Ухвала суду № 26432829, 02.10.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-6495/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кармазин О.А.

Суддя-доповідач: Безименна Н.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"02" жовтня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Безименної Н.В.,

суддів: Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.,

при секретарі: Проценко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Держаної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 липня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестнафтопродукт»до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Держаної податкової служби про визнання нечинними (протиправним) податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2011 року ТОВ «Інвестнафтопродукт»звернулося в Окружний адміністративний суд м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Держаної податкової служби про визнання нечинними (протиправними) податкових повідомлень -рішень від 24.12.2010 року №0000622305/0, №0000632305/0.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 липня 2012 року позов задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення -рішення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва № 0000622305/0, №0000632305/0 від 24.12.2010 року. Суд першої інстанції дійшов до висновку про необґрунтованість висновків акту перевірки в частині, що стосується нарахування ПДВ, висновки акту перевірки не враховують фактичних обставин щодо самостійного визначення та сплати позивачем податкових зобов'язань за червень 2010 року ще до початку перевірки, а отже спірне рішення не може вважатися законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. На думку апелянта, оскаржуване рішення винесене з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову -залишити без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що ДПІ у Дніпровському районі м. Києва проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ «Інвестнафтопродукт»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 07.04.2009 р. по 30.06.2010 р. За результатами перевірки складено акт від 13.12.2010 р. № 5696/23-522-36404672 (далі - Акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення вимог:

- ст. 4 п.п. 4.1., 4.2. «Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємств», затвердженого наказом ДПА України від 29.03.2003 р. № 143, та п/п. 4.1.4. п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (Закон № 2181), підприємством не надано до ДПІ у строки, визначені законом, податкові декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2010 р., п. 5.1., п/п. 5.2.1., п.п. 5.3.9. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого товариством занижено податок на прибуток на загальну суму 83 481 грн., а саме: за 4 кв. 2009 р. на суму 80 208 грн., за 2 кв. 2010 року на суму 3 273 грн.;

- ст. 4 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 166, та п/п. 4.1.4. Закону № 2181, підприємством не надано до ДПІ у строки, визначені Законом, податкові декларації з ПДВ за червень 2010 р. на суму 3206 грн.

Па підставі зазначеного Акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення -рішення:

- № 0000622305/0 від 24.12.2010 р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем «податок на прибуток»у розмірі 83481 грн. за основним платежем та 33720 грн. за штрафними санкціями;

- № 0000632305/0 від 24.12.2010 р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість»у розмірі 3206 грн. за основним платежем та 1603 грн. за штрафними санкціями.

Суд першої інстанції дійшов до висновку про безпідставність та необхідність скасування зазначених рішень, колегія суддів погоджується із даним рішенням, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи 7 вересня 2011 року Окружним адміністративним судом м. Києва по даній справі була призначена судова експертиза, за результатами проведення якої було надано висновок № 10528/12869/11-45 від 12.12.2011 року.

Відповідно до зазначеного висновку судово -економічної експертизи висновок ДПІ у Дніпровському районі м. Києва, викладений у Акті планової перевірки за період з 07.04.2009 року по 30.06.2010 року ТзОВ «Інвестнафтопродукт»від 13.12.2010 року № 5696/23-522-36404672 та відповіді ДПІ у Дніпровському районі м. Києва на заперечення від 21.12.2010 року № 36702/10/23-511 про завищення валових витрат ТзОВ «Інвестнафтопродукт»за 4 квартал 2009 року на суму 320 833, 33 грн. без ПДВ та, відповідно, висновки про заниження податку на прибуток за 4 квартал 2009 року на суму 80 208 грн., документально і нормативно не обґрунтований в сумі 268737, 33 грн.

Колегія суддів погоджується з Окружним адміністративним судом м. Києва щодо належності та допустимості зазначеного висновку судово -економічної експертизи як доказу та вважає за можливе покласти його в основу рішення по даній справі.

Враховуючи зазначений висновок та наявні в матеріалах справи докази, судом не встановлено порушення позивачем порядку формування валових витрат у 4 кв. 2009 року за взаємовідносинами з ТОВ «Західна нафтова компанія». Тому, колегія суддів погоджується із доводами позивача, що спірне рішення в цій частині є необґрунтованим та таким, що не відповідає нормам п.п. 5.2.1., 4.2.1., 11.2.1. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Також, враховуючи те, що дані акту перевірки щодо заниження податку на прибуток за 2 кв. 2010 р. суперечать одне одному, а саме: в описовій частині відсутні посилання на первинні документи в частині завищення валових витрат та інші матеріали в результаті чого відбулось заниження податку, що також зазначено у вказаному вище висновку судової експертизи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості податкового повідомлення рішення у вказаній частині.

Крім того, приймаючи спірні податкові повідомлення -рішення, відповідач дійшов висновку, що позивач не подав декларацію з ПДВ за червень 2010 року. За червень 2010 року позивачу було за всіма порушеннями нараховано 32793 грн., проте, за результатами розгляду заперечень претензії ДПІ зменшились на 29 587 грн., різниця між якими складає 3 206 грн., тобто донараховану суму зобов'язань з ПДВ за червень 2010 року за оскаржуваним рішенням.

При цьому, як вірно встановлено судом першої інстанції, спірна декларація фактично була подана 15.07.2010 р., але не визнана ДПІ, про що позивачу направлено відповідне повідомлення в порядку п/п. 4.1.2. Закону № 2181. Позивачем зазначене повідомлення не оскаржувалось.

При цьому, позивачем самостійно визначено податкове зобов'язання до сплати до бюджету у розмірі 3206 грн., яка була сплачена 19.08.2010 р. разом із зобов'язаннями по декларації за липень 2010 р. у розмірі 3124 грн., а також із самостійно визначеним позивачем штрафом у розмірі 321 грн. (10% за несвоєчасне перерахування зобов'язань за червень 2010 р.) та штрафом у 170 грн. за несвоєчасне подання декларації за червень 2010 р., що підтверджується банківською випискою про сплату ПДВ до бюджету 6 821 грн., що складає суму наведених вище значень разом.

Враховуючи викладене та те, що обов'язок відносно зобов'язань по декларації з ПДВ за червень 2010 року позивачем виконаний та позивач самостійно сплатив штраф за несвоєчасне подання декларації відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Держаної податкової служби -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 липня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 8 жовтня 2012 року.

Головуючий суддя Безименна Н.В.

Судді: Аліменко В.О.

Кучма А.Ю.