Ухвала суду № 26434112, 04.10.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2012 р. Справа № 1656/10

Львівський апеляційний адміністративний суд

в складі:

головуючого-судді Олендера І.Я.,

суддів Кузьмича С.М., Матковської З.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Калуської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Господарського суду Івано-Франківської області від 06 грудня 2007 року в справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рікомм» до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001162302/0 від 17 квітня 2007 року,-

в с т а н о в и в :

Позивач, ТзОВ «Рікомм», звернувся в суд з позовом до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001162302/0 від 17 квітня 2007 року.

06 грудня 2007 року Господарським судом Івано-Франківської області було прийнято постанову в даній адміністративній справі, згідно якої позов було задоволено.

Вказану постанову суду в апеляційному порядку оскаржив відповідач - Калуська об'єднана державна податкова інспекція, представник якої в поданій апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржувана постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального права, в зв'язку з чим просить постанову скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволені позовних вимог.

В судовому засіданні, під час апеляційного розгляду встановлено, що позивача ТзОВ «Рікомм», як юридичну особу ліквідовано, а відповідачем з цього приводу подано клопотання про закриття провадження в справі.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України апеляційний розгляд проведено в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, а також вивчивши подане клопотання, суд дійшов висновку, що постанова підлягає скасуванню, а провадження в справі закриттю, з наступних підстав.

Розглядаючи спір та приймаючи постанову про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відповідач обґрунтовує невідповідність дій позивача вимогам п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме тим, що позивач відображав витрати на придбання векселя в момент його придбання, а не в момент здійснення продажу, однак, таке правило на думку суду першої інстанції в нормі права, на яку вказує відповідач, не зафіксоване, а відтак висновок податкового органу не ґрунтується на вимогах закону.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Так встановлено, що Калуською ОДПІ проведено виїзну планову перевірку ТзОВ «Рікомм» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2004 року по 31.12.2006 року, за наслідками якої складено Акт № 505/23-02/20533796 від 06.04.2007 року (а.с.9-46).

Проведеною перевіркою встановлено, що ТзОВ «Рікомм» порушено ст. 3, п.п.4.1.3 п.4.1. ст. 4 та п. 7.6 ст.7. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до необгрунтованого заниження податку на прибуток за 2006 рік на суму 26480,00 грн.

Згідно п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно п. п. 7.6.1 п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» з метою оподаткування платник податку веде окремий облік фінансових результатів операцій з торгівлі цінними паперами та деривативами. У разі коли протягом звітного періоду витрати, понесені (нараховані) платником податку у зв'язку із придбанням цінних паперів і деривативів, перевищують доходи, отримані від продажу (відчуження) цінних паперів і деривативів протягом такого звітного періоду, балансові збитки переносяться на зменшення доходів майбутніх періодів від таких операції протягом строків, визначених статтею 6 цього Закону.

У разі коли протягом звітного періоду доходи, отримані (нараховані) платником податку у зв'язку із продажем (відчуженням) цінних паперів і деривативів, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку в зв'язку із придбанням цінних паперів і деривативів протягом такого звітного періоду, збільшені на суму некомпенсованих балансових збитків від таких операцій минулих періодів, прибуток включається до складу валових доходів за результатами такого звітного періоду.

Відповідно до п. п. 7.6.2 п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» під терміном «торгівля цінними паперами і деривативами» слід розуміти: будь-які операції з придбання або продажу цінних паперів чи фондових деривативів торговцями цінними паперами, чий статус встановлюється відповідним законодавством про цінні папери і фондовий ринок; будь-які операції з придбання або продажу товарних деривативів членами товарних бірж, чий статус встановлюється законодавством про товарні біржі; будь-які операції з купівлі та продажу цінних паперів особами, які не мають статусу торговців цінними паперами.

Відповідно до п. п. 7.6.3 п. п. 7.6.4. п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» під терміном «витрати» слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачені (нараховану) платником податку продавцю цінних паперів та деривативів як компенсація їх вартості До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням.

Під терміном «доходи» слід розуміти суму коштів або вартість майна, отриману платником податку від продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів та деривативів збільшену на вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.

До складу доходів включається також сума будь-якої заборгованості платника податку, яка погашається у зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.

Позивач, ТзОВ «Рікомм» не має статусу торговця цінними паперами. Отже, відповідно до п. п. 7.6.2 п.7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» оподаткуванню підлягає фінансовий результат від операцій з купівлі та продажу цінних паперів.

Встановлено, що протягом 2006 року ТзОВ «Рікомм» здійснювало операції з цінними паперами двох видів: векселями та облігаціями.

Протягом 2006 року ТзОВ «Рікомм» здійснило продаж векселів на загальну суму 29 159 210 грн., при цьому вказані векселі були придбані за 28 951 072 грн. Таким чином ТзОВ «Рікомм» отримало фінансовий результат у вигляді доходу в сумі 208 138 грн., однак згідно поданих декларацій з податку на прибуток ТзОВ «Рікомм» задекларувало прибуток від операцій з векселями за 2006 рік у сумі 78 138 грн. Відтак перевіркою було встановлено заниження ТзОВ «Рікомм» валового доходу з прибутку від операцій з векселями за 2006 рік на 130 000 грн.

Протягом 2006 року ТзОВ «Рікомм» здійснило продаж облігацій на загальну суму 1 678 800 грн., при цьому вказані облігації були придбані за 1 671 612 грн. Таким чином ТзОВ «Рікомм» отримало фінансовий результат у вигляді доходу в сумі 7 188 грн., однак згідно поданих декларацій податку на прибуток задекларувало прибуток від операцій з облігаціями за 2006 рік в сумі 368 грн. Відтак перевіркою було встановлено заниження ТзОВ «Рікомм» валового доходу з прибутку від операцій з облігаціями за 2006 рік на 6 820 грн.

Таким чином позивачем ТзОВ «Рікомм» було занижено валовий дохід та скоригований валовий дохід з прибутку від операцій з цінними паперами за 2006 рік на 136 820 грн., в результаті чого було занижено податок на прибуток за 2006 рік в сумі 26 480 грн.

З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції вважає, що відповідачем було правильно встановлено порушення зі сторони позивача ст. 3, п.п.4.1.3 п.4.1. ст. 4 та п. 7.6 ст.7. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до необґрунтованого заниження податку на прибуток за 2006 рік на суму 26480,00 грн.

Крім того, судом першої інстанції неправильно вирішено питання, щодо розподілу судових витрат, оскільки суд постановив стягнути з відповідача в користь позивача 3,40 грн. витрат по сплаті державного мита, однак згідно вимог ст. 94 КАС України (в редакції чинній на час вирішення справи судом першої інстанції), встановлено, що у випадку постановлення судового рішення на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, не правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення без дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції не ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги її спростовують.

Поряд з цим відповідно до п. 5 ч.1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження в справі, зокрема у разі ліквідації підприємства, установи, організації, які були стороною по справі.

З наявних в матеріалах справи документів, а саме ухвали Господарського суду Харківської області про ліквідацію банкрута, від 27.09.2010 року, вбачається, що позивач ТзОВ «Рікомм» - ліквідований.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 КАС України, постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у даній справі закриттю.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, п. 4 ч.1 ст. 198, ч.1 ст. 203, п.4 ч.1 ст. 205, ст.ст. 206, 254 КАС України, суд -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Калуської об'єднаної державної податкової інспекції задовольнити частково.

Постанову Господарського суду Івано-Франківської області від 06 грудня 2007 року в справі № А-20/168-3/232 - скасувати, а провадження у справі - закрити.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20-ти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя : І.Я.Олендер

Судді: С.М.Кузьмич

З.М.Матковська