Ухвала суду № 26437808, 08.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" жовтня 2012 р. м. Київ К-58082/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційні скарги Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області та Заступника прокурора Харківської області

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2009 року

у справі № 2а-31010/09/2070

за позовом Закритого акціонерного товариства «Лозівський завод «Трактородеталь»

до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство «Лозівський завод «Трактородеталь»звернулось до суду з позовом про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області від 09.01.2009 року № 0000021600/0, № 0000011600/0.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07.07.2009 року в задоволенні позову відмовлено, з огляду на правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2009 року скасовано постанову суду першої інстанції; прийнято нову постанову, якою позов задоволено та скасовано спірні податкові повідомлення-рішення, з мотивів обґрунтованості позовних вимог.

В касаційних скаргах відповідач та прокуратура просять скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційні скарги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної позапланової виїзної перевірки ЗАТ «Лозівський завод «Трактородеталь»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за жовтень 2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.09.2008 року по 31.10.2009 року, складено акт № 1146/16-007/00236033 від 23.12.2008 року, в якому встановлено порушення пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: неправомірне застосування нульової ставки ПДВ по операціям з продажу товарів, що були експортовані за межі митної території України, чим завищено суму бюджетного відшкодування за жовтень 2008 року у розмірі 103 467 грн. та занижено ПДВ за вересень 2008 року у сумі 23 951 грн., за жовтень 2008 року у сумі 6 634 грн. всього на суму 30 585 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 09.01.2009 року відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0000011600/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на 103 467 грн.;

- № 0000021600/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 42 155,60 грн., в т.ч.: 30 585 грн. основного платежу та 11 570,60 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Також судами обох інстанцій встановлено, що позивачем на підставі ВМД № 800000008/8/802718 від 27.10.2008 року, ВМД № 800000008/8/802601 від 29.08.2008 року, ВМД № 800000008/8/802637 від 18.09.2008 року був сформований податковий кредит з ПДВ за результатами господарської діяльності у вересні 2008 року на суму 220 099 грн., та заявлений до відшкодування у жовтні 2008 року на суму 103 467 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що фактичне вивезення товарів за межі митної території України не підтверджене, та як наслідок безпідставне застосування ставки податку на додану вартість «0»відсотків, вантажні митні декларації не містять запису митного органу про вивезення товару за межі митної території України.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції мотивував своє рішення тим, що на момент перевірки у позивача були оформлені у відповідності до митного законодавства ВМД, інші документи, які підтверджували реальність проведеної операції по експорту товару.

Суд касаційної інстанції з висновком апеляційного адміністративного суду погодитись не може, з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 3.1.3 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» об'єктом оподаткування є операції платників податку з вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту, поставки транспортних послуг по перевезенню пасажирів, вантажобагажу (товаробагажу) та вантажу за межами державного кордону України.

Згідно з п. 6.2 ст. 6 цього Закону при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить «0»відсотків до бази оподаткування.

Відповідно до абз. 12 пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 вказаного Закону товари вважаються експортованими платником податку в разі, якщо їх експорт засвідчений належно оформленою митною вантажною декларацією.

Таким чином, право платника на застосування нульової ставки залежить від факту перетинання митного кордону України товарами, які експортуються, з підтвердженням належним чином оформленою вантажною митною декларацією.

Згідно п. п. 6, 7 Порядку підтвердження відомостей про фактичне вивезення товарів за межі митної території України, затвердженого Наказом Державної митної служби України, Державної податкової адміністрації України від 21.03.2002р. № 163/121, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.03.2002р. за № 295/6583, для підтвердження факту вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності, який здійснив операцію з вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України, звертається до митного органу, що здійснив митне оформлення експорту цих товарів, із заявою про надання підтвердження про фактичне вивезення (пересилання) експортованих ним товарів за межі митної території України. До заяви додається оригінал п'ятого основного аркуша («примірник для декларанта») ВМД форми МД-2 (МД-3) (аркуша ВМД з позначенням «3/8»), оформленої цим митним органом під час митного оформлення експорту товарів. За відсутності зауважень та на підставі підтвердження про фактичне вивезення товарів за межі митної території України в повному обсязі або «Задекларовані в цій ВМД товари вивезено за межі митної території України в обсязі», одержаного від митного органу, через який здійснювалося вивезення товарів, митним органом на п'ятому основному аркуші («примірник для декларанта») ВМД форми МД-2 (МД-3) (аркуші ВМД з позначенням «3/8») вчиняється запис «Задекларовані в цій ВМД товари вивезено за межі митної території України в повному обсязі»та зазначається дата фактичного вивезення.

В п. 10 Порядку зазначено, що підставою для підтвердження факту вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України платникові податку, що здійснив операцію з вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України (експорт), є разом з іншими передбаченими чинним законодавством документами оригінал п'ятого основного аркуша («примірник для декларанта») ВМД форми МД-2 (МД-3) (аркуша ВМД з позначенням «3/8») з відповідним записом митного органу, засвідчений гербовою печаткою митного органу.

Оскільки в судовому порядку встановлено, що ВМД, на підставі яких позивач сформував податковий кредит у вересні 2008 року, не відповідали вимогам вказаних пунктів Порядку підтвердження відомостей про фактичне вивезення товарів за межі митної території України, то суд першої інстанцій дійшов вірного висновку про правомірність зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та донарахування податкових зобов'язань з цього податку спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

Відповідно до ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

За таких обставин, касаційні скарги Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області та Заступника прокурора Харківської області підлягають задоволенню, постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2009 року -скасуванню, а постанова Харківського окружного адміністративного суду від 07.07.2009 року -залишенню в силі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційні скарги Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області та Заступника прокурора Харківської області задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2009 року скасувати, та залишити в силі постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.07.2009 року.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)В.В. Кошіль Судді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний