Рішення № 26443506, 08.10.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" жовтня 2012 р. Справа № 8/090-12

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі Каплі А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДІП ГРУП АЕРОПОРТ», ідентифікаційний код: 33768786, місцезнаходження: 08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 14,

до державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», ідентифікаційний код: 20572069, місцезнаходження: 08307, Київська обл., м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт «Бориспіль»,

про стягнення заборгованості,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Горошок М.А., який діє на підставі довіреності від 31.01.2012 року за №35-30-15, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

товариство з обмеженою відповідальністю «ДІП ГРУП АЕРОПОРТ»(далі за текстом: Позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»(далі за текстом: Відповідач) про стягнення заборгованості за договором від 14.07.2011 року за №02.2-14.7.1-49 у вигляді основного боргу у сумі 47 550,00 грн. (сорок сім тисяч п'ятсот п'ятдесят гривень 00 коп.).

Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що Відповідач належним чином не виконав своїх зобов'язань, частково оплативши надані Позивачем послуги за договором від 14.07.2011 року за №02.2-14.7.1-49, у зв'язку з чим за Відповідачем утворилась заборгованість у вигляді основного боргу у сумі 47 550,00 грн. (сорок сім тисяч п'ятсот п'ятдесят гривень 00 коп.).

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.07.2012 року порушено провадження у справі №8/090-12 та призначено останню до розгляду на 20.08.2012 року.

20.08.2012 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 13.08.2012 року №35-22/3-273 (вх. №13058 від 20.08.2012 року) з доданими документами, в якому Відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог Позивача, обґрунтовуючи це тим, що Відповідач не мав можливості здійснювати оплату Позивачу за надані послуги, оскільки сума коштів передбачена Договором була фактично використана.

20.08.2012 року в судове засідання з'явився Відповідач, який виконав вимоги ухвали суду від 25.07.2012 року, надав пояснення, проти позову заперечував та просив в його задоволенні відмовити. Позивач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив будучи повідомленим про день та час розгляду справи, вимоги ухвали суду від 25.07.2012 року не виконав. Ухвалою суду від 20.08.2012 року строк розгляду спору продовжено на п'ятнадцять днів до 10.10.2012 року, розгляд справи відкладено на 08.10.2012 року та вирішено інші процедурні питання.

08.10.2012 року в судове засідання з'явився Відповідач, який надав пояснення, проти позову заперечував та просив в його задоволенні відмовити. Позивач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив будучи повідомленим про день та час розгляду справи, вимоги ухвал суду від 25.07.2012 року та від 20.08.2012 року не виконав. У зв'язку з цим, спір розглядався за наявними у справі матеріалами, після дослідження яких та врахування наданих пояснень Відповідача, суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі, оголошення якого призначено на 08.10.2012 року.

Відповідно до абз. 3 п. 3.9.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»від 26.12.2011 року за №18, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Беручи до уваги викладене, а також те, що Позивач належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи та враховуючи те, що кореспонденція суду також направлена на адресу Позивача, суд дійшов висновку, що Позивач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Згідно з ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Детально розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення Відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши подані докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

згідно з ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Цивільним кодексом України у ч. 2 ст. 202 закріплено, що правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до ч. 2 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Крім того, відповідно до вимог ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

14.07.2011 року між Позивачем та Відповідачем, з дотриманням вимог ст. 179 Господарського кодексу України та ст.ст. 202, 205 Цивільного кодексу України, укладено договір від 14.07.2011 року за №02.2-14.7.1-49 (далі за текстом: Договір).

Згідно з п. 1.1. Договору, Виконавець зобов'язується у 2011 році надати Замовникові послуги, зазначені в п. 1.2., згідно з затвердженою сторонами Технологією організації обслуговування клієнтів, що користуються послугами харчування в бізнес-залі рейсів в межах України, яка наведена в Додатку №1, а Замовник -прийняти та оплатити такі послуги.

Відповідно до п. 3.1. Договору, ціна послуг за Договором становить 1 500 000,00 грн. (один мільйон п'ятсот тисяч гривень 00 коп.), включаючи ПДВ 20% -250 000,00 грн. та складається з сумарної ціни послуг, що будуть надаватися протягом дії Договору, із розрахунку ціни послуги за обслуговування одного пасажира, яка становить 75,00 грн. з ПДВ.

Договором у п. 4.1.1. визначено, що Замовник щомісячно протягом 10-ти банківських днів після підписання сторонами акту наданих послуг сплачує Виконавцю ціну фактично наданих послуг, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Виконавця.

Пунктом 5.1. Договору передбачено, що послуги надаються щомісячно, цілодобово та безперервно протягом дії Договору в період з 01.07.2011 року по 31.12.2011 року.

Згідно з п. п. 5.8., 5.10 Договору, Замовник протягом 5-ти робочих днів з дня отримання акту наданих послуг від Виконавця повинен надіслати виконавцю підписаний акт або мотивовану відмову від приймання послуг. Послуги вважаються прийнятими Замовником в день підписання сторонами акту наданих послуг.

Відповідно до п. п. 6.1.1., 6.1.2. Договору, Замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за надані послуги; приймати надані послуги згідно з актом.

Пунктом 6.3.1. Договору передбачено, що Виконавець зобов'язаний забезпечити надання послуг у строки, встановлені цим договором.

Договором у п. 10.1. визначено, що згідно зі ст. 631 Цивільного кодексу України сторони встановлюють, що умови цього Договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення, а саме з 01.07.2011 року і діє до 31.12.2011 року. Закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від виконання тих зобов'язань, що лишились невиконаними.

30.12.2011 року між Позивачем та Відповідачем укладено додаткову угоду від 30.12.2011 року за №1 до Договору (далі за текстом: Додаткова угода), відповідно до п. 1. якої, сторони домовились продовжити дію Договору до 31.03.2012 року на суму коштів, що не перевищуватиме 20% суми визначеної у Договорі; визначити ціну Додаткової угоди у розмірі 300 000,00 грн. (триста тисяч гривень 00 коп.), включаючи ПДВ 20% - 50 000,00 грн., та, відповідно збільшити обсяг послуг.

Згідно з п. 2. Додаткової угоди, додаткова угода набирає чинності з 01.01.2012 року та діє до 31.03.2012 року. Закінчення строку дії додаткової угоди не звільняє сторони від виконання тих зобов'язань, що лишились невиконаними.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Цивільний кодекс України в ст. 526 передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1. ст. 181 Господарського кодексу України, допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Судом встановлено, що Позивачем та Відповідачем, з дотриманням вимог п. п. 1.1., 6.1.2, 6.3.1. Договору, підписано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.03.2012 року за №АЕ-000002А, згідно якого Позивач передав, а Відповідач прийняв послуги з постачання готової їжі на загальну суму 83 700,00 грн. (вісімдесят три тисячі сімсот гривень 00 коп.).

Вказаний акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) підписаний Відповідачем на виконання вимог п. п. 1.1., 6.1.2. Договору та ст. 193 Господарського кодексу України без будь-яких заперечень з приводу строків, обсягу, вартості та якості наданих послуг з метою засвідчення факту прийняття Відповідачем наданих послуг у обсягах та вартістю, визначених в акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.03.2012 року за №АЕ-000002А, достовірність якого Відповідач не заперечує, внаслідок чого суд приходить до висновку, що сторони Договору з дотриманням вимог ст. 203 Цивільного кодексу України та ст. 181 Господарського кодексу України підписавши цей акт узгодили у спрощений спосіб більші розміри суми Договору, сумарної ціни Договору та обсягу послуг за Договором.

Проте, Відповідач, в порушення вимог ст.ст. 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та п. п. 1.1., 4.1.1., 6.1.1. Договору, належним чином не виконав своїх зобов'язань за Договором та не здійснив оплату наданих Позивачем послуг відповідно до акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.03.2012 року за №АЕ-000002А.

З огляду на те, що Відповідачем належним чином не було виконано зобов'язання за Договором, то на адресу останнього Позивачем в порядку досудового врегулювання спору, встановленого ст. 222 Господарського кодексу України та ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, направлялась претензія у вигляді листа від 22.05.2012 року за №79, в якому Позивач просив Відповідача на протязі семи днів оплатити суму боргу за Договором, а саме 153 525,00 грн. (сто п'ятдесят три тисячі п'ятсот двадцять п'ять гривень 00 коп.).

У відповідь на вказану претензію Відповідачем на адресу Позивача було надіслано лист від 11.07.2012 року за №14-22-713, в якому Відповідач повідомив про те, що актом від 31.03.2012 року за №АЕ-000002А Відповідачем було прийнято послуги з постачання готової їжі за період з 01.03.2012 року по 19.03.2012 року згідно Додаткової угоди, вартість яких становить 83 700,00 грн. (вісімдесят три тисячі сімсот гривень 00 коп.); Відповідач має можливість сплатити акт від 31.03.2012 року за №АЕ-000002А лише в сумі, що має залишок по Додатковій угоді, а саме 36 150,00 грн. (тридцять шість тисяч сто п'ятдесят гривень 00 коп.).

Судом встановлено, що матеріалами справи, актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.03.2012 року за №АЕ-000002А, підтверджується, що Відповідач в порушення вимог ст.ст. 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та п. п. 1.1., 4.1.1., 6.1.1. Договору, частково оплатив надані Позивачем послуги, внаслідок чого у Відповідача перед Позивачем за Договором наявна заборгованість у вигляді основного боргу у сумі 47 550,00 грн. (сорок сім тисяч п'ятсот п'ятдесят гривень 00 коп.).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що вищезазначена копія акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.03.2012 року за №АЕ-000002А, який підписаний Позивачем та Відповідачем без будь-якого зазначення Відповідачем про незгоду з відомостями, вказаними в акті здачі-прийняття робіт щодо заборгованості Відповідача перед Позивачем за Договором, є письмовими доказами неналежного виконання Відповідачем зобов'язання, взятого ним, відповідно до Договору.

Суд на підставі вищенаведеного вважає встановленим та доведеним факт належного виконання Позивачем умов Договору щодо надання послуг. Відповідачем факти своєчасного та належного надання послуг Позивачем, передбачених Договором, не заперечені, доказів зворотного суду не надано.

В ході розгляду справи судом досліджено матеріали справи з метою перевірки обґрунтованості визначення Позивачем суми основного боргу Відповідача перед Позивачем у сумі 47 550,00 грн. (сорок сім тисяч п'ятсот п'ятдесят гривень 00 коп.), за наслідками чого суд погоджується з наведеними у позові доводами Позивача щодо підстав виникнення та розміру вказаної суми основного боргу Відповідача. Перевіркою достовірності та правильності зазначеного розрахунку суд приходить до висновку, що останній являється обґрунтованим та вірним і відповідає умовам Договору. Як свідчать матеріали справи, основна заборгованість Відповідача перед Позивачем за Договором складає 47 550,00 грн. (сорок сім тисяч п'ятсот п'ятдесят гривень 00 коп.). Доказів повної чи часткової оплати вказаної заборгованості Відповідачем суду не надано.

Судом береться до уваги те, що Відповідачем не надано суду належних доказів, заяв та пояснень щодо порушення Позивачем строків надання послуг або щодо їх якості чи повної оплати Відповідачем останніх.

Отже, судом встановлено, що основна заборгованість перед Позивачем за Договором у сумі 47 550,00 грн. (сорок сім тисяч п'ятсот п'ятдесят гривень 00 коп.) Відповідачем не погашена.

Детально, всебічно дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог Позивача про стягнення з Відповідача основної заборгованості за Договором у сумі 47 550,00 грн. (сорок сім тисяч п'ятсот п'ятдесят гривень 00 коп.), в зв'язку з чим дана вимога Позивача підлягає задоволенню в повному обсязі.

Таким чином, суд приходить до висновку, що Позивач довів суду та Відповідач не спростував належними і допустимими доказами те, що у Відповідача перед Позивачем наявна заборгованість за договором від 14.07.2011 року за №02.2-14.7.1-49 у вигляді основного боргу у сумі 47 550,00 грн. (сорок сім тисяч п'ятсот п'ятдесят гривень 00 коп.).

За таких обставин суд дійшов висновку, що вимоги Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості за договором від 14.07.2011 року за №02.2-14.7.1-49 у вигляді основного боргу у сумі 47 550,00 грн. (сорок сім тисяч п'ятсот п'ятдесят гривень 00 коп.) є обґрунтованими та доведеними суду за допомогою належних і допустимих доказів, в зв'язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 36 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались Позивачем суду в якості доказів, є належними та допустимими письмовими доказами, які стосуються предмета спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Також Позивач просить стягнути на його користь з Відповідача господарські витрати у вигляді судового збору у сумі 1609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять гривень 50 коп.).

Частиною 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, у зв'язку з тим, що спір у даній справі виник в результаті неправильних дій Відповідача, суд, на підставі ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладає на Відповідача господарські витрати у вигляді судового збору у сумі 1609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять гривень 50 коп.).

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ДІП ГРУП АЕРОПОРТ»до державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» про стягнення заборгованості, - задовольнити повністю.

2. Стягнути з державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», ідентифікаційний код: 20572069, місцезнаходження: 08307, Київська обл., м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт «Бориспіль», на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДІП ГРУП АЕРОПОРТ», ідентифікаційний код: 33768786, місцезнаходження: 08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 14, заборгованість за договором від 14.07.2011 року за №02.2-14.7.1-49 у вигляді основного боргу у сумі 47 550,00 грн. (сорок сім тисяч п'ятсот п'ятдесят гривень 00 коп.) та судовий збір у сумі 1609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять гривень 50 коп.).

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя П.Ф. Скутельник

Рішення підписано 08 жовтня 2012 року.