд перевірив розрахунки пені й штрафу та, враховуючи вищевикладене, дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення пені в сумі 2092,63 грн. й штрафу в сумі 4133,16 грн. підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тому, відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача індекс інфляції за весь час прострочення та три відсотки річних з простроченої суми.

Суд перевірив розрахунки в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 1157,27 грн. та 3 % річних в сумі 254,60 грн. і зазначає, що позовні вимоги в цій частині обґрунтовані і підлягають задоволенню.

З огляду на неявку представника відповідача, суд зазначає, що в силу статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони мають право брати участь в господарських засіданнях. Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст.28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють в межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Відповідно до ст.77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Суд зауважує, що відкладення на підставі ст.77 ГПК України розгляду справи у разі нез'явлення представника сторони за викликом господарського суду є правом, а не обов'язком суду, і використовується ним, якщо причини неявки є поважними та обґрунтованими, та неявка представника сторони перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні.

З огляду на викладене, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного рішення.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.

Позивачу на підставі ст..49 ГПК України відшкодовуються судові витрати за рахунок відповідача.

На підставі ст.ст.525, 526, 530, ч.2 ст.625 ЦК України, ч.6 с.232 ГК України та керуючись, ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, - суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Фермерського господарства «Аделаїда»(75635, Херсонська область, Голо пристанський район, с.Чулаківка, вул..Гагаріна, 4, р/р 28004870820921 в ФАКБ «Укрсоцбанк»м.Херсон, МФО 352015, код ЄДРПОУ 14136795) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Уніфер»(77800, Херсонська область, м.Каховка, вул..Мелітопольська, 17 б, р/р 2600302693379 в ФВАТ «Державний експортно-імпортний банк України»м.Херсон, МФО 352639, ЄДРПОУ 31431146) 41331,63 грн. боргу, 2092,63 грн. пені, 4133,16 грн. штрафу, 1157,27 грн. збитків від інфляції, 254,60 грн. 3% річних, в рахунок відшкодування витрат по сплаті державного мита в сумі 489,69 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.В.Людоговська

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно

до ст..84 ГПК України 24.12.2008р.