Рішення № 26443573, 10.10.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.12 Справа№ 5015/3787/12

Господарський суд Львівської області у складі судді Р.Матвіїва, при секретарі судового засідання М.Скірі, розглянув справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», м. Київ

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія», с. Сілець Сокальського району Львівської області

про: стягнення 2638581 грн. 11 коп.

В судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: Черей О.В. - представник на підставі довіреності № 1230/12 від 21.09.12 р.;

відповідача: не з'явився.

Обставини розгляду справи: Ухвалою господарського суду від 12.06.2012 року порушено провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк»до Відкритого акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія» про стягнення 2638581 грн. 11 коп. заборгованості за договором № 07-МВ/08 від 16.01.2008 року про відкриття кредитної лінії. Розгляд справи призначено на 24.09.2012 року.

В судовому засіданні 24.09.2012 року представник позивача позов підтримав, подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи. Через неявку представника відповідача розгляд справи було відкладено на 03.10.2012 року.

В судовому засіданні 10.10.2012 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задоволити в повному обсязі, подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив.

Представник відповідача в засідання суду не з'являвся, жодних пояснень на предмет заявленого до нього позову не надав, вимоги ухвали суду не виконував, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи,що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 21.09.2012 року.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає, що справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні було оглянуто оригінали документів, копії яких подано позивачем до справи.

Від фіксації судового процесу технічними засобами позивач відмовився.

10.10.2012 року судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 15.10.2012 року.

Суть спору: Спір між сторонами виник у зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору про відкриття кредитної лінії № 07-МВ/08 від 16.01.2008 року, відповідно до умов якого банк відкрив позичальнику мультивалютну відновлювану кредитну лінію зі строком дії до 15.01.2011 року, з лімітом кредитної лінії - 30 000 000,00 грн., що поступово зменшується та із сплатою процентів відповідно до умов п.1.2 договору.

Позивач зазначає, що станом на дату подання даного позову заборгованість відповідача по кредитному договору не погашена, в зв'язку з чим позивачем нараховано проценти за користування кредитними коштами за період з 10.09.2011 року по 31.08.2012 року, що згідно представленого ним розрахунку складають 2 508 000,91 грн. та пеню за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, що станом на 31.08.2012 року складає 130 580,20 грн.

Загальна сума заявленого позивачем позову становить 2638 581,11 грн.

В процесі розгляду справи суд встановив наступне. 16.01.2008 року між Закритим акціонерними товариством «Альфа -Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк», та Закритим акціонерним товариством «Львівсистеменерго" було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 06-МВ/08 (надалі -кредитний договір). За умовами вказаного договору, банк взяв на себе зобов'язання відкрити позичальнику мультивалютну відновлювану кредитну лінію та на підставі додаткових угод до кредитного договору окремими частинами (траншами) у порядку і на умовах, визначених кредитним договором, надавати позичальнику кредит, а позичальник зобов'язався використати кредит для поповнення обігових коштів, своєчасно та у повному обсязі сплачувати проценти за користування кредитом та повернути банку кредит у терміни, встановлені кредитним договором.

21.02.2008 року між сторонами була укладена додаткова угода № 1 до договору про відкриття кредитної лінії № 06-МВ/08 від 16.01.2008 року, згідно якої банк зобов'язався надати позичальнику кредитний транш в сумі 10 млн. грн., який позичальник зобов'язався повернути до 20.08.2008 року. Згодом між сторонами були укладені додаткова угода № 2 від 25.02.2008 року, згідно якої банк зобов'язався надати позичальнику кредитний транш в сумі 6 млн. грн. строком до 23.08.2008 року, додаткова угода № 3 від 27.02.2008 року, згідно якої банк зобов'язався надати позичальнику кредитний транш в сумі 4 млн. грн. строком до 27.08.2008 року, додаткова угода № 4 від 05.03.2008 року, згідно якої банк зобов'язався надати позичальнику кредитний транш в сумі 3 млн. грн. строком до 04.09.2008 року, додаткова угода № 5 від 13.03.2008 року, згідно якої банк зобов'язався надати позичальнику кредитний транш в сумі 4 млн. грн. строком до 12.09.2008 р., додаткова угода № 6 від 19.03.2008 р., згідно якої банк зобов'язався надати позичальнику кредитний транш в сумі 1 млн. грн. строком до 18.09.2008 р. та додаткова угода № 7 від 20.03.2008 року, згідно якої банк зобов'язався надати позичальнику кредитний транш в сумі 2 млн. грн. строком до 19.09.2008 року.

05.05.2008 року згідно спільного рішення засновників, а саме РВ ФДМУ по Львівській області та ЗАТ «Львівсистеменерго»в процесі приватизації цілісного майнового комплексу ДП «Центральна збагачувальна фабрика «Червоноградська»зданого в оренду ЗАТ «Львівсистеменерго»було створено Відкрите акціонерне товариство «Львівська вугільна компанія».

Відповідно до п. 4 вищезазначеного рішення, ВАТ «Львівська вугільна компанія»є правонаступником всіх прав та обов'язків орендаря -Закритого акціонерного товариства «Львівсистеменерго», які виникли у останнього під час оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства «Центральна збагачувальна фабрика «Червоноградська», в т.ч. -всіх прав та обязків реорганіхованого через приєднання до орендаря (ЗАТ «Львівсистеменерго») державного підприємства «Центральна збагачувальна фабрика «Червоноградська»(відповідно до наказу Міністерства палива та енергетики України від 04.04.2001 року № 148).

Крім цього, факт правонаступництва Відкритого акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія»(відповідача) від правопопередника - Закритого акціонерного товариства «Львівсистеменерго»підтверджується рішенням господарського суду Львівської області від 30.01.2009р. у справі №31/282 та рішенням господарського суду Львівської області від 14.12.2011р. у справі №5015/5801/11, які набули законної сили.

Разом з тим, 05.08.2008 року між позивачем і відповідачем була укладена додаткова угода, згідно якої сторони виклали в новій редакції преамбулу та розділ "назви, адреси та реквізити сторін".

Відповідно до умов розділу 1 договору про відкриття кредитної лінії № 07-МВ/08 від 16.01.2008 року «Предмет договору»банк відкриває позичальнику мультивалютну відновлювальну кредитну лінію, із строком дії - до 15.01.2011 року, з лімітом кредитної лінії -30 000 000,00 гривень, що поступово зменшується та із сплатою процентів

- за користування частиною кредиту, наданою у гривнях - в розмірі 17,5 % річних,

- за користування частиною кредиту, наданою у доларах США - в розмірі 15,25 % річних,

- за користування частиною кредиту, наданою у євро - в розмірі 15,25 % річних.

Крім цього, матеріалами справи (згаданими вище рішеннями господарського суду Львівської області від 30.01.2009р. у справі №31/282 від 14.12.2011р. у справі №5015/5801/11) підтверджується факт зміни з 01.09.2008р. розміру відсоткової ставки за користування кредитом до 18,35 % річних у гривнях.

Згідно з п. 4.2 договору про відкриття кредитної лінії, банк надає позичальнику кредит лише у межах строку дії кредитної лінії окремими частинами (траншами) шляхом надання одного траншу, що дорівнює ліміту кредитної ліні, або декількох траншів, але так, щоб у будь-який момент розмір кредиту не перевищував ліміт кредитної лінії. Кожний транш надається на підставі окремої додаткової угоди до кредитного договору, укладеної між позичальником і банком, у строк не пізніше 3 (трьох) днів з дня її укладення. Додаткові угоди про надання окремих траншів можуть бути укладені лише за взаємною згодою сторін і є невід'ємною частиною цього договору. У кожній такій додатковій угоді сторони повинні визначити валюту і розмір траншу та реквізити для його надання, якщо вони відрізняються від зазначених у пункті 10.2. кредитного договору.

Відповідно до п. 4.3 кредитного договору визначено, що протягом строку дії кредитної лінії та у межах вільного залишку її ліміту, за умови укладення додаткових угод згідно з пунктом 4.2. кредитного договору позичальник має право необмежену кількість разів отримувати кредит у порядку та на умовах, передбачених договором.

На підставі Додаткової угоди №1 від 21.02.2008 року, Додаткової угоди №2 від 25.02.2008 року, Додаткової угоди №3 від 27.02.2008 року, Додаткової угоди №4 від 05.03.2008 року, Додаткової угоди №5 від 13.03.2008 року, Додаткової угоди №6 від 19.03.2008 року, Додаткової угоди №7 від 20.03.2008 року позичальнику було надано кредит на загальну суму 30 000 000,00 (тридцять мільйонів) гривень.

Рішенням господарського суду Львівської області від 30.01.2009 року у справі № 31/282, залишеним в силі постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.06.2011 року, частково задоволено позов ПАТ «Альфа-Банк», стягнуто з ВАТ «Львівська вугільна компанія»:

- заборгованість по кредиту згідно кредитного договору від 16.01.2008р. № 06-МВ/08 в сумі 14 000 000,00 грн.;

- заборгованість по процентах за користування кредитом (нараховану станом на 17.12.2008 року) в сумі 382 161,20 грн.;

- пеню за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 277 770,50 грн. (нараховану станом на 17.12.2008 року);

- пеню за несвоєчасну сплату процентів по кредиту в сумі 7 012,42 грн. (нараховану станом на 17.12.2008 року);

- державне мито в сумі 25 500,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

У зв'язку з невиконання відповідачем рішення господарського суду Львівської області від 30.01.2009 року про сплату кредиторської заборгованості, банком було додатково нараховані відсотки за користуванням кредитними коштами за період починаючи з 17.12.2008 року по 09.09.2011 року, а також пеню за прострочення відсотків станом на 09.09.2011 року та подано позовну заяву до господарського суду Львівської області.

Рішенням господарського суду Львівської області від 14.12.2011 року у справі № 5015/5801/11 задоволено позов ПАТ «Альфа-Банк»та стягнуто з ВАТ «Львівська вугільна компанія»суму відсотків за користування кредитом 7 016 952,74 грн., пеню у сумі 200 913,25 грн., державне мито у розмірі 25 500,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.

Згідно абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України у разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Станом на дату подання даного позову заборгованість по кредитному договору відповідачем перед позивачем не погашена, в зв'язку з чим, нарахування процентів за користування кредитними коштами не припинено.

Сума заборгованості по процентам за користування кредитом, нарахована за період з 10.09.2011 року по 31.08.2012 року і згідно представлено розрахунку становить 2 508 000,91 грн.

Крім цього, враховуючи несвоєчасне виконання позичальником договірних зобов'язань, на підставі п. 11.1 кредитного договору, останньому була нарахована пеня за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, яка нарахована станом на 31.08.2012 року і згідно представленого розрахунку становить 130 580,20 грн.

Відповідач факт наявності у нього заборгованості не заперечив, відзиву не подав, доказів погашення боргу не представив.

Дослідивши матеріали та фактичні обставини справи у їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши надані стороною письмові докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Рішеннями господарського суду Львівської області від 30.01.2009 року у справі № 31/282 та від 14.12.2011 року у справі № 5015/5801/11, які набули законної сили, встановлено, що між сторонами було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 07-МВ/08 від 16.01.2008 року, факт надання позивачем відповідачу кредиту на суму 30 000 000,00 грн. та факт часткового повернення останнього відповідачем.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Крім цього, вищезазначеними рішеннями господарського суду встановлено факт заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором № 07-МВ/08 від 16.01.2008 року, яка на момент вирішення даного спору по суті відповідачем не погашена. Докази погашення боргу в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, у разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу, частиною 2 якої передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з п. п. 6.1, 6.2. кредитного договору, проценти нараховуються щомісяця на суму кредиту (окремо по кожному виду валют, у яких видано кредит) протягом усього строку користування ним, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та у році (для кредиту у гривнях) або фактичної кількості днів у місяці та 360 днів у році (для кредиту у іноземних валютах). При цьому, для цілей нарахування процентів на суму кожного з траншів, день його надання враховується, а день повернення - не враховується при нарахуванні процентів. Проценти, нараховані за місяць, Позичальник зобов'язаний сплачувати щомісяця у строк з 1-го числа (включно) по 5-те число (включно) місяця, наступного за тим, за який вони нараховані (крім процентів, строки сплати яких визначені у наступних реченнях цього абзацу).

За наведеного, у відповідно до п. 6.1. кредитного договору, проценти нараховуються щомісяця на суму кредиту (окремо по кожному виду валют, у яких видано кредит) протягом усього строку користування ним.

У зв'язку з неповерненням позивачу суми кредиту, останній у відповідності до п. 6.1. кредитного договору від 16.01.2008р. № 06-МВ/08 за період з 10.09.2011р. по 31.08.2012р. нарахував відповідачу 2 508 000,91 грн. заборгованості по процентах за користування кредитом, виходячи зі ставки 18,35%.

Встановивши дійсні обставини справи в їх сукупності, суд погоджується з вимогою позивача про наявність підстав для стягнення з відповідача суми боргу по процентах за користування кредитом в розмірі 2 508 000,91 грн., у зв'язку з чим в цій частині позов підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо своєчасного повернення позивачу кредиту розцінюється судом як порушення відповідачем своїх зобов'язань по вказаному договору.

Пунктом 3 ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з пунктом 11.1. кредитного договору, за прострочення повернення кредиту чи його частини та/або сплати процентів позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню у розмірі 0,2% (нуль цілих дві десятих) від простроченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який стягується пеня.

У зв'язку з наведеним підлягає до задоволення також вимога позивача про стягнення з відповідача пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом за період з 10.09.2011 року по 31.08.2012 року. Тому в цій частині позов також підлягає до задоволення.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до статті 43 Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у спосіб, передбачений даною статтею.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 610, 611, 612, 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

Позов задоволити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія»(80086, с. Сілець, Сокальський район, Львівська область, код ЄДР 35879807) на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк»(01001, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, код ЄДР 23494714) 2 508 000 грн. 91 коп. процентів за користування кредитом, 130 580 грн. 20 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів та 52 771 грн. 62 коп. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91 - 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Р.Матвіїв