Постанова № 26439358, 11.10.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 жовтня 2012 р. 14:40

Справа №2а-9974/12/0170/12

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Котаревої Г.М., за участю секретаря Реут А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим ДПС

до Дочірнього підприємства «Центральна районна аптека №13» Товариства з обмеженою відповідальністю «РК «Крим-Фармація»

про стягнення 5118,97грн

Суть спору: Державна податкова інспекція у Бахчисарайському районі АР Крим ДПС (далі – позивач, ДПІ у Бахчисарайському районі ДПС) звернулась до суду з адміністративним позовом про стягнення з Дочірнього підприємства «Центральна районна аптека №13» Товариства з обмеженою відповідальністю «РК «Крим-Фармація» (далі – відповідач, ДП «Центральна районна аптека №13» ТОВ «Крим Фармація») коштів з рахунків у банках в рахунок погашення податкового боргу у розмірі 5118,97грн., з яких: 2303,67грн. з податку на додану вартість та 2815,30грн. з плати за землю.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 13.09.12р. відкрито провадження по адміністративній справі та закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про час, день та місце його проведення був повідомлений належним чином, надав суду клопотання про розгляд справи за відсутності свого представника.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про час, день та місце його проведення був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «Центральна районна аптека №13» Товариства з обмеженою відповідальністю «РК «Крим-Фармація» зареєстроване Державним реєстратором Бахчисарайської районної державної адміністрації АР Крим 16.03.1995р. у якості юридичної особи (а.с. 29).

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 5 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд під час розгляду справи керувався положеннями нормативних актів у редакціях, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до ст.ст. 1, 4 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах входять до складу органів державної податкової служби і є органами виконавчої влади.

Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (ст. 2 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»).

До функцій державних податкових інспекцій в районах, містах, без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій, відповідно до ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» віднесено, зокрема: здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів; контроль своєчасності подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевірка достовірності цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів (п.п.1,3 ст.10).

17.04.12р. відповідачем було подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2012 року, у якій ним самостійно було визначено суму податкового зобов’язання у розмірі 1366,00грн. по терміну сплати 30.04.12р. (а.с. 9-10), яка з урахуванням часткової сплати, на день розгляду справи становить 519,67грн.

21.05.12р. відповідачем було подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2012 року, у якій ним самостійно було визначено суму податкового зобов’язання у розмірі 922,00грн. по терміну сплати 30.05.12р. (а.с. 11-12).

19.06.12р. відповідачем було подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2012 року, у якій ним самостійно було визначено суму податкового зобов’язання у розмірі 510,00грн. по терміну сплати 30.06.12р. (а.с. 13-14).

10.07.12р. відповідачем було подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2012 року, у якій ним самостійно було визначено суму податкового зобов’язання у розмірі 352,00грн. по терміну сплати 30.07.12р. (а.с.15-16).

Таким чином, загальна сума заборгованості з ПДВ становить 2303,67грн.

20.02.12р. відповідачем було подано до податкового органу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2012 рік, у якій ним самостійно було визначено суму податкового зобов’язання у розмірі 624,85грн. по терміну сплати 30.04.12р., 730,15грн. по терміну сплати 30.05.12р., 730,15грн. по терміну сплати 30.06.12р., 730,15грн. по терміну сплати 30.07.12р., (а.с. 17-19).

Таким чином, загальна сума заборгованості з земельного податку становить 2815,30грн.

Отже, загальна сума заборгованості із зазначених видів податків складає 5118,97грн.

Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк)

Відповідно до п.14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов’язання платника податку набуває статусу податкового боргу з моменту його узгодження та несплати у порядку, визначеному Податковим кодексом України.

Відповідно до пп. 14.1.39 ПК України грошове зобов'язання платника податків – це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право в тому числі стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Відповідно до п. 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Податкова вимога надсилається платнику податків органом державної податкової служби в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, що встановлено ч. 1 п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, тобто з урахуванням змісту поняття «податковий борг», встановленому п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається органом державної податкової служби платнику податків на суму податкового боргу.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання та повинна містити вказану в п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України інформацію, зокрема, розмір податкового боргу.

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення – рішення згідно з п. 59.4. ст. 59 Податкового кодексу України.

З урахуванням аналізу зазначених положень Податкового кодексу України, податкові органи мають право звертатися із позовом про стягнення сум податкового боргу виключно після дотримання всіх умов, визначених ст.ст. 59 Податкового кодексу України, тобто після надіслання податкової вимоги на податковий борг із зазначенням конкретного розміру податкового боргу;

При цьому відповідно до ст.ст. 59, 95, 14 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається органом державної податкової служби платнику податків щодо погашення податкового боргу за кожний конкретний період за кожних конкретних підстав (наприклад, на підставі кожної податкової декларації або на підставі кожного податкового повідомлення-рішення). Так, відповідно до п.п. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу. Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов’язання платника податків – це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов’язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України відповідачу було направлено податкову вимогу від 07.05.12р. №118 (а.с. 20).

Статтею 95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Приймаючи до уваги те, що відповідачем у порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, не надані докази сплати заборгованості, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення податкового боргу в загальній сумі 5118,97грн. належить задовольнити.

Керуючись статтями 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Центральна районна аптека №13» Товариства з обмеженою відповідальністю «РК «Крим-Фармація» (98400, АР Крим, м. Бахчисарай, вул. Радянська, 15, ЄДРПОУ 01978096) за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника 5118,97грн., з яких:

2303,67грн. з податку на додану вартість (код платежу 14010100) в дохід державного бюджету України на р/р №31112029700048 ГУ ДКС України в АР Крим, МФО 824026, ЗКПО 38051224;

2825,30грн. з плати за землю (код платежу 13050100) в дохід місцевого бюджету м. Бахчисарай на р/р №33219811700049 ГУ ДКС України в АР Крим, МФО 824026, ЗКПО 38051224;

У разі неподання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі проголошення відповідно до ст. 160 КАС України вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні , або, у разі проголошення постанови у відсутності особи, яка бере участь у справі – з дня отримання нею копії постанови).

Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Суддя Котарева Г.М.