Рішення № 26439256, 16.10.2012, Святошинський районний суд міста Києва

Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 2608/11059/12

пр. № 2/2608/5284/12

16 жовтня 2012 року Святошинський районний суд м. Києва у складі: головуючого-судді: Ключника А.С. при секретарі: Холявчук А.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Київської регіональної дирекції до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по кредитному договору,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 18689,65 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 149283,53 грн., що виникла за кредитним договором № 014/1812/73/53511 від 21 березня 2007 року.

Свої позовні вимоги позивач мотивував тим, що між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 21 березня 2007 року було укладено кредитний договір № 014/1812/73/53511 (надалі кредитний договір). Відповідно до умов кредитного договору, ОСОБА_2 отримав у Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»кредит в сумі 12330 дол. США, строком користування до 21.03.2011 року зі сплатою 13,50% річних за користування кредитом. Цільове призначення - на споживчі потреби.

Згідно кредитного договору сплата позичальником заборгованості по кредиту здійснюється відповідно до графіка погашення кредиту ануїтетними платежами (п. 1.3 Кредитного договору).

Для забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2 за кредитним договором, між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль»та ОСОБА_3, було укладено договір поруки від 21 березня 2007 року, за яким ОСОБА_3 поручився перед позичальником за виконання ОСОБА_2 зобов'язань по поверненню грошових коштів у сумі 12330 доларів США, у разі невиконання боржником ОСОБА_2 зобов'язань по поверненню грошових коштів, забезпеченому договором поруки від 21 березня 2007 року, поручитель відповідає перед позичальником як солідарний боржник.

Крім того, з метою забезпечення виконання зобов'язань, що витікають з кредитного договору, було здійснено заставу транспортного засобу -автомобіля марки «Газ», модель 2752-414, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 2007 року випуску, номер шасі НОМЕР_5, тип ТЗ -вантажопасажирський-В, колір синій, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6, видане 14.03.2007 року РЕГ 4 МВ ДАІ м. Сміла ВДАІ УМВС України в Черкаській області.

Позичальник зобов'язався своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, повернути кредит у визначені договором терміни, а також виконувати інші свої зобов'язання згідно кредитного договору.

Однак, в порушення умов кредитного договору та чинного законодавства України відповідач не виконує взяті на себе зобов'язання.

Відповідачу 01.04.2008 року, була надіслана претензія - повідомлення №09-14-01/09/3307 про порушення забезпеченого обтяження зобов'язання за кредитним договором, та запропоновано у 30 денний термін повернути достроково у повному обсязі кредитні кошти, проте в установлений строк заборгованість за кредитом не погашена.

За згодою сторін 30 квітня 2009 року, предмет застави був реалізований, а отримані кошти в сумі 26987,67 грн., були спрямовані на погашення заборгованості по кредитному договору, але сума виявилась недостатньою для погашення всієї заборгованості за кредитним договором.

Після цього, погашення заборгованості відповідачем не здійснювалась.

Станом на 09.04.2012 року, року у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість в розмірі 18689 дол. США, що еквівалентно за курсом НБУ в розмірі 149283,58 грн., що складається:

- 4850,08 доларів США заборгованість за кредитом (залишок непогашеної частини кредиту);

- 1962,92 доларів США заборгованість за відсотками;

- 8875,63 доларів США пеня за прострочення сплати кредиту;

- 3001,02 доларів США пеня за прострочення відсотків.

Таким чином, позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав повністю, у відповідності до умов кредитного договору, а відповідачі не виконали свої зобов'язання перед Банком.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві.

Відповідачі до суду двічі не з'явились, про день та час розгляду справи були належним чином повідомлені, про причини своєї неявки судові не повідомили, а тому суд вважає за можливе слухати справу у їх відсутності за наявними у справі доказами, ухваливши по справі за згодою представника позивача та відповідно до ст.ст. 224-226 ЦПК України, заочне рішення.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення про договір позики.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 29 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних i кримінальних справ від 30.03.2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»роз'яснено, що при вирішенні спорів про дострокове повернення кредиту суд має враховувати положення статей 1050, 1054 ЦК і виходити з того, що якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути кредит частинами (із розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому від суми кредиту.

Відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У відповідності до частини 1 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

У відповідності до частини 2 ст. 554 ЦК України, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Абзацом 2 п.2 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних i кримінальних справ від 30.03.2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»роз'яснено, що Договір поруки має додатковий (акцесорний) до основного зобов'язання -кредитного договору -характер і укладається саме для забезпечення виконання останнього, а поручитель згідно з частиною першою статті 554 ЦК України відповідає перед кредитором, за загальним правилом, солідарно із позичальником, якщо договором поруки не встановлено його додаткову (субсидіарну) відповідальність. Неможливість окремого розгляду цих договорів може бути пов'язана, зокрема, із визначенням суми заборгованості, способу виконання зобов'язання та іншими умовами договорів.

Судом встановлено, що позивачем 21.03.2007 року з відповідачем було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит в іноземній валюті у розмірі 12330 доларів США, а відповідач зобов'язався повернути наданий кредит у повному обсязі не пізніше 21.03.2011 року зі сплатою 13,50% річних за користування кредитом згідно з графіком погашення кредиту. Цільове призначення - на споживчі потреби (а.с. 4-5 копія кредитного договору).

Відповідно до умов п.1.3 кредитного договору, сплата позичальником заборгованості по кредиту здійснюється відповідно до графіка погашення кредиту ануїтетними платежами (а.с. 4).

Згідно з п. 9.1 кредитного договору, позичальник зобов'язаний за порушення строків повернення кредитної заборгованості та відсотків за користування кредитом, передбачених положеннями цього договору, сплатити кредитору пеню в розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (а.с.4-5).

Судом встановлено, що Банк виконав повністю свої зобов'язання, у відповідності до умов кредитного договору та надав відповідачу -1 кредит у сумі 12330 доларів США, (а.с. 33), а останній не виконав свої зобов'язання перед Банком.

Окрім того, судом встановлено, що 21 березня 2007 року між позивачем та ОСОБА_3 для забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2 за кредитним договором було укладено договір поруки (а.с. 7).

Згідно з п.2.1 вказаного договору, відповідач -2 зобов'язався солідарно відповідати перед Банком у повному обсязі за несвоєчасне та повне виконання зобов'язань відповідача -1 за кредитним договором (а.с.7).

Згідно з п.2.10. договору застави, у випадку невиконання заставодавцем зобов'язань по кредитному договору, заставодержатель на підставі виконавчого напису нотаріуса про звернення стягнення на заставлене майно, реалізує його самостійно або через інших осіб за власним розсудом.

Крім того, 21 березня 2007 року між позивачем та відповідачем-1, з метою забезпечення виконання зобов'язань, що витікають з кредитного договору, було здійснено заставу транспортного засобу -автомобіля марки «Газ», модель 2752-414, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 2007 року випуску, номер шасі НОМЕР_5, тип ТЗ -вантажопасажирський-В, колір синій, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6, видане 14.03.2007 року РЕГ 4 МВ ДАІ м. Сміла ВДАІ УМВС України в Черкаській області (а.с. 36).

Уклавши з позивачем зазначений кредитний договір та отримавши грошові кошти на умовах повернення, строковості та платності відповідач -1 порушив свої договірні зобов'язання, що призвело до виникнення заборгованості.

У зв'язку з невиконанням позивальником умов кредитного договору, непогашенням заборгованості, відповідачу 01.04.2008 року, була надіслана претензія - повідомлення №09-14-01/09/3307 про порушення забезпеченого обтяження зобов'язання за кредитним договором, та запропоновано у 30 денний термін повернути достроково у повному обсязі кредитні кошти (а.с.11).

30 квітня 2009 року, предмет застави був реалізований, а отримані кошти в сумі 26987,67 грн., були спрямовані на погашення заборгованості по кредитному договору, але сума виявилась недостатньою для погашення всієї заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про заставу» у випадках, коли суми, вирученої від продажу предмета застави, недостатньо для повного задоволення вимог заставодержателя, він має право, якщо інше не передбачено законом чи договором, одержати суму, якої не вистачає для повного задоволення вимоги, з іншого майна боржника в порядку черговості, передбаченої законодавством України.

Вартості реалізованого майна не вистачило для повного погашення заборгованості за кредитним договором. Отже, станом на 09.04.2012 року заборгованість за кредитним договором по сумі кредиту та несплачених відсотках складає 18689 дол. США, що складається: 4850,08 доларів США заборгованість за кредитом (залишок непогашеної частини кредиту); 1962,92 доларів США заборгованість за відсотками; 8875,63 доларів США пеня за прострочення сплати кредиту; 3001,02 доларів США пеня за прострочення відсотків, що еквівалентно за курсом НБУ в розмірі 149283,58 грн.

Позивач неодноразово звертався до відповідачів з вимогою про оплату заборгованості та попереджав про наслідки невиконання умов зазначеного договору, однак відповідачами кошти не були повернуті.

Отже, враховуючи зазначене та оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити.

Статтею 88 ЦПК України встановлено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 525, 526, 553, 554, 611, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України, п. 29 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних i кримінальних справ від 30.03.2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», ст. 24 Закону України «Про заставу», ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 169, 179, 209, 212-215, 223, 224-228, 292, 294 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Київської регіональної дирекції (01601, м. Київ, вул. Пирогова, 7-7б, реквізити КРД «Райффайзен Банк Аваль», МФО 322904, код ЄДРПОУ 23494105, рахунок 2909001032) заборгованість за кредитним договором № 014/1812/73/53511 від 21 березня 2007 року в сумі 18689,65 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 149283,53 грн. (сто сорок дев'ять тисяч двісті вісімдесят три гривні п'ятдесят вісім копійок).

Стягнути з солідарно з ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Київської регіональної дирекції (01601, м. Київ, вул. Пирогова, 7-7б, реквізити КРД «Райффайзен Банк Аваль», МФО 322904, код ЄДРПОУ 23494105, рахунок 2909001032) судові витрати у справі у вигляді судового збору: 1492,84 грн. (одну тисячу чотириста дев'яносто дві гривні вісімдесят чотири копійки).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя А. Ключник