Ухвала суду № 26437779, 08.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2012 року м. Київ К-58359/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові

на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2009 року

та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.07.2009 року

по справі № 2-а-71/09/2070

за позовом Спільного підприємства Закритого акціонерного товариства «ХЕМЗ-ІРЕС»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові

про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій

ВСТАНОВИВ:

Спільне підприємство Закрите акціонерне товариство «ХЕМЗ-ІРЕС»звернулось до суду з позовом про скасування рішень Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові від 18.02.2008 року № 0000070852/0, № 0000080852/0.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.07.2009 року, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2009 року, позов задоволено; скасовано спірні рішення податкового органу, з мотивів протиправності їх прийняття.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами пропередніх інстанцій, за результатами проведеної планової виїзної перевірки СП ЗАТ «ХЕМЗ-ІРЕС»з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 року по 30.09.2007 року, складено акт № 271/23-106/23914062 від 07.02.2008 року, в якому зафіксовані порушення вимог ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», та п. 1 ст. 9 Декрету Kабінету Міністрів України від 19.02.1993р. № 15-93 «Про систему валютного регулювання та валютного контролю».

На підставі результатів вказаної перевірки, 18.02.2008 року відповідачем прийняті рішення:

№ 0000070852 про застосування штрафних санкцій на суму 680 грн. за порушення порядку декларування валютних цінностей;

№ 0000080852 про нарахування пені на суму 38 194,80 грн. за порушення термінів розрахунків при здійснені імпортних операцій.

Також судами встановлено, що позивач здійснював зовнішньоекономічну діяльність на підставі контракту № УЕ8/214 від 19.01.2005 року (специфікація № 4 від 03.06.2007 року на поставку прутків високої точності на 18,93 тонн по ціні 148 200 руб. РФ на загальну суму 2 805 426 руб. РФ), укладеного з ВАТ «Металургійний завод ім. А.К. Серова»та на підставі контракту № 28-11/4/671 від 09.11.1999р. на поставку лакотканини та плівки поліамідної на загальну суму 245 523,67 руб. РФ, укладеного з Федеральним унітарним підприємством «Новочеркаський завод синтетичних продуктів».

Щодо нарахування пені в розмірі 8 354,51 грн. податковим рішенням № 0000080852, судами зазначено наступне.

Позивачем відповідно до контракту № УЕ8/214 від 19.01.2005 року платіжними дорученнями від 13.07, 18.07 та 26.09.2007 року було сплачено кошти на користь нерезидента в іноземній валюті.

Граничними термінами поставки товару за вказаним контрактом, як встановлено судами, є 11.10, 16.10 та 25.12.2007 року.

Як встановлено матеріалами справи, товар, що був поставлений СП ЗАТ «ХЕМЗ-ІРЕС»ВАТ «Металургійний завод ім. А.К.Серова»на виконання укаденого між ними контракту був взятий під митний контроль 12.10.2007 року.

На основі викладеного, судами попередніх інстанцій встановлено порушення позивачем законодавчо встановлених термінів з 11.10 по 12.10.2007 року по поставці товару на 1 день за платіжним дорученням від 13.07.2007 року на 2 200 000 руб. РФ, а не 6 днів за період з 11.10 по 17.10.2007 року та 1 день з 16.10 по 17.10.2007 року, як було визначено відповідачем.

Зважаючи на те, що суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про недійсність рішення щодо нарахування пені в розмірі 8 354,51 грн.

Що стосується контракту № 28-11/4/671 від 09.11.1999р., то судами встановлено, що вперше порушення за вказаним контрактом було зафіксовано актом перевірки ДПІ у Московському районі м. Харкова від 29.09.2000р. № 97/22-223, за висновками якого за період з 21.12.2000 року по 21.12.2003 року та з 07.02.2001 року, з 07.02.2001 року по 07.02.2004 року, за порушення законодавчо встановлених термінів податковий орган нарахував позивачу пеню у розмірі 154 136,88 грн., яку позивач повністю сплатив.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що товар згідно контракту № 28-11/4/671 від 09.11.1999р. не надійшов до позивача, в зв'язку з крадіжкою на території Російської Федерації на шляху Ростов-Новошахтинськ. За фактом розбійного нападу та викрадення вантажу Жовтневим сільським РВВС по Ростовській області було порушено в день розбійного нападу карну справу № 0048480 від 25.05.2000р. згідно ст. 162 КК РФ та проведені слідчі дії. По даному факту була проінформована ДПА України, а також усі державні органи, які спроможні вплинути на розшук вкраденого вантажуі повернення його на територію України. Листом від 02.10.2000р. № 8/7583 слідчий СВ при Жовтневому районі Ростовської області РФ повідомив позивача про припинення попереднього слідства по кримінальній справі на підставі ст. 195 п. 3 КПК РСФРР, у зв'язку з неможливістю встановлення особи.

Листом від 16.06.2007 року банк, з посиланням на постанову Правління НБУ № 455 від 13.12.2006 року, визнавши факт крадіжки на суму 245 523,57 руб. РФ повідомив СП ЗАТ «ХЕМЗ-ІРЕС»про зняття з контролю операції по контракту № 28-11/4/671 від 09.11.1999р.

Відповідно до ст. 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості (ч. 1 ст. 4 зазначеного Закону).

Пеня, передбачена ст. 4 цього Закону належить до адміністративно-господарських санкцій.

Відповідно до ст. 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

На основі викладеного та з урахуванням нарахування пені в розмірі 29 840,29 грн., поза межами строку давності, визначеного ст. 250 ГК України, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку щодо протиправності її нарахування.

Щодо рішення № 0000070852 про застосування штрафних санкцій на суму 680 грн. за порушення порядку декларування валютних цінностей, слід зазначити наступне.

Згідно п. 13 акту перевірки, сума коштів, перерахованих за кордон та виставлених векселів по імпортних контрактах, по яких на звітну дату перевищено встановлені законодавством терміни здійснення цих контрактів, встановлено, що станом з 01.10.2006 року по 01.01.2007 року не задекларовано суми неодержаної валютної виручки у розмірі 245 523,15 руб. РФ по контракту 28-11/4/671 від 09.11.1999р.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, в діях позивача відсутні порушення вимог п. 1 ст. 9 Декрету Kабінету Міністрів України від 19.02.1993р. № 15-93 «Про систему валютного регулювання та валютного контролю».

На основі викладеного, суди дійшли правильного висновку про скасування спірних рішень податкового органу.

За вказаних обставин, відсутності порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові відхилити.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2009 року та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.07.2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)В.В. Кошіль Судді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний