Постанова № 26432867, 10.10.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2012 р. Справа № 5019/816/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Бригинець Л.М.

суддів Тимошенко О.М.

суддів Демидюк О.О.

при секретарі судового засідання Риштун О.М.

розглянувши апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Газовик" на рішення господарського суду Рівненської області від 06.08.12 р.

у справі № 5019/816/12 (суддя Гудзенко Я.О. )

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Газовик"

відповідач Рівненське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України

про визнання недійсним рішення

за участю представників сторін:

позивача - Гичко О.А. ( довіреність № 1726 від 05.09.2012 р. )

відповідача - Федоров О.В. ( довіреність № 44 від 10.10.2012 р. )

Розпорядженням голови суду від 09.10.2012 р. внесено зміни до складу колегії суддів, окрім заміни головуючої судді. У справі № 5019/816/12 визначено колегію суддів у складі: головуюча суддя Бригинець Л.М., суддя Тимошенко О.М. , суддя Демидюк О.О.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 06 серпня 2012 року по справі №5019/816/12 у позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Газовик" до Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення від 27.03.2012 року № 21 відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що для виявлення ознак монопольного становища Рівненське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України до винесення оскаржуваного рішення провело наступні дії: встановило об"єкт аналізу щодо визначення монопольного (домінуючого) становища, а саме суб"єкта господарювання - Товариства з обмеженою відповідальністю "Газовик" в порівнянні з іншими товариствами, визначило конкретний товар - скраплений газ для заправки авто, який продається позивачем та іншими суб"єктами господарювання; склало перелік основних продавців скрапленого газу; визначило товарні та територіальні (географічні) межі ринку; втсновило проміжок часу, стосовно якого має визначатися становище суб"єктів господарювання на ринку, визначивши часові межі ринку, обсяг товару, який обертається на ринку, тому прийняте адміністративною колегією Рівненського обласного територіального відділення рішення № 21 від 27.03.2012 року у справі № 03-1/49-11 є правомірним, а передбачені ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підстави для визнання його недійсним - відсутні.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Газовик" звернулося до Рівненського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції від 06 серпня 2012 року по справі №5019/816/12 та прийняти нове рішення, яким позов задоволити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення прийнято з неповним з"ясуванням обставин, що мають значення для справи, з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; з невідповідністю висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню.

Зокрема, апелянт, як на підставу скасування рішення суду першої інстанції, посилається на те, що в ході судового розгляду не було доведено монопольного (домінуючого) становища позивача; некоректно встановлено територіальні (географічні) межі ринку; не встановлено та не доведено основної кваліфікуючої ознаки п.1 ч.2 ст.13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" - встановлення товариством таких цін роздрібної реалізації скрапленого газу на АГЗС, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку; не встановлено та не доведено кваліфікуючої ознаки ч.1 та ч.2 ст.13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" - негативного впливу дій позивача на конкуренцію або ущемлення інтересів споживачів та інших суб"єктів господарювання при роздрібній реалізації скрапленого газу; неправильно проаналізовано динаміку (зміну) закупівельних та роздрібних цін на газ; не встановлено ознак ринкової влади позивача.

Представником відповідача подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого він просить суд рішення господарського суду Рівненської області від 06.08.12р. у справі №5019/816/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з підстав, викладених у відзиві.

Згідно статті 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв"язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Рівненський апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, розглянувши доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що рішення господарського суду Рівненської області від 06.08.12р. у даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу скаржника - без задоволення, виходячи з наступного.

Дорученням Антимонопольного комітету України від 02.09.2011 року № 13-01/523 було зобов'язано територіальні відділення здійснити дослідження діяльності та перевірку у разі необхідності, операторів роздрібних ринків скрапленого газу як моторного пального на предмет дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та у разі виявлення ознак порушення конкуренційного законодавства, зокрема шляхом необгрунтованого підвищення цін. використовуючи монопольне (домінуюче) становище, вжити відповідні заходи.

За результатами проведеного дослідження відділенням встановлено, що на зазначеному ринку, в межах Рівненської області, найбільшими суб'єктами господарювання, здатними впливати на цінову ситуацію в області є: ТОВ "Джерал-Ойл"; ПП "ОККО Нафтопродукт"; ТОВ "Золотий екватор" (з березня 2011 року); ТОВ "Газовик" (через ПП "Пропан Плюс"). При цьому, досліджувались обсяги реалізації скрапленого газу, як моторного пального кожного суб"єкта господарювання.

Рішенням Адміністративної колегії Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 27.03.2012 року № 03-1/49-11 "Про припинення порушення та накладення штрафу" вирішено:

- визнати, що ТОВ "Газовик" протягом січня-серпня 2011 року займало монопольне становище з часткою 35 % на ринку скрапленого газу в якості моторного пального в межах села Привільне та м. Дубно Рівненської області;

- визнати дії ТОВ "Газовик", які полягали в установленні з червня-серпня 2011 року завищених, монопольно високих цін реалізації скрапленого газу, що реалізується у роздріб через АГЗС у територіальних межах Дубенського району Рівненської області в с. Привільне та м. Дубно, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п. 2 ст. 50, п. 1 ч. 2 ст. 13 Закону у вигляді зловживання монопольним становищем шляхом встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов значної конкуренції на ринку. Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 52 Закону накладено штраф у розмірі 68000 грн. Рішення підписано уповноваженими особами.

Копію рішення отримано позивачем 30.03.2012 р.

Відповідно до ст. 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (далі -Закон) за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають, зокрема, рішення про визнання суб'єкта господарювання таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку. В силу ч. 1 ст. 60 Закону заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. При цьому, цей строк не може бути відновлено.

Відповідно Закону та Методики визначення монопольного становища суб'єкта господарювання на ринку (даті -Методика), затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.2002 року № 49-р та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.04.2002 року № 317/6605, відділенням було проведено дослідження становища ТОВ "Газовик" на ринку роздрібної торгівлі скрапленим газом в якості моторного патьного в територіальних межах с. Привільне, м. Дубно Рівненської області та 7-ми кілометрової зони навколо вказаних територіальних одиниць протягом січня-серпня 2011 року.

Відділенням встановлено, що в територіальних межах м. Дубно, с. Привільне та 7-ми кілометрової зони свою діяльність здійснюють три суб'єкти господарювання на аналогічному ринку послуг: ТОВ "Золотий екватор", ТОВ "Газовик" та ПФ "Укравтогаз".

Часовими межами ринку визначено січень-серпень 2011 року. Протягом восьми місяців 2011 року сукупність товарно-грошових відносин між продавцями і покупцями в зазначених територіальних межах ринків скрапленого газу, що реалізовується через АГЗС (АЗС), не зазната істотних змін.

Відповідно до ст. 41 Господарського кодексу України (далі -ГК України), законодавство, що регулює відносини, які виникають у зв'язку з недобросовісною конкуренцією, обмеженням та попередженням монополізму у господарській діяльності, складається з цього Кодексу, закону про Антимонопольний комітет України, інших законодавчих актів.

При цьому, у вирішенні спору суд керується тими нормами відповідного законодавства, які були чинними на час виникнення спірних правовідносин.

Згідно ст. 60 Закону рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарських судів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

З огляду на зміст наведеної статті, а також положення ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення, справи зі спорів про оскарження рішень (розпоряджень) органів Антимонопольного комітету України підвідомчі господарським судам і підлягають розгляду за правилами Господарського процесуального кодексу України (п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства".

Таким чином, судом першої інстанції вірно зазначено, що спір у даній справі підвідомчий господарському суду і підлягає вирішенню за правилами Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України).

При цьому, суд апеляційної інстанції погоджується з місцевим господарським судом відносно того, що для кваліфікації дій суб'єкта господарювання як правопорушення, передбаченого ст. 13 та п. 2 ст. 50 Закону, не обов'язкове настання наслідків у вигляді ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання або споживачів, зокрема, заподіяння їм шкоди (збитків), а достатньо встановлення можливості настання таких наслідків.

Позивач вважає, що не допустив порушення антимонопольного законодавства у розумінні Закону, оскільки в рішенні відповідач не встановив на підставі яких доказів позивач відноситься до найбільших суб'єктів господарювання, також невірно визначені часові межі ринку та не відповідає дійсності твердження відповідача про встановлення максимальних цін.

Апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що частка суб'єкта господарювання - ТОВ "Газовик" на ринку роздрібної торгівлі скрапленим газом в якості моторного палива розраховувалася за формулою у відповідності з вимогами п. 8.4 Методики і згідно відомостей відділення становить 66,3 % в межах м. Дубно, с. Привільне Рівненської області та 7-ми кілометрової зони навколо вказаних територіальних одиниць.

Відповідно до ст.12 Закону монопольним вважається становище суб'єкта господарювання на ринку товару, якщо на цьому ринку в нього немає жодного конкурента; не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар'єрів для доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин.

Монопольним вважається становище суб'єкта господарювання, частка якого на ринку товару перевищує 35 відсотків, якщо він не доведе, що зазнає значної конкуренції.

При розгляді справи в судах першої та апеляційної інстанцій відповідач неодноразово наголошував на тому, що ТОВ "Газовик" на виконання ст. 12 Закону ні в ході проведення перевірки, ні в ході розгляду відділенням справи не довело, що зазнавало значної конкуренції з боку інших суб'єктів господарювання.

Відповідно до функціонального призначення, стиснений природний газ як моторне пальне є товаром, подібним до моторних бензинів, дизельного пального та стисненого природного газу. Транспортний засіб, обладнаний газобалонною установкою для роботи двигуна на скрапленому газі, технічно придатний для використання двох видів палива: моторного бензину та скрапленого газу (або ж дизельного пального та скрапленого газу, якщо двигун працює на дизельному пальному) і не придатний для використання стисненого газу. Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з місцевим господарським судом відносно того, що скраплений газ не є товаром-замінником для стисненого природного газу. Споживачі, які переобладнали свої транспортні засоби для роботи на скрапленому газі (понесли матеріальні затрати на встановлення газобалонного обладнання) мали на меті заправляти свої транспорті засоби скрапленим газом, який в 1,5-2 рази дешевший від високооктанових бензинів, тому відповідно до п. 5.1 Методики відділенням правильно встановлено товарні межі ринку роздрібної реалізації скрапленого газу в якості моторного пального.

Отже, місцевий господарський суд правомірно, на думку суду апеляційної інстанції, визнав необґрунтованими доводи позивача відносно того, що відділенням було порушено порядок визначення територіальних меж ринку, оскільки в даному випадку товарні межі ринку не можуть бути визначені шляхом формування групи взаємозамінних товарів, у межах якої споживач за звичайних умов може легко перейти від споживання одного товару іншим, так як основними споживачами скрапленого газу в якості моторного пального є власники автотранспортних засобів транспортні засоби яких працюють і переобладнані для роботи на скрапленому газі, скраплений газ не є товаром-замінником для стисненого природного газу.

Відповідно до п. 7.1 Методики часові межі ринку визначаються як проміжок часу, протягом якого відповідна сукупність товарно-грошових відносин між продавцями і споживачами утворює ринок товару із сталою структурою.

Матеріали справи свідчать та встановлено судом першої інстанції, що відділенням визначено часові межі ринку (для визначення монопольного становища) січень - серпень 2011 року, оскільки повний цикл обороту товару не перевищує одного місяця календарного року, протягом місяця у відповідь на значиме підвищення цін ТОВ "Газовик" мало можливість вжити заходів щодо стабілізації пропозиції на ринку. Період вчинення порушення (досліджуваний період червень-серпень 2011 року) входить до періоду визначеного відділенням, тобто, періоду протягом якого ТОВ "Газовик" займало монопольне (домінуюче) становище на ринку.

Встановлено, що протягом січня-серпня 2011 року ПП "Пропан Плюс" здійснювало реалізацію скрапленого газу, який був закуплений у ТОВ "Газовик", згідно договору комісії.

Судом з"ясовано, що відповідно до п. 1.1 договору комісії від 01.11.10 р. № 228 Комісіонер - ПП "Пропан Плюс" зобов'язалось за дорученням Комітента (ТОВ "Газовик") за винагороду здійснювати продаж скрапленого газу. Пунктом 3.1 договору передбачено, що товар, переданий Комісіонеру, а також кошти, отримані від його реалізації, є власністю Комітента. Тобто, фактично, реалізацію скрапленого газу проводить ТОВ "Газовик".

За досліджуваний період позивачем було реалізовано 455,2 т. товару. Результати проведеного дослідження цін на скраплений газ наведено відповідачем в оскаржуваному рішенні. Як вбачається з останніх, відділенням були враховані ціни реалізації на АГЗС позивача в с. Привільне, с. Дубно, м. Рівне та встановлено, що ціна реалізації в м. Дубно у досліджуваному періоді вища за ціну в с. Привільне та в м. Рівне (а.с. 14, 65). На підставі вказаного відділенням встановлено, що ТОВ "Газовик"встановлювало максимальні ціни на АЗС в тих територіальних межах, в яких ринкова влада та частка суб'єкта господарювання є суттєвою: АЗС в с. Привільне та м. Дубно частка склала 66,3%, в інших територіальних межах ціни були мінімальними -в м. Рівне частка на ринку 9,84% з мінімальними цінами протягом 86 днів.

При цьому, вказане ціноутворення в різних територіальних межах відповідач пояснює як наявність конкуренції на одних товарних ринках та її відсутність на інших. Калькуляцій вартості реалізації скрапленого газу в якості моторного пального ТОВ "Газовик"не складає. Тобто, ТОВ "Газовик"встановлювало максимальні відпускні ціни в тих територіальних межах, в яких воно не зазнавало значної конкуренції або конкуренція взагалі відсутня, в той же час, на інших АЗС (з наявною конкуренцією) застосовувало мінімальні ціни реалізації скрапленого газу і залишалось прибутковим. За результатами діяльності ТОВ "Газовик"у 2011 році було прибутковим. ТОВ "Газовик" закупівлю нафтопродуктів, умови обороту товару на ринку та роздрібну ціну на нафтопродукти, які реалізовувались споживачам через АЗС, здійснювало та встановлювало самостійно.

На АГЗС ТОВ "Газовик" в м. Дубно та с. Привільне, протягом червня-серпня 2011 року, роздрібні ціни на скріплений газ значно зросли та були вищими за роздрібні ціни на газ у інших суб'єктів господарювання. Так, відділенням встановлено, що середня ціна реалізації скрапленого газу позивача у червні 2011 року на всіх АЗС склала 5,72 грн. за 1 л, у липні 2011 року - 6,37 грн. за 1 л, у серпні 2011 року - 6,81 грн. за 1 л. Загальний приріст ціни реалізації газу склав 19,05%. Середня ціна реалізації скрапленого газу інших суб'єктів господарювання у червні 2011 року складала 5,7 грн. за 1 л; у липні 2011 року - 6,25 грн. за 1 л; у серпні 2011 року - 6,69 грн. за 1 л.

З огляду на вищезазначене, відділення при винесенні рішення дійшло висновку про те, що встановлений ТОВ "Газовик"у червні-серпні 2011 року рівень роздрібних цін на скраплений газ в якості моторного пального на АЗС у територіальних межах Дубенського району був завищеним та монопольно високим.

Відповідно до п. 11 Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" від 26.12.2011 року №15 (далі -Постанова Пленуму ВГСУ) застосування різних цін чи різних інших умов до рівнозначних угод з суб'єктами господарювання, продавцями чи покупцями без об'єктивно виправданих на те причин згідно з п. 2 ч. 2 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено як зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку. Відповідна норма не ставить висновок про наявність/відсутність таких рівнозначних угод у залежність від оформлення відносин письмовим договором (договорами). Зазначений висновок (за відсутності договорів) може бути зроблено й за результатами аналізу поведінки учасників відповідних правовідносин. При цьому обов'язок обґрунтувати існування об'єктивно виправданих причин такого застосування покладається на особу, яка застосовує згадані ціни чи інші умови.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 13 Закону зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, зокрема, визнається встановлення таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

Згідно з п. 2 ст. 50 Закону порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є зловживання монопольним (домінуючим) становищем.

Статтею 27 ГК України передбачено, що монопольним визнається домінуюче становище суб'єкта господарювання, яке дає йому можливість самостійно або разом з іншими суб'єктами обмежувати конкуренцію на ринку певного товару (робіт, послуг). Монопольним є становище суб'єкта господарювання, частка якого на ринку певного товару перевищує розмір, встановлений законом. Монопольним може бути визнано також становище суб'єктів господарювання на ринку товару за наявності інших умов, визначених законом.

Як вірно відмічено місцевим господарським судом, факт зайняття суб'єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку доводиться органами Антимонопольного комітету України на підставі відповідного дослідження, проведеного у порядку, передбаченому Методикою, оскільки для кваліфікації дій суб'єктів господарювання за ч. 1 ст. 13 Закону необхідно встановити насамперед факт зловживанням монопольним (домінуючим) становищем.

Разом з тим, за змістом приписів ст. 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" суб'єкт господарювання, який заперечує зайняття ним монопольного (домінуючого) становища на ринку товару, має довести, що він зазнає значної конкуренції.

Судом з'ясовано, що в оскаржуваному рішенні вказані докази встановлення завищених цін на скріплений газ у визначений період у порівнянні з іншими суб'єктами господарювання на визначеній території, обмеження конкуренції внаслідок дій позивача на стан конкуренції на визначеному відповідним органом ринку, протягом певного періоду часу, досліджено в рішенні динаміку цін, обставини і мотиви їх підвищення, співвідношення дій суб'єкта господарювання з поведінкою інших вказаних вище учасників товарного ринку.

Щодо доводів позивача (апелянта) про те, що відповідачем порушено порядок визначення територіальних меж слід зазначити, що у п. 6.1 Методики зазначено, що територіальні (географічні) межі ринку певного товару (товарної групи) визначаються шляхом установлення мінімальної території, за межами якої з точки зору споживача придбання товарів (товарної групи), що належать до групи взаємозамінних товарів (товарної групи), є неможливим або недоцільним.

При остаточному визначенні територіальних (географічних) меж ринку визначальною є менша здатність до переміщення або попиту, або пропозиції.

Згідно з п. 1.3 Методики територіальні (географічні) межі ринку - територія зі сферою взаємовідносин купівлі-продажу товару (групи товарів), в межах якої за звичайних умов споживач може легко задовольнити свій попит на певний товар і яка може бути, як правило, територією держави, області, району, міста тощо або їхніми частинами.

Як зазначено у п. 5.1 Методики - товарні межі ринку визначаються шляхом формування групи взаємозамінних товарів (товарних груп), у межах якої споживач за звичайних умов може легко перейти від споживання одного товару до споживання іншого.

Формування групи взаємозамінних товарів (товарних груп) здійснюється із переліку товарів, які мають для продавців (постачальників, виробників), покупців (споживачів, користувачів) ознаки одного (подібного, аналогічного) товару (товарної групи), за показниками взаємозамінності, якими зокрема є подібність умов використання, експлуатаційних властивостей і характеристик, відсутність суттєвої різниці в цінах.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за порушення, передбачені п.п. 1, 2, 4 ст. 50 Закону накладаються штрафи у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

Місцевим господарським судом обгрунтовано зазначено, що господарські суди у розгляді справ мають перевіряти правильність застосування органами Антимонопольного комітету України відповідних правових норм, зокрема, Методики. Однак господарські суди не повинні перебирати на себе не притаманні суду функції, які здійснюються виключно органами Антимонопольного комітету України, та знову встановлювати товарні, територіальні (географічні), часові межі певних товарних ринків після того, як це зроблено зазначеними органами, й на підставі цього робити висновки про наявність чи відсутність монопольного (домінуючого) становища суб'єкта господарювання на ринку.

При цьому, у вирішенні спору господарський суд не повинен здійснювати дослідження ринків товарів, у тому числі товарні та територіальні межі ринку, питання формування цін на ринках товарів тощо, визначати власними силами монопольне (домінуюче) становище суб'єктів господарювання на ринку, оскільки відповідні функції здійснюються виключно органами Антимонопольного комітету України.

Для виявлення ознак монопольного становища відповідно до п. 2 Методики Антимонопольний комітет України провів наступні дії: встановив об'єкт аналізу щодо визначення монопольного (домінуючого) становища, а саме суб'єкта господарювання - ТОВ "Газовик" у порівнянні з іншими вказаними вище товариствами, визначив конкретний товар -скраплений газ для заправки авто, який продається ТОВ "Газовик" та іншими вказаними вище суб'єктами господарювання; склав перелік основних продавців скрапленого газу; визначив товарні та територіальні (географічні) межі ринку. Встановив проміжок часу, стосовно якого має визначатися становище суб'єктів господарювання на ринку визначивши часові межі ринку; обсяг товару, який обертається на ринку.

Відповідно до ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Доводи скаржника щодо неправильного посилання судом першої інстанції на Постанову Пленуму Вищого Господарського суду України "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" від 26.12.2011 року №15 судовою колегією не приймаються до уваги, оскільки Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України є за своєю правовою природою роз"ясненнями чинних правових норм, а тому підлягають застосуванню ті постанови, які були чинними на час розгляду справи.

Місцевим господарським судом були правильно застосовані норми конкурентного законодавства, що діяли на час виникнення спірних правовідносин.

На думку колегії Рівненського апеляційного господарського суду, питання наявності чи відсутності в діях суб'єкта господарювання ознак зловживання монопольним (домінуючим) становищем та повноту з'ясування обставин, які мають значення для справи було досліджено місцевим господарським судом в системному аналізі з діями суб'єкта господарювання, встановленими Антимонопольним комітетом України та вимогами ст.ст.12, 13 Закону і відповідними положеннями Методики.

Суд апеляційної інстанції погоджується з місцевим господарським судом відносно того, що органом Антимонопольного комітету України було у повному обсязі проведено аналіз ринку послуг наданих позивачем, відтак суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для визнання недійсним прийнятого цим органом рішення та правомірно відмовив позивачу у задоволенні поданого ним позову.

Таким чином, місцевим господарським судом з"ясовані всі обставини, які мають значення для справи. Висновки, викладені в оскаржуваному судовому рішенні, відповідають обставинам справи. Судом не порушені та правильно застосовані норми матеріального та процесуального права. За таких обставин не вбачається підстав для зміни чи скасування рішення.

Натомість доводи апелянта, викладені ним у апеляційній скарзі, не знайшли підтвердження у суді апеляційної інстанції, спростовані вищевикладеними обставинами, а відтак відхиляються, а апеляційна скарга залишається без задоволення.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в задоволенні останньої на підставі ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Газовик" на рішення господарського суду Рівненської області від 06 серпня 2012 року по справі №5019/816/12 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Рівненської області 06 серпня 2012 року по справі №5019/816/12 залишити без змін.

3. Матеріали справи №5019/816/12 повернути до господарського суду Рівненської області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча суддя Бригинець Л.М.

Суддя Тимошенко О.М.

Суддя Демидюк О.О.