КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.10.2012 № 21/068-12
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Яковлєва М.Л.
суддів: Авдеєва П.В.
Куксова В.В.
при секретарі судового засіданні - Марченко Ю.І.,
за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 16.10.2012 року по
справі № 21/068-12 (в матеріалах справи)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Федорова Віктора
Федоровича, м. Київ, на рішення господарського суду Київської області від 20.08.2012 року
(оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України 23.08.2012 року) по справі № 21/068-12 (суддя
-Ярема В.А.)
за позовом Федорова Віктора Федоровича, м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроком», Київська обл.,
м. Біла Церква
про зобов'язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
Федоров Віктор Федорович звернувся до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Агроком» про зобов'язання відповідача надати позивачу належним чином завірені копії річних балансів ТОВ «Агроком» за 2009-2011 роки, річної фінансової звітності ТОВ «Агроком» за 2009-2011 роки, протоколів загальних зборів ТОВ «Агроком» за 2009-2012 роки, а також про зобов'язання відповідача провести аудиторську перевірку діяльності та звітності ТОВ «Агроком» за 2009-2011 роки.
Рішенням господарського суду Київської області від 20.08.2012 року у позові відмовлено повністю.
Не погоджуючись з рішенням місцевого суду, позивач, Федоров В.Ф., звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду та просить рішення скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.
Апеляційну скаргу скаржник мотивує тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та має місце невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого суду обставинам справи.
Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 21.09.2012 року справу № 21/068-12 було передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді - Яковлєва М.Л., суддів: Авдеєва П.В., Куксова В.В.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.09.2012 року по справі № 21/068-12 апеляційну скаргу було прийнято до провадження і призначено перегляд рішення на 16.10.2012 року.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Агроком», Київська обл., м. Біла Церква, на підставі ст. 96 ГПК України надано суду заперечення на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить у задоволенні апеляційної скарги позивача на рішення господарського суду Київської області від 20.08.2012 року у справі № 21/068-12 відмовити повністю, а рішення залишити без змін.
Представник позивача був присутнім в судовому засіданні та надав свої пояснення, якими підтримав доводи, що викладені в апеляційній скарзі та просив апеляційну скаргу задовольнити, а рішення господарського суду Київської області від 20.08.2012 року скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні надав свої пояснення та просив рішення господарського суду Київської області від 20.08.2012 року залишити без змін, а апеляційну скаргу Федорова Віктора Федоровича, м. Київ, - без задоволення.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, виступ представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Київської області від 20.08.2012 року по справі № 21/068-12 - слід скасувати частково, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.
Слід зазначити, що відповідно ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, 29.11.1999 року Білоцерківською районною державною адміністрацією Київської області було проведено державну реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю «Агроком» (а.с. 55).
Загальними зборами учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Агроком» від 21.04.2008 року затверджено нову редакцію статуту товариства (а.с. 26-45), засновниками якого є: Лисенко П.Г. з часткою у 6,9 %; Соколенко С.П. з часткою у 6,9%; Ярмоленко П.В. з часткою у 6,9 %; Федоров В.Ф. з часткою 70 % та Кучерук М.А. з часткою у 9,3 % статутного капіталу товариства.
Позивач як учасник товариства, який має 70 % статутного капіталу, 23.04.2012 року направив відповідачу на дві адреси лист-вимогу (а.с.11-12), відповідно до якого Федоров В.Ф. вимагав на протязі двох днів з моменту отримання даного листа надати йому для ознайомлення (в тому числі передати належним чином завірені копії), всі квартальні та річні баланси товариства з обмеженою відповідальністю «Агроком», звіти товариства, протоколи зборів за період з 01.01.2008 року по день отримання даної вимоги.
Зазначена вимога залишена без відповіді.
26.04.2012 року позивачем було направлено відповідачу лист щодо проведення аудиторської перевірки діяльності та звітності товариства (а.с. 18-19), в якому позивач зазначив, що з метою контролю діяльності виконавчого органу товариства просив відповідача організувати проведення аудиторської перевірки діяльності та звітності ТОВ «Агроком» за останній три роки у відповідності до законодавства протягом 10 днів з моменту отримання вимоги. По результату проведення перевірки надати копію акту перевірки.
Зазначений лист також залишено без відповіді.
У зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з позовом про зобов'язання надати йому належним чином завірені копії річних балансів ТОВ «Агроком» за 2009-2011 роки, річної фінансової звітності ТОВ «Агроком» за 2009-2011 роки, протоколів загальних зборів ТОВ «Агроком» за 2009-2012 роки з підстав ст. 116 Цивільного кодексу України, ст. 88 Господарського кодексу України, ст. 10 Закону України «Про господарські товариства», а також про зобов'язання відповідача провести аудиторську перевірку діяльності та звітності ТОВ «Агроком» за 2009-2011 роки.
Щодо позовних вимог про зобов'язання надати інформації стосовно діяльності товариства, то вони підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес способом, що встановлений договором або законом.
Корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами (ст. 167 Господарського кодексу України).
Права учасника господарського товариства визначені у статті 116 Цивільного кодексу України та статті 10 Закону України «Про господарські товариства».
Зокрема, пунктом г) статті 10 Закону України «Про господарські товариства» визначено, що учасники товариства мають право одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів.
Зазначене також вказано і в п. 5.4.6 статуту товариства, а саме передбачено, що учасники мають право одержувати інформацію про діяльність Товариства. Інших положень щодо доступу учасників до інформації про діяльність Товариства та/або процедури надання такої інформації статут не містить.
Також, згідно частини 1 статті 88 Господарського кодексу України учасники господарського товариства мають право: брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами; брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди); одержувати інформацію про товариство. На вимогу учасника товариство зобов'язане надати йому для ознайомлення річні баланси, звіти про фінансово-господарську діяльність товариства, протоколи ревізійної комісії, протоколи зборів органів управління товариства тощо; вийти в передбаченому установчими документами порядку зі складу товариства. Учасники товариства мають також інші права, передбачені цим Кодексом, іншими законами та установчими документами товариства
Частиною 3 статті 88 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарського товариства зобов'язані: додержуватися вимог установчих документів товариства, виконувати рішення його органів управління; вносити вклади (оплачувати акції) у розмірі, порядку та коштами (засобами), що передбачені установчими документами, відповідно до цього Кодексу та закону про господарські товариства; нести інші обов'язки, передбачені цим Кодексом, іншими законами та установчими документами товариства.
Відповідно до пункту 2.21 Рекомендацій Вищого господарського суду від 28.12.2007 року № 04-5/14 «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин» обсяг відомостей, надання яких вправі вимагати учасник (акціонер) господарського товариства, визначено статтями 10, 48 Закону України «Про господарські товариства». Відповідно до пункту «г» частини першої статті 10 Закону України «Про господарські товариства» на вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про свою діяльність, протоколи зборів. Стаття 48 Закону України «Про господарські товариства» встановлює право акціонерів на ознайомлення з протоколами засідань правління. Установчими документами господарських товариств може бути передбачено й інші відомості, які надаються господарським товариством на вимогу учасника (акціонера). Отже, господарське товариство, якщо його установчими документами не передбачено інше, зобов'язане надавати на вимогу учасника (акціонера) лише річні баланси, документи річної звітності товариства, протоколи загальних зборів, а також надавати йому для ознайомлення книгу протоколів засідань правління.
Відповідно до приписів п. 37 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» від 24.10.2008 року № 13 визначено, що господарським судам необхідно також враховувати процедуру надання учасникам (акціонерам) інформації про діяльність товариства, встановлену господарським товариством. У разі, якщо товариством визначено порядок доступу до інформації про діяльність товариства акціонер (учасник) товариства може реалізувати своє право на отримання інформації в установленому порядку.
Враховуючи викладене, судовою колегією встановлено, що позивач, як учасник відповідача, якому належить частка в статутному капіталі у розмірі 70%, згідно вимог пункту «г» статті 10 Закону України «Про господарські товариства» має право ознайомитись з інформацією про діяльність товариства. В свою чергу, пунктом 5.4.6 статуту ТОВ «Агроком» передбачено, що учасники мають право, зокрема, одержувати інформацію про діяльність товариства.
Колегія суддів, дослідивши умови статуту товариства, встановила, що його умовами не визначено порядку ознайомлення учасників з інформацією про діяльність товариства та документацією.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про інформацію» кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Статтею 9 Закону України «Про інформацію» встановлено, що основними видами інформаційної діяльності є створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорона та захист інформації.
Отже, чинним законодавством передбачений обов'язок товариства дати можливість учаснику ознайомитися з інформацією.
Крім того, відповідно до п. 36 постанови Пленуму Верховного Суду України, від 24.10.2008 року № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» способом захисту права учасника господарського товариства на отримання інформації про діяльність товариства (пункт «г» частини першої статті 10 Закону про господарські товариства, стаття 116 ЦК, частина перша статті 88 ГК) є спонукання в судовому порядку до виконання товариством дій - надання відповідної інформації. Господарське товариство зобов'язане надавати учаснику (акціонеру) на його вимогу лише документи звітного характеру (річні баланси, звіти про фінансово-господарську діяльність товариства, протоколи ревізійної комісії, протоколи зборів органів управління товариства) та інформацію, що міститься в установчих документах товариства, а не будь-яку інформацію щодо господарської діяльності товариства, якщо інше не передбачено установчими документами товариства. Зі змісту статті 9 Закону України від 02.10.1992 року № 2657-XII «Про інформацію» суди не вправі зобов'язувати товариство надати інші документи про діяльність товариства, оскільки це є незаконним втручанням у внутрішню господарську діяльність товариства.
Як вбачається з заперечень на апеляційну скаргу в проваджені господарського суду Київської області знаходить справа № К14/062-12 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агроком», Київська обл., м. Біла Церква, до Федорова Віктора Федоровича, м. Київ, про витребування у останнього саме спірних документів.
Також, в запереченнях зазначено, що спірні документи знаходяться у Федорова В.Ф., що підтверджується його відзивом по справі № К14/062-12.
Однак, як вбачається з відзиву наданим Федоровим В.Ф., що ним було отримано документи від бухгалтера товариства, а саме:
прибуткові накладні 1 кварталу 2008 року;
прибуткові накладні 2 кварталу 2008 року;
прибуткові накладні 3 кварталу 2008 року;
прибуткові накладні 4 кварталу 2008 року;
прибуткові накладні 2009 року;
прибуткові накладні січень 2010 року - червень 2010 року;
прибуткові накладні липень 2010 року - по грудень 2010 року;
договори на будівництво;
документи на використання матеріалів;
документи обліку спецодягу;
видаткові накладні липень - жовтень 2010 року;
видаткові накладні листопад - грудень 2010 року;
видаткові накладні 1 квартал 2011 року;
документи по виробництву 2010 року;
документи по виробництву за січень-квітень 2011 року;
документи по банку 3 квартал 2010 року;
документи по банку 4 квартал 2010 року; 1-2 квартал 2011 року та інші документи додані до вказаного відзиву.
З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем не надано позивачу для ознайомлення саме спірних документів, що суперечить як статуту товариства так і чинному законодавству України.
Тож, вимога позивача про надання йому інформації щодо діяльності ТОВ «Агроком» є законною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.
Що стосується позовних вимог щодо зобов'язання відповідача провести аудиторську перевірку діяльності та звітності ТОВ «Агроком» за 2009-2011 роки, колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 146 ЦК України передбачено, що контроль за діяльністю виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю здійснюється у порядку, встановленому статутом та законом. Для здійснення контролю за фінансовою діяльністю товариства з обмеженою відповідальністю згідно з рішенням його загальних зборів, а також в інших випадках, встановлених статутом і законом товариства, може призначатися аудиторська перевірка. Порядок проведення аудиторських перевірок діяльності та звітності товариства з обмеженою відповідальністю встановлюється статутом товариства і законом. На вимогу будь-кого з учасників товариства може бути проведено аудиторську перевірку річної фінансової звітності товариства із залученням професійного аудитора, не пов'язаного майновими інтересами з товариством чи з його учасниками. Витрати, пов'язані з проведенням такої перевірки, покладаються на учасника, на вимогу якого проводиться аудиторська перевірка, якщо інше не встановлено статутом товариства.
Колегія суддів погоджується з тим, що з тексту цієї статті випливає, що всі питання, пов'язані з призначенням та проведенням аудиторської перевірки, закріплюються статутом товариства; законодавець обумовлює проведення аудиту вимогою одного з учасників за відома і згоди інших учасників товариства, оскільки це питання торкається фінансової діяльності товариства, яка може містити конфіденційну інформацію та комерційну таємницю товариства, котра, без відома інших учасників, може бути використана їм на шкоду.
Однак, у матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до інших учасників товариства стосовно проведення аудиторської перевірки.
Порядок проведення аудиторських перевірок діяльності та звітності товариства з обмеженою відповідальністю встановлюється статутом товариства і законом.
Для здійснення контролю за фінансовою діяльністю товариства з обмеженою відповідальністю згідно з рішенням його загальних зборів, а також в інших випадках, встановлених статутом і законом товариства, може призначатися аудиторська перевірка.
Разом з тим, колегією суддів було дослідивши статут товариства, однак в ньому не зазначено, що за вимогою учасника повинна здійснюватись аудиторська перевірка.
Крім того, у п. 2.25 рекомендацій Вищого господарського суду від 18.06.2009 року № 04-06/83 «Про внесення змін і доповнень до рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 року № 04-5/14 «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин» зазначено, що у вирішенні спорів за позовами учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю або акціонерів, що у сукупності володіють більше ніж 10 відсотками акцій, про спонукання товариства провести аудиторську перевірку діяльності та звітності товариства згідно з статтями 146, 162 ЦК України господарським судам належить враховувати, що передбачене зазначеними статтями право учасників (акціонерів) спрямоване на контроль діяльності виконавчого органу, а тому є складовою права на управління товариством у передбаченому законом і установчими документами порядку.
Права брати участь в управлінні товариством особа набуває з моменту набуття нею корпоративних прав, тобто з моменту, коли вона стала учасником товариства або акціонером. Тому вимоги позивача про спонукання товариства до проведення аудиторської перевірки можуть бути задоволені лише за умови, що позивач є учасником або акціонером відповідного господарського товариства.
Порядок пред'явлення учасниками (акціонерами) вимоги про проведення аудиторської перевірки визначається статутом товариства. За відсутності відповідних положень у статуті товариства господарським судам слід виходити з того, що організаційне забезпечення аудиторської перевірки діяльності та звітності товариства на вимогу його учасників (акціонерів), зокрема укладення договору з аудитором (аудиторською фірмою), надання аудиторові відповідних документів та інше забезпечення роботи аудитора, здійснюється товариством в особі виконавчого або іншого органу, уповноваженого на це статутом, а не учасниками (акціонерами) товариства. Вимоги учасників (акціонерів) господарського товариства про надання їм документів, необхідних для проведення аудиторської перевірки, задоволенню не підлягають, оскільки статті 146 та 162 ЦК не наділяють учасників (акціонерів) господарського товариства відповідним правом.
Беручи до увагу наведені приписи, враховуючи відсутність законодавчо закріпленого обов'язку господарського товариства проводити аудиторську перевірку на вимогу учасника, а також те, що суд, не може втручатись у внутрішню господарську діяльність товариства, то і вимога позивача про зобов'язання відповідача провести аудиторську перевірку діяльності та звітності ТОВ «Агроком» за 2009-2011 роки задоволенню не підлягає.
Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарзі, апелянтом не було надано суду апеляційної інстанції.
За правилами ст. 4-7 ГПК України, судове рішення приймається колегіально за результатами обговорення усіх обставин справи.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та подати до суду відповідні докази.
Як встановлено ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Згідно пункту 2 частини 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.
У відповідності до пунктів 1, 2, 3 частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.
З огляду на вищенаведене, апеляційний господарський суд вважає, що зазначеним вище обставинам місцевий господарський суд не надав належної оцінки, що призвело до прийняття частково невірного рішення. Зокрема, рішення господарського суду Київської області від 30.07.2012 року прийнято після неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також у зв'язку з неправильним застосуванням норм процесуального права, і є таким що не відповідає нормам закону.
Таким чином, апеляційна скарга Федорова Віктора Федоровича, м. Київ, підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення суду слід скасувати частково та прийняти в цій частині нове, яким позов задовольнити частково.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на часткове скасування апеляційним господарським судом рішення господарського суду Київської області та часткове задоволення апеляційної скарги позивача, колегія суддів вважає за необхідне провести перерозподіл судових витрат.
З огляду на вищезазначене, керуючись ст. ст. 4-7, 33, 43, 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Федорова Віктора Федоровича, м. Київ, на рішення господарського суду Київської області від 20.08.2012 року у справі № 21/068-12 задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Київської області від 20.08.2012 року у справі № 21/068-12 скасувати частково та прийняти в цій частині нове, яким позов задовольнити частково.
3. Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «Агроком»(09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Сквирське шосе, 192 «В», код ЄДРПОУ 30615677) надати Федорову Віктору Федоровичу (03067, м. Київ, пров. Чугуївський, 21) наступні документи для ознайомлення, а саме: річні баланси товариства за 2009-2011 року; річну фінансову звітність товариства за 2009 -2011 року; протоколи загальних зборів товариства за 2009 - 2012 роки.
4. В решті рішення господарського суду Київської області залишити без змін.
5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Агроком» (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Сквирське шосе, 192 «В», код ЄДРПОУ 30615677) на користь Федорова Віктора Федоровича (03067, м. Київ, пров. Чугуївський, 21) 547 (п'ятсот сорок сім) грн. 00 коп. судового збору за розгляду справи у господарському суді Київської області.
6. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Агроком» (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Сквирське шосе, 192 «В», код ЄДРПОУ 30615677) на користь Федорова Віктора Федоровича (03067, м. Київ, пров. Чугуївський, 21) 273 (двісті сімдесят три) грн. 50 коп. судового збору за перегляд справи у апеляційному порядку.
7. Видачу наказів доручити господарському суду Київської області.
8. Матеріали справи №21/068-12 повернути до господарського суду Київської області.
Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 107 ГПК України.
Постанова Київського апеляційного господарського суду за наслідками перегляду відповідно до ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий суддя Яковлєв М.Л.
Судді Авдеєв П.В.
Куксов В.В.
Судове рішення № 26444180, Київський апеляційний господарський суд було прийнято 16.10.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 21/068-12. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: