Постанова № 26442952, 16.10.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2012 р. Справа № 5023/881/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Плюшка І.А.,суддівКочерової Н.О., Гольцової Л.А.,розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Укрелектроремонт"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 31.05.2012р.у справі№ 5023/881/12 господарського суду Харківської областіза позовомпрокурора Червонозаводського району м. Харкова в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській областідотовариства з обмеженою відповідальністю "Завод Укрелектроремонт"простягнення 35 124, 25 грн.за участю представників сторін:

від позивача : не з'явилися

від відповідача: Зенченко О.М., генеральний директор

від прокуратури: Баклан Н.Ю.

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2012 року прокурор Червонозаводського району м. Харкова в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області звернувся до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Укрелектроремонт" про стягнення 35 124, 25 грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначав, що відповідач в порушення вимог ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" протягом періоду з 01.04.2008р. по 25.06.2009р. здійснював викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного на те дозволу, внаслідок чого заподіяв державі збитки в розмірі 35 124, 25 грн., які мають бути ним відшкодовані.

Рішенням господарського суду Харківської області від 10.04.2012р. (суддя Погорелова О.В.) позов задоволено повністю.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Укрелектроремонт" на користь Держави (р/р 33113331700006 банк УДК у Ленінському районі м. Харкова, код ЄДРПОУ УДК 24134120, МФО 851011, символ звітності 331 для зарахування по коду бюджетної кваліфікації 24062100 "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності") шкоду, заподіяну Державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 35124,25 грн.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Укрелектроремонт" на користь Державного бюджету України 1609,50 грн. судового збору.

При цьому, місцевий господарський суд виходив з того, що факт порушення відповідачем вимог ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" та розмір заподіяних збитків є доведеними, а заявлені позовні вимоги нормативно та документально обґрунтовані. Крім того, суд прийшов до висновку, що позивачем строк позовної давності не було пропущено, оскільки його перебіг розпочався з моменту встановлення державними інспекторами факту порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства при проведенні перевірки дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 31.05.2012р. (судді: Шепітько І.І. -головуючий, Івакіна В.О., Пелипенко Н.М.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

В касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "Завод Укрелектроремонт" просить рішення місцевого господарського суду та постанову апеляційного господарського суду змінити шляхом зменшення суми стягнення з 35 124,25 грн. до 9 372, 77 грн., посилаючись, при цьому, на порушення та неправильне застосування судами норм процесуального та матеріального права.

Заслухавши пояснення представників відповідача та прокуратури, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Зі змісту ст.1117 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що завданням господарського суду касаційної інстанції є перевірка застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, 30.06.2011р., 01.07.2011р. та 04-08.07.2011р. Державною екологічною інспекцією в Харківській області (правонаступником якої є Державна екологічна інспекція у Харківській області) проведена позапланова перевірка дотримання товариством з обмеженою відповідальністю "Завод Укрелектроремонт" вимог природоохоронного законодавства.

За результатами перевірки складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 722/07-46 від 30.06, 01, 04-08.07.2011р., в якому, зокрема, встановлено, що на підприємстві нараховується 33 джерела викидів, з них: 32 -організованих, 1 - неорганізоване, оснащених УОГ - 5.

На перевірку представлено дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами № 6310138800-158 від 25.06.2009 року, терміном дії п'ять років - з 25.06.2009р. до 25.06.2014р.

Попередній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами № 944/83/00/02 від 05.02.2002р. мав термін дії до 30.06.2005р. Листом-приписом Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Харківській області термін дії дозволу подовжено до 31.03.2008р. (лист Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Харківській області № 05-06-1771 від 23.05.2007р.).

Таким чином, підприємство протягом періоду з 01.04.2008р. по 25.06.2009р. працювало без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що є порушенням ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".

Зазначений акт перевірки № 722/07-46 з боку відповідача підписаний заступником генерального директора з охорони праці та безпеки руху на транспортній дільниці Полумисним Ю.В., який приймав участь у перевірці, без заперечень; екземпляр акту отриманий генеральним директором ТОВ "Завод Укрелектроремонт".

08.07.2011р. з метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час здійснення позапланової перевірки, Державною екологічною інспекцією в Харківській області винесено Припис №10-25-135, яким, зокрема, приписувалось:

- в термін протягом десяти днів після отримання припису розробити план оргтехзаходів по усуненню виявлених недоліків;

- до 22.07.2011р. надати до Державної екологічної інспекції в Харківській області довідку про час технологічного обладнання, від якого здійснювались викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря окремо за період з 31.03.2008р. по 25.06.2009р. з наданням дозволів на викиди забруднюючих речовин. Зазначений припис 08.07.2011р. особисто отримано генеральним директором ТОВ "Завод Укрелектроремонт" Зенченко О.М.

Згідно довідки №13-25/268 від 14.07.2011р., наданої товариством з обмеженою відповідальністю "Завод Укрелектроремонт", було встановлено час роботи технологічного обладнання (в годинах) від якого здійснювались викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря у період з 01.04.2008р. по 25.06.2009р.

У зв'язку з виявленим порушенням, державним інспектором з ОНПС Харківської області було здійснено розрахунок розміру відшкодування збитку, заподіяного відповідачем державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Зазначений розрахунок здійснено відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України № 38 від 18.05.1995р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.05.1995р. за № 157/693. Загальний розмір заподіяних збитків склав 35 124, 25 грн.

В подальшому Державна екологічна інспекція в Харківській області звернулась до відповідача з претензією № 3787/01-20/10-13 від 14.07.2011р. щодо добровільного відшкодування шкоди заподіяної державі внаслідок несанкціонованих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в розмірі 35124,25 грн., яку згідно повідомлення про вручення поштового відправлення № 6102208562508 відповідач отримав 29.07.2011р. Однак, відповідач зазначену претензію залишив без розгляду, суму збитків добровільно не сплатив, що і стало підставою для звернення прокурора Червонозаводського району м. Харкова в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області з позовом у даній справі.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди, її розмір; причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Протиправною є поведінка, яка не відповідає вимогам закону, тягне за собою порушення (зменшення, обмеження) майнових прав (благ) і законних інтересів іншої особи.

Відповідно до ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, зокрема, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у допущенні наднормативних, аварійних і залпових викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Правові і організаційні основи та екологічні вимоги в галузі охорони атмосферного повітря визначені Законом України "Про охорону атмосферного повітря".

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, товариство з обмеженою відповідальністю "Завод Укрелектроремонт" протягом періоду з 01.04.2008р. по 25.06.2009р. здійснювало викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами викидів без відповідного на те дозволу: термін дії попереднього дозволу закінчився 31.03.2008р., термін дії нового дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря розпочався з 25.06.2009р. Факт такої протиправної поведінки зафіксовано в акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 722/07-46 від 30.06, 01, 04 -08.07.2011р., який підписано представником відповідача без зауважень і заперечень. Крім того, факт відсутності відповідного дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря відповідачем не заперечується, а відтак суди попередніх інстанцій цілком правомірно встановили наявність протиправної поведінки в діях відповідача, яка полягає у порушенні правової норми (ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря") та у здійсненні заборонених правовою нормою дій -здійсненні викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного на те дозволу.

Положення ст.ст. 33, 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" передбачає, що особи винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади несуть відповідальність згідно з законом; шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

Відтак, вина відповідача виражена у невжитті заходів, спрямованих на уникнення шкідливого результату.

Наступними елементами складу цивільного правопорушення є шкода та наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою.

Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою полягає в тому, що: 1) протиправна поведінка завжди передує в часі шкідливому результату, що настав; 2) шкідливий результат є наслідком саме цієї протиправної поведінки.

Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною шкоди, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку.

Судами попередніх інстанцій цілком правомірно встановлено і матеріалами справи підтверджено, що відповідач, здійснюючи в процесі своєї діяльності викиди в атмосферне повітря в порушення ст.11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" без відповідного на те дозволу спричинив державі збитки (причинно-наслідковий зв'язок).

Під шкодою розуміють зменшення або втрату певного особистого чи майнового блага.

Як вбачається з матеріалів справі, розмір збитків, розраховано позивачем відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України № 38 від 18.05.1995р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.05.1995р. за № 157/693 (надалі Методика 1995 року).

В подальшому, Державна екологічна інспекція у Харківській області подала до місцевого господарського суду уточнений розрахунок розміру відшкодування збитку, заподіяного державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, який було проведено державним інспектором з ОНПС Харківської області за період з 01.04.2008 р. по 01.02.2009 р. на підставі Методики 1995 року та за період з 02.02.2009р. по 25.06.2009р. - на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря", затвердженої наказом Міністерства природи України № 639 від 10.12.2008р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21.01.2009р. за № 48/16064 (надалі Методика 2009 року), оскільки Методика 1995 року втратила чинність.

Відповідно до зазначеного розрахунку розмір шкоди за період з 01.04.2008р. по 01.02.2009 р. склав 25751,49 грн., а за період з 02.02.2009р. по 25.06.2009р. - 9372,77 грн. Таким чином, загальний розмір шкоди, заподіяний державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за період з 01.04.2008р. по 25.06.2009р. без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря склав 35124,26 грн.

Відтак, суди цілком вірно зазначили, що розмір збитків, заподіяних державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (без відповідного дозволу), розрахований як на підставі тільки однієї Методики 1995 року, так і на підставі обох Методик (1995 року та 2009 року) суттєво не відрізняється.

З касаційної скарги вбачається, що відповідач не погоджується з сумою збитків, присудженої до стягнення та зазначає, що розмір збитків підлягає зменшенню до суми 9372, 77 грн., розрахованої за період з 02.02.2009р. по 25.06.2009р. на підставі Методики 2009 року, а Методика 1995 року не підлягає застосуванню для розрахунку розміру збитків. Однак, таке твердження скаржника є безпідставним з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, факт протиправної поведінки відповідача -здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного на те дозволу зафіксовано Державною екологічною інспекцією в Харківській області в акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 722/07-46 від 30.06, 01, 04-08.07.2011р. При цьому, згідно акту моментом виникнення правопорушення є 01.04.2008р., тобто дата, з якої дозвіл на викиди № 944/83/00/02 від 05.02.2002р. вже не діяв, а моментом усунення порушення є дата отримання відповідачем нового дозволу - 25.006.2009р. Разом з цим, факт роботи стаціонарних джерел викидів відповідача у період з 01.04.2008р. по 25.06.2009р. та здійснення викиду забруднюючих речовин у відповідному періоді підтверджується довідкою самого відповідача № 13-25/268 від 14.07.2011р. про час роботи технологічного обладнання, від якого здійснювались викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Таким чином, розрахунок розміру збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, було цілком вірно проведено державним інспектором з ОНПС саме за період з 01.04.2008 по 25.06.2009р. Враховуючи те, що в період з 01.04.2008р. по 01.02.2009р. зберігала чинність Методика 1995 року, то для розрахунку розміру збитків за вказаний період цілком правомірно було застосовану вказану Методику.

Відтак, з врахуванням того, що відповідачем не було спростовано, що ним протягом періоду з 01.04.2008р. по 25.06.2009р. здійснювались викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу, його посилання на недоцільність застосування Методики 1995 року, є безпідставним.

Крім того, твердження відповідача про те, що розмір збитків підлягає зменшенню до суми 9372, 77 грн., розрахованої за період з 02.02.2009р. по 25.06.2009р. на підставі Методики 2009 року є безпідставними ще і з огляду на те, що вони суперечать встановленому в статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" принципу повної компенсації заподіяної шкоди внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

Отже, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій цілком вірно задовольнили позовні вимоги в заявленому до стягнення розмірі з огляду на його обґрунтованість.

Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що місцевий господарський суд у відповідності до вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності, дав вірну юридичну оцінку обставинам справи та правильно, у відповідності до вимог закону та встановлених обставин, вирішив спір у справі.

Переглядаючи справу повторно, в порядку ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд апеляційної інстанції правильно залишив прийняте місцевим господарським судом рішення без змін.

Посилання скаржника на порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування зазначеного судового акту колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Укрелектроремонт" залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 31.05.2012р. у справі № 5023/881/12 без змін.

Головуючий І. Плюшко

Судді Н. Кочерова

Л. Гольцова