Постанова № 26440462, 05.09.2012, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 25006, м. Кіровоград, вул. Велика Перспективна, 40 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2012 року Справа № 1170/2а-2501/12

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., за участю секретаря судового засідання -Полудень Є.О. та представників:

позивача: Шуліки Т.В.

відповідача: Бобуха С.А,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «Дельта - Постач»

до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення -рішення від 08.05.2012 року №0001971520/0, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача, в якому просить скасувати податкове повідомлення -рішення Кіровоградської ОДПІ № 0001971520/0 від 08 травня 2012 року, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 44 958,75 грн. та нараховано 11 239,69 грн. штрафної (фінансової) санкції; стягнути з Державного бюджету України на користь ПП судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 08 травня 2012 року відповідачем було винесене оскаржуване податкове повідомлення -рішення. Вказане рішення прийняте податковим органом на підставі акту № 295/1520/37059400 від 19.04.2012 року про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податкові звітності з податку на додану вартість, яким встановлено порушення позивачем п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

Вважає, що висновки Акта перевірки про порушення ПП податкового законодавства є необґрунтованими і незаконними, а оскаржуване рішення підлягає скасуванню як таке, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

Зазначає про те, що ПП 01.06.2012 року направило уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, в якому вказало, що податкові накладні не повинні бути зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі п. 11 розділу ХХ Податкового кодексу.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача у письмових запереченнях та в судовому засіданні позов не визнав, мотивуючи тим, що відповідачем правомірно було прийнято оскаржуване рішення. Зазначають, що працівниками податкового органу було проведено камеральну перевірку позивача, за результатами якої складено акт та прийнято податкове повідомлення - рішення від 08 травня 2012 року на 56198,44 грн. за порушення позивачем п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України. Зазначає, що при перевірці правильності складання позивачем податкової звітності з ПДВ встановлено, що ПП включено до складу податкового кредиту податкові накладні, надані контрагентом ФГ «Оберіг К». При цьому позивачем подано до податкової декларації за лютий 2012 року додаток 8 «Заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних на постачальника товару (послуг)»але постачальник ФГ «Оберіг К»в скарзі відсутній.

Проте, акт перевірки від 19.04.12 р. підприємство отримало 23.04.12 р., а уточнюючий розрахунок за лютий 2012 року подало до ОДПІ 01.06.12 р.

Вважає, що позивачем не дотримано вимог ст. 50 ПК України щодо самостійного виявлення факту завищення податкового зобов'язання минулого податкового періоду, оскільки факт завищення податкового зобов'язання з ПДВ встановлений актом перевірки від 19.04.12 р.

Вважає, що доводи позовної заяви є необґрунтованими, у зв'язку з чим просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі з підстав, викладених в письмових запереченнях (а. с. 40 -41).

В судовому засіданні 05.09.2012 р. на підставі ст. 160 КАС України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши долучені до справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач є юридичною особою за законодавством України, зареєстрований 28.07.2010 р. виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради.

20.03.2012 року позивачем подано до податкового органу податкову декларацію з ПДВ за лютий 2012 року № 9013211679 від 20.03.2012 р.

19.04.2012 року відповідачем проведено камеральну перевірку декларації з ПДВ за лютий 2012 року.

За результатами проведення перевірки податковим органом складно акт № 1520/37059400 від 19.04.2012 року (а. с. 15 -17).

На підставі зазначеного акта перевірки, відповідачем прийняте податкове повідомлення - рішення від 08 травня 2012 року № 0001971520/0, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 44958,75 грн. (основний платіж) та застосовано штрафні санкції в сумі 11239,69 грн. (а. с. 14).

Як вбачається з акта перевірки, підставою для нарахування позивачу зобов'язання з ПДВ став висновок податкового органу про порушення позивачем вимог п. 198.6 ст. 198 ,п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Продавець ФГ «Оберіг К»надав податкові накладні № 1/2 від 01.02.2012 р. сума ПДВ 9916,67 грн., № 2/2 від 01.02.2012 р. сума ПДВ 9916,67 грн., №3/2 від 01.02.2012 р. сума ПДВ 9916,67 грн., № 4/2 від 01.02.2012 р. сума ПДВ 1332,67 грн., №5/2 від 02.02.2012 р. сума ПДВ 9666,67 грн. та 6/2 від 02.02.2012 р. сума ПДВ 4209,42 покупцю ПП «Дельта Постач», тобто позивачу, без реєстрації в ЄДРН.

Спір між сторонами виник у зв'язку з тим, що позивач вважає, що податкові накладні не повинні бути включені до ЄДРН на підставі п. 11 розділу ХХ ПК України. В зв'язку з викладеним позивачем було подано уточнюючий розрахунок до ОДПІ, в якому вказано, що накладні не повинні реєструватись в Єдиному реєстрі податкових накладних та у відповідності до вимог п. 50.1 ст. 50 ПК України.

Відповідач вважає, що позивачем не дотримано вимог ст. 50 ПК України щодо самостійного виявлення факту завищення податкового зобов'язання минулого податкового періоду, оскільки факт завищення податкового зобов'язання з ПДВ встановлений актом перевірки від 19.04.12 р.

Як вбачається з матеріалів справи 19.04.2012 року відповідачем проведено камеральну перевірку поданої позивачем декларації з ПДВ за лютий 2012 року, про що складено відповідний акт перевірки (а. с. 15 -17).

В ході перевірки встановлено порушення, зафіксоване на сторінці 3 акта, а саме при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Продавець ФГ «Оберіг К»надав податкові накладні покупцю ПП «Дельта - Постач», тобто позивачу, без реєстрації в ЄДРН.

Податковим органом зроблено висновок про те, що позивачем не дотримано вимог абзацу 1 п. 198.6 ст. 198 ПК України, тобто не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу), а саме, позивачем порушено п. 201.10 ст. 201 ПК України. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту.

І лише після проведеної перевірки та виявлення податковим органом факту порушення позивач подав уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Факт подання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ до податкової декларації з ПДВ за лютий 2012 року відповідачу 01.06.2012 року не оспорювався сторонами в ході розгляду справи по суті.

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Відповідно до п. 50.2. ст. 50 Податкового кодексу України платник податків під час проведення документальних планових та позапланових виїзних перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що позивачем подано уточнюючий розрахунок у зв'язку з виявленим під час перевірки порушенням. При цьому сам уточнюючий розрахунок поданий позивачем вже після проведення перевірки, що суперечить положенням ст. 50 ПК України.

Таким чином, позивачем не дотримано вимог ст. 50 ПК України щодо самостійного виявлення факту завищення податкового зобов'язання минулого податкового періоду, оскільки факт завищення податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 44958,75 грн. встановлений актом перевірки від 19.04.12 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Представником відповідача в судовому засіданні доведено правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, а тому суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню.

З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Жук