Постанова № 26432690, 04.10.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.10.2012 № 5011-65/1336-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипка І.М.

суддів: Остапенка О.М.

Зубець Л.П.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явились

від відповідача: не з'явились

розглянувши апеляційну скаргу

Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія

"АХА страхування"

на рішення Господарського суду м.Києва

від 27.02.2012р.

у справі № 5011-65/1336-2012 (суддя Головіна К.І.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія

"Універсальна" (позивач)

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія

"АХА страхування"(відповідач)

про стягнення 20 246, 88 грн.

В судовому засіданні 04.10.2012р. відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 27.02.2012р. у справі № 5011-65/1336-2012 позов задоволено частково.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" на користь Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" страхове відшкодування в сумі 19 736,88 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 569,10 грн. (з урахуванням ухвали суду від 07.03.2012р. про виправлення описки в рішенні). В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду м. Києва від 27.02.2012р. у справі № 5011-65/1336-2012 скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована неправильним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права, оскільки, на думку апелянта, позивачем не надано належних доказів розміру шкоди, завданої власнику автомобіля "Сузукі", д.н. АН 8120 ВН, за подією від 20.06.2009р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2012р. апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.05.2012р. призначено судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.09.2012р. поновлено провадження в справі у зв'язку із проведенням судової автотоварознавчої експертизи №6254/12-54 у справі № 5011-65/1336-2012 та призначено її до розгляду на 04.10.2012р.

В судове засідання апеляційної інстанції 04.10.2012р. представники позивача та відповідача не з'явились, повідомлені належним чином про час, дату та місце розгляду справи, причини неявки представника відповідача суду невідомі, від позивача надійшло клопотання про розгляд справи у відсутність його представника, у зв"язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у відсутність представників сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч.1 ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно зі ст.99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення підлягає частковому скасуванню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.07.2008р. між Відкритим акціонерним товариством "Страхова компанія "Універсальна" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Універсальна") та Бетлій Ігорем Васильовичем (надалі - страхувальник), було укладено Договір № 32-31/014291 Р добровільного страхування наземного транспорту (а.с.6-12), відповідно до якого було застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу "Сузукі Гранд Вітара", д.н. АН 8120 ВН (додаток №1 до Договору, а.с.14).

Згідно розгорнутої довідки ВДАІ м.Запоріжжя № 8416584 (а.с.23), 20.06.2009р. в м.Запоріжжі сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "Сузукі Гранд Вітара", д.н. АН 8120 ВН, під керуванням Бетлій І.І. та автомобіля "Дачіа", д.н. АР 8257 ВН, під керуванням Тищенка С.С.

Постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 09.07.2009р. у справі № 3-2101/09 (а.с.24) Тищенка С.С. визнано винним у вчиненні даної ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП у вигляді штрафу.

Відповідно до висновку спеціаліста № 31/38/10210 від 05.07.2008р.(а.с.32), розмір матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу "Сузукі Гранд Вітара", д.н.АН 8120 ВН внаслідок ДТП, складає 20 582, 38 грн.

Позивач, виконуючи свої зобов"язання за Договором № 32-31/014291 Р добровільного страхування наземного транспорту від 05.07.2008р., на підставі заяви страхувальника про виплату страхового відшкодування (а.с.16), розрахунку страхового відшкодування (а.с.31), страхового акту № 31/38/10210 від 14.07.2009 р. (а.с.33), здійснив виплату на користь своєму страхувальнику суму страхового відшкодування у розмірі 20 246,88 грн., що підтверджується платіжним доручення № 4938 від 22.07.2009 р.(а.с.34), належним чином завірена копія якого знаходиться в матеріалах справи.

У відповідності до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" позивач просив стягнути з відповідача суму виплаченого страхового відшкодування у розмірі 20 246,88 грн.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля "Дачіа", д.н. АР 8257 ВН, на момент ДТП була застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування", що підтверджується Полісом № ВВ/9899065 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с. 36). Термін дії полісу з 26.08.2008р. до 25.08.2009р., тип полісу - 1.

Відповідно до п. 15.1 ст. 15 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції, чинній на дату ДТП) договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися на умовах страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах (договір I типу).

Згідно Полісу № ВВ/9899065 передбачено ліміт відповідальності страховика (відповідача) за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого) 25 500, 00 грн. та франшизу у розмірі 510, 00 грн.

Вина особи, яка керувала автомобілем "Дачіа", д.н. АР 8257 ВН, під час ДТП, встановлена у судовому порядку.

Листом від 04.08.2010р. позивач звернувся до відповідача з регресною вимогою на суму 20 246,88 грн.(а.с.35), яка залишена останнім без задоволення.

З огляду на викладене, до позивача, як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором № 32-31/014291 Р добровільного страхування наземного транспорту від 05.07.2008р., перейшло право вимоги до відповідача як до особи, відповідальної за заподіяну винуватцем ДТП шкоду.

Дана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 25.11.2008 року у справі № 11/406-07 за позовом ВАТ "Страхова компанія "Крона" до АТ "Українська пожежно-страхова компанія" про стягнення 4 526, 80 грн.

Задовольняючи позов частково, місцевий господарський суд виходив з того, що на підставі ст.ст.22, 1191 ЦК України, ст.228 Господарського кодексу України позивач набув право регресу до відповідача щодо відшкодування останнім понесених позивачем витрат щодо відновлювального ремонту автомобіля "Сузукі Гранд Вітара", д.н. АН 8120 ВН, в сумі 19 736, 88 грн. (позивачем фактично виплачено своєму страхувальнику 20 246, 88 грн., а Полісом №ВВ/9899065 передбачена франшиза в сумі 510 грн.).

Однак колегія суддів не погоджується з такими висновками місцевого господарського суду, вважає їх помилковими виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до статті 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до висновку судової автотоварознавчої експертизи № 6254/12-54, складеного Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз 01.08.2012р. у справі № 5011-65/1336-2012 (а.с. 179-183), розмір матеріального збитку, заподіяний власнику автомобіля "Сузукі Гранд Вітара", д.н. АН 8120 ВН, у результаті його пошкодження у ДТП, що сталася 20.06.2009р., станом на 20.06.2009р. складає - 14 082, 85 грн., а вартість відновлюваного ремонту цього ж автомобіля станом на 20.06.2009р. складає - 21 594, 61 грн.

Місцевий господарський суд не звернув увагу на положення ст.29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", відповідно до якої відповідач відшкодовує не вартість відновлювального ремонту автомобіля "Сузукі Гранд Вітара", д.н. АН 8120 ВН, а витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, тобто матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля "Сузукі Гранд Вітара", д.н. АН 8120 ВН, в результаті його пошкодження при ДТП, який становить 14 082, 85 грн. (відповідно до висновку судової автотоварознавчої експертизи № 6254/12-54 від 01.08.2012р.).

Отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню саме 13 572, 85 грн. (з урахуванням франшизи у розмірі 510 грн., встановленої Полісом №ВВ/9899065), у відповідності до положень ст.29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Місцевим господарським судом мотивовано своє рішення про часткове задоволення позову з посиланням на ст.ст.22, 1191 ЦК України, відповідно до яких особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Колегія суддів звертає увагу на те, що будь - які домовленості між позивачем та його страхувальником по договору КАСКО щодо визначення розміру збитку та суми страхового відшкодування, не створює для відповідача правових наслідків, оскільки спеціальним законом, який регулює відносини між позивачем та відповідачем є Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у відповідності до ст.29 якого і проводиться виплата відповідачем позивачу страхового відшкодування в порядку регресу.

Згідно зі ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування", з підстав, викладених у ній, задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду м. Києва від 27.02.2012р. у справі № 5011-65/1336-2012, прийняте із невірним застосуванням положень ст.29 Закону України "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", підлягає частковому скасуванню у відповідності до п.2 ч.1 ст.103 ГПК України з викладенням резолютивної частини рішення в редакції постанови Київського апеляційного господарського суду.

У відповідності до ст.49 ГПК України у зв"язку із частковим задоволенням позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1 078, 84 грн. судового збору за подання позовної заяви пропорційно задоволеній частині позовних вимог, а у зв"язку з залишенням апеляційної скарги відповідача без задоволення, витрати за її подання покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" на рішення Господарського суду м.Києва вiд 27.02.2012р. у справі №5011-65/1336-2012 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 27.02.2012р. у справі № 5011-65/1336-2012 скасувати частково, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

"1.Позов Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 20474912) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 48-А, код ЄДРПОУ 20113829) страхове відшкодування в сумі 13 572 (тринадцять тисяч п"ятсот сімдесят дві) грн. 85 коп., 1 078 (одна тисяча сімдесят вісім) грн. 84 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити".

3. Доручити Господарському суду м.Києва видати наказ.

4. Матеріали справи № 5011-65/1336-2012 повернути до Господарського суду м.Києва.

5. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Скрипка І.М.

Судді Остапенко О.М.

Зубець Л.П.