Постанова № 26443020, 10.10.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2012 р. Справа № 5009/54/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Полякова Б. М. суддів:Коваленко В. М., Короткевича О. Є. (доповідач у справі) розглянувши матеріали касаційної скарги Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва на ухвалуДонецького апеляційного господарського суду від 23.04.2012 року у справі№ 5009/54/12 за заявою доТовариства з обмеженою відповідальністю "Ювіско Груп" Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансфер"пробанкрутствоза участю представників сторін: не з'явились;

встановив:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 03.01.2012 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювіско Груп" порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансфер" з урахуванням особливостей, визначених ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою господарського суду Запорізької області від 23.01.2012 визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Трансфер" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено ініціюючого кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювіско Груп", якого зобов'язано повідомити про визнання боржника банкрутом всіх відомих йому кредиторів.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.02.2012 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута. Товариство з обмеженою відповідальністю "Трансфер" ліквідовано. Провадження у справі припинено.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 23.04.2012 апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва на постанову господарського суду Запорізької області від 23.01.2012 та ухвалу господарського суду Запорізької області від 20.02.2012 повернуто заявнику апеляційної скарги.

В касаційній скарзі Державна податкова інспекція у Солом'янському районі м. Києва просить скасувати ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 23.04.2012 року, справу направити до суду апеляційної інстанції для розгляду апеляційної скарги по суті. В обґрунтування посилається на порушення та неправильне застосування норм процесуального права, зокрема ст.ст. 91, 97, 106 ГПК України.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що в одній апеляційній скарзі Державна податкова інспекція у Солом'янському районі м. Києва заявляла вимоги про одночасне скасування, як постанови господарського суду Запорізької області від 23.01.2012 року про визнання ТОВ "Трансфер" банкрутом, так й ухвали господарського суду Запорізької області від 20.02.2012 про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута -ТОВ "Трансфер". Встановивши цей факт, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що одночасне (в одній апеляційній скарзі) оскарження згаданих судових рішень не допускається, оскільки протирічить вимогам ст.ст. 91, 106 ГПК України. За цих підстав апеляційна скарга Бердянської ОДПІ повернута заявнику апеляційної скарги.

Заперечуючи ці висновки, скаржник зазначає, що положення ст. ст. 91, 106 ГПК України не містять в собі вимог щодо необхідності подання окремої апеляційної скарги на кожну з оскаржуваних ухвал суду першої інстанції.

Однак, суд касаційної інстанції не погоджується із вказаними запереченнями, оскільки вони викладені без врахування всіх зроблених апеляційним судом висновків та із неналежним тлумаченням норм господарського процесуального законодавства.

Порядок звернення із апеляційною скаргою на постанову та ухвалу місцевого господарського суду врегульований нормами ст. ст. 91, 106 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу.

В ст. 94 ГПК України закріплені вимоги до формі апеляційної скарги, а саме апеляційна скарга подається у письмовій формі і повинна містити найменування апеляційного господарського суду, до якого подається скарга; найменування місцевого господарського суду, який прийняв рішення, номер справи та дату прийняття рішення; вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, а також підстави, з яких порушено питання про перегляд рішення, з посиланням на законодавство і матеріали, що є у справі або подані додатково; перелік документів, доданих до скарги. До скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Отже, кожна апеляційна скарга повинна відповідати вищезазначеним вимогам, в тому числі до кожної скарги на різний процесуальний документ повинно бути додано докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

При цьому, колегія суддів також звертає увагу на те, що в одній апеляційній скарзі об'єднані також вимоги про скасування постанови про визнання банкрутом та ухвала про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу та припинення провадження у справі, які за своєю суттю є окремими стадіями провадження у справі про банкрутство, а прийняття кожного із яких має незворотні правові наслідки відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Перегляд в апеляційному порядку кожного із вказаних судових рішень, також може нести відповідні правові наслідки щодо попередньої стадії у справі про банкрутство, у зв'язку з чим кожне із визначених судових рішень -постанова про визнання банкрутом та ухвала про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу та припинення провадження у справі, є самостійним предметом касаційного оскарження.

У зв'язку з цим, як вірно вказав суд апеляційної інстанції, оскаржувані постанова та ухвала суду першої інстанції є за своєю природою окремими судовими рішеннями, а за правовими наслідками відображають окремі процесуальні дії, вимоги про оскарження кожного із вказаних процесуальних документів мають бути викладені в окремій апеляційній скарзі.

За таких обставин, суд касаційної інстанції погоджується із зробленими апеляційним судом в оскаржуваній ухвалі висновками про повернення без розгляду апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва, оскільки заявлені вимоги про скасування процесуальних документів, прийняття яких в процедурі банкрутства носить послідовний характер, а тому такі вимоги мають бути роз'єднані з подачею належно оформленої скарги на окреме судове рішення. Тим більше, що ст.ст. 94, 106 ГПК України передбачають відмінний порядок щодо права звернення із апеляційною скаргою на постанову та ухвалу господарського суду.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва у справі № 5009/54/12 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Донецького апеляційного господарського суду 23.04.2012 року у справі № 5009/54/12 залишити без змін.

Головуючий: Б. М. Поляков

Судді: В. М. Коваленко

О. Є. Короткеви