Ухвала суду № 26435435, 31.08.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2012 р.Справа № 1620/2а-7408/11Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Макаренко Я.М.

Суддів: Шевцової Н.В. , Мінаєвої О.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської області на постанову Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 16.12.2011р. по справі № 1620/2а-7408/11

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської області

про визнання бездіяльності протиправною,стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 16.12.2011 року частково задоволено позов ОСОБА_1. Визнано протиправною бездіяльність Головного Управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації щодо не нарахування ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги за 2011 рік як учасниці бойових дій в розмірі, передбаченому ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Зобов'язано Головне Управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу за 2011 рік як учасниці бойових дій у розмірі, передбаченому ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"в редакції, що діє з 25 грудня 1998 року, а саме п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням виплачених коштів.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права та просить скасувати постанову Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 16.12.2011 року по справі № 1620/2а-7408/11, оскільки рішення Конституційного Суду України від 25.01.2012 року № 3-рп/2012 підтверджено право Кабінету Міністрів України, як державного органу, що має забезпечувати реалізацію вставлених законами України соціальних прав громадян, на визначення механізму реалізації законів України, в тому числі встановлення порядку та розмір соціальних виплат виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету та закрити провадження по справі.

Виходячи з приписів ст. 197 КАС України вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії АБ НОМЕР_1.Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" позивач має право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того що позивач має право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2011 рік, відповідно до ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" .

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції , виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.

Між тим, відповідачем у квітні 2011 року допомога до 5 травня була нарахована та виплачена позивачу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 341 "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2011 році до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань" від 04.04.2011р. у розмірі 460 грн., що значно зменшує розмір передбачених законом виплат.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положенням ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, за конституційними нормами, виходячи із пріоритетності законів над підзаконними актами, колегія суддів дійшла висновку, що при визначенні розміру щорічної разової грошової допомоги застосуванню підлягають норми Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а не постанова Кабінету Міністрів України № 341 "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2011 році до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань", яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.

Враховуючи викладене, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо правомірності нарахування та виплати позивачу щорічної грошової допомоги до 5 травня, в розмірах встановлених Постановою Кабінету Міністрів України.

Вихідним критерієм розрахунку допомоги виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом про Державний бюджет України. Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги положення ч.3 ст.28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання разової грошової допомоги до 5 травня, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" .

Отже, переглянувши постанову суду першої в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської області залишити без задоволення.

Постанову Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 16.12.2011р. по справі № 1620/2а-7408/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис)Макаренко Я.М.Судді(підпис) (підпис) Шевцова Н.В. Мінаєва О.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Макаренко Я.М.