Ухвала суду № 26434805, 30.08.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2012 р.Справа № 2020/2а-2706/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Макаренко Я.М.

Суддів: Шевцової Н.В. , Мінаєвої О.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова на постанову Комінтернівського районного суду м. Харкова від 11.04.2012р. по справі № 2020/2а-2706/12

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова

про визнання дій неправомірними,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 (надалі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова (надалі по тексту - відповідач), в якому просив суд:

- визнати дії управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі М.Харкова (м.Харків, вул.Дизельна,8, код ЄДРГЮУ 22682715) щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок пенсії державного службовця з урахуванням пільгового стажу незаконними;

- зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харков (м.Харків, вул.Дизельна,8, код СДРПОУ 22682715) здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії державного службовця (посадової особи місцевого самоврядування) з урахуванням пільгового стажу до стажу роботи державного службовця (посадової особи місцевого самоврядування) період проходження строкової військової служби у Демократичній Республіці Афганістан за період з 23 квітня 1984р., по 23 жовтня 1985р., на пільгових умовах -один місяць служби за три місяці.

Постановою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 11.04.2012 року по справі № 2020/2а-2706/12 задоволено позов ОСОБА_1.

Визнано дії Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м.Харкова щодо відмови ОСОБА_1 в здійсненні перерахунку пенсії державного службовця з урахуванням пільгового стажу - незаконними.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії державного службовця (посадової особи місцевого самоврядування) з урахуванням пільгового стажу та стажу роботи державного службовця (посадової особи місцевого самоврядування) період проходження строкової служби у Демократичній республіці Афганістан за період з 23 квітня 1984 року по 23 жовтня 1985 року, на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить постанову Комінтернівського районного суду м. Харкова від 11.04.2011 року по справі № 2020/2а-2706/12 скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова з 21.06.1993 р., а з 29 вересня 2011 р. йому призначена пенсія по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу» при стажі державної служби 19 років 08 місяців 29 днів.

Період військової служби в республіці Афганістан з 23.04.1984 р. по 21.10.1985 р. не зарахований відповідачем до стажу державної служби в трьохкратному розмірі, а врахований до загального трудового стажу в трьохкратному розмірі.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з протиправності дій відповідача по не зарахування до стажу обчислення державної служби у кратному розмірі періоду проходження позивачем військової служби в республіці Афганістан з 23.04.1984 р. по 21.10.1985 р.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 37 Закону України „Про державну службу" пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.

За приписами ч. 5 ст. 37 вказаного Закону за кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем при призначенні пенсії ОСОБА_1 проведено розрахунок стажу державної служби, який складає повних 19 років, без врахування періоду проходження позивачем військової служби в республіці Афганістан з 23.04.1984 р. по 21.10.1985 р. у трьохкратному розмірі, в зв'язку з чим відсоток розрахунку його пенсії від заробітку становить 89%.

Висновки відповідача про відмову у врахуванні зазначеного періоду військової службу до стажу державної служби у кратному розмірі вмотивоване тим, що ні Законом України «Про державну службу, ні Порядком обчислення стажу державної служби, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 р. за № 283, не передбачено зарахування військової служби у кратному розмірі, а приписи постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. за № 393, щодо можливості зарахування періоду проходження військової служби до стажу, що дає право на пенсію у кратному розмірі, застосовуються лише при призначенні пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ".

Колегія суддів вважає безпідставною відмову відповідача у врахуванні до стажу державної служби періоду проходження служби в республіці Афганістан у трьохкратному розмірі, виходячи з наступного.

Законодавство колишнього СРСР і чинне законодавство України передбачають зарахування періоду проходження військової служби до різних видів трудового стажу, а також пільгове (кратне) обчислення цього періоду військовослужбовцям, які за рішенням Уряду СРСР проходили військову службу в державах, де в той час велися бойові дії, для зарахування до стажу роботи, що дає право на призначення та отримання різних видів пенсій і соціальних виплат.

Зокрема, Законом СРСР від 12 липня 1967 року „Про загальний військовий обов'язок" і Положенням про пільги для військовослужбовців, військовозобов'язаних, осіб, звільнених з військової служби у відставку, та їх сімей, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 17 лютого 1981 року № 193, було передбачено зарахування часу перебування громадян на дійсній військовій службі у Збройних Силах СРСР до загального трудового стажу, безперервного трудового стажу та стажу роботи за спеціальністю.

Спільною постановою Центрального Комітету КІ1РС та Ради Міністрів СРСР від 17 січня 1983 року № 59-27 „Про пільги військовослужбовцям, робітникам та службовцям, що знаходяться у складі обмеженого контингенту радянських військ на території Демократичної Республіки Афганістан, та їхнім сім'ям" було передбачено зараховувати до вислуги років для призначення пенсії, один місяць служби за три місяці час служби на території Демократичної Республіки Афганістан військовослужбовцям, що прослужили встановлений строк служби в цій країні, а тим, хто отримав поранення, контузії, каліцтво або захворювання - незалежно від строку служби, і час безперервного перебування у зв'язку з цим на лікуванні в лікувальних закладах.

Постановою Верховної Ради України від 12 вересня 1991 року № 1545-ХХІІ „Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР" встановлено, що до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.

У частині 1 статті 2 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ „Про військовий обов'язок і військову службу" зазначено, що час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Статтею 57 Закону України „Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ передбачено, що військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального' обов'язку, а також перебування в партизанських загонах і з'єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" права та пільги для ветеранів війни і членів їх сімей, встановлені раніше законодавством України " і законодавством колишнього СРСР, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що закони і нормативно - правові акти України, які регулюють пільговий порядок обчислення періоду проходження військовослужбовцям за рішенням Уряду колишнього СРСР військової служби в Демократичній Республіці Афганістан для зарахування його до стажу роботи, що дає право на призначення пенсій та соціальних виплат, не є рівноцінною заміною відповідного законодавства колишнього СРСР. Тому при вирішенні спорів з питання пільгового порядку обчислення періоду проходження військової служби необхідно користуватися як законами і нормативними актами України так і законодавством колишнього СРСР.

Вирішуючи питання про можливість пільгового обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу роботи, який дає право державним службовцям на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу», колегія суддів виходить із того, що визначальною підставою у цьому випадку є наявність законодавчого регулювання, яке передбачає включення зазначеного періоду (строку) до стажу роботи працівників певних категорій, для реалізації цими особами права на призначення різних видів пенсій.

Основними актами, на підставі яких здійснюється таке регулювання, зокрема є: Закон України „Про військовий обов'язок і військову службу" та Закон України „Про державну службу".

Можливість пільгового обчислення періоду проходження військової служби є похідною від визначальної підстави і повинна пов'язуватися не з категорією працівників, що реалізують право на пенсію, а зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті проходження військової служби в певний, визначений у законодавчому порядку період часу. Така можливість передбачена, зокрема: спільною постановою Центрального Комітету КПРС та Ради Міністрів СРСР „Про пільги військовослужбовцям, робітникам та службовцям, що знаходяться в складі обмеженого контингенту радянських військ на території Демократичної Республіки Афганістан, та їхнім сім'ям", Законом України „Про пенсійне забезпечення", постановою Кабінету Міністрів України „Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"). Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" тощо.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що до актів правового регулювання умов і порядку призначення пенсій державного службовця належать і ті правові акти, які передбачають пільгове (кратне) обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу роботи, що дає право на призначення й отримання різних видів пенсій та соціального забезпечення.

За таких обставин, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Комінтернівського районного суду м. Харкова від 11.04.2012р. по справі № 2020/2а-2706/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис)Макаренко Я.М.Судді(підпис) (підпис) Шевцова Н.В. Мінаєва О.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Макаренко Я.М.