Ухвала суду № 26442466, 03.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" жовтня 2012 р. м. Київ К-26257/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

секретар судового засідання Малюга Ю.В.,

за участю:

представника позивача -Леоненко Г.М.,

представника відповідача - Нальотова А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28 січня 2010 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2010 року

у справі № 2а-46892/09/1670

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Кременчуцький міськмолокозавод»

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Відкрите акціонерне товариство «Кременчуцький міськмолокозавод», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Кременчуцький міськмолокозавод»(далі -позивач), звернулось до суду з позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області, правонаступником якої є Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Полтавської області Державної податкової служби (далі -відповідач), про скасування податкового повідомлення-рішення від 18 серпня 2009 року № 0024561702/0/2557 в частині визначення податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 17574,36 грн., у тому числі: за основним платежем у розмірі 5858,12 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 11716,24 грн.; скасування рішення від 18 серпня 2009 року № 0000312200/0/2556 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 645473,15 грн. у повному обсязі.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 28 січня 2010 року позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 18 серпня 2009 року та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0024561702/0/2557 від 18 серпня 2009 року в частині суми 17574,36 грн. Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області. Стягнуто з державного бюджету на користь ВАТ «Кременчуцький міськмолокозавод»витрати у вигляді судового збору у розмірі 3,40 грн.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2010 року постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28 січня 2010 року залишено без змін.

В касаційній скарзі Кременчуцька ОДПІ у Полтавській області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28 січня 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2010 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

У запереченні на касаційну скаргу ПАТ «Кременчуцький міськмолокозавод», посилаючись на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28 січня 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2010 року -без змін.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Кременчуцька ОДПІ у Полтавській області провела планову виїзну перевірку ВАТ «Кременчуцький міськмолокозавод»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2008 року по 31 березня 2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2008 року по 31 березня 2009 року, за результатами якої був складений акт № 4565/23-209/00446782 від 07 серпня 2009 року.

За висновками акта перевірки, позивачем були порушені, зокрема, вимоги статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», яке полягало у порушенні термінів надходження товару по імпортних контрактах: № 1825 від 17 березня 2008 року з «CSI INDUSTRIES B.V.», Нідерланди (на 9 днів в сумі 711143,00 євро за період з 22 серпня 2008 року по 30 вересня 2008 року, на 3 дні в сумі 239593,00 євро за період з 01 жовтня 2008 року по 03 жовтня 2008 року, на 4 днів в сумі 711143,00 євро за період з 18 листопада 2008 року по 21 листопада 2008 року, на 12 днів в сумі 671981,00 євро за період з 12 березня 2009 року по 23 березня 2009 року); № 5413/11.03.08 від 06 жовтня 2008 року з «Naaraharju Oy», Фінляндія (на 13 днів в сумі 539492,00 євро за період з 01 жовтня 2008 року по 13 жовтня 2008 року, на 1 день в сумі 451522,10 євро за 14 жовтня 2008 року, на 1 день в сумі 378914,90 євро за 15 жовтня 2008 року, на 2 дні в сумі 539491,90 євро за період з 26 березня 2009 року по 27 березня 2009 року); вимоги підпункту 8.1.1 пункту 8.1 статті 8, підпункту 9.12.2 пункту 9.12 статті 9, абзацу «а»пункту 19.2 статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», яке полягало у неутриманні та неперерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету у періоді, що перевірявся, на загальну суму 6299,75 грн., у тому числі: за квітень 2008 року -1325,78 грн., за травень 2008 року -150,00 грн., за червень 2008 року -1879,81 грн., за липень 2008 року -150,00 грн., за серпень 2008 року -59,85 грн., за вересень 2008 року -150,00 грн., за жовтень 2008 року -152,24 грн., за листопад 2008 року -612,89 грн., за грудень 2008 року -6,30 грн., за лютий 2009 року -510,00 грн., за березень 2009 року -1302,88 грн.

18 серпня 2009 року Кременчуцька ОДПІ у Полтавській області на підставі акта перевірки прийняла рішення № 0000312200/0/2556, яким на підставі статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»застосувала до ВАТ «Кременчуцький міськмолокозавод» суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 645473,15 грн.

18 серпня 2009 року Кременчуцька ОДПІ у Полтавській області на підставі акта перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0024561702/0/2557, яким згідно з підпунктом «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктом 17.1.9 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначила ВАТ «Кременчуцький міськмолокозавод»суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок з доходів фізичних осіб у розмірі 18899,25 грн., у тому числі: 6299,75 грн. -за основним платежем, 12599,50 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що датою імпорту є дата перетину товару митного кордону України, а не дата оформлення вантажної митної декларації, у зв'язку з чим позивачем не були порушені терміни надходження товару по імпортних контрактах, встановлені статтею 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». Також суд виходив з того, що суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником податку з доходів фізичних осіб, у зв'язку з чим особа (податковий агент), яка здійснює виплати коштів на користь таких суб'єктів підприємницької діяльності, не має правових підстав визначати оподатковуваний дохід таких суб'єктів господарювання.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій згідно спірного рішення слугував висновок податкового органу про порушення позивачем термінів надходження товару по імпортних контрактах: № 1825 від 17 березня 2008 року та № 5413/11.03.08 від 06 жовтня 2008 року, про що свідчать дати оформлення вантажних митних декларацій та міжнародних товарно-транспортних накладних.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, згідно з відмітками митних органів Державної митної служби України «Під митним контролем»на повідомленні про прибуття вантажу (т.1 арк. справи 177-204, 241-270), імпортований позивачем товар за контрактами №1825 від 17 березня 2008 року та № 5413/11.03.08 від 06 жовтня 2008 року перетнув митний кордон України в межах 180-денного строку з моменту здійснення передплати.

Відповідно до положень статті 4 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до видів зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюють в Україні суб'єкти цієї діяльності, належить, зокрема, імпорт товарів, капіталів та робочої сили.

За змістом абзацу 14 статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та абзацу 2 підпункту 1.1 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Національного банку України від 24 березня 1999 року № 136 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), імпорт (імпорт товарів) -це купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Імпортна операція у розумінні статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачає здійснення суб'єктом господарювання імпорту.

При цьому моментом здійснення імпорту відповідно до абзацу 38 статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Виходячи з аналізу вказаних вище правових норм, суди першої та апеляційної інстанцій, дійшли правильного висновку, що моментом вчинення імпортної операції, зокрема моментом поставки товару за такою операцією (що підтверджується штампом митниці «Під митним контролем»на товаросупровідних документах), для застосування статей 2, 4 України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»є момент фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України, у зв'язку з чим оспорюване рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 18 серпня 2009 року № 0000312200/0/2556 є неправомірним.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для визначення позивачу податкових зобов'язань (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок з доходів фізичних осіб у розмірі 17574,36 грн. згідно спірного податкового повідомлення-рішення слугував висновок податкового органу про те, що позивач неправомірне не нарахував та не утримав податок з доходів фізичних осіб із доходів, виплачених на користь суб'єктів підприємницької діяльності -фізичних осіб ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на загальну суму 5858,12 грн. за поставлені товари (роботи, послуги) не в межах здійснення їхньої підприємницької діяльності, визначеної у свідоцтвах про сплату єдиного податку.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, суб'єкти підприємницької діяльності -фізичні особи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 надавали позивачу послуги, які не передбачені в їх свідоцтвах про сплату єдиного податку (т.1 арк. справи 110, 124).

Відповідно до абзаців 1-3 частини 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку. Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць. У разі коли фізична особа - суб'єкт малого підприємництва здійснює кілька видів підприємницької діяльності, для яких установлено різні ставки єдиного податку, нею придбавається одне свідоцтво і сплачується єдиний податок, що не перевищує встановленої максимальної ставки.

Згідно з пунктом 3 Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого наказом ДПА України від 29 жовтня 1999 року № 599 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), якщо платник єдиного податку здійснює кілька видів підприємницької діяльності, для яких установлено різні ставки єдиного податку, то ним придбавається одне Свідоцтво і сплачується єдиний податок за більшою ставкою за цими видами діяльності, встановленою місцевою радою за місцем його державної реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності незалежно від того, здійснює він підприємницьку діяльність на всій території України чи лише за місцем державної реєстрації.

Таким чином, норми Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого наказом ДПА України від 29 жовтня 1999 року № 599 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), передбачають сплату лише єдиного податку у межах від 20,00 грн. до 200,00 грн., в тому числі і у випадку здійснення діяльності, яка не вказана у свідоцтві.

Оскільки згідно положень частини 6 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платники єдиного податку від сплати податку з доходів фізичних осіб звільнені, підстав донараховувати позивачу податкові зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за цим епізодом не було.

За таких обставин, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції про безпідставність визначення позивачу податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок з доходів фізичних осіб у розмірі 17574,36 грн., у тому числі: 5858,12 грн. -за основним платежем, 11716,24 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Кременчуцької ОДПІ Полтавської області ДПС підлягає залишенню без задоволення, а постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 28 січня 2010 року та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2010 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28 січня 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна