Рішення № 26439199, 19.07.2012, Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 2608/9313/12

пр. № 2/2608/4805/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2012 року

Святошинський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді - Макаренко В.В.,

при секретарі - Кузьменко М.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Тринадцята зарплатня» про захист прав споживача фінансових послуг та повернення депозиту, цільових внесків, інфляційних витрат та штрафних санкцій, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до КС «Тринадцята зарплатня» та просила стягнути з відповідача суму депозитного та цільового внеску 22025,00грн., суму нарахованих відсотків 7519,00 грн., суму з урахуванням індексу інфляції та 3% річних штрафних санкцій за період з моменту закінчення договору та до моменту подачі позовної заяви, що разом становить 4800,00 грн., обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що 12 травня 2008 року уклала з відповідачем договір про депозитний вклад № 44/05/08 предметом якого є вкладник вносить, а спілка приймає грошові кошти в національній валюті на депозитний рахунок у сумі 10025,00 грн. строком з 12 травня 2008 року до 12 травня 2009 року, що є строком дії договору, за час користування коштами Спілка нараховує і виплачує Вкладнику проценти за ставкою 30% річних в межах строку дії договору, додатковою угодою від 12 травня 2009 року №1 до договору про депозитний вклад № 44/05/08 від 12 травня 2008 року спілка зобов'язана виплатити Вкладнику його депозитний вклад в розмірі 10025,00 грн. і разом нараховані на нього відсотки до 12 травня 2010 року, за час користування коштами Спілка нараховує Вкладнику відсотки, встановленої відсоткової ставки згідно договору про внесок (вклад) на депозитний рахунок № 44/05/08 від 12 травня 2008 року, але відповідач за закінченням строку дії договору кошти з депозитного рахунку і відсотки за його користування не повернув.

Крім того, позивачка уклала договір «Цільовий внесок» від 21 грудня 2007 року № 2917, на підставі якого внесла у додатковий капітал в касу відповідача 4500,00 грн., договір «Цільовий внесок» від 19 березня 2008 року № 1710308, на підставі якого внесла у додатковий капітал в касу відповідача 5000,00 грн., договір «Цільовий внесок» від 25 березня 2008 року № 2270308, на підставі якого внесла у додатковий капітал в касу відповідача 2500,00 грн., але відповідач на неодноразові звернення позивачки з приводу повернення коштів по зазначеним договорам належним чином відповіді не надав, кошти не повернув.

Згідно розрахунку суми боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних штрафних санкцій позивача загальна сума боргу відповідача складає 34343,00 грн.

В зв'язку з викладеним просила задовольнити позов.

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та на порушення відповідачем договірних зобов'язань.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день і час розгляду справи повідомлявся належним чином, заперечень проти позову суду не надав, про поважність причин неявки суд не повідомив.

Суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі доказів в порядку заочного розгляду справи згідно ч. 4 ст. 169 Цивільного кодексу України.

Заслухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.60 Цивільного процесуального Кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 і кредитною спілкою «Тринадцята зарплатня» укладено договір про депозитний вклад № 44/05/08 від 12 травня 2008 року (а.с. 3 - копія договору), предметом якого вкладник вносить, а спілка приймає грошові кошти в національній валюті на депозитний рахунок у сумі 10025,00 грн. згідно квитанції до прибуткового касового ордеру від 12 травня 2008 року (а.с. 6 - копія квитанції), строком з 12 травня 2008 року до 12 травня 2009 року, що є строком дії договору, за час користування коштами Спілка нараховує і виплачує Вкладнику проценти за ставкою 30% річних в межах строку дії договору, додатковою угодою від 12 травня 2009 року №1 до договору про депозитний вклад № 44/05/08 від 12 травня 2008 року спілка зобов'язана виплатити Вкладнику його депозитний вклад в розмірі 10025,00 грн. і разом нараховані на нього відсотки до 12 травня 20010 року, за час користування коштами Спілка нараховує Вкладнику відсотки, встановленої відсоткової ставки згідно договору про внесок (вклад) на депозитний рахунок № 44/05/08 від 12 травня 2008 року (а.с.5 - копія додаткової угоди).

Також, між ОСОБА_1 і кредитною спілкою «Тринадцята зарплатня» укладено договір «Цільовий внесок» № 2917 від 21 грудня 2007 року (а.с. 7,8 - копія договору), на підставі якого внесла у додатковий капітал в касу відповідача 4500,00 грн. згідно квитанції до прибуткового касового ордеру № 2917 від 21 грудня 2007 року (а.с. 11- копія квитанції) терміном повернення внеску за заявою позивача за 30 діб., договір «Цільовий внесок» № 1710308 від 19 березня 2008 року (а.с. 12- копія договору), на підставі якого внесла у додатковий капітал в касу відповідача 5000,00 грн. згідно квитанції до прибуткового касового ордеру №1710308 від 19 березня 2008 року (а.с. 14- копія квитанції) терміном повернення внеску за заявою позивача за 30 діб., договір «Цільовий внесок» № 2270308 від 25 березня 2008 року (а.с. 15, 16 - копія договору) , на підставі якого внесла у додатковий капітал в касу відповідача 2500,00 грн. згідно квитанції до прибуткового касового ордеру № 227 від 25 березня 2008 року (а.с. 19 - копія квитанції) терміном повернення внеску за заявою позивача за 30 діб.

Позивачка в судовому засіданні підтримала позовні вимоги посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Відповідачем доказів в спростування вказаних обставин справи суду не надано.

Згідно з ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 536 Цивільного Кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст.629 Цивільного Кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про кредитні спілки» внески (вклади) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також нарахована на такі кошти та пайові внески плата (проценти) належать членам кредитної спілки на праві приватної власності. Кожний член кредитної спілки має право одержати належні йому кошти. Кожний член кредитної спілки має право одержати належні йому кошти, зазначені в частині першій цієї статті, у порядку і строки, які визначені, зокрема, укладеними з членом кредитної спілки договорами.

20 травня 2009 року та 15 липня 2010 року позивач звертався до відповідача з вимогою про повернення йому коштів (а.с. 22, 23), що до цього часу відповідачем не виконано.

Крім того, з довідки відповідача від 13 жовтня 2010 року № 288 (а.с. 26 - копія довідки), вбачається, що кредитна спілка «Тринадцята зарплатня» визнає наявність грошового боргу перед позивачем станом на 01 вересня 2010 року в сумі 16962,86 грн. по договору про депозитний вклад № 44/05/08 від 12 травня 2008 року.

Також, кредитна спілка «Тринадцята зарплатня» визнає наявність грошового боргу перед позивачем станом на 29 липня 2010 року в сумі 12000,00грн., згідно листа відповіді від 29 липня 2010 року (а.с. 25- копія відповіді) по договорам «Цільового вкладу», а саме про наявність добровільного внеску в цільовий капітал відповідача.

Таким чином, позивач набув право на повернення грошових коштів відповідачем і в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Посилання позивача на норму ч. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України, щодо стягнення з відповідача суми боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних штрафних санкцій є безпідставними, оскільки п. 2.1 договору про депозитний вклад № 44/05/08 від 12 травня 2008 року передбачено, нарахування відсотків за депозитом проводиться за час фактичного знаходження коштів на депозитному рахунку протягом строку дії Договору, а п.2 додаткової угоди від 12 травня 2009 року №1 до договору про депозитний вклад № 44/05/08 від 12 травня 2008 року за час користування коштами Спілка нараховує Вкладнику відсотки, встановленої відсоткової ставки згідно договору про внесок (вклад) на депозитний рахунок № 44/05/08 від 12 травня 2008 року.

Згідно з ч. 7 ст. 10 Закону України «Про кредитні спілки» у разі припинення членства фізичної особи у кредитній спілці вступний внесок їй не повертається. Повернення обов'язкового пайового та інших внесків, крім вступного внеску, провадиться в порядку, передбаченому статутом кредитної спілки, але не пізніше ніж через один місяць після прийняття загальними зборами або спостережною радою кредитної спілки відповідного рішення. Повернення вкладів провадиться за взаємною згодою сторін або не пізніше строку, передбаченого відповідним договором.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про кредитні спілки» члени кредитної спілки мають право одержувати дохід на свій пайовий внесок, якщо інше не передбачено статутом кредитної спілки.

Згідно до ч. 4 ст. 20 Закону України «Про кредитні спілки» додатковий капітал кредитної спілки формується за рахунок цільових внесків членів спілки, благодійних внесків фізичних та юридичних, осіб, безоплатно отриманого майна і необоротних засобів.

У разі ліквідації спілки залишок додаткового капіталу зараховується до Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 3 ст.21 Закону України «Про кредитні спілки» нерозподілений доход, що залишається у розпорядженні кредитної спілки за підсумками фінансового року, розподіляється за рішенням загальних зборів, у тому числі між членами кредитної спілки, пропорційно розміру їх пайових внесків у вигляді відсотків (процентів). При цьому в першу чергу відбувається необхідне поповнення капіталу та резервів. Сума доходу, яка розподіляється на додаткові пайові членські внески, визначається з дотриманням умови, що доходність додаткових пайових членських внесків не може перевищувати більш ніж у два рази середньозважену процентну ставку доходності внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитних рахунках за їх наявності. Решта доходу, що залишилася після формування капіталу і резервів та розподілу на додаткові пайові членські внески, розподіляється на обов'язкові пайові членські внески.

Згідно п.1.1 договору «Цільовий внесок» № 2917 від 21 грудня 2007 року, п. 1.1 договору «Цільовий внесок» № 1710308 від 19 березня 2008 року, п. 1.1 договору «Цільовий внесок» № 2270308 від 25 березня 2008 року, цільовий внесок у додатковий капітал - необов'язковий або обов'язковий зворотній внесок цільового призначення члена кредитної спілки, який формує додатковий капітал кредитної спілки.

Здійснюючи комплексний аналіз норм чинного законодавства, щодо стягнення з відповідача суми боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних штрафних санкцій відповідно до умов договорів «Цільового внеску» суд доходить до висновку, що до спірних правовідносин застосовуються норми спеціального Закону України «Про кредитні спілки», тому загальні норми Цивільного Кодексу України, які стали для позивача підставою для здійснення розрахунку індексу інфляції та 3% річних на спірні правовідносини не поширюються.

Отже, в цій частині позовних вимог позивачу слід відмовити.

Відповідно до ч.3 ст. 88 ЦПК України підлягає стягненню на користь держави судовий збір в сумі 295,14 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 20, 21 Закону України «Про кредитні спілки», ст.ст. 525, 526, 536, 629, 638 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 10, 57-61, 88, 212-215, 224-226 Цивільного процесуального Кодексу України, суд-

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з кредитної спілки «Тринадцята зарплатня» (м.Київ, вул.М.Житомирська, 6/5; р/р №26002054352400 в АКІБ «УкрСиббанк» м.Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 33307569) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)- 10 025,00 грн. коштів грошового вкладу за депозитним договором, 7519,00 грн., відсотків за користування грошовим внеском, 12000,00грн.цільового внеску, а всього: 29 544 грн. 00 коп., а також 295 грн. 44 коп. судового збору на користь держави.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ: