Постанова № 26443972, 25.09.2012, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2012 року Справа № 5013/332/12

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чус О.В. - (доповідача),

суддів: Павловського П.П., Швеця В.В.

Секретар судового засідання Литвин А.П.

За участю заступника прокурора: Барчук А.Б. посвідчення № 000865 від 17.08.12 р.

Представники сторін:

від позивача-1: Майнард Н.О., представник, довіреність №1 від 10.01.12;

від позивача-2: Майнард Н.О., представник, довіреність №1 від 13.03.12;

від позивача-3: Майнард Н.О., представник, довіреність №3 від 01.03.12;

від позивача-4: Майнард Н.О., представник, довіреність №47 від 15.03.12;

від відповідача: Житник В.П. представник, довіреність №17 від 26.03.12;

від відповідача: Шинкорук О.Є. представник, довіреність № 27 від 02.07.12;

від третьої особи: Гонтарь О.А., представник, довіреність №2197/35-0518 від 05.04.12;

Розглядаються апеляційні скарги Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України та в.о. прокурора м. Кіровоград на рішення господарського суду Кіровоградської області від 28.05.12р. у справі №5013/332/12

за позовом позивачів:

1 - командитного товариство "Автолегіон-Варванської Ю.В.",

2 - приватного підприємства "Кіровоград Авто Тур",

3 - приватного підприємства "Олікс" ,

4 - приватного підприємства "Інгул-Транс-Авто";

до: Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України;

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів: виконавчого комітету Кіровоградської міської ради;

про визнання частково недійсним та скасування рішення № 11 від 28.02.12 у справі № 15-01/05-11.

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулись в господарський суд Дніпропетровської області з позовом до Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів: виконавчого комітету Кіровоградської міської ради про визнання частково недійсним та скасування рішення № 11 від 28.02.12 у справі № 15-01/05-11.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 28.05.12р. по справі № 5013/332/12 (суддя -Болгар Н.В. ) позовні вимоги задоволенні.

Визнано недійсним рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України № 11 від 28.02.2012 року у справі № 15-01/05-11 в частині визнання дій командитного товариства "Автолегіон -Варванської Ю.В." такими, що полягають у погодженій поведінці по зміні тарифів та приведення їх до однакового рівня, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 1 статі 50, частиною третьою статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій шляхом вчинення суб'єктами господарювання схожих дій на ринку перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального користування в режимі маршрутного таксі, які призвели до обмеження конкуренції, при тому, що аналіз ситуації на ринку спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення таких дій, та про накладення відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції на командитне товариство "Автолегіон -Варванської Ю.В." штрафу у розмірі 68 000 грн.

Визнано недійсним рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України № 11 від 28.02.2012 року у справі № 15-01/05-11 в частині визнання дій приватного підприємства "Інгул-Транс-Авто" такими, що полягають у погодженій поведінці по зміні тарифів та приведення їх до однакового рівня, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 1 статі 50, частиною третьою статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій шляхом вчинення суб'єктами господарювання схожих дій на ринку перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального користування в режимі маршрутного таксі, які призвели до обмеження конкуренції, при тому, що аналіз ситуації на ринку спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення таких дій, та про накладення відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції на приватне підприємство "Інгул-Транс-Авто" штрафу у розмірі 7 800 грн.

Визнано недійсним рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України № 11 від 28.02.2012 року у справі № 15-01/05-11 в частині визнання дій приватного підприємства "Олікс" такими, що полягають у погодженій поведінці по зміні тарифів та приведення їх до однакового рівня, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 1 статі 50, частиною третьою статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій шляхом вчинення суб'єктами господарювання схожих дій на ринку перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального користування в режимі маршрутного таксі, які призвели до обмеження конкуренції, при тому, що аналіз ситуації на ринку спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення таких дій, та про накладення відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції за вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції" на приватне підприємство "Олікс" штрафу у розмірі 68 000 грн.

Визнано недійсним рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України № 11 від 28.02.2012 року у справі № 15-01/05-11 в частині визнання дій приватного підприємства "Кіровоград Авто Тур" такими, що полягають у погодженій поведінці по зміні тарифів та приведення їх до однакового рівня, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 1 статі 50, частиною третьою статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій шляхом вчинення суб'єктами господарювання схожих дій на ринку перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального користування в режимі маршрутного таксі, які призвели до обмеження конкуренції, при тому, що аналіз ситуації на ринку спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення таких дій, та про накладення відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції за вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції" на приватне підприємство "Кіровоград Авто Тур" штрафу у розмірі 68 000 грн.

Стягнуто з Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України м. Кіровоград на користь командитного товариства "Автолегіон-Варванської Ю.В. м. Кіровоград 268 грн. 25 коп. судового збору.

Стягнуто з Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України м. Кіровоград на користь приватного підприємства "Кіровоград Авто Тур" м. Кіровоград 268 грн. 25 коп. судового збору.

Стягнуто з Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України м. Кіровоград на користь приватного підприємства "Олікс" м. Кіровоград, 268 грн. 25 коп. судового збору.

Стягнуто з Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України м. Кіровоград на користь приватного підприємства "Інгул Транс Авто" м. Кіровоград 268 грн. 25 коп. судового збору.

При винесені оскарженого рішення, суд першої інстанції виходив з того, що Відповідачем не доведено погодженої поведінки позивачів по зміні тарифів та приведенню їх до однакового рівня, а саме не доведено порушення ними законодавства про захист економічної конкуренції.

Не погодившись з оскарженим рішенням, Прокурор м. Кіровограда звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, де просить скасувати оскаржене рішення в повному обсязі та відмовити в задоволенні позовних вимог.

Кіровоградське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, м. Кіровоград також звернулось до апеляційної інстанції з апеляційною скаргою де просить суд скасувати оскаржене рішення господарського суду від 28.05.12р. по справі № 5013/332/12 та відмовити в задоволенні позову.

У відзиві на апеляційну скаргу представник Позивачів просить суд відмовити в задоволенні апеляційних скарг та залишити оскаржене рішення -без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи та прокурора, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи та перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, Прийняте адміністративною колегією Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України рішення № 11 від 28.02.12 у справі № 15-01/05-11 (далі по тексту - Рішення) на підставі ч. ч. 1, 2 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" оскаржене позивачами частково до господарського суду Кіровоградської області.

Відповідно до Рішення, відповідачем проведено вивчення регіонального ринку перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального користування в режимі маршрутного таксі: об'єктом дослідження (товаром) є послуги з перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального користування в режимі маршрутного таксі; товарними межами ринку є перевезення пасажирів в режимі маршрутного таксі; територіальними (графічними межами ринку є територія м. Кіровограда; часовими межами ринку є 2010-2011 р.; маршрутна мережа за вказаний період не зазнавала значних змін і розроблена таким чином, що на окремих ділянках маршрути накладатися один на одного, внаслідок чого споживачі мають можливість обирати між перевізниками, а перевізники не мають можливості одноосібно визначати умови діяльності на маршрутах, тому на ринку перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального користування в режимі маршрутного таксі, в межах м. Кіровограда, між перевізниками виникають конкурентні відносини; серед суб'єктів господарювання, які залучені до участі у справі як відповідачі, відсутні такі, що не мають конкурента або декількох на окремих ділянках маршрутів, які ними обслуговуються.

Антиконкурентними узгодженими діями перевізників у Рішенні зазначено те, що

всіма перевізниками застосовані однакові підходи щодо обрахунку собівартості перевезень та визначення кількості перевезених пасажирів; перевізниками не витримано вимоги Методики розрахунку тарифів на послуги пасажирського автомобільного транспорту, затвердженої Міністерством транспорту та зв'язку України 17.11.09 № 1175 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.11.09 за № 1146/17162) (далі по тексту - Методика) щодо необхідності урахування конкретних умов експлуатації, які характеризують маршрути за довжиною, пасажиропотоком та іншим показниками, що повинні бути підтверджені фактичними даними; подані перевізниками до виконавчого комітету Кіровоградської міської ради розрахунки тарифів містять інформацію, яка не відображає фактичного стану їх діяльності; розрахунок тарифів на перевезення здійснено в порушення п. п. 2.1, 2.2, 2.3, 2.21 Методики, без врахування фактичних показників транспортної роботи на міських маршрутах; маніпулювання перевізниками під час економічного обґрунтування розрахунків тарифів, коефіцієнтом використання пасажиромісткості, який жодним з них не було встановлено на рівні 1", тобто повної наповнюваності салону транспортного засобу, призвело до суттєвого завищення тарифів на проїзд; економічно необґрунтований підхід до формування тарифів, спрямований на їх завищення; розрахунковий рівень тарифів, які були направлені переважною більшістю перевізників на погодження до органу місцевого самоврядування становить 2,10 - 2,81 грн.; перевізники двічі спільно готували за власними підписами та печатками звернення до Кіровоградського міського голови про зміну тарифу та приведення його до єдиного рівня - 2 грн. і такими діями свідомо намагалися усунути конкуренцію між собою за ціновим критерієм; обмеження конкуренції полягає в тому, що учасники узгоджених дій - суб'єкти господарювання, які здійснюють в м. Кіровограді перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального користування в режимі маршрутного таксі, не змагалися між собою, завдяки власним досягненням та зменшенню (оптимізації) фактичних витрат, пов'язаних з діяльністю по наданню послуг із перевезення пасажирів - за встановлення обґрунтованої справедливої ціни на ці послуги, та, орієнтуючись не на потреби споживачів, а на рівень ціни один одного, узгодили та погодилися застосувати відповідні ціни на однаковому рівні без об'єктивно виправданих на те причин та звернулися до органу місцевого самоврядування про легімітацію даного порушення.

Згідно ст. 5 Закону України "Про захист економічної конкуренції", узгодженими діями є укладення суб'єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об'єднаннями рішень у будь-якій формі, а також інша погоджена конкурента поведінка (діяльність, бездіяльність) суб'єктів господарювання; особи, які чинять або мають намір чинити узгоджені дії, є учасниками узгоджених дій.

Згідно ст. 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", відносини автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування, із органами місцевого самоврядування визначаються договором про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування; розмір компенсації витрат автомобільного перевізника внаслідок перевезення пільгових пасажирів та регулювання тарифів, механізм їх виплати є істотними умовами договору про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування.

До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад за ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" належать такі власні (самоврядні) повноваження, як встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифи на транспортні послуги.

На підставі зазначеного,тарифи визначаються в укладеному перевізником із органом місцевого самоврядування договору про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршрутів загального користування (в тому числі в режимі маршрутного таксі) у розмірі, затвердженому рішенням виконавчого органу сільських, селищних, міських рад.

Згідно п. 1.2 Методики тариф на послуги пасажирського автомобільного транспорту на автобусних маршрутах загального користування, який є вартістю разового проїзду одного пасажира у міському сполученні, є регульованим, оскільки встановлюється (затверджується або погоджується) органом місцевого самоврядування.

Методика визначає механізм формування тарифів, в тому числі на послуги з перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, органами місцевого самоврядування та автомобільними перевізниками, незалежно від їх відомчої підпорядкованості, форми власності та організаційно-правової форми.

Вбачається, Позивачами укладені договори із виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради на послуги з перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування.

Підставою для внесення змін до таких договорів в частині зміни тарифу є лише рішення виконавчого комітету. Механізм формування тарифу, який встановлюється (затверджується, погоджується), передбачений у Методиці.

Таким чином, саме орган місцевого самоврядування зобов'язаний встановити в порядку і межах, визначених законодавством, тарифи на транспортні послуги. І тільки після такого затвердження, формою якого є рішення органу місцевого самоврядування, відповідно до ч. 6 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", вносяться зміни до договорів і, відповідно змінюється вартість перевезення для споживачів послуг з перевезення пасажирів.

Перевізник, як сторона договору про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування, не позбавлений права ініціювати внесення змін до такого договору при наявності підстав для перегляду тарифу, передбачених п. 1.6 Методики. Однак без регулювання тарифу шляхом затвердження його рішенням органом місцевого самоврядування внесення змін до договору не є можливим, і відповідно не є можливим зміна тарифів та приведення їх до певного (однакового) рівня.

У зв'язку з зазначеним, сам по собі розрахунок вартості проїзду пасажира у міському сполученні, складений та наданий перевізником органу місцевого самоврядування, фактично не є ні зміною договору про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті, ні зміною тарифу.

Механізм формування тарифу на послуги з перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, визначений Методикою, як зазначалося вище є обов'язковим як для перевізника, так і для органу місцевого самоврядування.

Тому, встановлення цін (тарифів на послуги пасажирського автомобільного транспорту) не є діями суб'єктів господарювання - автоперевізників, тому що їхніми діями є розрахунок таких тарифів відповідно до Методики та подання їх для погодження органу місцевого самоврядування.

Самі по собі здійснені суб'єктами господарювання розрахунки тарифів на послуги пасажирського автомобільного транспорту не є антиконкурентними узгодженими діями, про які йдеться у Законі "Про захист економічної конкуренції.

Ініціювання перевізниками внесення змін до договорів перевезення із зверненням до органу місцевого самоврядування про прийняття рішення про затвердження тарифів в іншому розмірі, ніж передбачений в укладених договорах (погодження тарифів в іншому розмірі), не може бути визнане господарським судом антиконкурентними узгодженими діями перевізників (позивачів) без доведення територіальним органом Антимонопольного комітету України того, що аналіз ситуації на ринку товару спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення таких дій. Органи Антимонопольного комітету України мають право призначати експертизу, що встановлено ст. 43 Закону України "Про захист економічної конкуренції, в тому числі з метою проведення аналізу ситуації на ринку товарів. Призначення такої експертизи не відбувалося.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", для визнання вчинених суб'єктами господарювання схожих дій (бездіяльності) антиконкурентними узгодженими діями, передує аналіз ситуації на ринку товару, що спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення таких дій (бездіяльності).

З письмових пояснень від 25.04.12 виконавчого комітету Кіровоградської міської ради вбачається, об'єктивними підставами для перегляду та підвищення тарифу є підвищення цін на пальне, паливно-мастильні матеріали, енергоресурси в реальному секторі економіки більш ніж на 10 відсотків.

Позивач зазначив, що з 2009 р. постійно стрімко збільшуються витрати перевізників на утримання транспортних засобів, паливно-мастильні матеріали, виплату заробітної плати, тому введений у дію в 2009 році тариф 1 грн. 75 коп. не дає економічної можливості автоперевізникам, які обслуговують місцеві маршрути, працювати.

У Рішенні не викладено і не доведено відсутності підстав для перегляду рівня тарифів з урахуванням п. 1.6 Методики.

Пунктом 2.2 Методики планування та розрахунок витрат Перевізника здійснюється на основі нормативного методу із урахуванням галузевих норм використання матеріальних та паливно-енергетичних ресурсів, ставок податків і зборів (обов'язкових платежів), прогнозування індексу цін виробників промислової продукції на запланований рік.

Зокрема, оскільки паливно-енергетичні ресурси є обов'язковою складовою у розрахунку вартості перевезень кожного автоперевізника, то зміна такої складової одночасно (чи на протязі певного періоду) є підставою для здійснення ними розрахунку тарифів, і звернення до органу місцевого самоврядування про їх погодження.

Згідно п. 8.2, п. 8.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства", спростування наявності об'єктивних причин для вчинення погодженої конкурентної поведінки суб'єктів господарювання з'ясовуються і доводяться відповідним органом Антимонопольного комітету України; ознаки у схожості в діях (бездіяльності) суб'єктів господарювання не є єдиним достатнім доказом наявності попередньої змови (антиконкурентних узгоджених дій); схожість має бути саме результатом узгодженості конкурентної поведінки, а не виявлятися у простому співпадінні дій суб'єктів господарювання, зумовленим специфікою відповідного товарного ринку; висновок органу Антимонопольного комітету України щодо відсутності у суб'єкта господарювання об'єктивних причин для вчинення схожих дій (бездіяльності) має ґрунтуватися на результатах усієї сукупності факторів, що об'єктивно (незалежно від суб'єкта господарювання) впливають на його поведінку у спірних відносинах, а не бути наслідком обмеженого кола факторів (наприклад, тільки ціни придбання товару).

Господарський суд зазначив, що не вбачається проведення відповідачем аналізу ситуації на ринку послуг з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування у 2010-2011 роках, який спростовує наявність такої об'єктивної причини як підвищення цін на паливно-енергетичні ресурси, автотранспорт, яким здійснюються перевезення пасажирів в режимі маршрутного таксі у м. Кіровограді, запасні частини до нього, а також інших складових, необхідних для зміни тарифу у названий період, зокрема ставок податків і зборів (обов'язкових платежів), для вчинення позивачами схожих дій щодо ініціювання перегляду вартості перевезень на такому ринку.

Зазначаючи у Рішенні про одномоментність зміни тарифів на перевезення пасажирів, яка не може бути пояснена об'єктивними причинами, оскільки в окремих випадках тариф не потребував перегляду, Кіровоградське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України не навело даних дослідження динаміки цін, обставини і мотиви їх підвищення, витрати суб'єктів господарювання, які впливають на вартість товару, обмежившись доведенням недодержання суб'єктами господарювання п. п. 2.1, 2.2, 2.3, 2.21 Методики.

Безпосередньо здійснення розрахунку перевізниками тарифів на послуги пасажирського автомобільного транспорту з додержанням чи без додержання вимог Методики не може бути визнане їх антиконкурентними узгодженими діями, тому що здійснення розрахунку не є ні встановленням цін, ні дією, що сама по собі призводить до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції.

Твердження відповідача про те, що узгодженість дій позивачів полягала на одномоментній зміні тарифу шляхом його завищення потребує доведенню по кожному з перевізників окремо із зазначенням того, який саме розмір такого тарифу мав бути сформований станом на певну дату (період) кожним з них. Зокрема у п. 2.3 Методики йдеться про те, що під час розрахунку тарифу загальний обсяг транспортної роботи та загальна кількість перевезених пасажирів, у тому числі з урахуванням пільгових категорій пасажирів, які відповідно до законодавства користуються такими правами, обґрунтовуються перевізником на підставі фактичних показників роботи або встановлюються за результатами обстеження пасажиропотоків. Докази того, що вказаний пункт враховувався відповідачем при твердженні, що економічно необґрунтований підхід до формування тарифів спрямований на їх завищення, відсутні.

Суд першої інстанції зазначив той факт, що вартість перевезень, розрахунок яких поданий позивачами для погодження органом місцевого самоврядування є різною.

Антиконкурентими узгодженими діями позивачів Кіровоградське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України вважає їх звернення до Кіровоградського міського голови 04.02.11, в якому вони просять врахувати той факт, що за останні 3 роки ціни на проїзд в маршрутних таксі не підвищувалися, а ціни на матеріали, необхідні для забезпечення транспортного процесу піднялися в три рази (газ "метан" - в два рази; шини - в 1,8 рази; акумулятори - в 1,5 рази; запасні частини - на 30 процентів; вартість автобусів - в два рази) просять розглянути питання приведення тарифу на перевезення одного пасажиру в місті Кіровограді до 2 грн.

Засвідчена копія такого листа додана до позовної заяви.

Але відповідачем не враховано, що приватне підприємство "Олікс" та командитне товариство "Автолегіон-Варванської Ю.В." такий лист не підписувало, тобто такі господарюючі суб'єкти до міського голови не зверталися.

Відповідачем до першої інстанції було надано світлокопії листів без номерів і дати, які не містять даних про отримання їх міським головою (вхідний номер і дата відсутні), а також в силу ст. 36 Господарського процесуального кодексу України, за якою письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії (на що наголошував представник позивачів у засіданні), не можуть бути визнані господарським судом письмовими доказами. Докази на підтвердження джерела, з якого такі листи отримані, а також відповідне звернення відповідача до господарського суду про витребування письмових доказів за ст. 38 Господарського процесуального кодексу України в матеріалах справи відсутні.

В Рішенні зазначено, що діями по зверненню до міського Кіровоградського міського голови перевізники свідомо намагалися усунути конкуренцію між собою за ціновим критерієм.

Доведення Кіровоградським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України того, що звернення частини позивачів до міського голови (схожість дій) є їх антиконкурентними узгодженими діями, що призвели чи можуть призвести до обмеження конкуренції, з урахуванням порядку встановлення регульованого тарифу, визначеного у Методиці, відсутнє.

Методика не передбачає узгодження чи порядку узгодження тарифу, сформованого без застосування визначеного механізму його формування.

Згідно ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції", підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є:неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що Відповідачем належним чином не було доведено погодженої поведінки позивачів по зміні тарифів та приведенню їх до однакового рівня, а саме не доведено порушення ними законодавства про захист економічної конкуренції

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Отже, господарський суд дійшов вірного висновку про доведеність позивачем обставин, на які він посилаються як на підставу своїх вимог.

З огляду на викладене, господарський суд дійшов правильного висновку, щодо доведеності позовних вимог, так як вони відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, нормам матеріального права, а доводи апеляційної скарги ці висновки не спростовують.

На підставі зазначеного, колегія суддів не знаходить підставі застосування ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим, вимоги, викладені в апеляційних скаргах не підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції від 28.05.12р. -не підлягає скасуванню.

На підставі наведеного та керуючись статтями 101-105 ГПК України суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України та в.о. прокурора м. Кіровоград на рішення господарського суду Кіровоградської області від 28.05.12р. у справі №5013/332/12-залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 28.05.12р. у справі №5013/332/12-залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя П.П.Павловський

Суддя В.В. Швець

12.10.12